20 жовтня 2020 року справа №320/6163/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення №104850002677 від 09.06.2020 про відмову у призначенні пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) пільгову пенсію зі зниженням пенсійного віку згідно з ст. 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильська катастрофи”, починаючи з 05 червня 2020 року та здійснити виплату пенсії.
Обгрунтовуючи такі вимоги зазначив, що 05 червня 2020 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про призначення пенсії за віком як ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії у 1987 році.
09 червня 2020 року відповідачем прийнято рішення № 104850002677 про відмову у призначенні пенсії за віком, обґрунтоване тим, що документів, які б підтверджували періоди роботи в зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС позивач не надав.
Позивач вважає, що єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом України від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-ХІІ), зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».
У зв'язку з цим, позивач вважає спірну відмову протиправною, враховуючи те, що ним для призначення пенсії було подано посвідчення серії НОМЕР_2 учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 (категорія 2).
Ухвалою суду від 24.07.2020 в зазначеній адміністративній справі відкрито спрощене позовне провадження без проведення судового засідання.
Відповідач позов не визнав, подав до суду письмовий відзив, в якому проти задоволення вимог заперечує, просить суд відмовити у їх задоволенні, оскільки при зверненні до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії з заниженням пенсійного віку, відповідно до положень ст. 55 Закону №796-ХІІ позивач довідку форми 122 та будь-яких інших первинних документів, які б підтверджували періоди її роботи в зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не надав.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити з огляду на наступне.
17 липня 1985 року позивача прийнято на роботу до ПМК-166 трест “Київводбуд” трактористом з 18 липня 1985 року по 4 розряду, вказаний факт підтверджується архівним витягом № 201/08-69 від 28 листопада 2019 року з наказу № 59 від 17 липня 1985 року та трудовою книжкою позивача.
30 липня 1987 року позивач відряджений в с.м.т. Поліське з 30.07.1987 в ПМК-217 для виконання культуртехнічних робіт по захороненню радіонуклідів шляхом оранки та дискування в селах Варовичі та Ковшилівка Поліського району Київської області, вказаний факт підтверджується архівним витягом № 204/08-69 від 28 листопада 2019 року з наказу № 34 від 30 липня 1987 року та наказом № 73 від 30 липня 1987 року.
9 грудня 1992 року позивачу видано посвідчення серії НОМЕР_3 учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987-1989 (категорія 2).
03 листопада 1997 року позивачу надано відпустку ліквідатора за 1997 рік, на підставі посвідчення № НОМЕР_4 , вказаний факт підтверджується архівним витягом № 203/08-69 від 28 листопада 2019 року з наказу № 32-к від 03 листопада 1997 року.
20 квітня 1998 року позивача звільнено з роботи за ст. 38 Кодексу законів про працю України, вказаний факт підтверджується архівним витягом № 202/08-69 від 28 листопада 2019 року з наказу № 8-к від 20 квітня 1998 року та трудовою книжкою.
Факт перебування позивача у трудових правовідносинах з Відкритим акціонерним товариством “КИЇВВОДБУД” підтверджується довідкою № 478 від 21 травня 2004 року.
28 лютого 2020 року позивачу замінено посвідчення серії НОМЕР_3 від 10.12.1992 учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987-1989 (категорія 2) на посвідчення серії НОМЕР_2 учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 (категорія 2). Підставою для проведення заміни посвідчення стала втрата посвідчення серії НОМЕР_3 від 10.12.1992.
05 червня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про призначення пенсії за віком як ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії.
9 червня 2020 року відповідачем прийнято рішення № 104850002677 про відмову у призначенні пенсії за віком, обґрунтоване тим, що документів, які б підтверджували періоди роботи в зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС позивач не надав.
Позивач не погоджується з вказаним рішенням, вважає його необгрунтованим та прийнятим у супереч вимогам закону, тому звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами спору, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону №796-ХІІ цей Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Статтею 10 Закону №796-ХІІ передбачено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь- яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986- 1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 01.07.1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 01.07.1986 року по 31.12.1986 року не менше 5 календарних днів, пенсії надаються зі зменшенням пенсійного віку на 10 років.
Частиною другою статті 14 Закону №796-ХІІ категорія 2 особі, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, встановлюється учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - від 1 до 5 календарних днів.
Підпунктом 5 пункту 2.1 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок №22-1) передбачено, що документами, які засвідчують особливий статус особи є: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону №796-ХІІ).
Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що право на зменшення пенсійного віку мають особи, які в установленому законом порядку набули статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та працювали визначену кількість днів у зоні відчуження.
Водночас законодавець встановив перелік документів, що підтверджують участь особи у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який не обмежується лише довідкою форми №122, а навпаки такий факт може бути підтверджений іншими визначеними первинними документами.
Відповідно до частини третьої статті 65 Закону №796-ХІІ посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій. Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 № 51 затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, яким визначено, зокрема, правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, коло осіб, яким вони видаються.
Зокрема, відповідно до пункту 3 цього Положення, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів, з 1 липня 1986 року до 31 грудня 1985 року - не менше 5, а у 1987 році - не менше 14 календарних днів, віднесеним до категорії 2, видаються посвідчення синього кольору, серія А.
Пунктом 4 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 № 551 (далі - Порядок) учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали в зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 р. - незалежно від кількості робочих днів, з 1 липня 1986 р. по 31 грудня 1986 р. - не менше п'яти, а в 1987 році - не менше 14 календарних днів, віднесеним до категорії 2, видаються посвідчення “Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19 році” (категорія 2) серії А синього кольору.
Відповідно до п. 11 Порядку посвідчення видаються уповноваженими органами за місцем проживання (реєстрації) особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами (далі - регіональні комісії). Посвідчення видаються: учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - на підставі одного з таких документів: - довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження із зазначенням кількості днів і населеного пункту, підтвердженої первинними документами (наказ чи розпорядження про відрядження до зони відчуження із зазначенням періоду роботи (служби) в зоні відчуження, особового рахунка, табеля обліку робочого часу, посвідчення про відрядження в зону відчуження з відміткою підприємства про прибуття та вибуття працівника, шляхових листів (за наявності), трудової книжки (у разі потреби);
- довідки архівної установи про участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження із зазначенням періоду служби (виконання робіт), днів виїзду на об'єкти або в населені пункти зони відчуження, у разі потреби - довідки командира військової частини, військового квитка, витягу з особової справи військовослужбовця, завіреного в установленому порядку.
Згідно із частиною першою статті 15 Закону №796-ХП підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.
В свою чергу довідки про період проживання, роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення є лише підставою для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
З наведеного випливає, що єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-Х1І, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».
Правова позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена Верховним Судом у постановах від 11.09.2019 у справі №205/8713/16-а, від 25.11.2019 у справі №464/4150/17, від 09.01.2020 у справі №363/3976/16-а та від 27.04.2020 у справі № 212/5780/16-а.
Судом встановлено, що позивачу видано посвідчення серії НОМЕР_3 учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987-1989, яке в подальшому замінене на посвідчення серії НОМЕР_2 учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 (категорія 2), таким чином суд вважає, що позивач має право на призначення пенсії відповідно до ст. 55 Закону №796-ХІІ.
Частиною 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 6 КАС України Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Разом з тим, відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду доказів на підтвердження правомірності свого рішення. Водночас, доводи відповідача, викладені у відзиві, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) №104850002677 від 09.06.2020 про відмову у призначенні ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) пенсії за віком згідно з ст. 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильська катастрофи”.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) призначити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) пільгову пенсію зі зниженням пенсійного віку згідно з ст. 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильська катастрофи”, починаючи з 05 червня 2020 року та здійснити виплату пенсії.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Терлецька О.О.