Провадження № 22-ц/803/7980/20 Справа № 200/6996/19 Суддя у 1-й інстанції - Литвиненко І. Ю. Суддя у 2-й інстанції - Куценко Т. Р.
04 листопада 2020 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого - Куценко Т.Р.,
суддів: Деркач Н.М., Макарова О.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційні скарги
Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк",
на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 квітня 2020 року у справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У травні 2019 року АТ КБ “Приватбанк” звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (а.с. 1-3).
В обґрунтування позовних вимог посилалось на те, що 12 березня 2016 року між сторонами було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку з визначенням розміру процентної ставки та строків виконання зобов'язання за даним договором. Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав, видавши позичальнику кредитну картку з відповідним лімітом. Позичальник свої обов'язки системно не виконувала, у зв'язку з чим станом на 11 квітня 2019 року утворилась заборгованість. Посилаючись на порушення умов кредитного договору, у зв'язку з чим виникла необхідність захисту свого порушеного права позивач звернувся до суду з зазначеними вимогами та враховуючи наведені обставини наполягає на їх задоволені.
Просило суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором б/н від 12 березня 2016 року у розмірі 12 325,52 грн. та судові витрати.
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 квітня 2020 року у задоволенні заявлених позовних вимог АТ КБ “Приватбанк” відмовлено в повному обсязі (а.с. 62-64).
Не погоджуючись з вказаним рішенням АТ КБ “Приватбанк”, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове яким заявлені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на те, що судом першої інстанції винесено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права (а.с. 66-79).
Відповідач не скористалась своїм правом щодо подання відзиву на апеляційну скаргу.
Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Суд апеляційної інстанції розглядає апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 квітня 2020 року, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на підставі пункту 1 частини 4 статті 274 ЦПК України.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін, з наступних підстав.
Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи, виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що жоден наданий позивачем документ не містить підтвердження факту надання відповідачу 12 березня 2016 року кредитних коштів в сумі 5 000 грн., а в свою чергу анкета-заява № б/н від 12 березня 2016 року містить лише анкетні дані відповідача.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Оскільки кредитний договір є двостороннім договором, то права й обов'язки виникають у кожного контрагента.
Колегія суддів наголошує на тому, що доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, тому подання позивачем доказів на підтвердження наведених вище обставин є обов'язковим, оскільки в цій частині між позивачем та відповідачем виник спір про право, і такі докази матимуть значення для ухвалення рішення у справі. Докази, які позивач повинен подати в рахунок обґрунтування всіх тих обставин, на які він посилається як на підставу для задоволення його вимог, і на підставі яких суд в подальшому встановлює наявність або відсутність підстав для задоволення позову чи відмови у його задоволенні, - повинні бути виключно належними та допустимими.
Так, ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивач, як сторона по справі, зобов'язаний довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, відповідно до ст. 81 ЦПК України.
Звертаючись з позовом АТ КБ “ПриватБанк” наполягав на тому, що кредитний договір між сторонами укладено 12 березня 2016 року та просив стягнути заборгованість, що виникла у зв'язку з невиконанням цього договору.
З матеріалів справи, а саме: з анкети-заяви від 12 березня 2016 року (а.с. 7), підписаної відповідачем, вбачається, що у вказаній заяві відсутні позначки про видачу відповідачу кредитки “Універсальна”, будь-які умови кредитування у вказаній анкеті не зазначені.
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач згідно виписки за його рахунком користувався кредитними коштами, колегія суддів не приймає, оскільки відсутні підстави вважати, що рахунки, виписки за яким надано позивачем, відкриті саме на підставі анкети-заяви від 12 березня 2016 року.
Колегія суддів вважає безпідставними посилання апеляційної скарги на Умови та правила надання банківських послуг та Тарифи банку, оскільки надані банком Умови та правила надання банківських послуг та Тарифи банку не можуть бути визнані такими, що приймалися сторонами при отриманні кредиту, так як в матеріалах справи не міститься жодних доказів на підтвердження того, що саме з цими Умовами та Тарифами банку позичальник була ознайомлена, підписуючи анкету від 12 березня 2016 року, вказана позиція відповідає правовому висновку, викладеному в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.
За таких обставин, суд першої інстанції на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, з урахуванням встановлених обставин, дійшов обґрунтованого висновку про необґрунтованість позовних вимог.
Інші доводи апеляційної скарги не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення має бути залишено без змін.
керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" - залишити без задоволення.
Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 квітня 2020 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий: Т.Р. Куценко
Судді: Н.М. Деркач
М.О. Макаров