Провадження № 22-ц/803/6472/20 Справа № 212/2902/20 Суддя у 1-й інстанції - Чайкін І. Б. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.
10 листопада 2020 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Бондар Я.М.
суддів - Барильської А.П., Зубакової В.П.
секретар судового засідання : Кислиця І.В.
сторони справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат"
розглянувши у спрощенному позовному провадженні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Бутко Олександра Олександровича, на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 травня 2020 року, ухваленого суддею Чайкіним І.Б. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, повне судове рішення складено 25 травня 2020 року,
У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю особи на виробництві.
В мотивування заявлених вимог посилається на, що його батько ОСОБА_2 помер від нещасного випадку на виробництві, що трапився з ним 16 травня 2008 року при виконанні трудових обов'язків машиніста бурової установки шахти «Октябрська» ВАТ «Криворізький Залізорудний Комбінат», правонаступником якого є ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ». Вказує, що моральна шкода полягає в тому, що він втратив батька, рідну йому людину, якого дуже любив. Внаслідок смерті батька він тривалий час перебував у напруженому психічному стані та думки про смерть батька не залишають його і до теперішнього часу., тому просить суд стягнути з відповідача на його користь у відшкодування моральної шкоди 275 000 грн.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 травня року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Кривбасзалізрудком» на його користь моральну шкоду, завдану смертю працівника на виробництві в розмірі 140 000 грн. Стягнуто з ПАТ «Кривбасзалізрудком» на користь держави судові витрати у розмірі 1 400 грн.
В апеляційній скарзі представника позивача ОСОБА_1 - адвокат Бутко О.О., посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, не врахування глибини страждань позивача через втрату батька, вважає визначений судом розмір моральної шкоди заниженим, та таким, що не відповідає принципам єдності усталеної судової практики за результатами розгляду аналогічних справ за наявності аналогічних обставин нещасного випадку .
У відзиві на апеляційну скаргу представник ПАТ «Кривбасзалізрудком» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскільки скаржником в апеляційній скарзі не зазначено про порушення судом норм матеріального та процесуального права, а лише йдеться про незгоду з визначеним розміром моральної шкоди, вимоги представника позивача щодо збільшення суми моральної шкоди є необґрунтованими, так як у даній справі відсутня вина відповідача, а доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці.
Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача - ОСОБА_3 , яка заперечувала проти доводів апеляційної скарги та просила її відхилити, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Судом встановлено що позивач по справі ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.11).
Потерпілий ОСОБА_2 працював машиністом бурової установки на підприємстві відповідача Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", під час виконання трудових обов'язків 16 травня 2008 року, із ОСОБА_2 стався нещасний випадок. В результаті якого він помер. Що встановлено Актом Н-5 від 26.06.2008 року та Актом Н-1 № 11 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 26.06.2008 року.
Відповідно до п. 7 Акту форми Н-1 від 26.06.2008 року визначено, що причиною нещасного випадку було визнано: невиконання посадових обов'язків та інші психофізіологічні причини. Особами, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці визнано працівників підприємства відповідача (а.с.5-7).
На підставі акту про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом форми Н-1 підприємством складено акт форми Н-5 спеціального розслідування випадку, що стався 16.05.2008 року на шахті « Октябрська» ВАТ «КЗК», у відповідності до пункту 6 особами, які винні в нещасному випадку є : машиніст бурової установки дільниці № 21 ОСОБА_4 , який порушив ст. 14 ЗУ « Про охорону праці», п.1.17 « Інструкції з охорони праці№ 10 для машиніста бурової установки»; гірничий майстер дільниці № 21 ОСОБА_5 , який не забезпечив дотримання підлеглими вимог нормативно-правових актів охорони праці , чим порушив п.2.2. «Посадової Інструкції гірничого майстра бурової дільниці»; начальник дільниці №21 ОСОБА_6 , який не забезпечив дотримання підлеглими вимог нормативно-правових актів охорони праці, чим порушив п.2.2.2. «Посадової Інструкції начальника бурової дільниці» (а.с.8-10).
Причиною смерті ОСОБА_2 , згідно Акту Форми Н-5 від 26.06.2008 року, стало недбання про безпеку і здоров'я оточуючих людей під час перебування на території підприємства внаслідок низької трудової дисципліни, порушення ст.14 ЗУ «Про охорону праці», п. 1.17 «Інструкції по охороні праці №10 для машиніста бурової установки». Гостра серцево-судинна недостатність під час перебування на підземних роботах. (а.с.8-10).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. (а.с.4).
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про доведення факту спричинення моральної шкоди позивачу, як сину загиблого від нещасного випадку на виробництві, та обов'язку відповідача відшкодувати її.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Частина 4 статті 43, частина 1 статті 46 Конституції України передбачають, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Відповідно до ст. 16 ЦК України відшкодування моральної шкоди є способом захисту цивільних прав та інтересів судом.
У статті 16 Конвенції Міжнародної організації праці від 22 червня 1981 року № 155 передбачено, що від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення безпечності робочих місць, механізмів, обладнання та процесів, які перебувають під їхнім контролем, і відсутності загрози здоров'ю з їхнього боку. Від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення відсутності загрози здоров'ю з боку хімічних, фізичних та біологічних речовин й агентів, які перебувають під їхнім контролем, тоді, коли вжито відповідних захисних заходів. Від роботодавців повинно вимагатися надавати у випадках, коли це є необхідним, відповідні захисні одяг і засоби для недопущення настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, загрози виникнення нещасних випадків або шкідливих наслідків для здоров'я.
Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Згідно із ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини.
Таким чином, ч. 1 ст. 1167 ЦК України встановлює загальне правило, відповідно до якого відповідальність за заподіяння моральної шкоди настає за наявності загальної підстави наявності моральної (немайнової) шкоди, а також за наявності всіх основних умов відповідальності, а саме: неправомірної поведінки, причинного зв'язку та вини заподіювача.
Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові дружині, батькам усиновлювачам, дітям, усиновленим, а також особам, які проживали з нею однією сім'єю, згідно ч. 2 ст. 1168 ЦК України.
Згідно частин 1, 3 ст. 13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивач має право на відшкодування моральної шкоди, як син загиблого від нещасного випадку на виробництві.
Колегія суддів погоджується із визначеним судом першої інстанції розміром відшкодування моральної шкоди, стягнутої з відповідача на користь позивача, який визначено ним, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнала позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
На думку колегії суддів, розмір моральної шкоди визначено судом першої інстанції виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, судом враховано конкретні обставини по справі, моральні страждання позивача, який назавжди втратив турботу та підтримку близької людини - батька та залишився без його піклування, наслідки, що наступили, та їх невідворотність, істотність вимушених змін у її життєвих стосунках.
Колегія суддів, беручи до уваги глибину і тривалість моральних страждань позивача, характер психологічної травми, яку він отримав у зв'язку зі смертю батька, конкретні обставини по справі, причину настання нещасного випадку, вважає що визначений розмір моральної шкоди, відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості.
У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги відповідача про необґрунтованість розміру моральної шкоди.
Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.
Керуючись ст. 367, ч. 1 ст. 369, ст.ст. 374, 375, 382 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Бутка Олександра Олександровича залишити без задоволення.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 травня 2020 року залишити без змін
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 10 листопада 2020 року.
Головуючий:
Судді: