Ухвала від 02.11.2020 по справі 686/1870/20

Ухвала

02 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 686/1870/20

провадження № 61-15284ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротенка Є. В.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 08 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь суму позики в розмірі 2 900 євро та 3 % річних за користування коштами в розмірі 254 євро.

Позовні вимоги ОСОБА_2 обґрунтовано тим, що 21 лютого 2013 року між ним та відповідачем було укладено безвідсотковий договір позики, за яким позикодавець передав у користування позичальнику 3 200 євро, що за курсом на той час складало 30 000 грн для потреб бізнесу, на підтвердження чого останній надав розписку. Відповідач не виконав обов'язку з повернення коштів до 31 вересня 2014 року, але не заперечуючи боргу в сумі 3 200 євро, поступово повертав кошти у валюті позики: 50 євро в серпні 2015 року, 50 євро 24 вересня 2015 року, 100 євро 29 лютого 2016 року, 50 євро 01 липня 2017 року, 50 євро 15 лютого 2017 року через дружину позивача ОСОБА_3 , про що робилися відмітки на зворотному боці розписки. Станом на дату останнього повернення 15 лютого 2017 року залишок боргу становить 2 900 євро, про що зазначено на зворотному боці розписки. Решту коштів відповідач не повертає. З 15 лютого 2017 року до 22 січня 2017 року ним нараховано 3 % річних від суми боргу 2 900 євро в розмірі 254 євро. Враховуючи наведене, позивач просив позов задовольнити.

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області рішенням від 01 липня 2020 року в задоволенні позову відмовив.

Хмельницький апеляційний суд постановою від 08 вересня 2020 року рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01 липня 2020 року скасував та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики в розмірі 21 801 грн. Вирішив питання про розподіл судових витрат.

10 жовтня 2020 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв'язку касаційну скаргу на постанову Хмельницького апеляційного суду від 08 вересня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб обчислюється станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» передбачено, що у 2020 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2020 року (на час подання касаційної скарги) - 2 102 грн.

Предметом позову у цій справі є стягнення коштів за договором позики в розмірі 2 900 євро та 3 % річних від користування коштами в розмірі 254 євро, що за курсом НБУ станом на час звернення з позовом еквівалентно 83 328,68 грн, що станом на 01 січня 2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102 грн х 100 = 210 200 грн).

Тому справа є малозначною в силу вимог пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України і окремого визнання її такою не потребує.

В клопотанні доданому до касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що справа має виняткове значення для нього, оскільки стягнута за рішення суду сума є значною та надто обтяжливою для нього, на даний час він є безробітним за станом здоров'я.

Наведені заявником обставини не свідчать про наявність підстав, передбачених підпунктом «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, оскільки незгода заявника з оскаржуваним судовим рішеннями не є сама по собі обставиною, що впливає на визначення справи як такої, що має виняткове значення для учасника справи, оскільки це може бути оцінкою сторони щодо кожної конкретної справи, учасником якої вона є.

Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Верховний Суд дослідив та взяв до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановив випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Верховний Суд також врахував, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявники не продемонстрували наявності виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. Наведене повністю узгоджується з правовою позицією, сформованою Європейським судом з прав людини у справі «Azyukovska v. Ukraine» («Азюковська проти України») рішення від 09 жовтня 2018 року.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі ZUBAC v. CROATIA (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).

Оскільки оскаржуване заявником судове рішення ухвалено у малозначній справі і воно не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

У зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження у справі не підлягає окремому розгляду клопотання заявника поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження постанови Хмельницького апеляційного суду від 08 вересня 2020 року та про зупинення виконання постанови Хмельницького апеляційного суду від 08 вересня 2020 року до закінчення касаційного провадження у справі.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої, частиною дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 08 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів за договором позики.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. Ю. Зайцев

С. Ю. Бурлаков

Є. В. Коротенко

Попередній документ
92692059
Наступний документ
92692061
Інформація про рішення:
№ рішення: 92692060
№ справи: 686/1870/20
Дата рішення: 02.11.2020
Дата публікації: 09.11.2020
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (02.11.2020)
Результат розгляду: Приєднано до провадження
Дата надходження: 19.10.2020
Предмет позову: про стягнення коштів за договором позики
Розклад засідань:
05.03.2020 09:20 Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
13.03.2020 14:00 Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
19.03.2020 17:00 Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
07.04.2020 15:00 Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
27.05.2020 16:10 Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
29.05.2020 09:50 Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
01.07.2020 10:40 Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
08.09.2020 00:00 Хмельницький апеляційний суд
14.09.2023 14:00 Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області