Справа № 712/10717/20
Провадження №1-кс/712/5375/20
про накладення арешту на майно
04 листопада 2020 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
слідчого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду винесене в кримінальному провадженні № 12020251010003735, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.11.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, старшим слідчим СВ Черкаського відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_3 , погоджено прокурором прокуратури Черкаської області ОСОБА_4 , клопотання про арешт майна, -
До суду звернувся старший слідчий СВ Черкаського відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Черкаській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 з клопотанням про накладення арешту на автомобіль AUDI A4, р.н. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 та поновленням строку звернення до суду з клопотанням про накладення арешту.
Клопотання мотивує тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 31.10.2020 року, близько 16.55 год. водій автомобіля Land Rover, р.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_6 , рухаючись в м. Черкаси по вул. Гагаріна, поблизу буд. № 17, зі сторони вул. Б.Хмельницького в напрямку Замкового узвозу здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_7 , яка перетинала проїзну частину вул. Гагаріна зліва направо відносно напрямку руху автомобіля, після чого на пішохода здійснив наїзд автомобіль AUDI A4, р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 , який рухався в попутному напрямку. В результаті ДТП пішохід ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження. Ступінь тяжкості тілесних ушкоджень встановлюється.
По вказаному факту розслідується кримінальне провадження № 12020251010003735 від 01.11.2020 за ч. 1 ст. 286 КК України.
31.10.2020 року в ході огляду місця події за адресою: м. Черкаси, вул. Гагаріна, 17 було оглянуто місце дорожньо-транспортної пригоди, а також автомобіль AUDI A4, р.н. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 . На момент проведення огляду на даному автомобілі були зафіксовані сліди наїзду на пішохода. В подальшому, вище вказаний транспортний засіб, було вилучено та направлено для зберігання на спеціальний майданчик центру забезпечення Головного управління Національної поліції в Черкаській області, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Лесі Українки, 21.
Таким чином в ході досудового розслідування зібраними доказами було встановлено, що вилучений автомобіль AUDI A4, р.н. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , містить на собі сліди кримінального правопорушення, зберіг на собі його сліди та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто підпадає під вимоги ст. 98 КПК України. Викладене є прямою підставою для накладення арешту на тимчасово вилучене майно з метою забезпечення кримінального провадження, забезпечення подальшого проведення ряду судових експертиз, а також забезпечення можливого цивільного позову у кримінальному провадженні.
Враховуючи те, що подія відбулася 31.10.2020 у вихідний день, клопотання про накладення арешту на майно було подано наступного робочого дня, тобто 02.11.2020.
Слідчий в судове засідання не з'явився, скерував до суду заяву про розгляд клопотання без його участі. Клопотання підтримує та просить суд його задовольнити.
Представник ОСОБА_5 - ОСОБА_8 в судове засідання не з'явився, скерував до суду заяву про розгляд клопотання без його участі та участі ОСОБА_5 .При цьому просить не обтяжувати ОСОБА_5 в користуванні автомобілем.
Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя вважає, що дане клопотання підлягає до задоволення виходячи з наступного.
У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.
Статтею 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження визначено арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів, 2) спеціальної конфіскації, 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Стаття 98 КПК України передбачає, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
В судовому засіданні встановлено, що Черкаським відділом поліції Головного управління національної поліції здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020251010003735 від 01.11.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
В ході досудового розслідування було встановлено, що 31.10.2020 року, близько 16.55 год. водій автомобіля Land Rover, р.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_6 , рухаючись в м. Черкаси по вул. Гагаріна, поблизу буд. № 17, зі сторни вул. Б.Хмельницького в напрямку Замкового узвозу здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_7 , яка перетина проїзну частину вул. Гагаріна зліва направо відносно напрямку руху автомобіля, після чого на пішохода здійснив наїзд автомобіль AUDI A4, р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 , який рухався в попутному напрямку. В результаті ДТП пішохід ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження. Ступінь тяжкості тілесних ушкоджень встановлюється.
31.10.2020 року в ході огляду місця події за адресою: м. Черкаси, вул. Гагаріна, 17 було оглянуто місце дорожньо-транспортної пригоди, а також автомобіль AUDI A4, р.н. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 . На момент проведення огляду на даному автомобілі були зафіксовані сліди наїзду на пішохода. В подальшому, вище вказаний транспортний засіб, було вилучено та направлено для зберігання на спеціальний майданчик центру забезпечення Головного управління Національної поліції в Черкаській області, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Лесі Українки, 21.
Постановою старшого слідчого слідчого відділу Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_3 від 02.11.2020 року визнано речовим доказом автомобіль AUDI A4, реєстраційний номер НОМЕР_1 по кримінальному провадженні № 12020251010003735 та направлено для зберігання на спеціальний майданчик центру забезпечення Головного управління Національної поліції в Черкаській області, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Лесі Українки, 21.
Згідно до ч. 3 ст. 170 КПК України підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до вимог ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.
З огляду на те, що майно виявлене в ході огляду місця події являється об'єктом кримінально протиправних дій, що є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні, та з запобіганням в подальшому його відчуження, суд вважає обґрунтованими доводи слідчого, що у разі не накладення на майно арешту воно може бути знищено, тому є необхідність в накладенні арешту на зазначене майно, оскільки в інший спосіб неможливо належним чином запобігти ризикам знищення цього майна та втраті вагомих доказів кримінального провадження.
Відповідно до ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Згідно ч.1 ст.316 КПК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст.317 КПК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Згідно ч.ч.1-6 ст.319 КПК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у здійснення власником права власності.
Статтею 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Згідно ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, заборонено будь-яке невиправдане втручання державних органів. Втручання має бути законним, тобто здійсненим на підставі закону.
З огляду на те, що вилучений автомобіль AUDI A4, р.н. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , містить на собі сліди кримінального правопорушення, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, являється речовим доказом по справі, яке має істотне значення в ході розслідування кримінального провадження, з метою забезпечення подальшого проведення ряду судових експертиз, недопущення втрачання речових доказів, та з запобіганням в подальшому їх знищення, слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого, що у разі не накладення на дане майно арешту воно може бути знищено, тому є необхідність в накладенні арешту на зазначене майно, оскільки в інший спосіб неможливо належним чином запобігти ризикам відчуження цього майна та втраті вагомих доказів кримінального провадження.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Враховуючи той факт, що подія відбулася 31.10.2020 у вихідний день, огляд місця події проводився теж 30.10.2020 року, а клопотання про накладення арешту на майно було подано наступного робочого дня, тобто 02.11.2020, року слідчий суддя вважає, що слідчим не пропущений строк звернення до суду з клопотанням про накладення арешту на майно.
Керуючись ст. ст. 98, 100, 131, 132, 167, 170, 171, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання старшого слідчого СВ Черкаського відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль AUDI A4, р.н. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 .
Заборонити відчуження та будь-яку зміну права власності арештованого майна до скасування арешту у встановленому законом порядку.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1