Справа № 263/13203/20
Провадження № 2/263/2699/2020
02 листопада 2020 року м. Маріуполь
Суддя Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області Соловйов О.Л., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області, третя особа Приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Куркчи Георгій Іванович про стягнення суми недоотриманої пенсії в порядку спадкування,
Позивач ОСОБА_1 звернулась до Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області з позовною заявою до Маріупольського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області, третя особа Приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Куркчи Георгій Іванович про стягнення суми недоотриманої пенсії в порядку спадкування.
Разом із позовною заявою позивачем надано до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі. В обґрунтування клопотання позивач посилається на те, що вона є людиною похилого віку, перебуває у вкрай скрутному становищі та не має змоги сплатити судовий збір. Також зазначає, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позивач не зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця, отже не має додаткових джерел заробітку.
Суддя вважає, що підстави для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору відсутні, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Тобто, підставою для звільнення або зменшення від сплати судового збору є скрутний майновий стан сторони.
Згідно з п. 20 Постанови Пленуму ВСУ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Позивач у клопотанні про відстрочення сплати судового збору зазначає, що знаходиться у скрутному становищі. Разом з цим, позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження такого становища позивача. Відсутність відомостей про реєстрацію відповідача в якості фізичної особи-підприємця, не підтверджує скрутного майнового стану позивача, з огляду на відсутність будь-яких даних щодо її доходів.
У зв'язку із цим суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Суд акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21 лютого 1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору, не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві або залишення заяви без розгляду.
Порядок сплати і розмір судового збору визначений Законом України «Про судовий збір».
Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2020 року встановлено у розмірі 2102 грн.
Судовий збір необхідно сплатити у відповідності до Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, позивачеві необхідно сплатити судовий збір за подачу позовної заяви майнового характеру, з урахуванням ціни позову вказаної позивачем при зверненні до суду, у розмірі 840,80 грн. та надати суду оригінал квитанції.
Крім цього, згідно з п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Позивачем заявлено позовну вимогу щодо стягнення з відповідача судового збору, при цьому позивачем надано клопотання про відстрочення сплати судового збору та не надано доказів понесення таких витрат, як сплата судового збору.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі ст. 4, 8 Закону України «Про судовий збір», керуючись ст.ст. 136, 175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя,
У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області, третя особа Приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Куркчи Георгій Іванович про стягнення суми недоотриманої пенсії в порядку спадкування - залишити без руху.
Надати позивачу строк 10 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Учасник справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя О.Л.Соловйов