Справа: № 2-а-1697/09 Головуючий у 1-й інстанції: Ярмола О.Я.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М
"13" квітня 2010 р.
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Маслія В.І.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27.02.2009 у справі за позовом ОСОБА_2 до управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області про зобов'язання провести перерахунок та виплату недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
14.01.2009 ОСОБА_2 звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом, в якому з урахуванням подальших уточнень просила визнати відмову відповідача щодо перерахунку державної допомоги по догляду за дитиною неправомірною та зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату їй державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення дитиною трирічного віку, виходячи із розміру прожитковому мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років, за період з квітня 2007 року по грудень 2008 року включно.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27.02.2009 позов задоволено частково: визнано дії УСЗН Білоцерківської МР Київської області щодо відмови ОСОБА_2 перерахувати та виплатити допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років неправомірними; зобов'язано УСЗН Білоцерківської МР Київської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_2 суму державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на дочку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого Законом України Про Державний бюджет на відповідний рік для дітей віком до шести років, за період з грудня 2007 року по грудень 2008 року включно, з врахуванням вже виплачених за цей період коштів.
Не погоджуючись із зазначеною постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 № 2811-XII право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має незастрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Як вбачається з матеріалів справи (а. с. 17, 18), ОСОБА_2, як працююча (застрахована) в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа, здійснює догляд за власною дитиною ОСОБА_3 до досягнення нею трирічного віку, яка згідно до свідоцтва про народження народилась 22.01.2007 (а. с. 13).
Позивач у 2007-2008 роках отримала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, як працююча (застрахована) особа, у значно меншому розмірі, ніж це передбачено ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 № 2240-III.
Доводи відповідача полягають у тому, що відповідно до ч. 2 ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» розміри державних соціальних гарантій на 2007 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами, цим Законом та нормативно-правовими актами КМ України, а тому виплати згідно Закону України № 2811-XII проводились із врахуванням постанови КМ України № 13 від 11.01.2007 «Деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми».
Відповідно до п. 9 «Порядку призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування», затвердженого вищезазначеною постановою КМ України, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 23 відсотків зазначеного прожиткового мінімуму.
Крім того, відповідач зазначає, що згідно до вимог абз. 3 ч. 2 ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у таких розмірах: допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. При цьому, апелянт звертає увагу на те, що після визнання неконституційними зазначених положень Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», відповідних змін обсягів фінансування не проводилось.
Колегія суддів не погоджується з такими доводами відповідача, виходячи з наступного.
Згідно до вимог ст. 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Більш того, частиною 2 статті 4 Бюджетного Кодексу України встановлено, що при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та закону про Державний бюджет України.
В свою чергу, Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) положення абзацу 3 частини 2 статті 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» визнані неконституційними.
Згідно з вимогами частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Колегія суддів звертає увагу, що суд першої інстанції на виконання вимог п. 2. ч. 1 ст. 161 КАС України не вірно дослідив питання пропуску позивачем річного строку звернення до суду, встановленого ст. 99 КАС України. Так, позовні вимоги за період з квітня 2007 року по 14.01.2008 (згідно до штампу вхідної кореспонденції суду першої інстанції № 495 від 14.01.2009) не підлягають задоволенню з підстав пропуску зазначеного строку, оскільки відповідач наполягав на цьому (а. с. 21), а позивач не надав суду належних доказів поважності причин пропуску строку та навіть не просив про його поновлення, що є обов'язковими підставами для відмови у задоволенні позовних вимог згідно до ч. 1, 2 ст. 100 КАС України.
Крім того, судом першої інстанції не було враховано, що з 09.07.2007 для вирішення спірних правовідносин підлягає застосуванню ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 № 2240-III, згідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Що стосується доводів відповідача про відсутність джерел фінансування виплат та необхідність їх встановлення бюджетним законодавством, то ці твердження колегією суддів відхиляються, оскільки реалізація встановленого законом права не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги, оскільки у справі «Кечко проти України» Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць затверджений у таких розмірах: з 1 квітня - 525 гривень, з 1 жовтня - 532 гривні.
Колегія суддів звертає увагу на те, що розмір прожиткового мінімуму, встановлений для дітей віком до 6 років, береться за основу лише при розрахунку розміру суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку, котра виплачується незастрахованій в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особі згідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
В даному випадку, як вже зазначалось вище, позивач отримує відповідну допомогу по Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», що не було враховано судом першої інстанції, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Крім того, дійшовши висновку про необхідність скасування оскаржуваної постанови, колегія суддів виходить з наступного.
Так, підпунктом 12 пункту 25 розділу II Закону України від 28.12.2007 № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» виключено статтю 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», а підпунктом 7 пункту 23 розділу II Закону № 107-VI частину 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» викладено в такій редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень».
До того ж, пп. 8 пункту 23 розділу II Закону № 107-VI пункт 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» викладено в такій редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50 відсотками, з 1 січня 2009 року - 75 відсотками, з 1 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців».
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць затверджений у таких розмірах: з 1 січня - 592 гривні, 1 квітня - 605 гривень, 1 липня - 607 гривень, з 1 жовтня - 626 гривень.
Зміни, внесені підпунктом 12 пункту 25 розділу II Закону України від 28.12.2007 № 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008.
Отже, враховуючи вищезазначені вимоги ч. 2 ст. 152 Конституції України, колегія суддів дійшла висновку про те, що право на отримання у 2008 році недоплаченої щорічної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у позивача виникло лише з дня набрання чинності Рішенням КС України № 10-рп/2008, тобто з 22.05.2008, а не з 01.01.2008, як помилково встановлено судом першої інстанції.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись статтями 122, 197, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
постановила:
Апеляційну скаргу управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27.02.2009 - задовольнити частково.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27.02.2009 - скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.
Зобов'язати управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області перерахувати та виплатити на користь ОСОБА_2 неправомірно невиплачені суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, передбачені ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» у розмірі встановленому абз. 1 ч. 1 ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» за період з 22.05.2008 по 31.12.2008, з урахуванням раніше здійснених виплат.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України в порядку та строки, встановлені Цивільно-процесуальним кодексом України.
Головуючий:
Судді: