Провадження № 22-ц/803/269/20 Справа № 206/4741/15-ц Суддя у 1-й інстанції - Сухоруков А. О. Суддя у 2-й інстанції - Демченко Е. Л.
03 листопада 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді Демченко Е.Л.
суддів - Куценко Т.Р., Макарова М.О
при секретарі - Кругман А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 22 грудня 2015 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (правонаступником якого є акціонерне товариство "Альфа-Банк") до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
У серпні 2015 року публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (далі - ПАТ «Укрсоцбанк») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, мотивуючи тим, що 17 серпня 2006 року між банком та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №095/64-ДК, за умовами якого остання отримала від банку кредитні кошти у розмірі 140 000 доларів США зі сплатою 13% річних, з кінцевим терміном повернення 15 серпня 2016 року.
Зазначали, що ОСОБА_2 , порушуючи виконання умов договору кредиту в односторонньому порядку, припинила повертати основну суму кредиту та сплачувати відсотки за користуванням кредитом.
Посилаючись на те, що станом на 28 квітня 2015 року за кредитним договором утворилась заборгованість у загальному розмірі 211 721 доларів США 14 центів, що у гривневому еквіваленті складає 4 848 110 грн.38 коп., з яких: сума простроченої заборгованості за кредитом - 121 328 доларів США (2 778 237 грн.09 коп.), сума заборгованості за відсотками - 90 393,14 доларів США (2 069 873 грн. 29 коп.), а тому просили суд ухвалити рішення, яким стягнути вказану суму заборгованості у повному обсязі.
Рішенням Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 22 грудня 2015 року позов задоволено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, ставить питання про скасування рішення суду та просить ухвалити нове рішення, яким відмовити банку в задоволені позовних вимог у повному обсязі.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 травня 2016 року рішення Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 22 грудня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення. У задоволенні позову ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 травня 2017 року касаційну скаргу ПАТ «Укрсоцбанк» задоволено. Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 травня 2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 22 грудня 2015 року змінено у частині визначення суми стягнутої заборгованості. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором від 17 серпня 2006 року, станом на 28 квітня 2015 року, у розмірі 911 547 грн.11 коп. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
10 травня 2019 року ОСОБА_1 , особа, яка не брала участі у справі, посилаючись на те, що суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, звернулась до суду апеляційної інстанції з апеляційної скаргою, в якій просила прийняти нове рішення про відмову у задоволення позовних вимог ПАТ "Укрсоцбанк".
Апеляційна скарга мотивована тим, що вона є майновим поручителем боржника за договором кредиту №095/64-ДК від 17 серпня 2006 року, зазначала про пропуск позивачем строку позовної давності для пред'явлення позовних вимог у даній справі до боржника ОСОБА_2
11 травня 2019 року судом апеляційної інстанції було витребувано дану справу із суду першої інстанції.
13 травня 2019 року на вказаний запит Самарський районний суд м.Дніпропетровська надав відповідь про те, що дана справа була надіслана до Верховного Суду для розгляду касаційної скарги ПАТ «Укрсоцбанк».
Ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2020 року до участі у справи залучено правонаступника АТ "Укрсоцбанк" - АТ "Альфа-Банк" та прийнято відмову АТ "Альфа-Банк" від касаційної скарги на постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 травня 2018 року.
29 вересня 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Самарського районного суду від 22 грудня 2015 року.
13 жовтня 2020 року позивач по справі надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначав про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Вказував про те, що права та обов'язки апелянта ОСОБА_1 оскаржуваним рішенням не порушуються та, з врахуванням цього, просив закрити апеляційне провадження за її скаргою.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , колегія суддів вважає, що апеляційне провадження у справі слід закрити з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з п.8 ч.3 ст.129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Конституційний Суд України у Рішенні від 11 грудня 2007 року №11-рп/2007 зазначив, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).
Конституційні гарантії захисту прав і свобод людини і громадянина в апеляційній та касаційній інстанціях конкретизовано в главах 1, 2 розділу V ЦПК України, де врегульовано порядок і підстави для апеляційного та касаційного оскарження рішень і ухвал суду в цивільному судочинстві.
Відповідно до ч.1 ст.352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Правом на апеляційне оскарження судових рішень з перевірки законності і обґрунтованості рішень та ухвал суду першої інстанції, наділені, зокрема: особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки. Зазначені особи можуть подати апеляційну скаргу, якщо рішенням суду безпосередньо вирішено питання про їх права або про їх обов'язки. Отже, за загальним правилом, у цих осіб відсутні правові підстави для апеляційного оскарження ухвал суду (оскільки ухвалами не вирішуються питання про спірні права та обов'язки). Однак разом з цим, особи, які не брали участь у справі, можуть оскаржити ухвалу суду лише у випадках, якщо відповідно до неї їх зобов'язано вчинити певні дії або утриматися від них, і це порушує права або інтереси цієї особи. Тобто, особи, які не брали участі у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку лише ті судові рішення, які безпосередньо встановлюють, змінюють або припиняють права або обов'язки цих осіб.
Вказані норми процесуального закону встановлюють порядок та спосіб апеляційного оскарження судового рішення, який можливий у тому разі, коли суд вирішив питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
На стадії апеляційного провадження, під час якої вирішується питання про можливість прийняття апеляційної скарги особи, що не брала участі у справі, та яка вважає, що ухваленим рішенням порушені її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, суд апеляційної інстанції установлює, чи дійсно мало місце порушення таких прав, свобод, інтересів та обов'язків у зв'язку із ухваленим рішенням, та в залежності від установленого вчиняє відповідні процесуальні дії.
Після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з'ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов'язки скаржника і які конкретно.
Системний аналіз наведених процесуальних норм свідчить про те, що суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції.
З матеріалів справи вбачається 17 серпня 2006 року між акціонерним-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», та ОСОБА_3 укладений договір кредиту №095/64-ДК, відповідно до п.1.1 якого позивач надав відповідачу у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в розмірі 140 000 доларів США зі сплатою 13% річних, з кінцевим терміном повернення заборгованості - 15 серпня 2016 року.
ОСОБА_3 отримала кредитні кошти у розмірі 140 000,00 доларів США, що підтверджується заявою на видачу готівки від 17 серпня 2006 року №87-100.
14 листопада 2008 року нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Панченко О.В. було вчинено виконавчий напис, яким запропоновано звернути стягнення на заставне майно за договором кредиту №095/64-ДК, укладеним між ОСОБА_2 та ПАТ «Укрсоцбанк».
Згідно із розрахунком заборгованості за договором кредиту від 17 серпня 2006 року №095/64-ДК станом на 28 квітня 2015 року ОСОБА_3 має заборгованість в розмірі 211 721 доларів США 14 центів, що у гривневому еквіваленті складає 484 110 грн.38 коп., з яких: сума простроченої заборгованості за кредитом - 121 328,00 доларів США, що у гривневому еквіваленті складає 2 778 237,09 грн, сума заборгованості за відсотками - 90 393,14 доларів США, що у гривневому еквіваленті складає 2 069 873,29 грн.
12 травня 2015 року ПАТ «Укрсоцбанк» на адресу ОСОБА_3 направлено вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором від 17 серпня 2006 року №095/64-ДК.
Тобто предметом судового розгляду була позовна заява банку до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по кредитному договору №095/64-ДК від 17 серпня 2006 року. Позовні вимоги стосувалися лише відповідача - боржника ОСОБА_3 .
Договір іпотеки №095/65-ІР від 17 серпня 2006 року, укладений між банком та апелянтом, не був предметом дослідження в судовому засіданні, позовні вимоги не стосувалися апелянта.
Відповідно до частини 4 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
В силу ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апелянтом не доведено порушення її прав та законних інтересів судовим рішенням у даній справі.
Таким чином, оскаржуваним рішенням не вирішувалися права, свободи, інтереси та обов'язки ОСОБА_1 .
Відповідно до п.3 ч.1 ст.362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 22 грудня 2015 року слід закрити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.362,368 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 22 грудня 2015 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (правонаступником якого є акціонерне товариство "Альфа-Банк") до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості закрити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Головуючий: Демченко Е.Л.
Судді: Куценко Т.Р.
Макаров М.О.