Справа № 712/10550/20
Провадження №1-кс/712/5383/20
про скасування арешту на майно
04 листопада 2020 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
слідчого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту транспортного засобу, -
До суду звернувся адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту транспортного засобу.
Клопотання мотивує тим, що ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 30.10.2020 року (справа № 712/10550/20) задоволено клопотання слідчої СВ Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції ОСОБА_5 про арешт майна, яким користувався ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , - транспортного засобу «Volkswagen Passat В- 5», білого кольору на іноземній реєстрації НОМЕР_1 , з метою забезпечення збереження речових доказів, подальшого проведення ряду судових експертиз та можливої спеціальної конфіскації, накладено арешт, який передбачає заборону використання, ремонту, відчуження та будь-яку зміну права власності арештованого майна, - транспортного засобу «Volkswagen Passat В-5», білого кольору на іноземній реєстрації НОМЕР_1 , визнаного речовим доказом у кримінальному провадженні № 12020250270000826 внесеного до ЄРДР 27.10.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 127 КК України, до скасування арешту в встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна. Отже, з клопотанням про накладення арешту на майно, яким користувався ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , - транспортний засіб «Volkswagen Passat В-5», білого кольору на іноземній реєстрації НОМЕР_1 , може звернутися лише прокурор. У даному випадку слідчим суддею не було взято до уваги, що з таким клопотанням, звернувся не прокурор, а слідчий, який на день розгляду даного клопотання був позбавлений відповідних повноважень не ведення даної справи в порушення ст. 64-2 КПК України.
Правовою підставою для накладення арешту на транспортний засіб «Volkswagen Passat В-5», білого кольору на іноземній реєстрації НОМЕР_1 , в ухвалі слідчого судді від 30.10.2020 року зазначено п. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України, тобто з метою забезпечення збереження речового доказу.
При вирішенні питання щодо можливості використання транспортного засобу «Volkswagen Passat В-5», білого кольору на іноземній реєстрації НОМЕР_1 , як доказу у кримінальному провадженні, слідчим суддею не було враховано, що дане майно, яким користувався ОСОБА_4 , в рамках кримінального провадження № 12020250270000826 внесеного до ЄРДР 27.10.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, постановою дізнавача речовим доказом не визнавався, до того ж дане майно не відповідає критеріям речового доказу визначених ст. 298-3 КПК України, оскільки не був ані знаряддям та/або засобом вчинення кримінального проступку, ані безпосереднім предметом посягання, виявленим під час затримання, особистого обшуку затриманої особи або огляду речей.
Водночас, згідно з витягом з ЄРДР № 12020250270000826 від 29.10.2020 року обставини кримінального правопорушення викладено так, «27.10.2020 року Черкаського РВП Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області надійшло повідомлення від ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прож. АДРЕСА_1 , про те, що вона отримала тілесні ушкодження від свого знайомого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи в його дачному домоволодінні, що знаходиться на СТ «Дружба», який розташований в адміністративних межах с. Лозівок Черкаського району Черкаської області».
Аналогічний виклад обставин міститься і у повідомленні про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст.125 КК України ОСОБА_4 від 28.10.2020 року.
З аналізу даних обставин слідує, що потерпіла ОСОБА_6 , отримала тілесні ушкодження від ОСОБА_4 , перебуваючи в його дачному домоволодінні, що знаходиться на СТ «Дружба», який розташований в адміністративних межах с. Лозівок Черкаського району Черкаської області, та жодних протиправних дій по відношенню реєстрації FZS827, ОСОБА_4 не вчинялося, відтак підстав вважати, що вказаний автомобіль може містити на собі сліди кримінального проступки на разі відсутні.
Просить скасувати арешт транспортного засобу «Volkswagen Passat В-5», білого кольору на іноземній реєстрації НОМЕР_1 , яким користувався ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , накладений ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 30.10.2020 року.
Адвокат ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, скерував заяву про розгляд клопотання в його відсутність та просив врахувати докази в обґрунтування заявлених доводів.
Прокурор та слідчий в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили, про день та час розгляду клопотання були повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СВ Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12020250270000826 від 27.10.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 жовтня 2020 року накладено арешт на транспортний засіб марки «Volkswagen Passat В-5», білого кольору на іноземній реєстрації НОМЕР_1 , яким користувався ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вилучений під час огляду місця події від 28.10.2020 на парковці для автомобілів за адресою: м. Черкаси, вул. Пальохи, 25.
Автомобіль «Volkswagen Passat В-5», білого кольору на іноземній реєстрації НОМЕР_1 залишено для подальшого зберігання на території стоянки транспортних засобів Черкаського РВП ЧВП, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, пров. Медичний, 3.
Заборонено використання, ремонт, відчуження та будь-яку зміну права власності арештованого майна до скасування арешту у встановленому законом порядку.
В силу п. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно до п. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.
Як вбачається з мотивувальної частини ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 30.10.2020 року, при накладенні арешту слідчий суддя виходив з того, що спірний автомобіль може бути речовим доказом в даному кримінальному провадженні. За таких обставин, на початковому етапі досудового розслідування, на думку слідчого судді, є необхідність накладення арешту на вказаний автомобіль з метою забезпечення збереження речових доказів.
Також при накладенні арешту було враховано, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
У клопотанні про скасування арешту заявник посилається на те, що транспортний засіб «Volkswagen Passat В-5», білого кольору на іноземній реєстрації НОМЕР_1 , яким користувався ОСОБА_4 , в рамках кримінального провадження № 12020250270000826 внесеного до ЄРДР 27.10.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, не відповідає критеріям речового доказу визначених ст. 298-3 КПК України, оскільки не був ані знаряддям та/або засобом вчинення кримінального проступку, ані безпосереднім предметом посягання, виявленим під час затримання, особистого обшуку затриманої особи або огляду речей. Жодних протиправних дій по відношенню реєстрації FZS827, ОСОБА_4 не вчинялося, відтак підстав вважати, що вказаний автомобіль може містити на собі сліди кримінального проступки на разі відсутні.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
Суд вважає доводи заявника у заяві про скасування арешту та додані до неї докази такими, що спростовують доводи обвинувачення відповідність транспортного засобу «Volkswagen Passat В-5», білого кольору на іноземній реєстрації НОМЕР_1 , критеріям ст. 98 КК України як речових доказів, оскільки обґрунтування заявника не були спростовані стороною обвинувачення.
Враховуючи вказане, відсутні підстави для висновку про обґрунтованість подальшого арешту автомобіля, а тому, беручи до уваги, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне відстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як орган досудового розслідування не представив слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявником належним йому майном, у зв'язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-29, 131-132, 174, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту транспортного засобу задоволити.
Скасувати арешт накладений згідно ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 30.10.2020 року на транспортний засіб марки «Volkswagen Passat В-5», білого кольору на іноземній реєстрації НОМЕР_1 , яким користувався ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вилучений під час огляду місця події від 28.10.2020 на парковці для автомобілів за адресою: м. Черкаси, вул. Пальохи, 25.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1