Справа: № 2-а-6381/08 Головуючий у 1-й інстанції: Верещак А.М.
Суддя-доповідач: Малинін В.В.
Іменем України
"15" квітня 2010 р.
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Малиніна В.В.
суддів: Горяйнова А.М., Маслія В.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 грудня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області про стягнення одноразової щорічної грошової допомоги, -
У квітні 2008 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області (далі - відповідач, УСЗН) про стягнення невиплаченої разової щорічної грошової допомоги за 2007 рік, вказуючи, що вона являється інвалідом 2 групи і згідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на отримання щорічно до 5 травня відповідного року разову грошову допомогу, проте відповідачем зазначена допомога була виплачена в значно меншому розмірі.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 грудня 2008 року позовні вимоги задоволено. Зобов'язано відповідача провести ОСОБА_1 перерахунок щорічної допомоги до 5 травня за 2007 рік та виплатити 3 225,48 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 грудня 2008 року та відмовити у задоволені позову. Також просить розглядати справу без участі представника управління.
Заперечень на апеляційну скаргу від позивача до суду не надходило.
Відповідно до п.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження, якщо всі особи, які беруть участь у справі, заявили клопотання про вирішення справи за їхньої відсутності.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.201 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи - ОСОБА_1 являється інвалідом війни 2 групи, що підтверджується копією посвідчення серії Є №НОМЕР_1, виданим 12.12.2005р. і відповідно до ч.5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», він має право на отримання щорічної грошової допомоги до 5 травня в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.
Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік» інвалідам війни передбачена виплата разової допомоги у меншому розмірі, ніж це передбачено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
В даному випадку, на період виникнення спірних правовідносин, які є предметом спору в цій справі, були наявні нормативно-правові акти, які мають однакову юридичну силу, але по-різному встановлюють розмір щорічної допомоги до 5 травня учасникам війни.
Вирішуючи питання про те, положення якого Закону підлягають застосуванню для вирішення спірних правовідносин, колегія суддів зважає на наступне.
Відповідно до ст. 75 Конституції України, Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.
Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. При наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше».
Відповідно до ч. 3 ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.
Виходячи з наведених положень Конституції України та рішення Конституційного Суду України, а також враховуючи, що вищезазначеним Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік фактично змінено положення Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», який діяв у часі раніше, пріоритетними в даному випадку є положення статей Закону України про Державний бюджет України».
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем грошова допомога до 5-го травня була виплачена позивачу у 2007 році у розмірі, передбаченому Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік.
Судовою колегією враховується, що рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. № 6-рп/2007 положення ст.29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію ч.5 статей 12, 13, 14 та 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», визнано Конституційним Судом України таким, що не відповідає Конституції України.
Відповідно до п.3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України, визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» втратили чинність з дня ухвалення цього рішення, тобто з 9 липня 2007 року.
За загальновизнаним принципом права, закріпленим у ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а тому до певної події або факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали.
Відтак, орган державної влади, до компетенції якого віднесено здійснення виплат громадянам в порядку, передбаченому Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», не зобов'язаний проводити зазначені виплати у будь-який інший спосіб та в розмірах, окрім тих, що передбачені Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік» до моменту прийняття рішення Конституційним Судом України.
В матеріалах справи міститься довідка (а.с.10), яка підтверджує, що відповідач нарахував та виплатив позивачу у квітні 2007 році суму разової щорічної допомоги у розмірі 55,00 грн., тобто до ухвалення Конституційним Судом України рішення від 09.07.2007р. у розмірі, передбаченому Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік», положення якого були чинними на момент здійснення такої виплати.
Колегія суддів звертає увагу, що виплачена сума позивачу - 55,00 грн. не відповідає мінімальному розміру виплат щорічної разової допомоги для інвалідів 2 групи у 2007 році, встановлених статтею 29 Закону України від 19.12.2006р. № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік», в зв'язку з чим не в повному обсязі виконав взяті державою зобов'язання, а відтак порушив прав позивача.
Згідно ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, правильно по суті вирішив справу, але із помилковим застосуванням норм матеріального і процесуального права, що є підставою для зміни судового рішення.
Згідно п.2 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити постанову суду.
Керуючись ст.ст. 196, 197, 198, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
Постановив:
Апеляційну скаргу управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 грудня 2008 року, - задовольнити частково.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 грудня 2008 року, - змінити, виклавши резолютивну частину наступним чином.
Адміністративний позов ОСОБА_1, - задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області по не нарахуванню та невиплаті ОСОБА_1 щорічної разової допомоги до 5 травня за 2007 рік.
Стягнути з управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області на користь ОСОБА_1 суму одноразової грошової допомоги до 5 травня, як інваліду війни 2 групи за 2007 рік у розмірі 360,00 грн. (триста шістдесят гривень) у відповідності до ч.5 ст.13 Закону України від 22.10.1993р. № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням проведених виплат.
В іншій частині позовних вимог, - відмовити.
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи, віднести на рахунок Державного бюджету України.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді: