0555 Справа № 2-409 / 10 р.
Іменем України
22 квітня 2010 р. м. Ясинувата
Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Черноти С.В.
при секретарі Борисовій Н.Г.
за участю:
позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2
представника позивачів ОСОБА_3
відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ясинувата цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
Встановив:
13.01.2010 року позивачі звернулись до суду з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
В обґрунтування своїх вимог позивачі вказали, що 23 вересня 2009 року постановою Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області по кримінальній справі № 1-260/2009 ОСОБА_4 був звільнений від кримінальної відповідальності на підставі Закону України «Про амністію» від 12 грудня 2008 року.
Кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_4 у скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 Кримінального кодексу України, припинена на підставі акту амністії, постанова набула чинності 1 грудня 2009 року.
ОСОБА_4 обвинувачувався в тому, що 15 червня 2008 року приблизно о 10 годині 20 хвилин, в світлий час доби, на другому кілометрі під'їзної дороги до міста Ясинувата від автодороги «Знам'янка-Луганськ-Ізваріно» Ясинуватського району Донецької області, він знаходячись у стані алкогольного сп'яніння і управляючи автомобілем марки «Ореl-Vесtга» державний реєстраційний номер НОМЕР_1, не вибрав безпечну дистанцію з автомобілем марки ВАЗ 2105 державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який рухався у попутному йому напрямі, під керуванням позивача, у результаті чого сталося зіткнення з автомобілем позивачів.
У вищенаведеній кримінальній справі позивачі були визнані потерпілими.
У результаті дорожньо-транспортної події автомобіль отримав механічні пошкодження, а вони отримали тілесні ушкодження.
В результаті отриманих тілесних ушкоджень позивачі перебували на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні залізничної лікарні м. Ясинувата Донецької області з 15 червня 2008 року до 10 липня 2008 року.
Позивачу ОСОБА_2 були заподіяні травми обличчя, струс головного мозку, удар лівого плеча і передпліччя, закритий перелом лівої лопатки, закритий перелом нижньої щелепи зліва, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
За час лікування, на придбання медикаментів, позивачами були витрачені грошові кошти у розмірі 745,00 грн. ( на кожного ), які відповідач до теперішнього часу в добровільному порядку не відшкодував.
Позивачу ОСОБА_2 не відшкодована вартість ремонту пошкодженого автомобіля, який відповідно до висновку експертизи складає - 20815,00 (двадцять тисяч вісімсот п'ятнадцять)грн., а також не відшкодовані кошти, витрачені на евакуатор у сумі 870,00 гривень і проведення судових експертиз у сумі 550,00 гривень.
Окрім матеріальної шкоди позивачу ОСОБА_2 завдана значна моральна шкода у сумі 30000,00 (тридцять тисяч) гривень, яка виражається в наступному.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди позивачі перенесли сильне нервове потрясіння (стрес). Протягом довгого часу вони не могли повернутися до звичного життя. Немає сил перенести втрату здоров'я та автомобіля, який відновленню не підлягає. Автомобіль служив їм довгі роки не тільки засобом пересування, але і засобом існування.
У позивача ОСОБА_2 болить голова, ліва рука стала тонше на 2 см. На 30% зменшилася сила стискання м'язів лівої руки. Відчуває постійну біль, яка не припиняється, в плечовому суглобі лівої руки. Постійно доводиться приймати знеболюючи ліки. Він почав страждати на безсоння. Все це привело до негативних змін його життєвого устрою.
У позивачки болить голова, почала страждати на безсоння. Вона стала дратівливою, неспокійною.
Опинившись разом у лікарні, позивачі були повністю безпорадні. Позивач в результаті отриманої травми у продовж довгого часу не міг говорити, був вимушений відмовитися від операції по відновленню травмованих щелеп, щоб доглядати позивачку. Їх діти вимушені були витрачати весь вільний час і засоби на відновлення їхнього здоров'я. Така ситуація завдавала їм фізичні і моральні страждання, позивачі постійно перебували у стані стресу. Отримані тілесні ушкодження дають про себе знати постійно, а для того, щоб незадовільний стан здоров'я не став ще гіршим, потрібно проходити повторні курси лікування і реабілітації.
У результаті перенесеного потрясіння у них змінилися стосунки у сім'ї, з рідними та близькими. Пошкоджений автомобіль був не лише засобом пересування, але і засобом існування, оскільки використовували його при поїздках на садову ділянку. Життя без автомобіля, який був не лише засобом пересування, вимагає від нас, людей у віці, адаптації до нових умов життя.
Позивач ОСОБА_2 просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 22980 грн., моральну шкоду у розмірі 30000 грн., а також судові витрати у розмірі 600 грн.
Позивачка ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 745 грн., моральну шкоду у розмірі 30000 грн., а також судові витрати у розмірі 600 грн.
В судовому засіданні позивачі, представник позивачів підтримали позовні вимоги та надали пояснення відповідно до позивних заяв.
Відповідач позовні вимоги про стягнення на користь ОСОБА_2 матеріальної шкоди у розмірі 22980 грн., а також про стягнення на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди у розмірі 745 грн. визнав в повному обсязі, позовні вимоги про стягнення моральної шкоди визнав частково. При цьому пояснив, що він не заперечує, що позивачі в наслідок його дій зазнали моральну шкоду, але заявлена моральна шкода у розмірі 30000 грн. завелика. Він визнає на користь позивачки моральну шкоду у розмірі 5000 грн., розмір моральної шкоди на користь позивача визнати не може.
Суд заслухавши позивачів, представника позивачів, відповідача, дослідивши матеріали справи, в межах заявлених позовних вимог, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 15 червня 2008 року приблизно о 10 годині 20 хвилин, в світлий час доби, на другому кілометрі під'їзної дороги до міста Ясинувата від автодороги «Знам'янка-Луганськ-Ізваріно» Ясинуватського району Донецької області, він знаходячись у стані алкогольного сп'яніння і управляючи автомобілем марки «Ореl-Vесtга» державний реєстраційний номер НОМЕР_1, не вибрав безпечну дистанцію з автомобілем марки ВАЗ 2105 державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який рухався у попутному йому напрямі, під керуванням позивача, у результаті чого сталося зіткнення з автомобілем позивачів. В наслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було причинено середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Постановою Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 23 вересня 2009 року по кримінальній справі № 1-260/2009 ОСОБА_4 був звільнений від кримінальної відповідальності на підставі Закону України «Про амністію» від 12 грудня 2008 року.
Відповідно до довідки вих. № 970 від 30.06.2009 р., позивачі перебували на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні залізничної лікарні м. Ясинувата Донецької області з 15 червня 2008 року до 10 липня 2008 року.
За час лікування, на придбання медикаментів, позивачами були витрачені грошові кошти у розмірі 745,00 грн. ( на кожного ), які відповідач до теперішнього часу в добровільному порядку не відшкодував.
Позивачу ОСОБА_2 не відшкодована вартість ремонту пошкодженого автомобіля, який відповідно до висновку експертизи складає - 20815,00 (двадцять тисяч вісімсот п'ятнадцять)грн., а також не відшкодовані кошти, витрачені на евакуатор у сумі 870,00 гривень і проведення судових експертиз у сумі 550,00 гривень, а всього 22980 грн.
Суд бере до уваги, що вказані позовні вимоги відповідач визнав в повному обсязі.
Згідно ст. 1166 ЦК України шкода, яка завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частиною 1 та частиною 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів.
Згідно ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається вiдповiдно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи.
Відповідно до вимог ст. 1195 ЦК України Фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Відповідно до вимог ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. 2. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 3. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд враховує глибину фізичних та душевних страждань позивачів при погіршенні стану здоров'я, ступень вини відповідача, а також враховуючи вимоги розумності і справедливості.
Згідно до ст. 79 ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
2. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.
3. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать:
1) витрати на інформаційно-технічне забезпечення;
2) витрати на правову допомогу;
На підставі викладеного суд вважає стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 745 грн., моральну шкоду у розмірі 8000 грн., а також судові витрати у розмірі 600 грн., а всього - 9345 грн. та на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 22980 грн., моральну шкоду у розмірі 10000 грн., а також судові витрати у розмірі 600 грн., а всього - 33580 грн.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у розмірі - 253 грн. 25 коп., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі - 120 грн.
У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до ОСОБА_4 - відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 10,11,57, 58,59,60,79,88, 209,212, 214-215, 217, 218 ЦПК України, ст.1166, 1167,1187, 1188,1192, 1195 ЦК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 745 грн., моральну шкоду у розмірі 8000 грн., а також судові витрати у розмірі 600 грн., а всього - 9345 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 22980 грн., моральну шкоду у розмірі 10000 грн., а також судові витрати у розмірі 600 грн., а всього - 33580 грн.
У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до ОСОБА_4 - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у розмірі - 253 грн. 25 коп., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі - 120 грн.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, з подачею її копії до апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: