Справа № 263/12554/20
Провадження № 3/263/3695/2020
04 листопада 2020 року місто Маріуполь
Суддя Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Соловйов Олег Леонідович, розглянувши матеріали, які надійшли з Центрального відділу поліції Головного Управління національної поліції в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 за ч.1 ст.173-2 КУпАП,
ОСОБА_1 02 жовтня 2020 року приблизно о 13:30 год., знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив дії психологічного та фізичного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме висловлювався нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, наносив удари в область обличчя, внаслідок чого була завдана шкода фізичному та психологічному здоров'ю потерпілої, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом поряду, про що свідчить його підпис в протоколі, та судом вживались заходи щодо належного повідомлення останнього про дату, час та місце проведення судового засідання.
Статтею 268 КУпАП передбачено обов'язкову присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП.
Разом із тим, рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Приймаючи до уваги те, що судом вжиті необхідні заходів для забезпечення участі у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від ОСОБА_1 не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим причини неявки ОСОБА_1 до суду визнані неповажними, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, суд вважає за можливе провести розгляд справи за його відсутності на підставі наявних матеріалів.
Факт вчинення адміністративного правопорушення підтверджується доданими до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 023696 від 02 жовтня 2020 року матеріалами, а саме: рапортом отримання повідомлення зі служби 102, заявою та письмовими поясненнями ОСОБА_2 .
Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення насильства в сім'ї, тобто за умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Абзацом 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про попередження насильства в сім'ї» визначено, що насильство в сім'ї - будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї по відношенню до іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю. В абзаці 4 вищевказаної статті зазначено, що під психологічним насильством в сім'ї розуміється насильство, пов'язане з дією одного члена сім'ї на психіку іншого члена сім'ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров'ю.
Згідно з ч. 4 ст. 3 Сімейного кодексу України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, представлені докази підтверджують факт вчинення ним адміністративного правопорушення, у встановленому порядку такі не спростовані.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст. 17 КУпАП України, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
У відповідності до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 підлягає до стягнення судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 38, 173-2, 247, 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн. на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 420,40 грн.
Апеляційну скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців із дня її винесення. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.
Суддя О.Л.Соловйов