Справа № 11-cc/824/4624/2020 (758/9237/20) Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 183 КПК України Доповідач: ОСОБА_2
27 жовтня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
за участю:
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
підозрюваного ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 17 серпня 2020 року, -
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 17 серпня 2020 року задоволено клопотання старшого слідчого СВ УП в метрополітені ГУНП в місті Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури № 7 ОСОБА_10 та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 13 жовтня 2020 року включно, із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у межах 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 42 040, 00 (сорок дві тисячі сорок грн. 00 коп.) гривень, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кагарлик, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Цією ж ухвалою постановлено строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання, з 15.08.2020.
Приймаючи рішення, слідчий суддя врахував наявність у даному кримінальному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюванимінкримінованого кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваного, та прийшов до висновку про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, підозрюваний ОСОБА_8 та захисник ОСОБА_7 , подали апеляційні скарги.
Так, підозрюваний ОСОБА_8 в поданій апеляційній скарзі та доповненнях до неї, просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою звільнити його з-під варти та визнати затримання незаконним.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги підозрюваний посилається на відсутність у даному кримінальному провадженні обгрунтованої підозри у вчиненні ним інкримінованого кримінального правопорушення. Вказує про відсутність підстав для затримання, яке є незаконним. Стверджує, що працівник поліції не повідомив про підстави затримання та обшуку, при затриманні застосовано кайданки, а при обшуку відсутні поняті.
Далі в апеляційній скарзі підозрюваний звертає увагу суду на те, що дії слідчої ОСОБА_9 щодо внесення відомостей до ЄРДР є упередженими. Стверджує про відсутність умислу на викрадення гаманця. Додає, що тримання під вартою без ухвали слідчого судді перевищує 72 години.
Також апелянт зазначає, що слідчим суддею необгрунтувано відхилені клопотання про дослідження показів свідків, потерпілого. Вказує, що з моменту тримання підозрюваного під вартою не проводились жодні слідчі дії.
У підсумку підозрюваний зазначає про відсутність доказів майнової шкоди. Стверджує, що ухвала слідчого судді невмотивована, незаконна, необґрунтована. Додає про неповний судовий розгляд, відсутність оголошення повного тексту ували.
Захисник ОСОБА_7 , в поданій апеляційній скарзі просить ухвалу слідчого судді скасувати, посилаючись на її незаконність, необгрунтованість, невідповідність вимогам КПК України, застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту на певний період доби або у виді особистого зобов'язання.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги захисник посилається на недоведеність стороною обвинувачення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Вказує, що станом на час розгляду даного клопотання Кагарлицький районний суд Київської області ОСОБА_8 винним не визнав, а тому ризик вчинення іншого кримінального правопорушення є недоведеним. Також захисник стверджує, що слідчим суддею не надано оцінки доводам підозрюваного стосовно його незаконного затримання та неповно перевірені доводи викладені у клопотанні слідчого.
Далі в апеляційній скарзі захисник зазначає, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії нетяжких. Вказує на наявність у підозрюваного зареєстрованого місця проживання, має на утриманні дитину, розмір майнової шкоди є невеликим.
Одночасно автор апеляційної скарги ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обгрунтування причин пропуску строку апелянт вказує, що повний текст ухвали отримано стороною захисту 31.08.2020 (а.с. 81). Апеляційну скаргу подано захисником 02.09.2020 (а.с. 110).
Клопотання захисника ОСОБА_7 щодо поновлення строку на апеляційне оскарження з підстав, наведених в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає такими, що підлягають задоволенню, оскільки, на переконання колегії суддів, цей строк пропущено з поважних причин.
Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного та захисника, які підтримали подані апеляційні скарги та просили їх задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг, дослідивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, щоапеляційні скарги підозрюваного та захисника задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Колегія суддів вважає, що зазначені вимоги слідчим суддею належно дотримані.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні управління поліції в метрополітені ГУ Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження №12020100120000614, відомості про яке 15.08.2020 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відносно ОСОБА_8 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
15.08.2020 на підставі ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_8 та того ж дня повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
17.08.2020 старший слідчий СВ УП в метрополітені ГУНП в місті Києві ОСОБА_9 , за погодженням із прокурором Київської міської прокуратури № 7 ОСОБА_10 звернулася до слідчого судді Подільського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 17 серпня 2020 року задоволено клопотання старшого слідчого СВ УП в метрополітені ГУНП в місті Києві ОСОБА_9 та застосовано щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 13 жовтня 2020 року включно, із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у межах 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 42 040, 00 (сорок дві тисячі сорок грн. 00 коп.) гривень, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Під час розгляду клопотання про застосування щодоОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддяправильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявністьобґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованого кримінального правопорушення.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.
Слід зазначити й про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Як вбачається з ухвали слідчого судді та журналу судового засідання, на основі наданих стороною обвинувачення матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні слідчого.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_8 до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, з чим погоджується і колегія суддів.
Зважаючи на це, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_8 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.
Твердження підозрюваного про відсутність у даному кримінальному провадженні обгрунтованої підозри у вчиненні ним інкримінованого кримінального правопорушення, не знайшли свого підтвердження, оскільки, на переконання колегії суддів, обґрунтованість підозри доведена доданими до клопотання матеріалами, з яких вбачається, що об'єктивний неупереджений спостерігач міг би зробити висновок про можливе вчинення підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення. Такі дані містяться зокрема у протоколі допиту ОСОБА_11 від 15.08.2020, протоколі допиту ОСОБА_12 від 15.08.2020, протоколі допиту ОСОБА_13 від 15.08.2020, протоколі допиту ОСОБА_14 від 16.08.2020.
Враховуючи надані стороною обвинувачення докази на підтвердження у даному кримінальному провадженні обгрунтованої підозри, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про її наявність.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність слідчим у клопотанні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні.
Таким чином відсутні підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи будуть адекватними заходами у даному кримінальному провадженні, тому колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо необхідності задовольнити клопотання слідчого, оскільки стороною обвинувачення в повному обсязі доведено суду обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_8 на свободу.
Доводи захисника щодо недоведеності стороною обвинувачення ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного містять лише посилання на незгоду з наданими стороною обвинувачення матеріалами, а тому їх слід визнати непереконливими, оскільки відповідно до вимог ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати суду докази обставин, на які вони посилаються, проте стороною захисту у судовому засіданні не надано будь-яких доказів, які б спростовували висновки слідчого щодо наявності ризиків, з огляду на документи долучені до клопотання.
В сукупності із вищенаведеними обставинами для вирішення справи у відповідності до вимог закону, слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_8 та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
Посилання захисника на те, що підозрюваний має зареєстроване місце проживання, дитину на утриманні, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки дані обставини не спростовують висновків слідчого судді про ризики неналежної процесуальної поведінки навіть з урахуванням наявних у підозрюваного соціальних зв'язків, запобігти яким можливо саме через застосування запобіжних заходів.
Посилання сторони захисту на те, що підозрюваний ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії нетяжких, не може бути підставою для задоволення апеляційної скарги захисника, оскільки відповідно до положень п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки. ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, яка встановлює відповідальність, зокрема у виді позбавлення волі на строк до 5 років. Також матеріали, додані до клопотання, свідчать, що ОСОБА_8 був раніше судимий, проти чого він сам не заперечує.
Твердження захисника про те, що станом на час розгляду даного клопотання Кагарлицький районний суд Київської області ОСОБА_8 винним не визнав, а тому ризик вчинення іншого кримінального правопорушення є недоведеним, слід визнати непереконливим, оскільки слідчий обґрунтовує наявність зазначеного ризику відсутністю офіційного місця роботи у підозрюваного.
Доводи апеляційної скарги в частині незаконного затримання підозрюваного ОСОБА_8 , не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи апеляційним судом, з урахуванням тих обставин, що у відповідності до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 15.08.2020, підозрюваному ОСОБА_8 , у відповідності до вимог ч. 4 ст. 208 КПК України, повідомлено про підстави його затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, роз'яснено право мати захисника, отримувати медичну допомогу, негайно повідомити близьких родичів чи інших осіб про його затримання і місце перебування відповідно до положень статті 213 цього Кодексу. Крім того, у відповідності до змісту вказаного протоколу, зауважень і доповнень підозрюваний не мав (а.с. 34-36). Підстав вважати протокол затримання особи таким, що не відповідає вимогам ст. 208 КПК України, у колегії суддів відсутні.
Таким чином, інші порушення, на які посилається підозрюваний, не є визначеними законом підставами для застосування менш обтяжливого запобіжного заходу.
Твердження підозрюваного про відсутність в його діях умислу на викрадення гаманця, колегія суддів визнає передчасними, оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину.
Доводи підозрюваного в частині відхилення слідчим суддею клопотань про дослідження показів свідків, потерпілого, як на підставу для скасування ухвали слідчого судді, є непереконливими, оскільки у відповідності до журналу судового засідання від 17.08.2020 слідчим суддею досліджено матеріали справи, зокрема протоколи допитів свідків та потерпілого.
Посилання підозрюваного на те, що його тримання під вартою без ухвали слідчого судді перевищує 72 години, слід визнати непереконливими, оскільки ОСОБА_8 затримано 15.08.2020, а ухвалу про застосування щодо нього запобіжного заходу постановлено слідчим суддею 17.08.2020, отже, у відповідності та у межах, передбачених ч. 1 ст. 211 КПК України.
Твердження підозрюваного ОСОБА_8 про те, що з моменту його тримання під вартою не проводились жодні слідчі дії, носять характер припущень, з урахуванням доданих до клопотання матеріалів на його обгрунтування, серед яких, зокрема протоколи допиту ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 .
Доводи підозрюваного про відсутність доказів стосовно майнової шкоди, не свідчить про помилковість висновку слідчого судді щодо можливості запобігти неналежній процесуальній поведінці підозрюваного через застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. З цих же підстав колегія суддів не бере до уваги доводи захисника підозрюваного з проводу невеликого розміру майнової шкоди.
Посилання підозрюваного ОСОБА_8 на те, що дії слідчої ОСОБА_9 щодо внесення відомостей до ЄРДР є упередженими, на переконання колегії суддів, не заслуговують на увагу, з урахуванням відсутності в діях слідчої порушень вимог ст. 214 КПК України.
Твердження підозрюваного про відсутність оголошення повного тексту ухвали, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи апеляційним судом, як і посилання захисника на те, що слідчим суддею неповно перевірені доводи викладені у клопотанні слідчого.
Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя при розгляді даного клопотання повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованого кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваного, у зв'язку із чим посилання підозрюваного та захисника на істотні порушення вимог КПК України, неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, незаконність, необгрунтованість, невмотивованість ухвали слідчого судді, на переконання колегії суддів, є непереконливими.
За таких обставин, ухвала слідчого судді, відповідно до вимог ст. 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, про що йде мова в апеляційних скаргах підозрюваного та захисника, колегія суддів не вбачає.
Істотних порушень вимог КПК України при постановленні ухвали слідчим суддею, не встановлено.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Поновити захиснику ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 17 серпня 2020 року.
Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 17 серпня 2020 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого СВ УП в метрополітені ГУНП в місті Києві ОСОБА_9 та застосовано щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 13 жовтня 2020 року включно, із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у межах 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 42 040, 00 (сорок дві тисячі сорок грн. 00 коп.) гривень, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, - залишити без змін, а апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , -залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
____________________ _______________________ ______________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4