Провадження № 11-сс/803/1388/20 Справа № 202/3772/20 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
28 жовтня 2020 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
судді -доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги прокурора прокуратури Дніпропетровської області та захисника ОСОБА_7 , діючого в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 01 жовтня 2020 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020040000000272, відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця м.Дніпра, який проживає за адресою:
АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 206-2 КК України,
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01 жовтня 2020 року частково задоволено клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП України в Дніпропетровській області та застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 30 листопада 2020 року, визначено заставу у розмірі 175 760грн. з покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, впливати на свідків або інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою клопотання заступника начальника відділу слідчого управління ГУНП в Дніпропетровській області задовольнити, застосувати щодо
ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів та визначити заставу у розмірі 1 459 421, 00 грн.
Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги захисник посилається на те, що судом першої інстанції не було достатньо враховано соціальну небезпеку підозрюваного ОСОБА_8 , яка полягає у заподіянні великої кількості людей, що залучались для реалізації злочинного умислу, зухвалість дій вказаних осіб під час вчинення злочину, що виражалась у відкритому захопленні ринку озброєними особами у кількості близько 30 осіб, а також суму майнової шкоди 1 459 421, 00 грн., що спричинена злочином. Вважає, що максимальний розмір застави, визначений ст. 182 КПК України, не здатний забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, не матиме достатнього стимулюючого фактору від переховування або перешкоджання належному здійсненню досудового розслідування.
В апеляційній скарзі захисник просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.
Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги захисник посилається на те, що слідчий суддя, посилаючись на наявність ризиків, не навів жодного доказу їх існування, керуючись лише припущенням та тяжкістю злочину та не взяв до уваги, що ОСОБА_8 проживає один із неповнолітнім сином, є директором ПП “Альфа Мур” та має постійне міцне проживання. Також вказує, що слідчий суддя не обґрунтував неможливість застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які просили задовольнити вимоги апеляційної скарги захисника та апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника та просив задовольнити вимоги його апеляційної скарги, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд дійшов до наступного.
В силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Судове рішення стосовно запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, та містити як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи винного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, перевіряючи законність та обґрунтованість клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відповідності до вимог ст.ст. 193, 194 КПК України, вислухав доводи учасників судового провадження, належним чином дослідив фактичні обставини, вказані у клопотанні слідчого.
Як слідує з наданих матеріалів, слідчий суддя дійшов вмотивованого висновку про необхідність обрання щодо підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки при розгляді клопотання слідчого слідчий суддя з'ясував, що наведені у ньому дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 206-2 КК України, наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, впливати на свідків або інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою, що визначено в рішенні Європейського суду за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії».
На час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що 29 вересня 2020 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.206-2 КК України, що виразилося у протиправному заволодінні майном підприємства, шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених документів, вчинене за попередньою змовою групою осіб, що заподіяло велику шкоду.
З наданих матеріалів вбачається, що обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: протоколом допиту потерпілої ОСОБА_9 від 28 травня 2020 року, яка повідомила відомі їй обставини щодо протиправного заволодіння майном ТОВ «ВУД СТОР», директором якого вона являється; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 15 липня 2020 року; відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об'єктів нерухомості по пр.Мануйлівському, 18-Б та пр. Мануйлівському, 18-Г у м. Дніпрі; відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо юридичної особи ПП «Альфа-Мур»; листом Міністерства юстиції України від 24 травня 2019 року, відповідно до якого наказ від 02 липня 2018 року №2267/8 у Міністерстві юстиції не реєструвався; листом ГУ ДМС України в Дніпропетровській області від 04 червня 2019 року, відповідно до якого за обліками гр. ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не значиться, паспортом серії НОМЕР_1 було документовано іншу особу; листом приватного нотаріуса
ОСОБА_12 , якою начебто було посвідчено акт приймання-передачі від 02 жовтня 2018 року, відповідно до якого нею не вчинялись нотаріальні дії для ОСОБА_13 та ПП «Альфа-Мур», за реєстровими номерами 2331, 2332 містяться записи щодо інших осіб; листом ГУ ДМС України в Донецькій області від 30 травня 2019 року, відповідно до якого згідно наявних обліків відсутня інформація про документування паспорта громадянина України ОСОБА_13 , бланк паспорту серії НОМЕР_2 розподілявся до Докучаєвського МВ УМВС України в Донецькій області 29 листопада 2006 року; а також іншими матеріалами, долученими до клопотання слідчого, які вказують на високу ймовірність причетності підозрюваного до вчинення ним інкримінованого злочину.
Що стосується доводів захисника про недостатню вагомість ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та відсутність підстав для застосування до підозрюваного виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, то вони не можуть бути прийняті до уваги зважаючи на те, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 206-2 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, а отже, будучи обізнаним про ступінь тяжкості інкримінованого йому злочину та покарання, яке загрожує йому у разі визнання його винуватим, існує реальний ризик того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкримінований йому злочин та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Також, перебуваючи на свободі ОСОБА_8 може незаконно впливати на свідків або інших учасників кримінального провадження з метою зміни показів на його користь.
Крім того, в ході документування злочинної діяльності не встановлено місце знаходження та не вилучено оригінали документів, у тому числі і підроблених документів, які використовувались для протиправного заволодіння майном підприємства, а отже існує ризик того, що ОСОБА_8 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Обраний запобіжний захід відносно підозрюваного узгоджується також з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду у справі за скаргою «Москаленко проти України», де зазначено, що обґрунтована підозра щодо вчинення заявником тяжкого злочину могла первісно виправдовувати його тримання під вартою. Необхідність забезпечити належний хід провадження (зокрема, для отримання показань свідків) також була достатньою підставою для первісного тримання заявника під вартою. Також вказано, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо підозрюваного обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі захисника доводи щодо відсутності будь-яких даних про наявність ризиків не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
Щодо посилання захисника на те, що ОСОБА_8 проживає один із неповнолітнім сином, є директором ПП “Альфа Мур” та має постійне місце проживання, слід зазначити, що вказані обставини в даному випадку не можуть бути беззаперечними стримуючими факторами подальшої належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку, що інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, що випливають зі змісту ст.177 КПК України, і тримання ОСОБА_8 під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується запобіжний захід, передбачений вказаною нормою закону.
Що стосується доводів прокурора про визначення застави у сумі 1 459 421, 00 грн., апеляційний суд, з урахуванням характеризуючих даних підозрюваного, матеріального стану останнього, та обставин кримінального правопорушення, вважає, що сума застави, яка визначена слідчим суддею, буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, не вбачається, обраний судом запобіжний захід щодо підозрюваного ОСОБА_8 відповідає вимогам ст.ст. 177, 178, 183 КПК України, тому апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, вмотивованою і такою, що не підлягає скасуванню, а отже, в задоволенні вимог апеляційних скарг захисника та прокурора слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційні скарги прокурора прокуратури Дніпропетровської області та захисника ОСОБА_7 , діючого в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01 жовтня 2020 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_8 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
______________ _________________ ______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4