Провадження № 22-ц/803/8392/20 Справа № 199/3282/20 Суддя у 1-й інстанції - Спаї В. В. Суддя у 2-й інстанції - Деркач Н. М.
10 листопада 2020 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Деркач Н.М.,
суддів: Куценко Т.Р., Макарова М.О.
при секретарі Синенко Є.А.,
розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення осіб апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” на заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 липня 2020 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У травні 2020 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову банк зазначив, що 22 грудня 2015 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір і встановлено відсотки за користуванням цим кредитом, кредитні кошти відповідачу було надано. Але в порушення умов цього договору і закону відповідач перестав виплачувати тіло кредиту та відсотки, інші виплати, внаслідок чого утворилася заборгованість, в добровільному порядку погашення заборгованості не відбулося. На підставі наведеного банк просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по кредитному договору з урахуванням відсотків і штрафних санкцій та витрат на судовий збір.
Заочним рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 липня 2020 року у задоволенні позову банку відмовлено.
Не погодившись з указаним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
При цьому банк зазначив, що кредитний договір, укладений з відповідачем, повністю відповідає вимогам закону, ОСОБА_1 власним підписом підтвердив свою згоду з його умовами.
Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Статтею 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам судове рішення у даній справі відповідає не у повній мірі.
Судом встановлено, що 22.12.2015 між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, згідно умов якого відповідач отримав кредит, шляхом підписання заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку (а.с. 23).
Як зазначено банком у позові, заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 28.04.2020 року, становить 21287,08 грн. з наступними складовими: 12807,29 грн. - заборгованість за тілом кредиту, в т.ч. 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту, 12807,29 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 3561,07 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України; 3428,86 грн. - нарахована пеня; 0,00 грн. - нарахована комісія; 500, 00 грн. - штраф (фіксована частина), 989,86 грн. - штраф (процентна складова) (а.с.6-13).
Звертаючись до суду з позовом, банк посилався на те, що відповідачем не виконано умови кредитного договору, внаслідок чого виникла заборгованість, яку він просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» щодо стягнення заборгованості, оскільки Умови та правила надання банківських послуг не містять жодних відміток та підписів позичальника, які б свідчили про ознайомлення з ними та згоду позичальника.
Суд вважав, що Витяг з Тарифів, Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які містяться в матеріалах даної справи не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 22.12.2015 року шляхом підписання анкети-заяви, отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді розмір відсотків за користування кредитом та відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині відмови у стягненні з відповідача на користь позивача заборгованості за відсотками, пені та штрафів, оскільки такий висновок суду ґрунтується на вимогах закону, відповідає матеріалам справи та правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).
Вказані обставини правильно встановлені судом першої інстанції під час вирішення питання щодо відсутності правових підстав для стягнення з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк» відсотків, пені та штрафів у зв'язку з безпідставністю позовних вимог у цій частині через відсутність передбаченого обов'язку відповідача по їх сплаті позивачу в анкеті-заяві від 22 грудня 2015 року.
Однак колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту з наступних підстав.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Матеріалами справи встановлено, що кредитна картка відповідача була відкрита 02.08.2015 року та перевипускалася у 2017 році. (а.с.22)
Згідно виписки про рух коштів по картці ОСОБА_1 , він активно користувався кредитними коштами, зокрема, і послугою миттєва розстрочка (а.с.14-20).
З урахуванням наведених обставин, беручи до уваги розрахунок банку суми заборгованості відповідача, апеляційний суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ “ПриватБанк” заборгованість по тілу кредиту у сумі 12 807,29 грн.
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки суд апеляційної інстанцій дійшов висновку про часткове скасування рішення суду першої інстанції, слід змінити розподіл судових витрат, стягнути із ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» пропорційно розміру задоволених позовних вимог витрати зі сплати судового збору, понесені у зв'язку із розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій у розмірі 3161,41 грн.
Керуючись ст.ст. 268, 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.
Заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 липня 2020 року скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по тілу кредиту та ухвалити у цій частині нове рішення.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 22 грудня 2015 року, а саме - заборгованість по тілу кредиту у розмірі 12 807,29 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у сумі 3161,41 грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Судді: Н.М. Деркач
Т.Р. Куценко
М.О. Макаров