22 жовтня 2020 року м. Дніпросправа № 280/2885/20
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Дурасової Ю.В.,
суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01.06.2020 (головуючий суддя Прасов О.О., повний текст складено 01.06.2020)
у справі за позовом ОСОБА_1 до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, просив:
1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області які полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати лише 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, з 01.01.2018;
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області розрахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію, з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, з 01.01.2018;
3) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів з виплати сум пенсії без урахування розстрочки, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, станом на дату виплати заборгованості у відповідному місяці.
Позов обґрунтовано тим, що позивач є особою, звільненою з військової служби за виходом на пенсію. Зазначає, що має право на отримання пенсії за вислугою років з 01.01.2018 в розмірі 100% суми підвищення пенсії.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 01.06.2020 позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії відповідача, які полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати лише 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, з 01.01.2018.
Зобов'язано відповідача розрахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію, з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, з 01.01.2018.
Зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів з виплати сум пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, станом на дату виплати заборгованості у відповідному місяці. В іншій частині позову відмовлено.
Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що зменшивши виплату пенсії позивачу упродовж 2018-2019 років, відповідач фактично частково припинив її виплату на підставі підзаконного нормативно-правового акту. Проте, згідно з п.1, п.6 ч.1 ст.92 Конституції України виключно законами України визначаються: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки. Звідси, оскільки відповідачем виплата пенсії позивачу у частині припинена не з підстав, передбачених законами України, то такі дії відповідача є протиправними. Враховуючи матеріали справи, суд першої інстанції вважає, що позивач обґрунтовано має право на виплату йому компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, зазначає, що судом першої інстанції порушено норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та винести нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує на те, що Верховний Суд рішенням від 06.08.2019 у справі №160/3586/19 дійшов висновку, що оскільки рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 скасовано п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, то лише з 05.03.2019 підлягають виплаті у розмірі 100% перерахованих сум пенсії. Зазначає, що Верховним Судом у вказаному рішенні зазначено, що Кабінет Міністрів України має повноваження щодо встановлення порядку виплати перерахованих сум. Вказує на те, що оскільки відповідач не здійснював виплату пенсії позивачу з врахуванням вимог чинного законодавства (не з власної вини) вирішення питання виплати компенсації є передчасним.
До апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу не надходив, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є пенсіонером та йому призначена пенсія за вислугу років відповідно до приписів Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Як з'ясовано судом, перерахована позивачу у 2018 році пенсія відповідачем відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» виплачується у таких розмірах: з 01.01.2018 - 50%; з 01.01.2019 - 75%; з 01.01.2020 - 100%.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносини слід застосовувати норми Конституції України, Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” №2262-XII від 09.04.1992 року, норми Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” №3668-VI від 08.07.2011 року, норми Закону України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” №1166-VII від 27.03.2014 року, норми Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» №2050-ІІІ від 19.10.2000 року.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.
Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. “а” ч. 1 ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” №2262-XII від 09.04.1992 року (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії), пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50%, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55% відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3% відповідних сум грошового забезпечення.
При цьому, статтею 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Отже перерахунок пенсії має здійснюватися за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Водночас, якщо пенсіонер згодом може надати додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому, перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Таким чином, перерахунок пенсії може бути здійснено за нормами Закону (а не іншого нормативно-правового акту).
Усі призначені за цим Законом (ЗУ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”) пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною 2 статті 51 цього Закону. У разі, якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
На думку колегії суддів апеляційної інстанції вказана норма запобігає зменшенню розміру пенсії при перерахунку.
Звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, яким присвоєні чергові військові (спеціальні) звання під час перебування їх у запасі або у відставці, раніше призначені їм пенсії з урахуванням нових присвоєних військових (спеціальних) звань не перераховуються.
Слід взяти до уваги, що Законом України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” № 3668-VI від 08.07.2011 року внесені зміни до ч. 2 ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” №2262-XII від 09.04.1992 року, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80% відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100%, до категорії 2, - 95 %.
При цьому, Законом України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” №1166-VII від 27.03.2014 року внесені зміни у ч. 2 ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, згідно з якими цифри “ 80” замінено цифрами “ 70”.
Натомість, зазначені зміни можуть стосуватися лише осіб, яким пенсія призначається вперше і не може стосуватися осіб, яким вже була призначена пенсія (тобто перерахунок пенсії за вказаними змінами не відбувається).
Так, в силу ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Отже, аналіз вказаних вище норм вказує, що зміни, внесені до законодавства щодо проходження військової служби після призначення пенсії особі, не поширюються на правовідносини щодо перерахунку вже призначеної пенсії. Адже, призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, внесені зміни до ч. 2 ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80 відсотків, а потім 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії (така правова позиція неодноразово висловлювалася в постановах Верховного Суду).
Крім того, ст. 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” №2262-XII від 09.04.1992 року визначає як обов'язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії - підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма, також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом.
Кабінет Міністрів України затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 45 від 13.02.2008 р. (долі Порядок №45), яким визначив, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права.
Водночас, у зв'язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 року, з 1 березня 2018 року змінено грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, тому у позивача виникло право на перерахунок призначеної пенсії.
При цьому, відповідно до частини 4 статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (№2262-ХІІ), усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, вказана норма встановлює можливість перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення, та недопущення зменшення розміру пенсії.
Постановою КМУ «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21.02.2018 р. постановлено здійснити перерахунок призначених до 1 березня 2018 року на підставі вказаного Закону пенсій з 1 січня 2018 року.
Натомість, регулює порядок призначення відповідних пенсій безпосередньо стаття 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (№2262-ХІІ), а стаття 63 цього Закону визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.
При цьому, зміни до статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (№2262-ХІІ) ні Законом № 3668-VI, ні Законом № 1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.
Таким чином, системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом № 3668-VІ та Законом № 1166-VII зміни до статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (№2262-ХІІ) щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (№2262-ХІІ), яка змін у зв'язку з прийняттям Закону № 3668-VІ та Закону № 1166-VII, не зазнала.
Аналогічний правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 24.04.2018 року, справа № 686/12623/17, від 16.10.2019 справа № 240/5401/18.
Згідно із ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для не застосування зазначених норм.
Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.
Так, відповідно до пункту 2 постанови КМУ «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» № 103 від 21.02.2018 р. виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01 січня 2018 р. у таких розмірах:
- з 01 січня 2018 р. - 50%;
- з 01 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 року - 75%;
- з 01 січня 2020 року - 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 р.
Натомість, у зв'язку зі скасуванням пункту 2 постанови № 103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 2826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії - скасовано.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.03.2020 р. у справі № 160/3586/19 дійшла висновку, що саме з 05 березня 2019 року пенсія підлягає виплаті у розмірі 100% суми підвищення пенсії та що на момент ухвалення рішення у цій зразковій справі дії ГУПФУ щодо зменшення розміру пенсії позивачу за рахунок виплати з 05 березня 2019 р. 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року, є протиправними.
Отже, в силу ч.5 ст. 242 КАС України, враховуючи висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав для висновку, що дії відповідача до 05 березня 2019 р. були протиправними щодо зменшення розміру пенсії позивачу, тому позовні вимоги щодо зменшення розміру пенсії позивачу в період до 05 березня 2019 р. - не підлягають задоволенню.
Також Велика Палата Верховного Суду зазначила, що право позивача на отримання перерахованого розміру пенсії за період з 05 березня 2019 року, з урахуванням вже сплачених сум, визначається Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, отже підпадає під дію статті 1 Першого протоколу до Конвенції «Захист прав власності».
Таким чином, колегія суддів апеляційної скарги дійшла висновку, що сума підвищення у розмірі 100 % підлягає виплаті позивачу саме з 05 березня 2019 р., а не з 01.01.2018 року, як помилково зазначив суд першої інстанції.
У зв'язку з цим, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне частково задовольнити апеляційну скаргу та зазначити, що позовні вимоги підлягають задоволенню лише з 05 березня 2019 р. (тобто з 05 березня 2019 р. виплату перерахованої підвищеної пенсії позивача слід виплачувати у 100-відсотковому розмірі, а не в іншому відсотковому значенні виплати підвищеної пенсії, які були передбачені постановою Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року).
Отже, вимога позивача щодо виплати у 100 відсотковому розмірі суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року підлягає частковому задоволенню: починаючи з 05 березня 2019 р., а не з 01.01.2018 року (як того просив позивач).
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що позивач обґрунтовано має право на виплату йому компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Стосовно вимоги позивача про стягнення компенсації втрати частини доходів, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої ст. 2 Закону України № 2050 та Порядком №159, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер.
Також, дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи, організації всіх форм власності і господарювання застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру.
Виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 15.04.2019 року (справа № 727/7818/16-а), від 20.02.2018 року (справа №336/4675/17), від 14.05.2019 року (справа № 804/2994/18), від 12.06.2019 року (справа № 425/38/17).
Статтею 4 Закону України № 2050 встановлено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Отже, компенсація втрати частини доходів нараховується лише на нараховані та фактично виплачені доходи.
При цьому, матеріалами справи не підтверджується обставина повного розрахунку відповідача з позивачем.
По суті, суд першої інстанції правильно розглянув справу, однак з помилковим визначенням дати з якої слід здійснювати виплати сум підвищення пенсії у 100- відсотковому розмірі, тому рішення суду в цій частині підлягає зміні.
Доводи апеляційної скарги частково спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому можуть бути підставою для його зміни.
З огляду на результати розгляду справи, характер спірних відносин судові витрати розподілу не підлягають.
Дана справа є справою незначної складності, тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
Керуючись ст. 241-245, 250, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - задовольнити частково.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01.06.2020 змінити в частині визначення дати з якої слід здійснювати виплати сум підвищення грошового забезпечення ОСОБА_1 в 100-відсотковому розмірі.
Абзац 2,3 резолютивної частини рішення викласти в наступній редакції:
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, Запорізька область, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) які полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за рахунок виплати лише 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, з 05.03.2019.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, Запорізька область, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) розрахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) пенсію, з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, з 05.03.2019.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
В силу п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено 26.10.2020.
Головуючий суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова