05 листопада 2020 р. Справа № 480/1648/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Катунова В.В.
суддів: Ральченка І.М. , Бершова Г.Є.
за участю секретаря судового засідання Патової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумської міської ради на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01.07.2020 (суддя О.М. Кунець, вул. Г. Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021) по справі № 480/1648/20
за позовом Сумської міської ради
до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумський області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми)
про скасування постанови,
Сумська міська рада звернулась до суду з позовною заявою до Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про скасування постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Діхтягенка Володимира Олександровича від 12.02.2020 про накладення на Сумську Міську раду штрафу у розмірі 10200 грн. за невиконання рішення суду, в рамках виконавчого провадження №60698816.
В обґрунтування позовних вимог Сумська міська рада зазначила, що постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 12.02.2020 на Сумську міську раду повторно накладено штраф за невиконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 13.05.2019 по справі №480/930/19, однак, відповідачем не враховано, що позивач вживав заходів, спрямованих на виконання рішення суду, а відтак, рішення не виконано з поважних причин. Враховуючи наведені обставини, Сумська міська рада вважає протиправною постанову про накладення штрафу від 12.02.2020 ВП №60698816, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 01.07.2019 відмовлено в задоволенні позову.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення про накладення штрафу прийнято відповідачем всупереч ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження". Зазначає, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 13.05.2019 по справі №480/930/19 не було зобов'язано Сумську міську раду приймати конкретне рішення, а головуючий на сесії Сумської міської ради не має права зобов'язувати депутатів голосувати "за" підготовлений на виконання рішення суду проект рішення, оскільки це буде втручання в роботу депутатів, а тому вважає причини невиконання рішення суду поважними.
Відзив на апеляційну скаргу відповідачем не надоно. Відповідно до ч.4 ст.304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
У судове засідання учасники справи не з'явилися, своїх представників не направили, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою технічного запису не здійснювалося.
Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 13.05.2019 по справі №480/930/19, крім іншого, зобов'язано Сумську міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.11.2017 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,1 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та прийняти рішення у відповідності до норм Земельного кодексу України з урахуванням висновків суду.
Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Дехтяренком В.О. відкрито виконавче провадження ВП №60698816 (а.с.7). При відкритті виконавчого провадження 25.11.2019 боржника зобов'язано виконати рішення протягом 10 робочих днів.
18.12.2019 за заявою боржника виконавчі дії було відкладено до 02.01.2020 у зв'язку з тим, що чергова сесія Сумської міської ради розпорядженням Сумського міського голови від 14.11.2019 №409-Р призначена на 18.12.2019 (а.с.9).
24.12.2019 Сумською міською радою отримано вимогу виконавця від 16.12.2019 №02.01-13/60698816/4 про надання інформації про хід виконання виконавчого провадження №60698816 (а.с.10).
Листом від 02.01.2020 року №1/20 юр Сумська міська рада надала відповідь на вимогу, де зазначила, що підготовлений проект рішення Сумської міської ради розглядався на черговій LXVI сесії (1 пленарне засідання) Сумської міської ради 18.12.2019 (2 книга, питання 137) та 24.12.2019 (11 пленарне засідання LXVI сесії). Для прийняття рішення не вистачило голосів. Проект рішення буде включений в порядок денний сесії Сумської міської ради, яка відбудеться 29.01.2019 (а.с.4).
11.01.2020 у зв'язку з невиконанням рішення у встановлений строк на Сумську міську раду постановою накладено штраф в розмірі 5100 грн. (а.с.14).
31.01.2020 державний виконавець повторно звернувся до Сумської міської ради із вимогою про надання інформації про хід виконання судового рішення (а.с. 15).
Листом від 12.02.2020 року №105/20 юр Сумська міська рада надала відповідь на вимогу, де зазначила, що підготовлений проект рішення Сумської міської ради розглядався на черговій LXVI сесії (1 пленарне засідання) Сумської міської ради 18.12.2019 (2 книга, питання 137) та 24.12.2019 (11 пленарне засідання LXVI сесії). Для прийняття рішення не вистачило голосів. Проект рішення буде включений в порядок денний сесії Сумської міської ради, яка відбудеться 26.02.2020 (а.с.16).
Постановою державного виконавця від 12.02.2020 на Сумську міську раду повторно накладено штраф в розмірі 10200 грн. у зв'язку з невиконанням у встановлений строк рішення Сумського окружного адміністративного суду від 13.05.2019 по справі №480/930/19 (а.с. 19).
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач без поважних причин не виконував рішення суду, а тому державним виконавцем правомірно повторно винесено постанову про накладення штрафу.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частиною 5 статті 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України i є обов'язковими до виконання на всій території України.
Так, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад як, зокрема обов'язковість виконання рішень (ст. 2 вказаного Закону).
Частиною 4 статті 18 вказаного Закону визначено, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Відповідно до частини 3 статті 18 Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Згідно положень статті 63 вказаного Закону за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Згідно положень статті 63 вказаного Закону за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Відповідно до статті 75 вказаного Закону, яка визначає відповідальність за невиконання рішення, що, зокрема, зобов'язує боржника вчинити певні дії, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Поважними в розумінні наведених норм закону можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його волевиявлення. Даючи оцінку тому, чи правомірно на боржника накладено штраф за невиконання судового рішення потрібно з'ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк.
Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що правовою підставою для накладення на боржника штрафу є невиконання рішення суду без поважних причин. При цьому, поважними, в розумінні Закону України «Про виконавче провадження» можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на справедливий суд.
Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.
Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі «Піалопулос та інші проти Греції» від 15 березня 2001 року, пункт 68).
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що проект рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою неодноразово виносився на розгляд сесії Сумської міської ради. Рішення не було прийняте у зв'язку з тим, що більшість присутніх на пленарному засіданні депутатів не голосували. Одночасно, позивач не навів об'єктивних причин, з яких депутати Сумської міської ради, як члени колегіального органу, не були присутні на пленарному засіданні в повному складі, а присутні - не голосували під час розгляду проекту рішення. Також не наведено причин, з яких проект рішення був включений до порядку денного не в першочерговому порядку, а в кінці списку питань, які були включені до порядку денного. Вказана бездіяльність позивача та депутатів ради свідчить про ухилення від виконання судового рішення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 13.05.2019 по справ №480/930/19 набрало законної сили, тобто є обов'язковим для виконання. Вказаним рішенням визначено конкретний спосіб дії Сумської міської ради - повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та прийняти рішення у відповідності до норм Земельного законодавства з урахуванням висновків суду.
Порядок передачі земельних ділянок у власність громадян врегульовано ст.118 Земельного кодексу України відповідно до частин 6-7 якої громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення, серед іншого, особистого селянського господарства, у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Отже, положеннями вказаних нормативно-правових актів визначено, що за результатами розгляду будь-яких основних питань у межах повноважень територіального органу цей орган має видавати відповідне рішення. При цьому, відповідач, як орган владних повноважень, в порядку виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 13.05.2019, за наслідками повторного розгляду заяви ОСОБА_1 повинен був прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою чи відмову у наданні такого дозволу. Розгляд на сесії проекту рішення про надання вказаного дозволу не може свідчити про виконання судового рішення, оскільки нормами Земельного кодексу передбачено вичерпний порядок розгляду заяви у формі прийняття конкретного рішення про задоволення заяви або про відмову у її задоволенні.
За таких обставин, позивач не повідомив об'єктивних причин, які б перешкоджали виконанню судового рішення у справі № 480/930/19, тому рішення не виконується позивачем без поважних причин.
Посилання позивача на практику Верховного Суду, викладену у постанові від 23 травня 2018 року у справі № 537/3986/16, колегія суддів у даному випадку не бере до уваги, оскільки у зазначеній справі фактичні обставини є іншими.
Так, висновок Верховного Суду у справі № 537/3986/16 ґрунтується на тому, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише при умові, якщо судове рішення не виконано.
У вказаній справі суди встановили, що державний виконавець, накладаючи штраф, не взяв до уваги вказаний лист органу Пенсійного фонду України про виконання рішення суду у справі № 537/1704/14-а та відповідні копії платіжних доручень, а послався на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2016 року та повідомлення стягувача про невиконання рішення суду.
Отже, у справі № 537/3986/16 підставою для скасування постанови державного виконавця про накладення штрафу за невиконання судового рішення є фактичне виконання рішення суду боржником.
Натомість, як убачається із вищенаведеного, у справі, що розглядається, підставою для констатації правомірності постанови державного виконавця про накладення штрафу є констатація факту повторного невиконання з боку Сумської міської ради рішення суду без поважних причин.
Тобто, правовідносини у цій справі та у справі № 537/3986/16 не є подібними.
Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що у спірних правовідносинах Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумський області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством України про виконавче провадження, оскаржувана постанова про накладення штрафу від 12.02.2020 в межах виконавчого провадження № 60698816 прийнята правомірно, оскільки рішення суду не виконано повторно без поважних причин.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Сумської міської ради - залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01.07.2020 по справі № 480/1648/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя В.В. Катунов
Судді І.М. Ральченко Г.Є. Бершов