03 листопада 2020 року ЛуцькСправа № 140/12617/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Димарчук Т.М.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Укр-Петроль» до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування витягу,
Приватне підприємство «Укр-Петроль» (далі ПП «Укр-Петроль», підприємство, позивач) звернулося з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (далі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, відповідач) про визнання протиправним та скасування витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 27.03.2020 №8-22-0.33-531/116-20.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач з отриманої позовної заяви №02-24-713 від 03.06.2020 Хмельницької міської ради дізнався про існування витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №8-22-0.33-531/116-20 від 27.03.2020 (надалі витяг).
Зазначений витяг позивач вважає протиправним, оскільки відповідачем при його виготовленні не дотримано вимог Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489 (далі - Порядок №489).
Зокрема, згідно з ст.20 Закону України «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Як вбачається з самого витягу він виготовлений на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: м.Хмельницький, вул.Шевченка,69, кадастровий номер 6810100000:04:002:0132, площею 13700 кв.м. За вказаною адресою знаходиться об'єкт нерухомості позивача.
Із огляду на кадастровий номер земельної ділянки, користуючись відомостями Державного земельного кадастру, вона була сформована 25.02.2020, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0004699872020 від 05.03.2020, тобто дані (площа, кадастровий номер, адреса, цільове призначення та ін.) про вказану земельну ділянку були оформлені та зареєстровані в Державному земельному кадастрі тільки 25.02.2020.
Відповідач при виготовленні витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №18-22-0.33-531/116-20 від 27.03.2020, у якому визначив нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2019, користувався відомостями, які були сформованими і внесеними в Державний земельний кадастр тільки 25.02.2020 тобто із зворотною дією у часі, що не може вважатися правомірним. На час дії нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 2019р. земельна ділянка ще не була сформована та такий кадастровий номер як 6810100000:04:002:0132 не було присвоєно, тому без наявності таких відомостей не можливо було сформувати витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідно до Наказу №489 від 25.11.2016 Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів». Позивач також зазначає, що подання такого виду позовів передбачено, зокрема Постановою Великої Палати Верховного суду від 20.06.2018 по справі №823/902/17.
З наведених підстав просить позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 04.09.2020 прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та на підставі частини четвертої статті 262 КАС України ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (а.с.15).
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнала, просила відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що Законом України «Про оцінку землі» прямо передбачено, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не є рішенням суб'єкта владних повноважень (нормативно-правовим або індивідуальним актом у розумінні статті 4 КАС України), відтак, не може бути предметом судового оскарження.
Разом з тим, відповідно до статті 15 Закону України «Про оцінку землі» підставою для проведення оцінки земель, у тому числі нормативної грошової оцінки земельних ділянок, є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Згідно з положеннями статті 23 Закону України «Про оцінку землі» виготовлена технічна документація нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.
15.12. 2010 рішенням 2-ї сесії Хмельницької міської ради № 20 «Про затвердження технічної документації із нормативної грошової оцінки земель м. Хмельницького» було затверджено технічну документацію з нормативно-грошової оцінки земель м. Хмельницького. Вказане рішення є чинним (набрало чинності з 01.01.2011), його законність не оскаржувалась, у встановленому законом порядку воно не скасоване. Дані про нормативну грошову оцінку стосовно окремої земельної ділянки за правилами частини другої статті 20 Закону України «Про оцінку земель» оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Відповідної до частини третьої статті 23 Закону України «Про оцінку земель» витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України № 489 від 25.11.2016 «Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів" (далі - Порядок) визначає процедуру проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів. Відповідно до п. 1 Розділу 3 Порядку за результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
З аналізу наведених правових норм вбачається, що витяг з технічної документації є документом, який оформлюється за результатом проведення нормативної грошової оцінки та відображає дані стосовно окремої земельної ділянки.
Тобто, витяг складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, що затверджується рішенням відповідної сільської, селищної або міської ради.
За змістом ч. 1 ст. 4 КАС України рішення суб'єкта владних повноважень є нормативно-правовим або індивідуальним актом.
Витяг з технічної документації про грошову оцінку землі не є рішенням суб'єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, а лише носить інформаційний характер. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.11.2018 по справі №814/789/17.
Щодо посилання позивача на неможливість здійснення обрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки із кадастровим номером 6810100000:04:002:0132 за 2019, тобто ще до реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, зазначає, що відповідно до Додатку 1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489, для спірної земельної ділянки застосовується коефіцієнт (Кф). який характеризує функціональне використання земельної ділянки (цільове призначення 11.02- для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості) із значенням 1,2.
Із оскаржуваного витягу вбачається, що нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки за 2019 рік становить 15 049730 грн, застосовано коефіцієнт із значенням 1,2, що відповідає вимогам Порядку. Крім того, у примітці до Додатку 1 Порядку зазначається, що:
1. Для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 3,0.
2. У разі, якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 3,0.
Тобто, незважаючи на передбачену законодавством необхідність застосування для земельної ділянки із кадастровим номером 6810100000:04:002:0132 коефіцієнту із значенням 3,0, оскільки інформація про спірну земельну ділянку у 2019 ще не була внесена до відомостей Державного земельного кадастру. Відповідачем у сформованому витягу застосовано коефіцієнт менший, ніж передбачено для цього випадку законодавством, а саме із значенням 1,2, а тому права позивача не порушені.
З наведених підстав просив відмовити у задоволенні позову.
У відповіді на відзив позивач підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов є не обґрунтованим та не підлягає задоволенню з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області за заявою Управління земельних ресурсів та земельної реформи департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради сформовано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 27.03.2020 №8-22-0.33-531/116-20 щодо земельної ділянки за адресою: м. Хмельницький, вул. Шевченка, 69, кадастровий номер 6810100000:04:002:0132 (а.с.5), з якого вбачається, що:
- цільове призначення земельної ділянки: 11.02 для розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємства переробної, машинобудівної та іншої промисловості;
- площа земельної ділянки - 13700 кв м
- середня (базова) вартість земель населеного пункту, грн/кв.м - 176 грн
- - коефіцієнт Км2 - 2, 14;
- сукупний коефіцієнт Км3 - 1,21;
- коефіцієнт Кф: - 1, 2;
- коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки: 2, 0087;
- нормативна грошова оцінка земельної ділянки: 2019 рік - 15 049 730 грн
Позивач, вважаючи витяг протиправним звернувся з даним позовом до суду та просить скасувати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 27.03.2020 №8-22-0.33-531/116-20.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд враховує наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Повноваження Хмельницької міської ради (за заявою якої відповідачем було сформовано витяг) та ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області у спірних правовідносинах визначаються, зокрема, законами України «Про оренду землі», «Про оцінку земель».
Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Згідно з положеннями частини п'ятої статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Частиною першою статті 13 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оцінку земель», нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
Статтею 18 Закону України «Про оцінку земель» встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше, ніж один раз на 5 - 7 років.
За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація (частина перша статті 20 Закону України «Про оцінку землі»).
Відповідно до статті 15 цього ж Закону підставою для проведення оцінки земель, у тому числі нормативної грошової оцінки земельних ділянок, є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Згідно з положеннями статті 23 Закону України «Про оцінку землі» виготовлена технічна документація нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.
Рішення рад щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України. Зокрема, у цьому пункті зазначено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що нормативна грошова оцінка землі проводиться в обов'язковому порядку для визначення розміру орендної плати за землі комунальної та державної форм власності. При цьому, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, затверджується рішенням відповідної сільської, селищної чи міської ради. Таке рішення офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 02.03.2016 у справі № 3-476гс15, Верховного Суду від 31.07.2018 у справі № 804/7823/14, від 30.10. 2018 у справі № 804/2111/14, від 18.12.2019 № 804/937/16.
З відзиву відповідача вбачається, що 15.12. 2010 рішенням 2-ї сесії Хмельницької міської ради № 20 «Про затвердження технічної документації із нормативної грошової оцінки земель м. Хмельницького» було затверджено технічну документацію з нормативно-грошової оцінки земель м. Хмельницького. Вказане рішення є чинним (набрало чинності з 01.01.2011), його законність не оскаржувалась, у встановленому законом порядку воно не скасоване.
Дані про нормативну грошову оцінку стосовно окремої земельної ділянки за правилами частини другої статті 20 Закону України «Про оцінку земель» оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про оцінку земель» витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 № 213 затверджено Методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Методика № 213).
Згідно з пункту 2-1 Методики № 213 дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.
З аналізу наведених правових норм вбачається, що витяг з технічної документації є документом, який оформлюється за результатом проведення нормативної грошової оцінки та відображає дані стосовно окремої земельної ділянки. Тобто витяг складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, що затверджується рішенням відповідної сільської, селищної або міської ради.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом оскарження є саме витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки 27.03.2020 №8-22-0.33-531/116-20. Однак, на переконання суду, оскаржуваний витяг не є рішенням суб'єкта владних повноважень, відтак, не може бути предметом судового оскарження з огляду на наступне.
Право на судовий захист гарантоване статтею 55 Конституції України. Відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
За змістом частини першої статті 4 КАС України рішення суб'єкта владних повноважень є нормативно-правовим або індивідуальним актом.
Нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.
Індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що витяг з технічної документації про грошову оцінку землі не є рішенням суб'єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, а лише носить інформаційний характер.
При цьому, як зазначив Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).
З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що позивач у даній справі обрав неналежний спосіб захисту своїх прав, оскільки визнання протиправним та скасування витягу з технічної документації не вплине на обсяг прав та обов'язків позивача, зокрема, не змінить фактичне значення коефіцієнтів, що застосовані під час здійснення нормативної грошової оцінки землі, так само як і самого значення нормативної грошової оцінки землі. При цьому належним способом захисту у даній справі є оскарження рішення міськради, яким затверджено технічну документацію щодо нормативної грошової оцінки землі, або оскарження дій відповідача щодо застосування при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідних локальних коефіцієнтів.
Аналогічна правова позиція висвітлена у постановах Верховного суду від 12.11.2018 у справі № 814/789/17 та від 30.09.2020 у справі № 817/1779/17.
Стосовно посилання скаржника на правову позицію, що міститься у постанові Великої Палати Верховного суду від 20.06.2018 у справі № 823/902/17, як на підтвердження доводів стосовно віднесення витягу з технічної документації про грошову оцінку землі до рішення суб'єкта владних повноважень, суд зазначає наступне.
Як вбачається зі змісту наведеної постанови, Велика палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що у правовідносинах, пов'язаних з оцінкою земель та земельних ділянок, Держгеокадастр і його територіальні органи здійснюють публічно-владні управлінські функції. Тому перевірка законності їх дій (бездіяльності) рішень, зокрема під час формування даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, оформлення таких даних у вигляді витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, має здійснюватись адміністративним судом в порядку адміністративного, а не цивільного судочинства.
Разом з тим, жодних висновків про те, що витяг з технічної документації є рішенням суб'єкта владних повноважень у постанові Великої Палати Верховного суду від 20.06.2018 у справі № 823/902/17 не міститься.
Відтак, суд відхиляє доводи позивача про те, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки 27.03.2020 №8-22-0.33-531/116-20 є рішенням суб'єкта владних повноважень.
Щодо посилання позивача на неможливість здійснення обрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки із кадастровим номером 6810100000:04:002:0132 за 2019, тобто ще до реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, зазначає наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, відомості про земельну ділянку із кадастровим номером 6810100000:04:002:0132 внесені до Державного земельного кадастру 25.02.2020 року, категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, цільове призначення 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Відповідно до Додатку 1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489, для спірної земельної ділянки застосовується коефіцієнт (Кф). який характеризує функціональне використання земельної ділянки (цільове призначення 11.02- для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості) із значенням 1,2.
Із оскаржуваного витягу вбачається, що нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки за 2019 рік становить 15 049730 грн, застосовано коефіцієнт із значенням 1,2, що відповідає вимогам Порядку.
Не заслуговують на увагу суду доводи позивача щодо визначення невірного коефіцієнту відповідачем у зв'язку із тим, що у 2019 році земельна ділянка ще була не сформована і без наявності відомостей з Державного земельного кадастру не можливо було сформувати Витяг, оскільки інформаційною базою для нормативної грошової оцінки є відомості з Державного земельного кадастру.
У примітці до Додатку 1 Порядку зазначається, що:
3. Для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 3,0.
4. У разі, якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціонапьне використання земельної ділянки (Кф). застосовується із значенням 3,0.
Тобто, незважаючи на передбачену законодавством необхідність застосування для земельної ділянки із кадастровим номером 6810100000:04:002:0132 коефіцієнту із значенням 3,0, оскільки інформація про спірну земельну ділянку у 2019 ще не була внесена до відомостей Державного земельного кадастру. Відповідачем у сформованому Витягу застосовано коефіцієнт менший, ніж передбачено для цього випадку законодавством, а саме із значенням 1,2. Крім того, у разі застосування до земельної ділянки із кадастровим номером 6810100000:04:002:0132 площею 13700 м2 (середня (базова) вартість кв.м. становить 176,00 грн) коефіцієнту із значенням 3,0, то нормативна грошова оцінка за 2019 рік становила б 37624325 грн замість 15 049 730 грн визначеної в оскаржуваному витягу.
Враховуючи встановлені обставини справи та вищевикладені норми чинного законодавства, суді дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними та до задоволення не підлягають.
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ПП «Укр-Петроль» до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 27.03.2020 №8-22-0.33-531/116-20, відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Т.М. Димарчук