Справа № 308/9034/20
05 листопада 2020 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді Хамник М.М.,
за участі секретаря судового засідання Івашко Я.С.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №308/9034/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,
за участю:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
Позивач - ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить суд розірвати шлюб між нею та відповідачем, укладений 12.08.2017, зареєстрований у виконавчому комітеті Сторжницької сільської ради за актовим записом №10, та стягнути аліменти на дитину у розмірі ј доходів до досягнення дитиною повноліття. У шлюбі народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Свої позовні вимоги мотивує тим, що кожен має діаметрально протилежні погляди на шлюб, сім'ю, відповідач постійно нехтує сімейними цінностями, свідком сварок нерідко стає дитина, спільне проживання та ведення господарства припинено, підтримувати сімейні відносини немає сенсу.
Ухвалою від 10.09.2020 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 09.10.2020, яке було відкладено на 05.11.2020.
Відповідач у судові засідання не з'являвся, до суду повернулась кореспонденція, направлена за вказаною у позовній заяві та відповіді Центру надання адміністративних послуг Закарпатської області адресою, відповіді на позов не подав, незважаючи на повідомлення його про розгляд справи за допомогою смс-повідомлення.
Позивач у судове засідання, призначене на 05.11.2020, не з'явився, до канцелярії суду подав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти винесення заочного рішення.
Оскільки сторони у судове засідання, призначене на 05.11.2020, не з'явились, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, але не з'явився в судове засідання без повідомлення причин, правом подання відзиву на позов не скористався і позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.
Згідно зі ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Статтею 5 Протоколу №7 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.
Частиною 3 статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).
Згідно з положенням ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 12 серпня 2017 року зареєстрували шлюб у виконавчому комітеті Сторожницької сільської ради, що підтверджено свідоцтвом про шлюб, виданим виконавчим комітетом Сторожницької сільської ради від 12 серпня 2017 року, актовий запис №10 (а.с. 8).
Від шлюбу сторони мають спільного неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження, виданим Ужгородським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області від 30 січня 2018 року, актовий запис № 135 (а.с. 9).
Згідно з положеннями частини 2 статті 36 та статті 51 Сімейного кодексу України, шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.
Судом достовірно встановлено, що сторони від шлюбу мають спільного неповнолітнього сина, сімейне життя позивача та відповідача не склалось у зв'язку з тим, що вони мають різні погляди на сімейне життя, не в змозі дійти до єдиної думки при вирішенні сімейних та побутових проблем, між сторонами виникали постійні сварки і суперечності, свідком яких нерідко ставала їх дитина, на даний момент не підтримують шлюбних стосунків та не ведуть спільного господарства, шлюбні відносини підтримувати за таких обставин немає сенсу.
Згідно п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу.
Суд прийшов до висновку, що сім'я розпалась остаточно і поновити шлюбні відносини між позивачем та відповідачем неможливо. Подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Спору стосовно проживання дитини між сторонами нема.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що причини, з яких позивач наполягає на розірванні шлюбу є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, оскільки сторони не підтримують сімейно-шлюбних стосунків, спільного господарства не ведуть, поновлювати сімейно-шлюбні відносини наміру не мають, фактично живуть окремим один від одного життям, тому суд вважає, що формальне існування даного шлюбу суперечить моральним засадам суспільства, тому позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з частиною 3 статті 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; та інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі ј усіх доходів від дня пред'явлення позову до дня досягнення повноліття дитиною.
Вимогами ст. 183 Сімейного кодексу України, зокрема, встановлено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2020 рік», установлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2020 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2189 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років: з 1 січня 2020 року - 1779 гривень, з 1 липня - 1859 гривень, з 1 грудня - 1921 гривня; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2020 року - 2218 гривень, з 1 липня - 2318 гривень, з 1 грудня - 2395 гривень.
Згідно з ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Судом встановлено, що на даний час дитина проживає разом із матір'ю за місцем її проживання, між сторонами не досягнуто згоди щодо сплати аліментів, відповідач відмовляється у добровільному порядку надавати матеріальну допомогу на утримання дитини, яка перебуває на повному матеріальному утриманні позивача, що є підставою звернення позивача до суду з вимогами про стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що за обставин, що склалися, позов ОСОБА_1 , що поданий в інтересах неповнолітнього сина, який на даний час проживає разом із матір'ю, підлягає до задоволення у розмірі ј заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04 вересня 2020 року до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд допускає негайне виконання рішення суду у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
З урахуванням задоволення позову, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в розмірі 840 грн. 80 коп.
Керуючись ст. ст. 24, 56, 104, 105, 110, 180-184, 191 СК України, керуючись ст.ст. 258, 259, 264, 265, 268, 273, 280-282, 289 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на неповнолітню дитину задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 12.08.2017 у виконкомі Сторожницької сільської ради за актовим записом №10, розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 04.09.2020 року до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 840,80 (вісімсот сорок грн. вісімдесят коп.) гривень судового збору.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , ID карта № НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 .
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області М.М. Хамник