Провадження № 22-ц/803/8851/20 Справа № 212/727/20 Суддя у 1-й інстанції - Колочко О. В. Суддя у 2-й інстанції - Демченко Е. Л.
04 листопада 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді Демченко Е.Л.
суддів - Куценко Т.Р., Макарова М.О.
розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження, без повідомлення учасників справи, в м.Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 травня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів, зменшення розміру аліментів та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів, зменшення розміру аліментів та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Вказував, що він перебував з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого вони мають двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На підставі рішення Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 11 березня 2013 року він сплачує аліменти на користь відповідача на утримання двох дітей у розмірі 1/3 частини усіх доходів до їх повноліття.
Зазначав, що рішенням Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 22 червня 2018 року визначено місце проживання ОСОБА_3 з ним. Під час розгляду справи встановлено судом, що ОСОБА_5 проживав з ним з 01 червня 2017 року. Незважаючи на рішення суду про визначення місця проживання дитини, з нього продовжують стягуватися аліменти на утримання обох дітей у розмірі 1/3 частини усіх його доходів. Позивач вважає, що оскільки син проживає з ним, це є підставою для звільнення його від сплати аліментів на користь ОСОБА_2 , зменшення розміру стягнутих аліментів з 1/3 до 1/6 частини на користь відповідача на утримання дочки.
Посилаючись на вказані обставини, позивач, враховуючи уточнення, просив суд: звільнити ОСОБА_1 з 01 червня 2017 року від сплати аліментів у розмірі 1/6 частини на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стягуються за рішенням Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 березня 2013 року у справі №212/1163/13-ц на користь ОСОБА_2 ; зменшити з 01 червня 2017 року розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 за рішенням Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 березня 2013 року у справі № 212/1163/13-ц на користь ОСОБА_2 з 1/3 до 1/6 частини з усіх видів доходу, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_7 , у розмірі 1/6 частини з усіх видів доходу, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття; відкликати виконавчий лист, виданий Жовтневим районним судом м.Кривого Рогу 21 листопада 2013 року по справі 212/1163/13-ц, провадження №2/212/16/38; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 у розмірі 1/6 частини з усіх видів її доходів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24 січня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 ; стягнути з ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору, витрати на правничу допомогу.
Рішенням Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 травня 2020 року позов ОСОБА_1 , задоволено частково.
Звільнено ОСОБА_1 від сплати аліментів у розмірі 1/6 частини на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стягуються на підставі рішення Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 березня 2013 року у справі № 212/1163/13-ц, починаючи з 01 червня 2017 року.
Зменшено розмір аліментів, що стягуються відповідно до рішення Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 березня 2013 року у справі № 212/1163/13-ц, з ОСОБА_1 з 1/3 частки з усіх видів доходів, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до 1/6 частини всіх видів доходів, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно, з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дочкою повноліття.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/8 частини усіх видів доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29 січня 2020 року і до досягнення сином повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 681 грн.60 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 2 000 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Додатковим рішенням Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 вересня 2020 року відкликано виконавчий лист, виданий 21 листопада 2013 року на підставі рішення Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 березня 2013 року по справі №212/1163/13-ц (№ провадження 2/212/1638/13), про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_8 аліментів у розмірі 1/3 частини з усіх видів доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дітей відповідного віку, на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з 06 лютого 2013 року до досягнення дітьми повноліття, - з моменту набрання законної сили рішенням Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 травня 2020 у справі №212/727/20 (№ провадження 2/212/1484/20).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просив змінити рішення місцевого суду в частині розміру стягнутих з ОСОБА_2 аліментів та дати початку стягнення аліментів, задовольнивши вимогу позивача, заявлену в позовній заяві.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що: розмір аліментів 1/6 є справедливим, виходячи з того, що позивач сплачує відповідачу аліменти на утримання доньки сторін в розмірі 1/6; стан здоров'я сина позивача - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , потребує додаткових матеріальних витрат; датою звернення з позовом до суду є 24 січня 2020 року, а не як зазначив місцевий суд 29 січня 2020 року, саме з дати звернення повинні бути стягнуті аліменти за рішенням суду; ухвалюючи рішення у справі, суд не вирішив питання про відкликання виконавчого листа, виданого Жовтневим районним судом 21 листопада 2013 року по справі "212/1163/13ц.
Згідно з п.1 ч.1 ст.274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою.
Для цілей цього кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України).
Зважаючи на те, що ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін.
Розглянувши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення змінити в частині, виходячи з наступного.
Статтями 12,81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що сторони з 14 лютого 2004 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який був розірваний на підставі рішення Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 19 листопада 2013 року (а.с.9,11).
ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є батьками неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітньої доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.10,67).
Рішенням Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 11 березня 2013 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_8 стягнуті аліменти у розмірі 1/3 частини з усіх видів доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дітей відповідного віку, на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з 06 лютого 2013 року до досягнення дітьми повноліття (а.с.12).
Рішенням Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 22 червня 2018 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 09 січня 2019 року, визначено місце проживання неповнолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із батьком ОСОБА_1 (а.с.13-17).
Як вбачається з мотивувальної частини цього рішення, судом було встановлено, що малолітній на той час ОСОБА_10 проживає з батьком з 01 червня 2017 року.
З наданої відповідачем довідки від 18 лютого 2019 року за №206, виданої Угроїдським старостинським округом Краснопільської селищної ради Краснопільського району Сумської області, місцевим судом встановлено, що ОСОБА_2 проживає разом із дочками ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.67).
Відповідно до розрахунку по аліментам по виконавчому листу №2/212/1638 від 21 листопада 2013 року, виданого Жовтневим районним судом м.Кривого Рогу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_2 у розмірі 1/3 частини, складеному Покровським ВДВС у м.Кривому Розі від 13 січня 2020 року, загальна сума боргу по аліментам станом на 01 лютого 2020 складає 178 709,57 грн. (а.с.71-72).
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що аналіз фактичних обставин справи і зібраних у справі доказів свідчить про те, що неповнолітній син сторін з червня 2017 року проживає разом із своїм батьком, позивачем ОСОБА_1 , якому за цей час нараховуються аліменти до стягнення на утримання сина на користь відповідачки, яка проживає окремо, разом із спільною дочкою сторін в іншому місті, і вказані обставини, на думку суду, мають істотне значення, які у відповідності до ч.2 ст.197, ст.ст.181,182 СК України, дають підстави для звільнення батька від сплати аліментів і для стягнення таких аліментів з матері дитини, а також дає підстави для застосування положень ст.192 СК України для зменшення розміру аліментів, що стягуються на утримання спільної дочки сторін.
Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду у повній мірі, виходячи з наступного.
Згідно зі ст.141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Частинами 1-3 ст.181 СК України, визначено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом 24 січня 2020 року за допомогою засобів поштового зв'язку (а.с.29).
За таких обставин, місцевий суд прийшов до помилкового висновку про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 починаючи з 29 січня 2020 року, в той час як вірною датою, з якої рішенням суду присуджено стягнення аліментів, є 24 січня 2020 року.
Доводи апеляційної скарги в цій частині заслуговують на увагу, рішення суду першої інстанції підлягає в цій частині зміні відповідно до вимог ст.191 СК України шляхом зазначення дати, з якої рішенням суду присуджено стягнення аліментів - 24 січня 2020 року.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо того, що розмір аліментів 1/6 є справедливим, виходячи з того, що позивач сплачує відповідачу аліменти на утримання доньки сторін в розмірі 1/6, оскільки при визначенні розміру аліментів, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача місцевий суд врахував, що ОСОБА_2 перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною, має на утриманні двох маолітніх дітей та обґрунтовано визначив розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_2 на утримання сина сторін на користь його батька у розмірі 1/8 частини усіх видів її доходів.
Разом з тим, ухвалюючи рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача аліментів, суд першої інстанції помилково зазначив, що такі аліменти підлягають стягненню з відповідача на користь позивача до досягнення сином повноліття, в той час як у разі наступної зміни матеріального стану відповідача можливе зменшення розміру аліментних зобов'язань.
Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення місцевого суду, зазначивши, що з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню аліменти у визначеному місцевим судом розмірі на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 до досягнення сином повноліття або до зміни матеріального стану сторін.
Інші доводи не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст.89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Таким чином, колегія суддів приходить до висновків про часткове задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , зміни оскаржуваного рішення суду в частині дати, з якої підлягають стягненню аліменти з ОСОБА_2 , зазначення, що аліменти з ОСОБА_2 підлягають стягненню до повноліття дитини сторін або до зміни матеріального стану сторін, в іншій оскаржуваній частині рішення суду підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.367,374,376,381-383 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 травня 2020 року змінити, виклавши четвертий абзац резолютивної частини в наступній редакції:
"Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/8 частини усіх видів доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24 січня 2020 року і до досягнення сином повноліття або до зміни матеріального стану сторін."
В іншій оскаржуваній частині рішення Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 травня 2020 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено 04 листопада 2020 року.
Головуючий: Демченко Е.Л.
Судді: Куценко Т.Р.
Макаров М.О.