Справа: № 2-а-3385/09 Головуючий у 1-й інстанції: Ярмола О.Я.
Суддя-доповідач: Малинін В.В.
Іменем України
"15" квітня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Малиніна В.В.
с?уддів: Горяйнова А.М., Маслія В.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області про стягнення недоотриманих сум одноразової грошової допомоги на оздоровлення, -
У лютому 2009 року ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до Білоцерківського міськр?айонного суду Київської обла?сті з позовом до управління соц?іального захисту населення Б?ілоцерківської міської ради? Київської області (далі - відповідач, УСЗН), в якому просив стягнути з відповідача на його користь недоплачену суму одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2007-2008 роки у розмірі 4 725,00 грн., з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2009 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з відповідача на користь позивача недоплачену суму одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2008 рік в розмірі 2 525,00 грн.
Відповідач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказану постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволені позову в повному обсязі.
Заперечень на апеляційну скаргу від позивача до суду не надходило.
В судове засідання сторони не з'явилися, просили розглядати справу без їх участі.
Відповідно до п.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження, якщо всі особи, які беруть участь у справі, заявили клопотання про вирішення справи за їхньої відсутності.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суд - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач являється потерпілим від наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, що підтверджується посвідченням Серії А №НОМЕР_1 (а.с.9).
Як вбачається з матеріалів справи відповідачем щорічна грошова одноразова допомога на оздоровлення за 2007 рік була нарахована позивачу у квітні в розмірі, визначеному Постановою КМ України від 12.07.2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме - 100,00 грн., що підтверджується довідкою від 11.03.2009р. (а.с.12).
Законом України «Про державний бюджет на 2007 рік» дію ч.4 ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати на відповідні роки було зупинено.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якими зупинено дію абзацу четвертого частини четвертої ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визнано такими, що не відповідають Конституції України.
Відповідно до резолютивної частини вищезазначеного рішення КС України визнані неконституційними положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» втрачають чинність з дня ухвалення цього рішення, тобто з 09.07.2007 року.
Враховуючи те, що позивачу за 2007 рік нараховано разову щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 100,00 грн. в квітні (згідно довідки УСЗН а.с.12), а безпосередньо отримано в грудні 2007 року (а.с.6), тобто після прийняття Конституційним Судом України рішення, тому суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення недоплаченої частини щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції вірно звернув увагу, що позивачем було пропущено процесуальний строк звернення до адміністративного суду, передбаченого ст.99 КАС України.
Згідно ч.2 ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Але позивач не надав докази про поважні причини попуску строку за 2007 рік, а звернувся до суду лише у лютому 2009 року, тобто з пропуском річного строку, встановленого ч.2 ст.99 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
З матеріалів справи не вбачається, що відповідач наполягав на застосуванні такого строку, що є неприпустимою підставою для відмови у задоволені позову згідно ст.ст.99, 100 КАС України.
Що стосується позовних вимоги за 2008 рік, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік» дію ч.4 ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати на відповідні роки було зупинено.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008 положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», якими зупинено дію абзацу четвертого частини четвертої ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визнано такими, що не відповідають Конституції України.
Відповідно до резолютивної частини вищезазначеного рішення КС України визнані неконституційними положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» втрачають чинність з дня ухвалення цього рішення, тобто з 22.05.2008 року.
Оскільки позивач отримав суму, передбачену ст.48 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в квітні 2008 року (а.с.7), тобто після прийняття рішення Конституційним Судом України №10-рп/2008, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В ході розгляду справи відповідач в цій частині не довів правомірність своїх дій.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2008 рік в розмірі, встановленому ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із врахуванням розміру мінімальної заробітної плати на час виплати даної допомоги.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2009 року, - залишити без задоволення.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області про стягнення недоотриманих сум одноразової грошової допомоги на оздоровлення, - залишити без змін.
Матеріали справи повернути до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України.
Головуючий :
Судді: