вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"28" жовтня 2020 р. Cправа № 902/584/20
за позовом: Махнівської сільської ради (вул. Нікольського, 15, Козятинський р-н, Вінницька обл., с. Махнівка, 22133)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунар" (вул. Визволення, б. 8, оф. 56, м. Вінниця, 21000)
до: Фізичної особи - підприємця Ведіщева Олександра Олексійовича ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 343584, 27 грн
Суддя Яремчук Ю.О.
Секретар судового засідання Німенко О.І.
Представники сторін не з'явились
У провадженні Господарського суду Вінницької області (суддя Яремчук Ю.О.) перебуває справа № 902/584/20 за позовом Махнівської сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунар", до Фізичної особи - підприємця Ведіщева Олександра Олексійовича про стягнення 343584, 27 грн.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 902/584/20 розподілено судді Яремчуку Ю.О.
Ухвалою суду від 11.06.2020 р. позовну заяву Махнівської сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунар" до Фізичної особи - підприємця Ведіщева Олександра Олексійовича про стягнення коштів за водонапірну вежу - залишено без руху.
01.07.2020 р. від позивача надійшла заява про усунення недоліків до позовної заяви, яка прийнята судом, як така, що подана в строк встановлений ухвалою суду від 11.06.2020 р.
Ухвалою суду від 01.07.2020 р. відкрито провадження у справі № 902/584/20. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 17.08.2020 р.
Ухвалою суду від 17.08.2020 р. повідомлено учасників справи про підготовче засідання у справі, що відбудеться 09.09.2020 р.
07.09.2020 р. від відповідача - ФОП Вадіщева О.О. до суду надійшов відзив № 02/09/20 від 02.09.2020 року на позовну заяву по справі № 902/584/20, в якому просить суд в позові відмовити.
09.09.2020 р. судове засідання у даній справі не відбулося, у зв'язку з перебуванням судді Яремчука Ю.О. на лікарняному.
14.09.2020 р. суддя Яремчук Ю.О. приступив до роботи, тому ухвалою суду від 14.09.2020 року повідомлено учасників справи про підготовче засідання у справі, що відбудеться 06.10.2020 р.
На визначену судом дату, 06.10.2020 р., у підготовче засідання представники учасників справи не з"явилися, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлені ухвалою суду від 14.09.2020 р.
Ухвалою суду від 06.10.2020 р. закрито підготовче провадження та призначено справу № 902/584/20 для судового розгляду по суті на 28.10.2020 р.
На визначену дату судом в судове засідання представник позивача не з'явився, при цьому від останнього на електронну адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, оскільки представник Махнівської сільської ради юрисконсульт Кущенко Алла Вікторівна знаходиться в черговій відпустці до 31.10.2020 р.
Суд, дослідивши дане клопотання, повертає його без розгляду згідно ст. 170 ГПК України та відповідно п. 1.5.17. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом ДСА України від 20.02.2013р. N 28, згідно якого документи, отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису або каналами факсимільного зв'язку, не належать до офіційних. У разі надсилання електронних документів без електронного цифрового підпису та факсограм необхідно надсилати також оригінал документа в паперовій формі.
Разом з тим, всупереч вищевикладеного, представником позивача оригінал клопотання в паперовій формі не надіслано.
Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Комунар» не з'явився, направлена кореспонденція суду повернута, з поштовою відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою».
Представник відповідача Фізичної особи підприємця Ведіщева Олександра Олексійовича не з'явився, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлений, про що свідчить поштове повідомлення № 2101802959620, яке наявне в матеріалах справи.
З врахуванням викладеного суд зазначає, що згідно із п. п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За вказаних обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідачів про дату, час та місце судового слухання, але останні не скористались правом на участь свого представника у судовому засіданні.
Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов'язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.
Крім того, частиною 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").
Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").
Суд нагадує, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).
До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).
Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, ч.2 ст.178 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання відповідача.
Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив.
В якості заявлених позовних вимог позивачем зазначено: Махнівецькою сільською радою Козятинського району Вінницької області в особі голови Кузьмінського Павла Вікторовича 31.05.016 р. було заключено договір підряду № 19 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Комунар» в особі директора Повстенюка Дем'яна Валерійовича.
Згідно п.1 договору підряду Товариство з обмеженою відповідальністю «Комунар» зобов'язався виконати роботи по реконструкції водопровідної мережі в с. Комсомольськ (с. Махнівка) Козятинського району (коригування) 2-й пусковий комплекс, а Махнівецька сільська рада - прийняти виконану роботу і оплатити її вартість в розмірі 951 000,00 грн.( п.3 договору підряду).
30.05.2016 р. між Комсомольською сільською радою та ФОП Ведіщевим Олександром Олексійовичем підписано договір на здійснення технічного нагляду № 17. За умовами вказано договору ФОП Ведіщев О.О. прийняв на себе зобов'язання по здійсненню технічного нагляду на об'єкті «Реконструкція водопровідної мережі по селу Комсомольське Козятинського району (коригування) 2-й пусковий комплекс».
11.10.2016 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Комунар" та Махнівецькою сільською радою було підписано додаткову угоду № 1 до договору підряду № 19, в якій загальну вартість робіт було збільшено і загальна вартість цього Договору становить 1 150 000,00 грн, згідно підряду та календарного графіку виконання робіт.
Позивачем стверджується, у відповідності до Актів приймання виконаних будівельних робіт № 3 за серпень 2016р та № 4 за жовтень 2016 р., загальна вартість виконаних будівельних робіт (водонапірної вежі) в с. Комсомольськ (с. Махнівка) Козятинського району становить 330 343,49 грн.
Загальна вартість виконаних робіт по технічному нагляду будівництва водонапірної вежі в с. Махнівка Козятинського району становить 8163,18 грн (330343,49 грн+2,5%).
Махнівська сільська рада здійснила розрахунки за виконані роботи, що стверджується платіжними дорученнями № 430 від 12.08.2016 р. на суму 108 894,87 грн. та № 562 від 19.10.2016р. на суму 221 448,62 грн.
Після завершення робіт Махнівським сільським головою Кузьмінським П.В. підписано Декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності. Декларація була зареєстрована Центром адміністративних послуг Вінницької міської ради «Прозорий офіс» адміністратором Гончарук І. В. № 57-03-161702040614 від 04.11.2016 р. та Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області начальником Павлюк Л.С. № ВН08317000512 від 10.11.2016р. Згідно Декларації розпочато будівництво об'єкта 02.06.2016 р., закінчено будівництво 17.10.2016р., строк введення об'єкта (черги пускового комплексу) в експлуатацію І кварталу 2017 р., відповідальна особа інженер з технічного нагляду Ведіщев Олександр Олексійович.
Разом з тим, за твердженням позивача в ніч з 11 на 12 червня 2017 р. впала водонапірна вежа с. Махнівка, Козятинського району, яка була введена в експлуатацію в І кварталі 2017 р., про що комісією з 4-х осіб складено акт обстеження причин падіння водонапірної вежі в с. Махнівка, Козятинського району, за підписами сільського голови Кузьмінського П.В., директора ТОВ «Комунар» Повстенюка Д.В., інженера технічного нагляду Ведіщева О.О., директора КП «Джерело» Махнівської сільської ради Козятинського району Вінницької області. Внаслідок візуального обстеження комісією було виявлено, що вежу зірвало з фундаменту, фундамент покосився, вирвано і пошкоджено зварювальні шви плити дна вежі та було прийняте рішення: для виявлення причин падіння вежі отримати висновок незалежної експертної організації, директору ТОВ «Комунар» Повстенюку Д.В. до 17.06.2017 року розібрати та вивезти вежу на свій майданчик, після отримання акту причин падіння вежі вжити заходів щодо усунення недоліків і відновлення водопостачання с. Махнівка Козятинського району Вінницької області. Вартість водонапірної вежі с. Махнівка Козятинського району становить 330 343,49 грн.
Позивач зазначає, що неодноразово листами звертався до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комунар» з проханням виїхати на місце подій; замінити пошкоджену водонапірну вежу, натомість зі сторони останнього не вчинялись жодні дії. При цьому позивач зауважує, що листом - гарантією Товариство з обмеженою відповідальністю «Комунар» гарантував встановити відремонтовану водонапірну вежу у термін до 15.09.2017 р.
Відповідач Фізична особа підприємець Ведіщев Олександр Олексійович з позовними вимогами не погоджується, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, про що зазначив у відзиві на позовну заяву, де зокрема вказав, що жодна із сторін на момент здачі об'єкта в експлуатацію не заперечувала факту виконання робіт як будівельна монтажних так і послуг з надання технічного нагляду, тому роботи є такими, що виконані якісно.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Спір у справі виник у зв'язку з наявністю, на думку позивача за позовом, збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем 1 Товариством з обмеженою відповідальністю «Комунар» робіт за договором підряду № 19 від 31.05.2019 р., відповідно до якого відповідач зобов'язувався виконати роботи по реконструкції водопровідної мережі в с. Махнівка Козятинського району (коригування) 2-й пусковий комплекс, а Махнівська сільська рада - прийняти виконану роботу і оплатити її вартість в розмірі 951 000,00 грн (вартість договору до 1 150 000,00 грн відповідно до укладеної додаткової угоди № 1 від 11.10.2016 р.) та неналежним виконанням відповідачем 2 ФОП Ведіщевим О.О. зобов'язань за договором на здійснення технічного нагляду № 17 від 30.05.2016 р., за умовами якого ФОП Ведіщев О.О. прийняв на себе зобов'язання по здійсненню технічного нагляду (далі робіт) на об'єкті «Реконструкція водопровідної мережі по селу Комсомольське Козятинського району (коригування) 2-й пусковий комплекс».
Відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання §4 Глави 61 Цивільного кодексу України та Глави 33 Господарського кодексу України.
Вказані договори є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново - господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Статтею 875 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
З доказів наявних в матеріалах справи підтверджується, що роботи на об'єкті по реконструкції водопровідної мережі в с. Махнівка Козятинського району (коригування) 2-й пусковий комплекс були виконані Підрядником та прийняті Замовником, а саме:
- у відповідності до довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за серпень 2016 р., вартість робіт становила 108 894,87 грн, так згідно Акту приймання виконаних будівельних робіт №3 від за серпень 2016 р. Підрядником виконано та Замовником прийнято роботи на суму 108 894,87 грн.
- у відповідності до довідки про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2016 р. вартість робіт становила 221 448,62 грн, так згідно Акту приймання виконаних будівельних робіт № 4 від 17.10.2016р. за жовтень 2016 р. Підрядником виконано та Замовником прийнято роботи на суму 221 448,62 грн.
Дані довідки та акти приймання виконаних робіт обопільно підписані мж сторонами та скріплені печатками останніх, що підтверджує факт належного виконання підрядних робіт та прийняття їх Замовником без будь-яких зауважень.
Крім того, після завершення робіт Махнівським сільським головою Кузьмінським П.В. підписано Декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності. Декларація була зареєстрована Центром адміністративних послуг Вінницької міської ради «Прозорий офіс» адміністратором Гончарук І.В. № 57-03-161702040614 від 04.11.2016 р. та Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області начальником Павлюк Л.С. № ВН08317000512 від 10.11.2016р. Згідно Декларації розпочато будівництво об'єкта 02.06.2016 р., закінчено будівництво 17.10.2016р., строк введення об'єкта (черги пускового комплексу) в експлуатацію І кварталу 2017 р., відповідальна особа інженер з технічного нагляду Ведіщев Олександр Олексійович.
Суд зауважує, що датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Суд зазначає, що реєстрація декларації про готовність об'єкта до експлуатації та внесення даних до єдиного реєстру документів засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.
З врахуванням встановленого суд зазначає, що позивач підписавши та зареєструвавши Декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, підтвердив факт виконання повністю робіт передбачених договором підряду без зауважень та застережень.
Відповідно до ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові (частина 1). Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки) (частина 2). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника (частина 3).
Відповідно до статті 859 Цивільного кодексу України якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов'язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам статті 857 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку. Гарантія якості роботи поширюється на все, що становить результат роботи, якщо інше не встановлено договором підряду.
Згідно з ст. 883 Цивільного кодексу України підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.
Зі змісту ст.ст. 859, 884 Цивільного кодексу України основною відмінністю гарантійного випадку є те, що роботи на момент прийняття були виконані якісно, а в процесі експлуатації відбулося погіршення якості виконаних робіт, що зумовило позбавлення замовника очікуваного результату підрядних робіт в межах гарантійного строку.
Таким чином, в предмет доказування в цій частині входить встановлення причини та можливості виявлення неякісно виконаних робіт: у випадку їх існування на момент прийняття робіт - правові наслідки прийняття підрядних робіт та наслідки виявлення недоліків після їх прийняття врегульовані ст.ст. 853, 886 Цивільного кодексу України.
Позивач вказує, що після прийняття позивачем виконаних робіт, в ніч з 11 на 12 червня 2017 р. впала водонапірна вежа с. Махнівка, Козятинського району, яка була введена в експлуатацію в І кварталі 2017 р., про що комісією з 4-х осіб складено акт обстеження причин падіння водонапірної вежі в с. Махнівка, Козятинського району, за підписами сільського голови Кузьмінського П.В., директора ТОВ «Комунар» Повстенюка Д.В., інженера технічного нагляду Ведіщева О.О., директора КП «Джерело» Махнівської сільської ради Козятинського району Вінницької області. Внаслідок візуального обстеження комісією було виявлено, що вежу зірвало з фундаменту, фундамент покосився, вирвано і пошкоджено зварювальні шви плити дна вежі та було прийняте рішення: для виявлення причин падіння вежі отримати висновок незалежної експертної організації, директору ТОВ «Комунар» Повстенюку Д.В. до 17.06.2017 р. розібрати та вивезти вежу на свій майданчик, після отримання акту причин падіння вежі вжити заходів щодо усунення недоліків і відновлення водопостачання с. Махнівка Козятинського району Вінницької області. Натомість відповідач ТОВ "Комунар" ухиляється від обов'язку по монтажу водонапірної вежі, вказані обставини, на думку позивача, є підставою для зобов'язання відповідача відшкодувати завдані збитків. При цьому, позивачем визначено вартість водонапірної вежі с. Махнівка Козятинського району становить 330 343,49 грн.
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.
Пунктом 2 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що збитками визначаються втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.
Підставою для відшкодування збитків є склад правопорушення, який включає наступні фактори:
- наявність реальних збитків;
- вина заподіювача збитків;
- причинний зв'язок між діями або бездіяльністю винної особи та збитками.
Збитки - це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною у відповідності до ст. 224 Господарського кодексу України.
Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
Проте, позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками.
При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов'язань для підприємства. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов'язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.
Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками є обов'язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.
Відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотним наслідком порушення боржником зобов'язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв'язку є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню.
За змістом ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.
За змістом ч. 4 ст. 853 Цивільного кодексу України у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.
Частиною 1 статті 77 встановлено, що Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В той же час, в матеріалах справи відсутній висновок експерта, складений у відповідності з вимогами чинного законодавства, який би підтверджував факт недоліків у виконаних роботах підрядником та як наслідок наявності збитків.
Інших доказів проведення позивачем будь-яких досліджень на підтвердження факту неналежної якості робіт виконаних відповідачем 1 Товариством з обмеженою відповідальністю «Комунар» на виконання умов договору, матеріали справи не містять. При цьому, під час розгляду даної справи, питання щодо призначення у даній справі експертизи з метою встановлення якості виконаних робіт та розміру витрат, які необхідно буде понести для відновлення порушеного права, позивачем не ініціювалося.
Крім того, суд вважає за необхідне спростувати твердження позивача стосовно того, що відповідач 1 Товариство з обмеженою відповідальністю "Комунар" гарантував листом здійснити монтаж водонапірної вежі, оскільки відповідно до листа, який міститься в матеріалах справи гарантував встановлення відремонтованої водонапірної башти у термін до 15.09.2017 р., при цьому матеріали справи не містять жодних документів про демонтаж вежі так само як і доказів її направлення заводу виробнику не надано, а ні підрядником, а ні Замовником.
Стосовно вимоги позивача щодо стягнення з відповідача ФОП Ведіщева О.О. збитків в розмірі 8 163,18 грн внаслідок неналежно виконаних зобов'язань за договором на здійснення технічного нагляду №17 від 30.05.2016 р., за умовами якого ФОП Ведіщев О.О. прийняв на себе зобов'язання по здійсненню технічного нагляду на об'єкті «Реконструкція водопровідної мережі по селу Комсомольське Козятинського району (коригування) 2-й пусковий комплекс» суд зазначає наступне.
Постановою КМУ від 11.07.2007 р. № 903 затверджено Порядок здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури.
Відповідно до пункту 5 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єктів архітектури затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07 2007 № 903 особи, що здійснюють технічний нагляд, проводять перевірку в тому числі:
наявності документів, які підтверджують якісні характеристики конструкцій виробів матеріалів та обладнання що використовуються під час будівництва об'єкта, технічного паспорта, сертифіката, документів що відображають результати лабораторних випробувань тощо;
відповідності виконаних будівельно-монтажних робіт, конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання проектним рішенням, вимогам державних стандартів будівельних норм і правил технічних умов та інших нормативних документів;
відповідності обсягів та якості виконаних будівельно-монтажних робіт проектно- кошторисній документації;
виконання підрядником вказівок і приписів, виданих за результатами технічного нагляду, державного архітектурно-будівельного контролю та державного нагляду.
Законом України «Про архітектурну діяльність» встановлено - у разі виявлення відхилень від проектних рішень, допущених під час будівництва об'єкта архітектури та відмови підрядника щодо їх усунення особа, яка здійснює авторський або технічний нагляд, повідомляє про це замовника і орган державного архітектурно - будівельного контролю для вжиття заходів відповідно до законодавства.
Якість виконання робіт, послуг з реконструкції водонапірної вежі (2-й пусковий комплекс) в с. Махнівка, Козятинського району Вінницької області та технічного нагляду по даному об'єкту підтверджується підписаними зі сторони Замовника актами приймання-передачі виконаних робіт які підписанні без зауважень.
Матеріали справи не містять доказів того, що виконавцем робіт з технічного нагляду по зазначеному об'єкту не було належним чином виконано договірні зобов'язання з дотриманням норм законодавства та відповідно до проектно-кошторисної документації.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позивачем не доведено складу цивільного правопорушення як необхідної умови для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, оскільки позивачем не доведено причинно - наслідкового зв'язку між діями відповідачів та понесеними позивачем збитками, а також не обґрунтовано розмір заподіяних збитків.
Як наслідок суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).
Законодавцем у ст.ст. 76-79 ГПК України визначено, що докази за своїми юридичними властивостями мають бути належними, достатніми, допустимими та достовірними.
Необхідно зауважити, що одним із важливих принципів господарського процесу є принцип змагальності, який вказує на те, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Виходячи із змісту даного принципу господарського судочинства головним обов'язком позивача є доведення факту порушення відповідачами його прав і законних інтересів у договірних відносинах та існування заборгованості.
Долучені позивачем до позовних матеріалів докази юридично не підтверджують обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог. Тому, з урахуванням викладеного, у позові слід відмовити.
Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на позивача відповідно до ст.129 ГПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. В задоволенні позову відмовити.
2. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
3. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
4. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Повне рішення складено 06 листопада 2020 р.
Суддя Яремчук Ю.О.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (вул. Нікольського, 15, Козятинський р-н, Вінницька обл., с. Махнівка, 22133)
3,4 - відповідачам (вул. Визволення, б. 8, оф.56, м. Вінниця, 21000) ( АДРЕСА_1