Справа № 2-180/2010 р.
іменем України
14 квітня 2010 року
Ємільчинський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді Дармограй І.І.
при секретарі Євтушок М.Т.
з участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у заочному порядку у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Ємільчине цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ЗАТ КБ «ПриватБанк», третя особа на стороні відповідача - відділення «Ємільчинське» філії «Житомирського регіонального Управління» ЗАТ КБ «ПриватБанк» про визнаня дій незаконними та зобов'язання перейти до попереднього стану виконання умов договору, а також відшкодування моральної шкоди, -
Позивач звернувся в суд з вказаним позовом в якому зазначив, що 04.12.2007 року між ним та Ємільчинським відділенням Житомирського регіонального управління ЗАТ КБ «ПриватБанк» було укладено кредитний договір №ZRZ0GК00004176, на виконання якого банк надав йому кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу на строк з 04.12.2007 року по 03.12.2027 року включно, в сумі 60000,00 грн. на придбання нерухомості, а також у розмрі 14700,00 грн. на сплату страхових платежів у випадку та в порядку передбачених в умовах вказаного вище договору, зі сплатою за користування кредитними коштами відсотків у розмірі 1,25 процентів на місяць на суму залишку заборгованості за кредитним договором, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 3,00 процентів від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,20 процентів від суми виданого кредиту щомісяця в період сплати, відсотки за дострокове погашення кредиту згідно з п. 3.10 даного Договору та винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно п. 6.2. даного Договору. Він відповідно до вказаного договору зобов'язався повернути вказану суму, щомісячними платежами з «20» по «25» числа кожного місяця в сумі (визначеної банком) по 919,33 грн., що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди, комісії за користування кредитними коштами, згідно порядку та в строки передбачені кредитним договором. Всі умови договору №ZRZ0GК00004176 від 04.12.2007 року ним виконувались в повному обсязі, про що свідчать квитанції про сплату та виписки з 01.01.2008 року по 21.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 12.01.2010 року, які він отримав у «Житомирському регіональному управлінні» ЗАТ КБ «ПриватБанк».
Всі умови договору ним виконувались в повному обсязі. Однак на початку січня 2009 року, його повідомили, що в зв'язку зі зміною кон'юктури ринку грошових ресурсів в Україні, ПриватБанк змушений вимагати зміни умов Кредитного договору №ZRZ0GК00004176 від 04.12.2007 року, та починаючи з лютого місяця 2009 року, він повинен надавати банку кошти у сумі 1520 грн., щомісячно, а не так як передбачено у договорі у сумі 919,33 грн. З такими умовами кредитного договору він не погоджується, оскільки рішення ПриватБанку в односторонньому порядку підняти суму сплати з 01.02.2009 року за кредитним договором №ZRZ0GК00004176 від 04.12.2007 року є порушенням вимог ст. 1056-1 ЦК України та ст. 22 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» та ст. 8 Конституції України
В позові позивач просив суд визнати дії ЗАТ КБ «ПриватБанк» щодо зміни в односторонньому порядку умов кредитного договору №ZRZ0GК00004176 від 04.12.2007 року в частині підняття погашення заборгованості по кредиту в розмірі 1520 грн, незаконними, зобов'язати відповідача відновити раніше існуючі умови погашення заборгованості за кредитним договором №ZRZ0GК00004176 від 04.12.2007 року в сумі визначеній кредитним договором - 919,33 грн та стягнути з відповідача моральну шкоду на його користь в сумі 5000 грн., мотивуючи тим, що вказаними діями відповідача йому заподіяно моральну шкоду, оскільки він тривалий час дуже стривожений, знервований піддняттям суми сплати за кредитом, оскільки це ставить його в дуже скрутне матеріальне становище, в зв'язку з чим він відчуває себе не комфортно та принижено, а також не захищено, так як банк діє на власний розсуд і робить що хоче недотримуючись чинного законодавства. Обставини що склалися сильно його травмують і пригнічують, про що він повідомляв відповідача.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, зіславшись на обставини викладені в позові, просив їх задовольнити, додатково пояснив, що про зміну в односторонньому порядку умов кредитного договору від 04.12.2007 року, в чатині підняття погашення суми заборгованості по кредиту в розмірі 1520 грн з лютого 2009 року він дізнав від керуючого Ємільчинським відділенням філії «Житомирського регіонального Управління» ЗАТ КБ «ПриватБанк» в усній формі, надати письмові роз'яснення керуючий відмовився.
Представники ЗАТ КБ «ПриватБанк» та третьої особи на стороні відповідача в судові засідання не з'являлись, хоча про дату, час і місце слухання справи були належним чином повідомлені, судовою повісткою.
Враховуючи те, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про права та взаємовідносини сторін, суд у відповідності до ст. ст.169 ч.4та третьої особи на стороні відповідача на підставі наявних у справі доказів, на що погодився позивач.
Вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи: копію кредитного договору №ZRZ0GК00004176 від 04.12.2007 року; копії квитанцій про сплату ОСОБА_1 коштів по кредиту, суд вважає що позов в частині визнання дій ЗАТ КБ «ПриватБанк» незаконними, щодо зміни в односторонньому порядку умов кредитного договору №ZRZ0GК00004176 від 04.12.2007 року та зобов'язання відповідача відновити раніше існуючі умови погашення заборгованості за кредитним договором в сумі 919,33 грн. обгрунтований та підлягає задоволенню, а в частині стягнення моральної не підлягає задоволенню за недоведеністю.
Згідно з п.2.3.1 вищевказаного кредитного договору банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом, при зміні кон'юнктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: зміні курсу долара США до гривні більше ніж на 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення даного договору; зміні облікової ставки НБУ; зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ).
На початку січня місяця 2009 р. позивач усно повідомлявся про те, що, починаючи з лютого місяця 2009 р. він повинен надавати банку кошти в сумі 1520 грн., а не як передбачено у договорі 919,33 грн., щомісячно.
09 січня 2009 року набрав чинності Закон України № 661-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку».
Вказаним Законом внесені зміни до Цивільного Кодексу України, а саме: доповнено статтею 1056-1, ч.2 якої передбачає, що встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку. Частина З вказаної статті передбачає, що умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.
Також вказаним Законом стаття 55 Закону України „Про банки і банківську діяльність" була доповнена частиною четвертою, згідно якої банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами....
Відповідно до вимог ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором, або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не укладали б договір або укладали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідності з обставинами, які істотно змінилися, договір може бути змінений за рішенням суду.
Суд вважає, що вказане підвищення відсоткової ставки за кредитним договором починаючи з 01.02.2009 року, тобто після 09.01.2009 року, коли набрали чинності зміни до ЦК України є незаконним.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до вимог ч.1 ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
В частині відшкодування моральної шкоди позов не підлягає задоволенню за недоведеністю.
Підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на ІТЗ розгляду справи та на користь держави судовий збір.
Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються ст. ст. 526, 652, 1056-1 ЦК України, ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» від 12.12.2008р, ст.55 ЗУ „Про банки та банківську діяльність".
На підставі викладеного, ст. 58 Конституції України, Закону України № 661-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» від 12.12.2008р., ст.55 ЗУ „Про банки та банківську діяльність", ст. ст.526, 652, 1056-1 ЦК України та керуючись ст.ст. 208, 209, 212-215,224-233 ЦПК України, суд, -
Позов - задовольнити частково.
Дії Закритого акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк», щодо зміни в односторонньому порядку умов кредитного договору №ZRZ0GК00004176 від 04.12.2007 року в частині підняття погашення суми заборгованості по кредиту в розмірі 1520 (одна тисяча п'ятсот двадцять) гривень визнати незаконними.
Зобов'язати ЗАТ КБ «ПриватБанк» відновити раніше існуючі умови погашення заборгованості за кредитним договором №ZRZ0GК00004176 від 04.12.2007 року в сумі визначеній кредитним договором - 919,(дев'ятсот дев'ятнадцять) гривень 33 копійки, щомісячно.
В частині стягнення моральної шкоди відмовити.
Стягнути з ЗАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять) гривень та на користь держави 8 (вісім) гривень 50 копійок судового збору .
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою
відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
На рішення суду може бути подано заяву про апеляційне оскарження до Ємільчинського районного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Ємільчинський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Суддя Ємільчинського райсуду І.І.Дармограй