05 листопада 2020 р.Справа № 480/4187/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Рєзнікової С.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 13.07.2020, головуючий суддя І інстанції: О.В. Соп'яненко, м. Суми, повний текст складено 17.07.20 по справі № 480/4187/19
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області
про визнання протиправною та скасування постанови,
Позивач, ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області (далі по тексту - відповідач, ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області), у якому просив суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області про накладення штрафних санкцій від 16.05.2019 № 85 за невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 08.04.2019 № 116 - в сумі 25500 грн;
- стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби у Сумській області на користь ФОП ОСОБА_1 судові витрати пов'язані з розглядом справи, в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги зазначив, що вважає протиправною постанову про накладення на нього штрафу у розмірі 25500 грн за невиконання обмежувальних заходів, застосованих рішенням № 116 від 08.04.2019, оскільки ним було надано ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області видаткові накладні на придбання дзеркал, договір постачання, які безпідставно не були взяті до уваги відповідачем та зроблено висновок про те, що ОСОБА_1 введено продукцію в обіг. Вказує, що такий висновок є протиправним, оскільки суперечить тлумаченню введення продукції в обіг, яке міститься у Законі України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» та Технічному регламенті низьковольтного електричного обладнання, затвердженому Постановою КМ України № 1067 від 16.12.2015. Також стверджує, що він є лише розповсюджувачем продукції, а не особою, яка ввела продукцію в обіг або вважається такою особою, що ввела продукцію в обіг. За таких обставин, на думку позивача, розмір накладеного на нього штрафу, постановою № 85 від 16.05.2019, є більшим за максимальний розмір штрафу для розповсюджувачів продукції, отже, підлягає скасуванню.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 03.07.2020 по справі № 480/4187/19 задоволено адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області про визнання протиправною та скасування постанови.
Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області від 16.05.2019 № 85 про застосування до ОСОБА_1 штрафу у розмірі 25500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн за невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 116 від 08.04.2019.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби у Сумській області (40021,м. Суми, вул. Гамалія, 25, код ЄДРПОУ 40356714) судовий збір, сплачений при зверненні до суду з позовом у розмірі 768 грн. 40 коп.
Відповідач не погодився із рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.07.2020 по справі № 480/4187/19, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що постанова від 16.05.2019 № 85 про накладення штрафних санкцій відповідно до п. 2 ч. 4 статті 44 ЗУ “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції” була винесена правомірно, за фактом невиконання позивачем рішення про вжиття обмежувальних та коригувальних заходів №107-116, зокрема і №116 від 08.04.2019, а саме: позивачем не надано належних та допустимих доказів щодо виробника відповідного дзеркала з підсвіткою, якого було неможливо ідентифікувати, що давало підстави кваліфікувати відповідні дії ФОП ОСОБА_1 , як введення продукції в обіг. Звертає увагу суду, що дев'ять постанов про застосування штрафних санкцій щодо невиконання рішень про вжиття обмежувальних та коригувальних заходів відповідно до постанови Другого апеляційного адміністративного суду по справі № 480/4187/19 були визнані законними, а складені за тими ж самими матеріалами перевірки та за ідентичних обставин. Вищенаведене, на думку апелянта свідчить про відсутність підстав для задоволення позову та скасування постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області про накладення штрафних санкцій від 16.05.2019 № 85 за невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 08.04.2019 № 116 - в сумі 25500 грн.
Позивач, не погодившись з доводами апеляційної скарги, подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив суд апеляційної інстанції залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення. Стверджує, що він є лише розповсюджувачем продукції, а не особою, яка ввела продукцію в обіг або вважається такою особою, що ввела продукцію в обіг. За таких обставин, на думку позивача, розмір накладеного на нього штрафу, постановою № 85 від 16.05.2019, є більшим за максимальний розмір штрафу для розповсюджувачів продукції, отже, підлягає скасуванню.
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
В надісланій до суду заяві представник відповідача просив суд дану справу розглянути без його участі.
У відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судом встановлено, що Головним управлінням Держпродспоживслужби в Сумській області в період з 03.04.2019 по 04.04.2019 згідно з направленням від 01.04.2019 № 21, виданим на підставі наказу від 01.04.2019 № 538-ОД, проведено планову виїзну перевірку характеристик продукції, додержання вимог щодо представлення продукції за місцем проведення ярмарку, виставки, показу чи демонстрації в іншій спосіб, що не відповідає встановленим вимогам, стану дотримання суб'єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів у ФОП ОСОБА_1 (а.с. 12).
За результатами проведення перевірки відповідачем складено акт від 04.04.2019 № 19, в якому встановлено порушення, зокрема, щодо дзеркал з підсвіткою - п. 11, 12, 13, 42 постанови Кабінету Міністрів Країни від 16.12.2015 № 1067 «Про затвердження Технічного регламенту низьковольтового електричного обладнання»: виробником не зазначено своє найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку та контактну поштову адресу на виробі чи в документі, що його супроводжує; виробником не зазначено тип, номер партії чи серійний номер або інший елемент, який дає змогу його ідентифікувати на виробі або в документі, що його супроводжує; виробником (імпортером) не забезпечено супроводження виробу інструкцією та інформацією про безпечність; не нанесено знак відповідності технічним регламентам на електрообладнання або на його табличку з технічними даними чи супровідні документи (а.с. 16-17).
На підставі встановлених в акті перевірки від 04.04.2019 № 19 обставин, відповідачем складено протокол від 04.04.2019 № 14 про виявлені порушення вимог ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та ст. 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», що полягають у введенні в обіг дзеркал з підсвіткою без зазначення найменування виробника (а.с. 13-14).
Також відповідачем винесено рішення від 08.04.2019 № 116, яким застосовано обмежувальний (корегувальний) захід у вигляді обмеження надання продукції на ринку шляхом тимчасової заборони її надання. Встановлено строк виконання заходів до 30 квітня 2019 року (а.с. 10).
З метою перевірки стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 08.04.2019 № 107-116 відповідачем в період з 02.05.2019 по 03.05.2019 згідно з направленням від 02.05.2019 № 32, виданим на підставі наказу від 02.05.2019 № 716-ОД, проведено позапланову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 , у ході якої встановлено, що обмежувальні (корегувальні) заходи позивачем не виконано, продовжується реалізація товарів (а.с. 15, 19-20).
У зв'язку з цим відповідачем складено протокол № 23 від 03.05.2019 про виявлене порушення вимог ст. 44 закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції” (а.с. 18).
16.05.2019, на підставі акту перевірки № 4 від 03.05.2019 та протоколу № 23 від 03.05.2019 першим заступником начальника ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області винесено постанову № 85, якою на ОСОБА_1 у відповідності до п. 2 ч. 4 ст. 44 закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції” накладено штраф за невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 08.04.2019 № 116 у розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25500 грн. (а.с. 11).
Не погодившись з постановою № 85 від 16.05.2019, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що судовим рішенням у справі № 480/2197/19 від 04.11.2019, яке набрало законної сили, встановлено, що ОСОБА_1 не відноситься до категорії осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до вимог Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції”, вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, а є розповсюджувачем продукції.
Враховуючи, що постановою № 85 від 16.05.2019 до позивача застосовано санкцію у розмірі, який встановлений для осіб, що ввели продукцію в обіг або вважаються такими, та взявши до уваги, що розмір накладеного штрафу є більшим за максимальний розмір штрафу для розповсюджувачів продукції, суд першої інстанції дійшов висновку про її протиправність.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1-4, 6, 8 ст. 34 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», з метою контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів органи ринкового нагляду: 1) аналізують повідомлення про виконання цих рішень, надані (надіслані) суб'єктами господарювання, яких стосувалися такі рішення; 2) проводять перевірки стану виконання суб'єктами господарювання цих рішень; 3) здійснюють моніторинг результативності вжитих обмежувальних (корегувальних) заходів.
Суб'єкт господарювання, якого стосується рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних), заходів, має у визначений у такому рішенні строк надати (надіслати) органу ринкового нагляду, що прийняв відповідне рішення, повідомлення про його виконання. До цього повідомлення суб'єкт господарювання може додавати документи або їх копії, що підтверджують виконання рішення.
У разі якщо інформація, що міститься в повідомленні суб'єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, та долучені до рішення документи є недостатніми для підтвердження результативності виконання цього рішення, а також за наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності цієї інформації відповідний орган ринкового нагляду проводить перевірку стану виконання суб'єктом господарювання такого рішення.
Перевірка стану виконання рішення починається не пізніше десяти робочих днів з дня одержання органом ринкового нагляду повідомлення суб'єкта господарювання про виконання відповідного рішення, а в разі ненадання суб'єктом господарювання такого повідомлення у визначений у рішенні строк - не пізніше десяти робочих днів з дня настання визначеного строку.
Під час проведення перевірки стану виконання рішення орган ринкового нагляду встановлює ступінь виконання суб'єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та результативність їх виконання.
У разі якщо за результатами аналізу повідомлення суб'єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та/або перевірки стану виконання цього рішення встановлено факт невиконання чи часткового виконання суб'єктом господарювання відповідного рішення або виконання рішення не може бути визнано результативним, орган ринкового нагляду невідкладно приймає рішення про внесення змін до зазначеного рішення. Такі зміни можуть передбачати вжиття нових обмежувальних (корегувальних) заходів.
Як свідчать матеріали справи, підставою для винесення оскарженої позивачем постанови від 16.05.2019 є невиконання ОСОБА_1 рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 08.04.2019 № 116.
При цьому, колегією суддів встановлено, що рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 08.04.2019 № 116 було оскаржено позивачем в судовому порядку.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 по справі № 480/2197/19, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2020 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними та скасовано постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області про накладення штрафних санкцій від 08.04.2019 № 59 на суму 8500 грн; № 60 на суму 8500 грн, № 61 на суму 8500 грн, № 62 на суму 8500 грн, № 63 на суму 8500 грн.
В частині вимог про визнання протиправними та скасування рішень Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 08.04.2019 № 107, 108, 109, 110, 111, 112, 113, 114, 115, 116, рішення від 11.05.2019 №147 про внесення змін до рішення від 08.04.2019 №116; постанов від 16.05.2019 про накладення штрафних санкцій за невиконання рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів №86 на суму 25500 грн, №87 на суму 25500 грн, №88 на суму 25500 грн, №89 на суму 25500 грн, №90 на суму 25500 грн, №91 на суму 25500 грн, №92 на суму 25500 грн, №93 на суму 25500 грн, №94 на суму 25500 грн відмовлено в зв'язку з необґрунтованістю.
Таким чином, рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 по справі № 480/2197/19 набрало законної сили 04.03.2020 в силу приписів ч. 2 ст. 255 КАС України.
Вказаним судовим рішенням підтверджено правомірність прийнятого ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 08.04.2019 № 116 та встановлено, що ОСОБА_1 не відноситься до категорії осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до вимог Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції” вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, а є лише розповсюджувачем продукції.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, обставини, встановлені судовим рішенням у справі № 480/2197/19, яке набрало законної сили, не підлягають додатковому доказуванню при розгляді цієї справи. Отже, рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 08.04.2019 № 116 підлягало виконанню позивачем.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 44 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції” (у редакції, чинній на момент винесення спірного рішення) до суб'єктів господарювання застосовуються штрафні санкції у разі: невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, визначених у статті 29 цього Закону,
- у розмірі від тисячі п'ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг;
- у розмірі від трьохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів.
Вказаною нормою встановлено відповідальність за невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) як для розповсюджувачів продукції так і для осіб, які ввели продукцію в обіг, або вважаються такими.
При цьому, розміри штрафних санкцій для вказаних категорій осіб є різними.
Колегією суддів встановлено, що спірною постановою до позивача застосовано штраф у розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25500 грн) як до осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг.
Оскільки судомим рішенням по справі № 480/2197/19 встановлено, що позивач віднесений до розповсюджувачів продукції, то в силу приписів п. 2 ч. 4 ст. 44 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції” відповідач мав право притягнути позивача до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі від трьохсот (5100 грн) до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17000 грн).
Колегія суддів зазначає, що наслідком встановлення невідповідності частини рішення суб'єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства є визнання акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину (пункт, речення) рішення або рішення в частині нарахування певної суми штрафних (фінансових) санкцій. Разом з тим, рішення, в якому недійсну частину не можна виокремити, ідентифікувати, є недійсним в цілому.
В контексті викладеного, колегія суддів зазначає, що суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень. Водночас, визнання рішення контролюючого органу недійсним повністю у такій ситуації, дає йому можливість визначити в установленому Законом порядку правильне рішення, зокрема через прийняття нового рішення.
Такий висновком узгоджується з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 23.06.2020 по справі № 819/1785/17, який є обов'язковим для врахування судом апеляційної інстанції.
Враховуючи, що відповідачем до позивача застосовано санкції у розмірі більшому, ніж визначено п. 2 ч. 4 ст. 44 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції” для розповсюджувачів продукції, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування спірної постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області про накладення штрафних санкцій від 16.05.2019 № 85 за невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 08.04.2019 № 116 саме через невірно визначений розмір застосованого штрафу.
При цьому, колегія суддів зазначає, що визначення розміру штрафу в межах санкції для розповсюджувачів інформації (від трьохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) є дискреційним повноваженням Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області. Вказане унеможливлює в межах судового провадження самостійний обрахунок судом штрафних санкцій, які підлягають стягненню з позивача, з метою приведення спірної постанови у відповідність до вимог чинного законодавства.
Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України», суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми процесуального права.
Враховуючи, що колегія суддів не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ч. 4 ст. 241, ст.ст. 243, 250, 308, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області - залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 13.07.2020 по справі № 480/4187/19 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді О.А. Спаскін С.С. Рєзнікова