Справа № 308/8128/20
05 листопада 2020 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді Хамник М.М.,
за участі секретаря судового засідання Івашко Я.С.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №308/8128/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,
за участю:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
Позивач - ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить суд розірвати шлюб між нею та відповідачем, укладений 29.03.2014, зареєстрований у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по м. Ужгороду реєстраційної служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції у Закарпатській області за актовим записом №102, та стягнути аліменти по 2500 грн. на неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття. У шлюбі народилися син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Свої позовні вимоги мотивує тим, що кожен має різні погляди на життя, виховання дітей, через постійні непорозуміння не проживають разом, шлюбні відносини фактично припинені.
Ухвалою від 10.09.2020 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 09.10.2020, яке було відкладено на 05.11.2020.
Відповідач у судові засідання не з'являвся, в тому числі у судове засідання, призначене на 05.11.2020, письмового відзиву на позовну заяву не подав. Позивач до канцелярії суду подав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти винесення заочного рішення.
Оскільки сторони у судове засідання, призначене на 05.11.2020, не з'явились, у зв'язку з чим, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, але не з'явився в судове засідання без повідомлення причин, правом подання відзиву на позов не скористався і позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.
Згідно зі ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Статтею 5 Протоколу №7 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.
Частиною 3 статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).
Згідно з положенням ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 29 березня 2014 року зареєстрували шлюб у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по м. Ужгороду реєстраційної служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції у Закарпатській області, що підтверджено свідоцтвом про шлюб, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Ужгороду реєстраційної служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції у Закарпатській області від 29 березня 2014 року, актовий запис №102 (а.с. 5).
Від шлюбу сторони мають спільних неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджено свідоцтвом про народження, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м.Ужгороду реєстраційної служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції у Закарпатській області від 24 вересня 2014 року, актовий запис № 1148 (а.с. 10), та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджено свідоцтвом про народження, виданим виконкомом Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатській області від 20 березня 2017 року, актовий запис № 06 (а.с. 11).
Згідно з положеннями частини 2 статті 36 та статті 51 Сімейного кодексу України, шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.
Судом достовірно встановлено, що сторони від шлюбу мають спільних неповнолітніх дітей, сімейне життя позивача та відповідача не склалось у зв'язку з тим, що вони мають різні погляди на сімейне життя, виховання дітей, через постійні непорозуміння упродовж тривалого часу не підтримують шлюбних стосунків та не ведуть спільного господарства, шлюбні відносини фактично припинені.
Згідно п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу.
Суд прийшов до висновку, що сім'я розпалась остаточно і поновити шлюбні відносини між позивачем та відповідачем неможливо. Подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Спору стосовно проживання дітей між сторонами нема.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що причини, з яких позивач наполягає на розірванні шлюбу є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, оскільки сторони не підтримують сімейно-шлюбних стосунків, спільного господарства не ведуть, поновлювати сімейно-шлюбні відносини наміру не мають, фактично живуть окремим один від одного життям, тому суд вважає, що формальне існування даного шлюбу суперечить моральним засадам суспільства, тому позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з частиною 3 статті 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; та інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі 2500 грн. на кожну дитину від дня пред'явлення позову до дня досягнення повноліття дитиною.
Вимогами ст. 184 Сімейного кодексу України, зокрема, встановлено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Позивач у позовній заяві вказала, що батько дітей працює, розмір заробітної плати невідомий.
Вимогами ст. 141 Сімейного кодексу України передбачено, зокрема, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Вимогами ст. 180 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Статтею 181 Сімейного кодексу України передбачено, зокрема, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Судом встановлено, що діти проживають з матір'ю, відповідач є працездатним, отримує дохід, відомості про стан здоров'я відповідача, що не дає змогу сплачувати аліменти на дітей, відсутні.
Згідно ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Частиною 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Враховуючи вказану норму та вимоги ст. 89 Цивільного процесуального кодексу, відсутність доказів про розмір заробітку відповідача, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей, а саме: у розмірі 1500 грн. на кожну дитину щомісячно з подальшою індексацією аліментів відповідно до закону, починаючи з 14 серпня 2020 року до досягнення дітьми повноліття.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд допускає негайне виконання рішення суду у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
З урахуванням задоволення позову, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в розмірі 840 грн. 80 коп.
Керуючись ст. ст. 24, 56, 104, 105, 110, 180-184, 191 СК України, керуючись ст.ст. 258, 259, 264, 265, 268, 273, 280-282, 289 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на неповнолітніх дітей задовольнити частково.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 29 березня 2014 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по м.Ужгороду реєстраційної служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції у Закарпатській області за актовим записом №102, розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1500 грн., щомісяця, з подальшою індексацією аліментів відповідно до закону, починаючи з 14.08.2020 року до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1500 грн., щомісяця, з подальшою індексацією аліментів відповідно до закону, починаючи з 14.08.2020 року до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 840,80 (вісімсот сорок грн. вісімдесят коп.) гривень судового збору.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 .
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області М.М. Хамник