Справа № 712/5531/20
Провадження № 2/712/1682/20
20 жовтня 2020 року Соснівський районний суд м. Черкас в складі:
головуючого судді - Пересунька Я.В.,
при секретарі - Дядюрі І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою,-
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, просив стягнути із ОСОБА_2 на його користь: 7835,63 грн. матеріальної шкоди; відшкодування моральної шкоди в розмірі 500 000,00 грн та компенсацію судових витрат у виді витрат на роздрукування та копіювання поданих до суду документів.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 25 вересня 2016 року приблизно о 00 год. 20 хв. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Renault Kangoo, номерний знак НОМЕР_1 , рухався в м. Черкаси по вул. Гагаріна,128 зі сторони вул. Б.Хмельницького в напрямку вулиці С.Жужоми, змінив напрямок свого руху ліворуч, не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, внаслідок чого відбулось зіткнення з автомобілем «ВАЗ-2109», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням позивача ОСОБА_1 .
Відносно ОСОБА_2 було відкрито кримінальне провадження за ч.1 ст. 286 КК України.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16 жовтня 2019 року, що набрала законної сили, ОСОБА_2 на підставі ст. 49 КК України звільнено від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 286 КК України.
Позивач зазначає, що в результаті вказаної ДТП він зазнав тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, переніс дві операції, зазнав фізичного та душевного болю, тривалий час лікувався та відновлювався, поніс значних матеріальних витрат.
Оскільки ОСОБА_2 не мав чинного страхового полісу, то страховик не відшкодував ОСОБА_1 понесені ним витрати на лікування. Водночас МТСБУ більш ніж через рік після події відшкодувало витрати на ремонт пошкодженого автомобіля - 19 844,48 грн, яких не вистачило на відновлення пошкодженого транспортного засобу.
Крім того, позивач поніс витрати на правову допомогу в розмірі 2500 грн.
Позивач просив суд взяти до уваги, що з часу скоєння ДТП відповідач жодного разу не поцікавився станом його здоров'я, не надавав жодної матеріальної допомоги на його лікування.
За таких обставин, завдання тілесних ушкоджень внаслідок ДТП, перенесені операції, значне пошкодження транспортного засобу та тривалий час на лікування й відновлення призвело до значних моральних страждань, що є підставою для стягнення з відповідача відшкодування моральної шкоди, яку позивач оцінює в 500 000 грн.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 29 липня 2020 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.
Відзиву на позов чи інших заяв по суті спору відповідачем до суду не подано.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити із викладених в позові підстав. Додатково вказав, що до МТСБУ з вимогою про відшкодування понесених витрат на лікування не звертався.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, причини неявки суду не повідомив; про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином за місцем реєстрації ( АДРЕСА_1 ), шляхом розміщення оголошення про виклик в судове засідання на веб-сайті суду: http://sn.ck.court.gov.ua/sud2316/, а також шляхом направлення смс-повідомлень на його мобільний телефон НОМЕР_3 .
За таких обставин, враховуючи клопотання позивача, суд постановив ухвалу, яку внесено до протоколу судового засідання, про розгляд справи за відсутності відповідача із ухваленням заочного рішення.
Заслухавши вступне слово позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд установив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Згідно із ч. 1 до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірним рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи спори про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина підлягає відшкодування в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Таким чином, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець у ст. 1166 ЦК України відносить: а) наявність шкоди; б) протиправну поведінку заподіювача шкоди; в) причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; г) вину.
Перераховані підстави визнають загальними, оскільки їх наявність необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди, якщо інше не передбачено законом.
Згідно із ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частина 6 ст. 81 ЦПК України передбачає, що доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Судом установлено, що ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16 жовтня 2019 року у кримінальній справі № 711/6715/19, що набрала законної сили 24 жовтня 2019 року, ОСОБА_2 на підставі ст. 49 КК України звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та закрито кримінальне провадження (а.с. 14).
Судом у вказаній кримінальній справі встановлено, що 25.09.2016 року приблизно о 00 години 20 хвилин в м.Черкаси водій автомобіля Renault Kangoo, номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рухаючись по вулиці Гагаріна, біля будинку № 128 зі сторони вулиці Богдана Хмельницького в напрямку вулиці Сержанта Жужоми, проявив неуважність та порушив вимоги: п.2.3.б Правил дорожнього руху України (відповідно до якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі), п.10.1 Правил дорожнього руху України (згідно до якого водій перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху). Під час руху він, керуючи автомобілем Renault Kangoo, з реєстраційним номером НОМЕР_1 , грубо порушуючи вказані правила безпеки дорожнього руху, рухаючись в місті Черкаси по вулиці Гагаріна, біля будинку № 128 зі сторони вулиці Богдана Хмельницького в напрямку вулиці Сержанта Жужоми, змінив напрямок свого руху ліворуч, не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, виїхав на смугу руху автомобіля ВАЗ-2109, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався в попутному напрямку, внаслідок чого допустив зіткнення з ним. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_1 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 02-01/2213 від 11.11.2016 року, отримав тілесні ушкодження: закриті переломи третьої та четвертої п'ясних кісток лівої кисті, що відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я. Спричинення потерпілому ОСОБА_1 тілесних ушкоджень середньої тяжкості знаходиться в причинному зв'язку, відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи №1605/1726/19-23 від 26.07.2019 року, з порушенням водієм автомобіля Renault Kangoo, з реєстраційним номером НОМЕР_1 , ОСОБА_2 вимог п. 10.1, Правил дорожнього руху України.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, не підлягає доказуванню та обставина, що ДТП 25 вересня 2016 року за участі автомобілів під керуванням позивача та відповідача, внаслідок якої позивач отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження, сталась з вини відповідача ОСОБА_2 внаслідок порушення останнім ПДР України.
Згідно з довідками КЗ «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги» від 7 жовтня 2016 року, ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 25 вересня 2016 року по 6 жовтня 2016 року з діагнозом: закритий перелом 3-4 п'ясних кісток лівої кисті зі зміщенням уламків; проведено оперативне втручання - МОС п'ясних кісток мікропластинами (а.с. 15, 17).
27 вересня 2016 року позивачем сплачено 5 000 грн на користь ФОП « ОСОБА_3 » за набір металоконструкцій для остеосинтезу п'ясних кісток (а.с. 21-23).
Крім того, на придбання ліків згідно з лікарськими призначеннями позивачем витрачено 335 грн 63 коп., що підтверджується відповідними листками лікарських призначень та квитанціями і товарними чеками (а.с. 15-27, 16-17)
Отже, витрати на лікування та придбання лікарських і медичних засобів має бути компенсовано потерпілому.
Відповідно до ст. 22.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон), у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 24 Закону визначено, що у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. Витрати, пов'язані з лікуванням потерпілого в іноземній державі, відшкодовуються, якщо лікування було узгоджено з особою, яка має здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров'я. Мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов'язану з лікуванням потерпілого, становить 1/30 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на дату настання страхового випадку, за кожний день лікування, підтверджений відповідним закладом охорони здоров'я, але не більше 120 днів. Якщо страховику (МТСБУ) не надані документи, що підтверджують розмір витрат, зазначених у пункті 24.1 цієї статті, або їх документально підтверджений розмір є меншим, ніж мінімальний розмір, визначений відповідно до пункту 24.2 цієї статті, страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування у розмірі, визначеному в пункті 24.2 цієї статті.
За змістом ст. 41 Закону МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння, зокрема, транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
На час ДТП 25 вересня 2016 року водій ОСОБА_2 не мав чинного поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, тому після звернення власника іншого транспортного засобу, що отримав пошкодження внаслідок ДТП - ОСОБА_4 до МТСБУ, останнє 13 березня 2020 року прийняло рішення про відшкодування їй шкоди в розмірі 19 844,48 грн.
За змістом правового висновку ВП ВС від 4 липня 2018 року у справі № 755/18006/15, потерпілий для відшкодування завданої йому внаслідок ДТП шкоди спочатку має звернутись до страховика, а в разі недостатності виплаченої страхової суми для компенсації шкоди - до винної в ДТП особи.
Позивач не надав доказів про те, що згідно з положеннями Закону звертався до МТСБУ із заявою про відшкодування витрат на лікування йому як потерпілому, тому суд не вбачає підстав для стягнення з винної у ДТП особи таких витрат у зв'язку з передчасністю заявлення таких позовних вимог.
Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу суд враховує, що правничу допомогу відповідно до договору про надання юридичних послуг №054/19 від 18 липня 2019 року та акта №054/19 приймання-передачі наданих юридичних послуг від 18 липня 2019 року, надано ФОП ОСОБА_5 , який не є адвокатом.
Крім того, витрати на юридичні послуги було понесено не позивачем, а його матір'ю ОСОБА_4 , яка не є стороною у даній справі та не уповноважувала сина діяти від власного імені.
Отже, підстави для відшкодування позивачу витрат на правничу допомогу - відсутні.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Враховуючи, що дорожньо-транспортна пригода настала з вини відповідача ОСОБА_2 , внаслідок винних дій відповідача позивачу ОСОБА_4 було завдано середньої тяжкості тілесних ушкоджень, він був змушений проходити тривале лікування із оперативними втручаннями та переносити нестерпний біль і вживати додаткових заходів для відновлення свого звичайного життєвого укладу, то суд вважає доведеним завдання відповідачем моральної шкоди позивачу.
Проте, розмір заявленного позивачем відшкодування моральної шкоди у 500 000 грн, на думку суду, є надмірним.
Об'єктивно оцінюючи наслідки ДТП, доводи позивача та надані ним докази щодо завдання моральної шкоди, керуючись принципом розумності та справедливості, суд на відшкодування моральної шкоди присуджує позивачу кошти у розмірі 50 000 грн.
При цьому суд враховує й поведінку винуватця ДТП ОСОБА_6 , який взагалі не цікавився станом здоров'я потерпілого та не вжив жодних заходів для відшкодування йому будь-якої шкоди.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України та Закону України "Про судовий збір" судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню й судові витрати у виді витрат на ксерокопіювання поданих до суду документів (пропорційно до задоволених вимог) - у розмірі 20 грн.
Крім того, у передбаченому ч.6 ст. 141 ЦПК України порядку з відповідача в дохід держави підлягає стягненню й компенсація судових витрат у виді судового збору за вимогами про відшкодування моральної шкоди пропорційно до задоволених вимог - у розмірі 84,08 грн.
Керуючись ст. ст. 12-13, 19, 81, 82, 89, 141, 259, 264-265, 268, 274-279, 280-289 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в розмірі 50 000 грн, а також компенсацію судових витрат у виді витрат на пред'явлення позову - 20 грн, а всього стягнути 50 020 грн.
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави компенсацію судових витрат у виді судового збору за вимогами про відшкодування моральної шкоди - 84 грн 08 коп.
Іншу частину судових витрат компенсувати за рахунок держави.
Заочне рішення може бути переглянуто Соснівським районним судом м. Черкас за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Соснівського районного суду м. Черкас протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду, шляхом подання через Соснівський районний суд м. Черкас апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили після закінчення зазначених строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Черкаським апеляційним судом, якщо таке рішення не буде скасовано.
Повне найменування сторін:
позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ;
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст заочного рішення складено 30 жовтня 2020 року.
Суддя: Я.В. Пересунько