03.11.2020 року м. Одеса
Єдиний унікальний номер справи № 520/17045/14-ц
Номер провадження № 22-ц/813/5875/20
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Колеснікова Г.Я. (суддя-доповідач),
суддів - Сєвєрової Є.С., Вадовської Л.М.,
за участю секретаря Сороколет Ю.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Главацького Юрія Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м.Одеси від 03 лютого 2020 року, постановлену під головуванням судді Луняченко В.О.,
Короткий зміст заяви
У січні 2020 року акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі-АТ «УкрСиббанк», банк) звернулось до суду із заявою про видачу дублікатів виконавчих листів (т.1 а.с.2-5).
Заява мотивована тим, що рішенням Київського районного суду м.Одеси від 02 червня 2016 року у цивільній справі № 520/17045/14-ц на користь АТ «УкрСиббанк» стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 :
-солідарно заборгованість за кредитним договором у розмірі 92 857,45 доларів США;
-в рівних частках судовий збір 3 654,54 грн.
На виконання цього рішення 04 серпня 2016 року Київським районним судом м.Одеси видано виконавчі листи, які пред'явлено до виконання до Київського ВДВС м.Одеси ГТУЮ в Одеській області та за якими 18 квітня 2017 року були відкриті виконавчі провадження: №№ 53785466, 52785031, 53785090, 53785408.
03 квітня 2019 року банку стало відомо з реєстру «Автоматизована система виконавчого провадження» про наявність постанови державного виконавця від 18 квітня 2018 року про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі ч.9 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження». Однак, копію постанову з оригіналами виконавчих листів банк не отримував, у зв'язку з чим неодноразово звертався до Першого Київського ВДВС м.Одеси ГТУЮ в Одеській області із відповідними заявами (03 квітня 2019 року та 04 вересня 2019 року), відповіді на які не отримано. Лише після звернення на адресу УДВС ГТУЮ в Одеській області, банком отримано відповідь з ДВС. Так, з листа начальника Першого Київського ВДВС м.Одеси ГТУЮ в Одеській області від 19 грудня 2019 року стало відомо, що постанови про повернення виконавчих документів стягувачу разом з оригіналами виконавчих листів було направлено на адресу:м.Харьків, пр-т Московський,60. Однак, на юридичну адресу банку виконавчі листи не надходили, що свідчить про їх втрату під час пересилки.
Посилаючись на вимоги п.17.4 Перехідних положень та ст.433 ЦПК України, АТ «УкрСиббанк» просило видати дублікати виконавчих листів (т.1 а.с.166-170).
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення
Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 03 лютого 2020 року заяву АТ «УкрСиббанк» задоволено. Видано дублікати виконавчих листів за №№ 520/17-45/14-ц, виданих Київським районним судом м.Одеси 04 серпня 2016 року про стягнення:
- солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АТ «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором № 11259174000 від 27 липня 2007 року, яка станом на 01 лютого 2016 року становить 92 857,45 доларів США, з яких: 73 123,61 доларів США - заборгованість за кредитом; 19 733,84 доларів США - заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом;
- в рівних частках з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АТ «УкрСиббанк» судовий збір в розмірі 3 654 грн.;
- солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АТ «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором № 11259174000 від 27 липня 2007 року, яка станом на 01 лютого 2016 року становить 92 857,45 доларів США, з яких: 73 123,61 доларів США - заборгованість за кредитом; 19 733,84 доларів США - заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом;
- в рівних частках з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АТ «УкрСиббанк» судовий збір в розмірі 3 654 грн.
Задовольняючи заявлені вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні докази отримання банком виконавчих листів та врахував обов'язковість виконання судового рішення і той факт, що судове рішення про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором на загальну суму 92 857,45 доларів США та судового збору у розмірі 3 654грн. не виконано (т.1 а.с.204-205).
Доводи апеляційної скарги та відзиву на неї
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права,просить ухвалу суду скасувати та відмовити у задоволенні заяви банку про вдачу дублікатів виконавчих листів (т.1 а.с.215-216).
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення, не врахував, що:
-банк звернувся до суду із заявою про видачу дублікатів виконавчих листів після закінчення строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання;
-заявником не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження втрати оригіналів виконавчих листів.
У відзиві на апеляційну скаргу АТ «УкрСиббанк» не визнало апеляційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись на її безпідставність і необґрунтованість, та просило залишити її без задоволення. Зазначало, що строк, встановлений для пред'явлення до виконання виконавчих листів, банком не пропущений з огляду на вимоги ст.ст.12,22 Закону України «Про виконавче провадження» та п.5 Перехідних положень цього закону, який закінчується 19 квітня 2021 року. Враховуючи, що оригінали виконавчих листів були направлені банку, але ним не отримані, банк дійшов висновку, що виконавчі листі були втрачені при поштовій пересилці від органу виконавчої служби до банку. При цьому, зазначив, що постанова про повернення виконавчого документа стягувачу повинна надсилатися виключно рекомендованим листом з повідомленням про вручення, яке повинно міститись в матеріалах виконавчого провадження (т.2 а.с.5-10).
Справа розглянута в апеляційній інстанції у відсутності учасників судового процесу. Відповідно до розпорядження голови Одеського апеляційного суду за № 12 від 16 жовтня 2020 року, яке набрало чинності з 26 жовтня 2020 року, тимчасово зупинено розгляд справ в апеляційному суді у відкритих судових засіданнях за участю учасників судових процесів та припинено їх допуск до залів судових засідань з метою запобігання поширенню захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19, серед співробітників та відвідувачів Одеського апеляційного суду та забезпечення безпечних умов праці працівникам суду.
Від представника ОСОБА_4 в інтересах банку 23 жовтня 2020 року надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника банку (т.2 а.с.44-46).
Представник Главацький Ю.А. в інтересах ОСОБА_1 у день судового засідання 27 жовтня 2020 року надав суду клопотання про відкладення розгляду справи, яке не підлягає задоволенню з огляду на таке.
В обґрунтування клопотання представник послався на бажання ознайомитись з матеріалами виконавчих проваджень та проведення слухання справи за його особистою участю з метою належного розгляду справи (т.1 а.с.55).
Враховуючи те, що:
- апеляційне провадження у справі відкрито 02 квітня 2020 року;
- в апеляційній інстанції справа призначена до слухання вперше на 22 вересня 2020 року. У судове засідання 22 вересня 2020 року з'явились представник ОСОБА_5 в інтересах банку, представник ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 та представник виконавчої служби Іскра С.І., який надав суду матеріали виконавчих проваджень №№ 53785466, 52785031, 53785090, 53785408. Слухання справи було відкладено на 27 жовтня 2020 року для ознайомлення з наданими матеріалами виконавчих проваджень (т.2 а.с.37). Представник банку скористався своїм право на ознайомлення з матеріалами виконавчих проваджень, про що свідчить його розписка від 01 жовтня 2020 року у т.2 на а.с.40, в той час як представник ОСОБА_3 , будучі обізнаним з 22 вересня 2020 року про наявність у суду матеріалів виконавчих проваджень, в період з 22 вересня 2020 року до 27 жовтня 2020 року не скористався своїм правом на ознайомлення з вказаними матеріалами. При цьому, посилення карантинних обмежень в апеляційному суді за розпорядженням голови суду №12 від 16 жовтня 2020 року, яке набрало чинності з 26 жовтня 2020 року, не обмежує учасників судового процесу у праві знайомитись з матеріалами справ;
- представник ОСОБА_3 , посилаючись як на одну з причин відкладення справи на бажання прийняти особисто участь у судовому засіданні, проігнорував передбачену ч.4 ст.212 ЦПК України можливість подати заяву про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів;
- апелянт виклав всі свої доводи щодо незгоди з судовим рішенням в апеляційній скарзі;
- у відзиві на апеляційну скаргу містяться заперечення представника банку;
- захищаючи права одних осіб, суд не може порушувати права інших осіб;
аналізуючи вищенаведене, апеляційний суд визнав неповажними причини відкладення розгляду справи, викладені у клопотанні ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 , тому у його задоволенні відмовлено.
Колегія суддів звертає увагу на положення ст.129 Конституції України, ст.2 ЦПК України, якими передбачено, що одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (ст.223 ЦПК України).
Зазначена позиція апеляційного суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 16 липня 2020 року у справі № 924/369/19.
Ураховуючи наведене з метою дотримання розумних строків розгляду справи, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності:
- представника банку, який надав клопотання про розгляд справи за їх відсутності - т.2 а.с.44-54;
- боржника ОСОБА_1 та представника ОСОБА_3 в його інтересах, що надав клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом не задоволено - т.2 а.с.55;
- боржника ОСОБА_2 , яка за вимогами ч.1 ст.131 ЦПК України вважається сповіщеною належним чином - т.2 а.с.42,42а,43;
- представника ДВС, який сповіщений про слухання справи -т.2 а.с.38.
Позиція апеляційного суду
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали даної справи, а також матеріали виконавчих проваджень №№ 53785466, 52785031, 53785090, 53785408, витребуваних із Першого Київського ВДВС м.Одеси ГТУЮ в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Рішенням Київського районного суду м.Одеси від 02 червня 2016 року у цивільній справі № 520/17045/14-ц з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» стягнуто в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором № 11259174000 від 27 липня 2007 року, яка станом на 01 червня 2016 року становила 92 857,45 доларів США та в рівних частках судові витрати у розмірі 3 654,54 грн. (т.1 а.с.160-161).
04 серпня 2016 року Київським районним судом м.Одеси на виконання вказаного рішення видано чотири виконавчих листа № 520/17045/14-ц, які пред'явлено до примусового виконання (т.1 а.с.175-178).
Постановами головного державного виконавця Київського ВДВС м.Одеси ГТУЮ в Одеській області від 18 квітня 2017 року відкрито виконавчі провадження щодо примусового виконання виконавчих листів № 520/17045/14-ц про стягнення з:
- ОСОБА_1 на користь банку 92 857,45 доларів США (виконавче провадження № 53785466);
- ОСОБА_2 на користь банку 92 857,45 доларів США (виконавче провадження № 53785031);
- ОСОБА_1 на користь банку судові витрати 3 654 грн. (виконавче провадження № 53785090);
- ОСОБА_2 на користь банку судові витрати 3 654 грн. (виконавче провадження № 53785408).
Постановами головного державного виконавця від 18 квітня 2018 року зазначені виконавчі провадження завершені та виконавчі листи повернуті стягувачу на підставі п.9 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» (виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення).
Матеріали виконавчих проваджень містять супрувідні листи про направлення боржникам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та стягувачу ПАТ «УкрСиббанк» постанов від 18 квітня 2018 року (т.2 а.с.74 зворот, 93, 109 зворот, 123 зворот). Доказів вручення зазначеної кореспонденції матеріали виконавчих проваджень не містять.
На неодноразові звернення АТ «УкрСиббанк» від 03 квітня 2019 року та від 04 вересня 2019 року про надання постанови про повернення виконавчого документа стягувачу з оригіналами виконавчих листів відповіді Перший Київський ВДВС м.Одеси ГТУЮ в Одеській області не надавав (т.1 а.с.179-186).
29 листопада 2019 року банк звернувся на адресу УДВС ГТУЮ в Одеській області та Першого Київського ВДВС м.Одеси ГТУЮ в Одеській області із заявами про направлення постанов про повернення виконавчих листів та оригіналів виконавчих листів за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.187-190).
З відповідей начальника Першого Київського ВДВС м.Одеси від 19 грудня 2019 року за № 34703 та № 34704 вбачається, що постанови про повернення виконавчого документа стягувачу разом з оригіналами виконавчих листів було надіслано на адресу: АДРЕСА_2 (т.1 а.с.191,192). Зазначена адреса вказана банком у позовній заяві як місцезнаходження банку (т.1 а.с.2-4). В той час в заявах про відкриття виконавчого провадження стягувачем зазначена адреса для листування: АДРЕСА_3 (т.2 а.с.57,78,97,112).
Із змісту вказаних листів видно, що виконавче провадження з примусового виконання виконавчих листів було завершено 18 квітня 2018 року згідно п.9 ч.1 ст. 37 «Про виконавче провадження». Вказані обставини підтверджуються даними Автоматизованої системи виконавчого провадження.
Будь-яких інших відомостей щодо руху виконавчого документа стягувачем та боржником не надано.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Пунктом 9 ч.2 ст.129 Конституції України визначено, що до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Так, згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду.
Європейський суд наголосив, що п.1 ст.6 вказаної Конвенції ґарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (пункт 43 рішення від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України»).
Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.
Згідно пункту 17.4. розділу VIII Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року, згідно п.5 Прикінцевих та перехідних положень якого, з урахуванням вимог ч.1 ст.22 Закону, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання на протязі трьох років.
Отже, строк пред'явлення виконавчого листа до виконання становить три роки.
При цьому, за вимогами ч.ч.4,5 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
З листів Першого Київського ВДВС м.Одеси від 19 грудня 2019 року, що підтверджується матеріалами виконавчих проваджень, які досліджені судом апеляційної інстанції, вбачається, що постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у кожному виконавчому провадженні винесено 18 квітня 2018 року (т.1 а.с.191,192, т.2 а.с.62,92,109,123). Отже з урахуванням вимог ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» строк для пред'явлення виконавчого листа банком перервався і становить три роки, тобто до 19 квітня 2021 року.
З урахуванням наведеного доводи апеляційної скарги щодо пропущення стягувачем строку пред'явлення виконавчих листів до виконання не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції. Судом апеляційної інстанції прийняті заперечення банку на зазначений довід як обґрунтовані.
Суд першої інстанції в частині вирішення питання про видачу дублікатів виконавчих листів виходив з того, що заявником доведено втрату оригіналів виконавчих документів.
У цій категорії справ обов'язок доказування втрати оригіналу виконавчого документа належить саме стягувачу.
Видача дубліката виконавчого листа передбачена законодавством лише у разі його втрати. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.
Колегія суддів, оглянувши матеріали виконавчих проваджень №№ 53785466, 52785031, 53785090, 53785408, встановила, що:
- 18 квітня 2018 року у кожному виконавчому провадженні винесені постанови про повернення виконавчого документа стягувачу (т.2 а.с.62,92,109,123);
- супрувідні листи від 18 квітня 2018 року містять два адресати: перший - ОСОБА_2 / ОСОБА_1 ; другий - ПАТ «УкрСиббанк». При цьому банку листи направлялись за адресою м.Харьків, пр-т Московський,60, в той час як в заявах про відкриття виконавчого провадження представником ПАТ «УкрСиббанк» зазначена адреса для листування: м.Київ, вул.Воздвиженська, 10-Б, оф.23 (т.2 а.с. 74 зворот, 93, 109 зворот, 123 зворот та т.2 а.с.57, 78, 97, 112);
- за змістом кожного зазначеного супрувідного листа адресатам направлялась постанова від 18 квітня 2018 року, винесена при примусовому виконанні «виконавчий лист» та зазначено: «Додаток: за текстом на 1 арк.» або «Додаток: за текстом на __ арк.». Отже з тексту листів не вбачається направлення банку оригіналів виконавчих листів;
- відсутні реєстри відправлень та зворотні поштові повідомлення з відміткою про вручення або невручення поштової кореспонденції із зазначенням причини невручення (т.2 а.с.56-124).
Вищенаведене підтверджує доводи заяви банка, що оригінали виконавчих листів на юридичну адресу банку не надходили, що свідчить про їх втрату.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Висновки суду першої інстанцій відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.
Тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенню, а ухвала суду - без змін.
Відповідно до положень ч.ч.4,5 ст.268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення; датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.
Відтак, датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи у сенсі положень ч.5 ст.268 ЦПК України є дата складання повного судового рішення.
Керуючись ст.ст.374,375,381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Київського районного суду м.Одеси від 03 лютого 2020 рокузалишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 03 листопада 2020 року.
Головуючий:
Судді: