20 жовтня 2020 року справа №320/6155/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у проведенні перерахунку раніше призначеної пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з урахуванням надбавки за особливо важливі завдання у розмірі 50% та премії у розмірі 125%;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з урахуванням надбавки за особливо важливі завдання у розмірі 50%, надбавки за інформаційно-аналітичне забезпечення у розмірі 50% та премії у розмірі 125% починаючи з 01.01.2016 року.
Позивач вважає, що дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії із врахуванням надбавок які позивач отримував під час військової служби, та які враховувались при попередніх перерахунках пенсії до 01.01.2016 року, а саме: надбавки за особливо важливі завдання у розмірі 50%, надбавки за інформаційно-аналітичне забезпечення у розмірі 50% та премії у розмірі 125% є протиправними та необгрунтованими, оскільки виключно законами України визначаються, зокрема, права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення, а також, з урахуванням того, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Ухвалою суду від 24.07.2020 в зазначеній адміністративній справі відкрито спрощене позовне провадження без проведення судового засідання.
Відповідач позов не визнав, подав до суду письмовий відзив, в якому проти задоволення вимог заперечує, просить суд відмовити у їх задоволенні, оскільки відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету міністрів, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, він вважає, що не мав підстав здійснювати перерахунок пенсії позивачу без врахування положень Постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45, якою затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок №45) та Постанови № 103.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити з огляду на наступне.
З 23.04.2014 року позивач перебуває на обліку у управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, де отримує пенсію, призначену йому довічно відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Розрахунок пенсії позивачу було проведено на підставі довідки про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії та грошового атестату.
До складу розрахунку грошового забезпечення при призначенні пенсії позивачу згідно вказаної довідки увійшли такі види грошового забезпечення: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років; надбавка за виконання особливо важливих завдань; надбавка за інформаційно-аналітичне забезпеченні; премія.
26 листопада 2019 року позивач звернувся до Головного управління пенсійного фонду України у Київській області із заявою про проведення перерахунку призначеної йому пенсії з урахуванням всіх видів його грошового забезпечення, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне страхування.
03 грудня 2019 року вих.647/03 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області позивачу було надано відповідь, якою позивачу було відмовлено у проведенні перерахунку.
Не погоджуючись з відмовою відповідача у здійсненні перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами спору, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 43 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі Закон №2262-ХХІІ) пенсії, які призначаються відповідно до цього Затону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом.
При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпеченні) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з частиною третьою статті 43 Закону №2262-ХІІ. пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) знанням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 41 Закону України від 09.007.2003 №1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать,зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, за яких з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Отже, дохід позивача (грошове забезпечення), як застрахованої особи, з якого були фактично нараховані (обчислені) та сплачені внески входить в дохід для обчислення пенсії.
Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України від 20.12.1991 №2011 -XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон №2011 -XII).
Частиною першою статті 9 Закону №2011-ХІІ встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі,
що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частиною другою цієї статті визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця (ч. Зет. 9 Закону №20111-ХІІ).
Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (чинної на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Постанова №1294), упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців.
Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток №25 до постанови №1294) до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 Закону №2011-XII), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.
Законом №2011 -XII також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну грошову відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (частина перша статті 10-1 цього Закону).
Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені Постановою №1294 та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженою наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.07.2008 за №638/15329.
Так, особам офіцерського складу особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом та набули право на щорічну основну відпустку, один раз на рік надається грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно з законодавством України на день підписання наказу про надання цієї допомоги (пп. 3 п. 5 Постанови №1294, пп. 30.1 та 30.3 п. 30 розділу XXX Інструкції).
Наведеними нормативними актами також регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
Так, особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення. Розмір матеріальної допомоги установлюється за рішенням Міністерства оборони України, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення,
передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (підпункту 3 пункту 5 постанови №1294, підпункти 33.1, 33.3 пункту 33 розділу XXXIII Інструкції).
Відповідно до статті 27 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24 березня 1999 року №551- XIV, до офіцерів застосовуються такі заохочення як нагородження грамотою, цінним подарунком або грошовою премією.
Отже, вищевказані види допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини другої статті 9 Закону №2011 -XII відноситься до складу грошового забезпечення військовослужбовців.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби. Національної гвардії. Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» (чинної на момент виникнення спірних правовідносин; далі Постанова №889) установлено щомісячну додаткову грошову винагороду, зокрема, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високо мобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил, і військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) льотного складу Збройних Сил, Національної гвардії та Державної прикордонної служби - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення; військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у пункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби): з 1 квітня 2013р. - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 січня 2014 р. у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 квітня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 липня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Згідно з пунктом 2 Постанови №889 граничні розміри порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.
Відповідна правова позиція щодо зарахування розміру щомісячної додаткової грошової винагороди, премії згідно ст..27 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України; винагороди за безперервну військову службу, інших доплат, премій, винагород до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, вже була висловлена Верховним Судом у постановах від 28.02.2018 у справі №К/9901/2925/18 №522/9660/16-а, від 06.02.2018 у справі №761/28228/15-а №К/9901/3762/18, від 20.02.2018 року у справі №К/9901/3333/17, від 20.02.2018 року у справі №К/9901/1372/18, від 14.03.2018року у справі №К/9901/844/17 та від 10.05.2018 року у справі №К/9901/20456/18.
Незважаючи на вищенаведене, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області до дня розгляду цієї справи грубо порушуючи Конституцію України та діючий Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ здійснює нарахування та виплату пенсії позивача без врахуванням надбавок, які позивач отримував під час військової служби, та які враховувались при попередніх перерахунках пенсії до 01.01.2016 року, а саме: надбавки за особливо важливі завдання у розмірі 50%, надбавки за інформаційно-аналітичне забезпечення у розмірі 50% та премії у розмірі 125%.
Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Разом з тим, відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій. Водночас, доводи відповідача, викладені у відзиві, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При звернені з даним позовом до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн., отже вказані витрати підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у проведенні перерахунку раніше призначеної пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з урахуванням надбавки за особливо важливі завдання у розмірі 50% та премії у розмірі 125%.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії за вислугу років ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) з урахуванням надбавки за особливо важливі завдання у розмірі 50%, надбавки за інформаційно-аналітичне забезпечення у розмірі 50% та премії у розмірі 125% починаючи з 01.01.2016 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (код ЄДРПОУ 22933548).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Терлецька О.О.