09 листопада 2020 року м. Дніпросправа № 160/11458/20
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Чередниченко В.Є. перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року про повернення позовної заяви у справі №160/11458/20 з позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудника Сергія Володимировича, Дніпропетровського окружного адміністративного суду, Національної поліції України, Державного бюро розслідувань, Міністерства юстиції України, третя особа - ОСОБА_2 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 02 листопада 2020 року через підсистему “Електронний суд” звернувся безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року.
При прийнятті до розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції зобов'язаний вирішити питання щодо відкриття апеляційного провадження у справі за поданою апеляційною скаргою протягом п'яти днів з дня її надходження, як того вимагає частина 2 статті 300 КАС України.
Станом на дату постановлення цієї ухвали матеріали справи №160/11458/20 у суду апеляційної інстанції відсутні.
Враховуючи висновок Верховного Суду щодо безпосереднього звернення з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції, викладений в постанові від 10 жовтня 2019 року у справі 340/538/19 з питання застосування підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” КАС України та враховуючи положення частини 2 статті 300 КАС України, вважаю за необхідне здійснити вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження у справі за поданою апеляційною скаргою.
Відповідно до частини 1 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається у письмовій формі.
Відповідно до положень статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Відповідно до Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті “Голос України” та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
На підставі рішення Вищої ради правосуддя № 624/0/15-19 від 28.02.2019 Державною судовою адміністрацією України відкликано оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Таким чином, на момент подання цієї апеляційної скарги, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не функціонує.
Разом з тим, наказом Державної судової адміністрації України від 22 грудня 2018 року № 628 запроваджено тестову експлуатацію підсистеми “Електронний суд” у всіх місцевих та апеляційних судах України, під час якої усі місцеві та апеляційні суди у ході тестового режиму експлуатації підсистеми зобов'язано дотримуватись вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 у відповідній редакції.
Згідно з пунктом 14 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, електронний документ - оригінал електронного документу з обов'язковими реквізитами, що надають йому юридичної сили, в тому числі з електронним цифровим підписом автора.
Пунктом 16 вказаного Положення визначено, що електронний цифровий підпис - електронний цифровий підпис в форматі, що забезпечує можливість встановлення дійсності підпису у довгостроковому періоді (після закінчення строку чинності сертифіката), визначеному відповідно до вимог законодавства. ЕЦП використовується в АСДС для підписання та погодження (візування) інформаційних ресурсів в цілому або фіксування певних дій з ними (внесення зауважень, пропозицій, погодження частини тексту тощо).
Згідно з пунктом 5 розділу ХІ Положення для проекту будь-якого електронного документу, створеного в підсистемі електронного суду на всіх стадіях його формування забезпечується конфіденційність його змісту за допомогою шифрування із використанням ЕЦП автора проекту. Осіб, допущених до інформації, що захищається, визначає автор документу. З моменту переведення документу у стан “Оригінал” такий документ втрачає статус конфіденційного і перелік осіб, допущених до його змісту визначає адміністратор відповідно до вимог законодавства.
Документи подаються за допомогою електронного кабінету в форматі ЕД та ЕКПД. Суди та ОСП приймають подані ЕД як оригінали документів, а ЕКПД, як завірені копії оригіналів документів та можуть вимагати надання їх оригіналів для перевірки (пункт 6 розділу ХІ Положення).
Враховуючи те, що апеляційна скарга подається у письмовій формі, а також те, що на момент подання ОСОБА_1 апеляційної скарги, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не функціонує та справи ведуться в паперовій формі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне надати скаржнику строк для подання до суду апеляційної скарги у письмовій формі.
Так, пунктами 2 та 3 частини 5 статті 296 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги додаються копії апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи та копії доданих до неї письмових матеріалів, що відсутні в учасників справи, відповідно до кількості учасників справи.
Проте, заявником апеляційної скарги до апеляційної скарги не додано її копії та копії доданих до неї письмових матеріалів, що відсутні в учасників справи відповідно до кількості учасників справи.
Крім того, відповідно до пункту 8 частини 2 статті 296 КАС України в апеляційній скарзі зазначається дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується. При цьому, пунктом 4 частини 5 цієї статті встановлено, що до апеляційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.
Проте, скаржником в апеляційній скарзі не зазначено дати отримання копії повного судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується та не надано доказів що підтверджують цю дату, за наявності.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що надання скаржнику строку для усунення вищезазначеного недоліку апеляційної скарги здійснено задля дотримання принципу гласності судового рішення, який полягає в тому, що особа, яка не отримала судового рішення суду першої інстанції позбавлена можливості навести свої доводи та обґрунтування в апеляційній скарзі щодо незгоди з таким судовим рішенням виходячи з його змісту.
Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Частиною 1 статті 4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 рік становив 2102 грн.
Згідно з пунктом 3.5 таблиці ставок судового збору частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до суду апеляційної скарги на ухвалу суду сплачується судовий збір в сумі 1 (одного) розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, враховуючи те, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2020 року дорівнював 2102 грн., судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу суду становить 2102 грн.
Однак, на підтвердження сплати судового збору заявником апеляційної скарги не надано суду документ, який підтверджує сплату судового збору у визначеному законом розмірі - 2102 грн.
Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях: отримувач коштів УК у Шевчен.р.м.Дніпра/Шев.р/22030101 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989274 Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) Код банку отримувача (МФО) 899998 Рахунок отримувача UA708999980313141206081004004 Код класифікації доходів бюджету 22030101 Призначення платежу *;101;__ ____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
При цьому, суд апеляційної інстанції вважає, що клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги задоволенню не підлягає у зв'язку з наступним.
Згідно з положеннями статті 8 Закону України “Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У відповідності до положень статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Тобто, заявляючи клопотання про звільнення від сплати судового збору така особа повинна надати докази в підтвердження неможливості сплати судового збору чи в підтвердження того, що така сплата судового збору може позбавити цю особу фінансової можливості на отримання життєво необхідних потреб.
При цьому, обов'язок підтвердження наявності обставин тяжкого майнового стану особи, яка звертається до суду з позовом або апеляційною скаргою, та наявності в неї підстав для звільнення від сплати судового збору покладається виключно на таку особу.
В свою чергу частиною 1 статті 77 КАС україни передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Так, скаржником через підсистему “Електронний суд” разом з апеляційною скаргою направлено копії довідок згідно з якими ОСОБА_1 з січня 2019 року по лютий 2020 року отримав 36542,14 грн. пенсії за віком та з лютого 2020 року по липень 2020 року 16824,16 грн. пенсії за віком.
Враховуючи відомості цих довідок, судовий збір встановлений законом при поданні до адміністративного суду апеляційної інстанції скарги на оскаржуване рішення суду (2102 грн.) перевищує п'ятивідсотковий розмір його річного доходу.
Так, пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі у разі якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Тобто, перевищення розміром судового збору 5 відсоткового розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік може бути підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
При цьому, частиною 2 вищезазначеної норми встановлено що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Водночас, надані скаржником довідки не можуть свідчити про те, що позивач не має інших джерел для існування та забезпечення своїх потреб - зокрема для сплати судового збору (вклади, нерухоме та рухоме майно з якого отримується дохід, компенсації, сукупний дохід родини, тощо).
Заявником не надано й документів на підтвердження того, що він має статус малозабезпеченої особи, дохід якої є нижчим від прожиткового мінімуму, що могло б беззаперечно свідчити про скрутне матеріальне становище заявника.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов'язків, передбачених законами України, у зв'язку з чим, безпідставне звільнення від його сплати окремих осіб може свідчити про надання одній із сторін незаконної переваги перед іншою.
Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши, невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим цим Кодексом, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху.
З огляду на вищевикладене, суд дає можливість заявнику апеляційної скарги у строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали надати апеляційну скаргу оформлену у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, тобто надати до суду апеляційної інстанції: апеляційну скаргу у письмовій формі як того вимагає частина 1 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України із зазначенням у ній дати отримання копії повного судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується із наданням доказів що її підтверджують, за наявності; копії апеляційної скарги та копії доданих до неї письмових матеріалів, що відсутні в учасників справи відповідно до кількості учасників справи; документ, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному законодавством України розмірі.
Керуючись статтями 169, 298 КАС України, суддя, -
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року про повернення позовної заяви у справі №160/11458/20 - залишити без руху та надати строк 10 днів з дня отримання копії ухвали для усунення вищезазначених недоліків апеляційної скарги, а саме надати до суду апеляційної інстанції:
- апеляційну скаргу у письмовій формі як того вимагає частина 1 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України із зазначенням у ній дати отримання копії повного судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується із наданням доказів що її підтверджують, за наявності;
- копії апеляційної скарги та копії доданих до неї письмових матеріалів, що відсутні в учасників справи відповідно до кількості учасників справи;
- документ, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному законодавством України розмірі - 2102 грн.;
Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху направити особі, яка подала апеляційну скаргу.
У випадку не усунення недоліків у вказаний строк апеляційна скарга повертається особі, яка її подала.
Ухвала суду апеляційної інстанції оскарженню не підлягає.
Суддя В.Є. Чередниченко