Справа: № 2-а-2098/09/0270 Головуючий у 1-й інстанції: Сапальова Т.В.
Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.
"21" квітня 2010 р.
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Костюк Л.О., Малиніна В.В.,
при секретарі: Приходько Є.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали апеляційної скарги Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 26.05.2009 року у справі за позовом суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 до Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
ОСОБА_2. звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій № 10261700 від 13.02.2009 року.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 26.05.2009 року позов задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Крижопільська МДПІ Вінницької області подали апеляційну скаргу, в якій просять апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, фізична особа-підприємець ОСОБА_2. здійснює своє право на підприємницьку діяльність на підставі державної реєстрації фізичної особи-підприємця та взята на податковий облік у Ямпільському відділенні Крижопільської МДПІ Вінницької області.
02.02.2009 року державними податковими інспекторами сектору оподаткування фізичних осіб Ямпільського відділення Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області Соловей Т.В. та Алексєєвій М.Л. було видане направлення №19-17 на проведення планової документальної перевірки приватного підприємця ОСОБА_2 щодо дотримання вимог податкового та валютного законодавства. Зазначене направлення 02.02.2009 року вручене приватному підприємцю ОСОБА_2
10.02.2009 року вищевказаними працівниками Ямпільського відділення Крижопільської МДПІ складено акт перевірки щодо дотримання нею вимог податкового та валютного законодавства №23/7/1701/2719418342, в якому зазначено про порушення п.п. 9, 12, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі по тексту -Закон), а саме: не зберігання фіскального звітного чека в книзі обліку доходів і витрат за 02.02.2009 року; здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку в сумі 329,00 грн. та 1290,50 грн.; не забезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті, сума невідповідності склала 149,10 грн.
За результатами проведеної перевірки 13 лютого 2009 року податковим органом прийнято рішення №10261700 про застосування до ОСОБА_2 штрафних санкцій в сумі 4324,50 грн. за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яке вона отримала 13.02.2009 року.
Вінницький окружний адміністративний суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову.
Апеляційна інстанція не погоджується з такими доводами суду першої інстанції, з огляду на наступне:
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Суд першої інстанції при розгляді справи основну увагу звернув на оцінку дій працівників відповідача щодо проведення перевірки та складення акту, дотримання при цьому норм чинного законодавства, не досліджуючи при цьому питання самого правопорушення, що було допущено позивачем.
Висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення, а саме рішення щодо застосування штрафних фінансових санкцій № 10261700 від 13.02.2009 року у зв'язку допущенням відповідачем порушень норм чинного законодавства, які призвели до протиправності самої перевірки акту, є невірним.
Суто формальні порушення (порушення відповідачем вимог норм чинного законодавства при здісненні перевірки працівниками контролюючого органу) самі по собі не можуть бути достатньою підставою для визнання недійсним рішення про застосування штрафних санкцій за умов доведеності фактів порушення, які не спростовані скаржником.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 16 Закону, контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.
Планова перевірка здійснюється органами, уповноваженими законом нараховувати або стягувати податки і збори (обов'язкові платежі) з осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з пунктами 5 - 9 статті 9 цього Закону. Така перевірка здійснюється не частіше одного разу за наслідками звітного календарного року, але не раніше строків, визначених законодавством для подання річного податкового звіту (декларації) такими особами з такого податку. Будь-яке податкове або адміністративне нарахування, здійснене з порушенням цього правила, вважається незаконним та не підлягає виконанню.
Планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України (ч. 4 ст. 16 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).
Апеляційна інстанція вважає за необхідне зазначити, що предметом спору в даній справі є порушення п. 9, 12, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»:
п. 9 ст. 3 Закону - невиконання щоденного друку фіскального звітного чека. Відповідальність передбачена п. 4 ст. 17 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» - двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
п. 12 ст. 3 Закону -неведення обліку товарів за місцем реалізації та зберігання. Відповідальність передбачена ст. 21 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»- подвійна вартість необлікованих товарів, але не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
п. 13 ст. 3 Закону - невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті. Відповідальність передбачена ст. 22 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»-п'ятикратний розмір суми, на яку виявлено невідповідність.
Платіжним дорученням № 596 від 31.03.2009 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2. добровільно сплатила частину суми штрафу 975,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, внаслідок перевірки на ОСОБА_2 був складений протокол про адміністративне правопорушення КМ № 777917 від 10.02.2009 року, в якому вона власноручно надала пояснення та визнала допущені порушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Постановою Ямпільського районного суду від 24.02.2009 року по справі № 3-289/2009 року ОСОБА_2. притягнена до адміністративної відповідальності та визнана винною у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст.155 КУпАП. Вину у скоєному визнала.
На вимогу суду Крижопільська МДПІ надала копію протоколу та постанови суду (вих. № 2422/10/17 від 25.05.2009 року), однак дані докази при розгляді справи враховані не були.
Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 198 та ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про необхідність скасування постанови суду та постановлення нової про відмову у позові.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області -задовольнити.
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 26.05.2009 року -скасувати, постановивши нову постанову про відмову в позові.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст постанови виготовлено 25 квітня 2010 року.