06 листопада 2020 року Справа №160/6757/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Букіної Л.Є., розглянувши у порядку письмового провадження питання про розподіл судових витрат в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "ДТЗ" до Дніпровської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, -
У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "ДТЗ" до Дніпровської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 року вищевказаний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "ДТЗ" задоволений повністю.
Також, вказаним рішенням вирішено питання про стягнення на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору.
Від представника позивача 16.10.2020 року надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просить прийняти додаткове рішення шляхом вирішення питання про стягнення судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2020 року заяву залишено без розгляду.
27.10.2020 року від представника позивача повторно надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просить прийняти додаткове рішення шляхом вирішення питання про стягнення судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу.
Розглядаючи заяву представника позивача суд виходить із того, що відповідно до частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема: витрати на професійну правничу допомогу; витрати, що пов'язані із прибуттям до суду.
Питання, що стосуються витрат на професійну правничу допомогу, регулюються статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до частини 2 цієї статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до частини 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Аналізуючи зміст цієї норми суд виходить з того, що наданню адвокатом послуг з правничої допомоги передує фактичне здійснення витрат учасником справи (якщо інший порядок розрахуніків не обумовлений умовами договору про надання правової допомоги).
Проте, згідно з наданих позивачем доказів понесених витрат на правову допомогу, послуги надані позивачу до звернення до суду та під час розгляду справи, проте специфікація щодо вартості адвокатських послуг, що згідно із умов договору є його невід'ємною частиною, у якій вказано предмет і ціну наданих послуг, складено 30.09.2020 року, тобто значно пізніше надання таких послуг.
Крім того суд зазначає про несвоєчасне надання доказів понесення витрат на правову допомогу.
Так, відповідно до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно зі ч. ч. 3, 4 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Отже, законодавцем чітко визначено умови та проміжок часу для подання заяви та відповідних доказів, що підтверджують розмір понесених стороною судових витрат, які вона сплатила, а саме: така заява повинна подаватися:
- до закінчення судових дебатів;
- або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови надання стороною відповідної заяви про це до закінчення судових дебатів.
Слід зазначити, що справа №160/6757/20 розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових дебатів, а тому така заява мала бути подана до прийняття рішення у справі.
Так, Товариством до прийняття рішення у справі заявлялося клопотання про відкшодування витрат на професійну допомогу та долучено до матеріалів справи лише договір про надання професійної правничої допомоги від 04.03.2020 року, укладеного між Товариством та адвокатом Молочок Андрієм Олександровичем.
Проте, не були надані докази понесення таких витрат. Наведені обставини призвели до необізнаності відповідача про об'єм та розмір наданих послуг на професійну правничу допомогу, та своєчасного висловлення ним заперечень щодо відшкодування витрат під час розгляду справи.
До суду надана лише специфікація, яка містить істотні умови договору (зокрема предмет і ціна), та укладена сторонами не до моменту надання послуг, а вже після прийняття цих послуг Товариством.
Крім того, суд відмічає, що надані адвокатом послуги, зокрема: консультація та скадання позовної заяви, підготовка відповіді на відзив мали місце до прийняття рішення у справі та відповідно у позивача не було перешкод заявити про такі витрати до ухвалення рішення у справі.
Слід зазначити, що сторони у справі були обізнані про порядок розгляду справи у порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства, строк розгляду якої має бути не більше ніж 60 днів.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 21.11.2018 року у справі №820/1242/18 надане суду пунктом 3 частини першої ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України, право ухвалити додаткове рішення у разі, якщо ним не вирішено питання про судові витрати, поширюється на ситуації, коли суд відповідної інстанції повинен вирішити це питання в установлених процесуальним законом випадках і не здійснив цього під час ухвалення судового рішення.
За таких обставин, у задоволенні клопотання про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "ДТЗ" до Дніпровської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень слід відмовити.
Керуючись ст. 139,43, 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні клопотання представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "ДТЗ" до Дніпровської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з моменту її складення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Л.Є. Букіна