справа № 361/3397/20
провадження № 22-ц/824/13554/2020
03 листопада 2020 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
судді - доповідача Кирилюк Г. М.,
суддів: Рейнарт І. М., Семенюк Т. А.,
розглянув в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 вересня 2020 року у складі судді Сердинського В. С.,
встановив:
29.05.2020 ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просила розірвати шлюб, укладений між нею та ОСОБА_2 , та стягнути з останнього аліменти на її користь на утримання дітей - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по 3 000 грн на утримання кожної дитини щомісячно, але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з від дня пред'явлення позову і до досягнення дітьми повноліття.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 18 жовтня 2003 року, під час якого у них народились діти: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З січня 2020 року вони з відповідачем припинили сімейні стосунки та стали проживати окремо один від одного. Діти стали мешкати разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 , а відповідач залишився проживати за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач не надає матеріальну допомогу на утримання дітей. Останній є працездатною, здоровою особою, працює на СТО «Турбо сервіс» у м. Бровари, отримує високу заробітну плату, житлом забезпечений, має у власності автомобіль Chevrolet Aveo. З огляду на те, що середня заробітна плата по Київській області станом на травень 2020 року складає 12 000 грн, просила стягнути з відповідача на свою користь на утримання дітей аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 3 000 грн на кожну дитину щомісячно, але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 вересня 2020 року вказаний позов задоволено частково.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 18 жовтня 2003 року у виконавчому комітеті Княжицької сільської ради Броварського району Київської області, актовий запис № 33 - розірвано.
Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти у розмірі 1/3 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення старшою дитиною повноліття, тобто з ІНФОРМАЦІЯ_3 по ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь матері дітей ОСОБА_1 .
Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ніхто з батьків не звернеться до суду із позовом про визначення розміру аліментів на іншу дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти стягуються за вирахуванням тієї суми, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
В решті позовних вимог відмовлено.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допущено до негайного виконання.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Позивач ОСОБА_1 на вказане судове рішення подала апеляційну скаргу.
Просить змінити рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 вересня 2020 року, скасувавши його в частині визначення розміру стягуваних аліментів та ухвалити в цій частині нове рішення, якими позовні вимоги в частині стягнення аліментів задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 3000 грн щомісячно, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 3000 грн щомісячно, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
У іншій частині рішення суду залишити без змін.
Свої доводи мотивує тим, що відповідно до ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Вона звернулася до суду з позовними вимогами про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі. Стягнувши аліменти у частці від доходу відповідача, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, задовольнив позов у спосіб, про який вона не просила.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Вважає, що судом першої інстанції вірно застосовано норми матеріального та процесуального права, оскільки у тексті рішення судом детально викладено обставини справи, вірно надано оцінку доказам.
Зазначив про те, що Верховний Суд в одній із постанов вказав: «…якщо відповідач має мінливий дохід, тому в такому випадку суди повинні стягувати аліменти у твердій грошовій сумі, а якщо має постійний, регулярний дохід, то суди повинні стягувати аліменти в виключно у частці від отриманого заробітку (доходу)».
Крім цього, розмір його заробітної плати ( 4 025 грн з урахуванням утриманих податків) є значно меншим від суми, яку позивач просить стягнути у вигляді аліментів на утримання двох малолітніх дітей ( 6 000 грн). Разом з ним проживає його батько ОСОБА_5 , 1957 року народження, пенсіонер, який періодично хворіє, потребує додаткового догляду, отримує мінімальну пенсію, перебуває на його повному утриманні.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 18 жовтня 2003 року, мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 вересня 2020 року про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сторони не оскаржують, а тому воно не є предметом апеляційного розгляду.
Судом встановлено, що після припинення шлюбних відносин між сторонами малолітні діти проживають з матір'ю, відповідач проживає окремо.
Задовольняючи частково позовні вимоги про стягнення аліментів, суд першої інстанції виходив з положень ч.1 ст. 183 СК України, відповідно до якої частка заробітку (доходу) матері, батька, яка стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом, та тієї обставини, що відповідач працює, отримує постійний дохід, а тому аліменти доцільно буде стягувати не в твердій грошовій формі, як просила позивач, а в частці від отримуваного доходу.
Колегія суддів не може погодитись з вказаним висновком суду першої інстанції, оскільки він не відповідає вимогам закону.
Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Частиною другою статті 141 СК України визначено, що розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини (крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу).
Згідно з частиною другою статті 150 СК України визначено, що батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Статтею 180 СК України встановлено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Частина перша статті 182 СК України визначає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 31) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 32) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
За змістом зазначених норм права будь-які витрати на утримання дітей мають визначатись за домовленістю між батьками або за рішенням суду.
Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не знаходиться в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов'язку по утриманню дитини.
Згідно з частиною другою та третьою статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі (частина перша статті 184 СК України).
Відповідно до частини другої статті 184 СК України розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.
Оскільки малолітні діти сторін проживають разом з матір'ю, а відповідач є їх батьком, на нього покладено однаковий з ОСОБА_1 обов'язок щодо утримання і матеріального забезпечення своїх дітей, добровільної згоди між батьками щодо порядку реалізації такого обов'язку не досягнуто, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей.
Позивач просила стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей в розмірі 6 000,00 грн щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду і до досягнення дітьми повноліття.
Матеріали справи не містять підтвердження, що від сторін надходили заяви про визначення розміру аліментів у частці від доходу батька.
Натомість суд першої інстанції змінив обраний позивачем спосіб стягнення аліментів та стягнув аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29 травня 2020 року і до досягнення старшою дитиною повноліття.
Колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги, що суд першої інстанції, змінивши спосіб присудження аліментів, вийшов за межі позовних вимог та розглянув вимогу, що не була предметом розгляду у суді першої інстанції. При цьому судом першої інстанції порушено положення частини третьої статті 181 СК України, оскільки спосіб стягнення коштів на утримання дитини визначається за вибором того з батьків, разом з яким проживає дитина.
Суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 11 березня 2020 року (справа №759/10277/18).
Стаття 184 СК України в редакції, чинній на дату ухвалення оскаржуваного судового рішення, не передбачає використання такого критерію як постійний дохід платника аліментів при визначенні судом їх розміру, тому така підстава як постійний дохід, використана судом першої інстанції при визначенні способу стягнення аліментів, є порушенням застосування вказаної статті, нарівні із самостійною зміною судом способу стягнення аліментів з твердої грошової суми на частку від розміру доходу відповідача без відповідної заяви позивача.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, порушення судом норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення.
Звертаючись з даним позовом, позивач стверджувала, що відповідач має можливість сплачувати аліменти у розмірі по 3 000 грн щомісячно на користь кожної дитини.
Заперечуючи проти вимог позивача, відповідачем суду першої інстанції надано довідку ФОП « ОСОБА_6 » від 10.08.2020 №01/08 про те, що ОСОБА_2 дійсно працює у ФОП « ОСОБА_6 » з 01.10.2009 року за основним місцем роботи та займає посаду слюсаря з ремонту колісних транспортних засобів. Посадовий оклад становить 5 000 грн, заробітна плата за шість місяців склала 30 000 грн (а.с. 27).
З огляду на розмір заробітної плати відповідача, останнім спростовано твердження позивача про його можливість сплачувати аліменти в сумі 6 000 грн щомісячно на утримання двох малолітніх дітей.
Позивачем не надано суду доказів, що витрати відповідача на утримання свого майна значно перевищують його офіційний дохід, підтвердження якого міститься в матеріалах справи.
Разом з тим, доводи відповідача про те, що на його утриманні перебуває непрацездатний батько, належними доказами не підтверджені, а також не надано документів, які б свідчили, що батько відповідача отримує пенсію, яка не забезпечує йому необхідного прожиткового мінімуму, а за своїм станом здоров'я останній потребує додаткової матеріальної допомоги. Крім цього, надання допомоги батьку не звільняє відповідача від обов'язку належним чином утримувати своїх малолітніх дітей.
Враховуючи наведене, з урахуванням стану здоров'я та матеріального становища дітей та платника аліментів, відсутності у платника аліментів інших дітей, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції в частині визначення способу стягнення аліментів підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання двох малолітніх дітей в твердій грошовій сумі, по 1 700 грн на кожну дитину, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29 травня 2020 року до досягнення ними повноліття.
Відповідно до частини першої, другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Згідно з частиною шостою статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).
З огляду на висновок по суті апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та звільнення позивача від сплати судового збору, відповідач зобов'язаний сплатити на користь держави 1 261,20 грн судового збору за подання позивачем апеляційної скарги (840, 80 грн х 150 %).
Керуючись ст. 367, 374, 376, 381- 384 ЦПК України суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 вересня 2020 року в частині визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) відповідача скасувати.
Ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , працюючого на посаді слюсаря з ремонту колісних транспортних засобів у ФОП « ОСОБА_6 » ( код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у твердій грошовій сумі 3 400 грн, по 1 700 грн на кожну дитину щомісячно, але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 29 травня 2020 року і до досягнення повноліття.
В решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 у дохід держави судовий збір у розмірі 2 102 гривні.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач: Г. М. Кирилюк
Судді: І. М. Рейнарт
Т. А. Семенюк