Провадження № 11-кп/803/3117/20 Справа № 204/1614/20 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
11 листопада 2020 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020040680000420 від 04 березня 2020 року, за апеляційною скаргою прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_5 на ухвалу Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 15 вересня 2020 року щодо
ОСОБА_6 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України,
за участю:
секретаря - ОСОБА_7 ,
прокурора - ОСОБА_8 , -
Ухвалою Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 15 вересня 2020 року, в задоволенні клопотання прокурора про зупинення кримінального провадження та оголошення розшуку відмовлено, обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020040680000420 від 04 березня 2020 року щодо ОСОБА_6 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, повернуто прокурору.
Мотивуючи прийняте рішення, суд посилався на невідповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України, через відсутність в ньому відомостей про фактичне місце проживання обвинуваченої, що робить не можливим її виклик в установленому законом порядку до суду. При цьому, судом було вчинено всі передбачені законом дії щодо виклику обвинуваченої в судові засідання, постановлені ухвали про застосування до обвинуваченої приводів через органи поліції, які виконано не було, оскільки не виявилось можливим встановити її місце перебування, тоді як статтею 314 КПК України, не передбачено зупинення підготовчого судового засідання та прийняття рішення щодо оголошення обвинуваченої у розшук, тому суд дійшов висновку про повернення обвинувального акту прокурору.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Обгрунтовуючи свої вимоги прокурор посилається на незаконність та необгрунтованість судового рішення через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону. Так прокурор вказує, що суд, приймаючи рішення про повернення обвинувального акту прокурору з підстав невідповідності дійсності відомостей про місце проживання обвинуваченої, не надав належної оцінки тим обставинам, що на момент направлення цього обвинувального акту до суду місце проживання обвинуваченої було належним чином встановленим та відображеним в ньому. До того ж, суд незважаючи на клопотання прокурора не оголосив обвинувачену у розшук, та не вжив передбачених КПК України процесуальних заходів для забезпечення доставки обвинуваченої до суду та вчасного проведення судового розгляду, тому ухвала підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив ухвалу скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Суд при проведенні підготовчого судового засідання відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам КПК України.
Стаття 291 КПК України визначає вимоги до змісту та форми обвинувального акту. Частиною другою цієї статті визначений певний перелік відомостей, які мають бути зазначені в обвинувальному акті, зокрема анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство).
При цьому, суд може повернути обвинувальний акт прокурору з підстав невідповідності його вимогам ст. 291 КПК України.
Колегією суддів встановлено, що обвинувальний акт вказаним вимогам закону не відповідає, а тому висновки суду щодо необхідності його повернення прокурору є обґрунтованими.
Так, з матеріалів провадження видно, що судом першої інстанції неодноразово здійснювалися виклики обвинуваченої ОСОБА_6 у підготовче судове засідання за адресою, яка зазначена в обвинувальному акті, а саме: АДРЕСА_1 .
При цьому, у зв'язку з неодноразовою неявкою обвинуваченої у підготовче судове засідання її неодноразово було піддано примусовому приводу.
В ході виконання ухвал суду від 23 квітня 2020 року, 02 червня 2020 року, 10 липня 2020 року та 04 вересня 2020 року про примусовий привід ОСОБА_6 , відповідно до наданих суду рапортів о/у СКП Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 , за вказаною адресою ОСОБА_6 не проживає та встановити місце її перебування не можливо.
До того ж, як видно з відповіді на запит суду Чечелівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області від 11 вересня 2020 року, ОСОБА_6 перебуває на обліку у центрі пробації як засуджена за вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10.04.2020 за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік, на підставі ст. 75 КК України, звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік. На виклики органу пробації вона не з'являлась, у зв'язку із чим 13 липня 2020 року було проведено перевірку факту її проживання за адресою, вказаною в обвинувальному акті, та встановити місце перебування ОСОБА_6 не вдалося, з приводу надання медичної допомоги вона не зверталась та на лікуванні не перебуває, серед осіб, відбуваючих покарання в місцях позбавлення чи обмеження волі, не значиться.
Отже, виходячи з того, що зазначені в обвинувальному акті відомості не відповідають фактичним даним про особу обвинуваченої, що перешкоджає розгляду кримінального провадження по суті, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення прокурором вимог п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України, та у зв'язку з цим, про необхідність повернення обвинувального акту прокурору.
Доводи прокурора про те, що місце проживання обвинуваченої було встановлено на момент направлення обвинувального акту до суду, й збігалося із місцем її реєстрації, є необґрунтованими та спростовуються вищенаведеним.
З огляду на викладене, колегія суддів, вважає, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Ухвалу Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 15 вересня 2020 року щодо ОСОБА_6 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення є остаточною та оскарження не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4