2а-5081\09
Постанова
Іменем України
25.01.2010р. Суддя Ленінського районного суду м. Луганська Таранова О.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання неправомірними дій, зобов*язання здійснити перерахунок доплати до пенсії., -
Встановив:
У листопаді 2009 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання неправомірними дій, зобов*язання здійснити перерахунок доплати до пенсії, в якому вона посилається що вона отримує пенсію у разі втрати годувальника та доплату до пенсії як член сім*ї, зазначеної у п.! ст. 10 Закону України «Про Статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а також дружинам померлих учасника війни, які не одружилися в друге.
Підвищення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, деяких інших осіб від. 09.04.1992 року № 2262 здійснюється відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року № 35 51-ХІІ, частиною 4 статті 15 якого передбачена виплата підвищеної пенсії членам сім*ї, зазначених у п. 1 ст. Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а також дружинам померлих інвалідів ВВВ, які не одружились вдруге на 150% пенсії за віком відповідно до Закону України « Про винесення змін і доповнень до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 23.11.1995р. № 458\95-ВР з 01.01.1996.
Пунктом 2 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 5 жовтня 2005 року № 2939-ІУ, який набрав чинності, згідно п.1 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з 1 липня 2006 року, частина 3 ст. 15 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» була викладена в новій редакції наступного змісту: «дружинам (чоловіка) померлих учасників війни і бойових дій, партизанів і підпільників, визначних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружився вдруге, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання, чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 10 відсотків прожиткового мінімум для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ч. 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ пенсії призначаються органом Пенсійного фонду України. Зазначена запроваджена з 01.01.2007 року «Про Державний бюджет України на 2007р. від 19.12.2006р. № 489-У.
Таким чином, підвищення до пенсії позивачці, 3 01.11.2000 року до 30.06.2006р. становить 150 % мінімальної пенсії за віком, а з 01.11.2007р 10% прожиткового мінімум для осіб, які івтратили працездатність.
Згідно ст. 1 Закону України «Про затверджений прожитковий мінімуму на 2000р. 05.10.2000 № 2025 прожитковий мінімум на 1 особу, яка втратила працездатність встановлений розмір 216,56грн.
Згідно ст. 1 Закону України «Про затверджений прожитковий мінімуму на 2001р. 22.03.2001 № 2330 прожитковий мінімум на 1 особу, яка втратила працездатність встановлений розмір 248,77грн.
Згідно ст. 1 Закону України «Про затверджений прожитковий мінімуму на 2002р. 15.11.2001 № 2780 прожитковий мінімум на 1 особу, яка втратила працездатність встановлений розмір 268грн.( дію ст. 1 продовжено на 2003 рік згідно з Закону України 247 від 28.112002р « Про прожитковий мінімум на 2003р».
Згідно ст. 1 Закону України «Про затверджений прожитковий мінімуму на 2004р. 11.05.2004 № 1704 прожитковий мінімум на 1 особу, яка втратила працездатність встановлений розмір 284,69
Прожитковий мінімум на 2005 р. відповідно ст. 63 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005р» від 23.12.2004р. № 2285-1V на одну особу складає: 332грн.
Прожитковий мінімум на 2006 р. відповідно ст. 65 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006р» від 20.12.2005р. № 3235-ІУ на одну особу складає: з 1 січня- 350грн., з 1 квітня-359грн. 1 жовтня-366 грн.
Прожитковий мінімум на 2007 р. відповідно ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007р» від 19.12.2006р. № 489-V на одну особу складає: з 1 січня- 380грн., з 1 квітня-406грн. 1 жовтня-411 грн.
Згідно ст. 55 Закону України №Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» суми пенсії не отриманні вчасно з вини органу, що призначена та виплачує пенсії, повинні бути ви плачені за минулий час без обмеження строком.
Крім того позивачка силається на те, що вона починаючи з 2000 по данний час року, постійно перебуває на лікуванні та проходить профілактичний огляд у медичних закладах, у зв*язку з чим багато часу приділяє своєму здоров*ю та лікуванні про що позивачка надала до суду медичні картки.
Позивачка вважає, що їй була призначена та виплачувалася пенсія у відповідності до норм діючого законодавства.
Відповідач в судове засідання не з'явився, до початку слухання справи надав свої заперечення, та просив розглянути справу без їхньої участі, та просить суд прийняти законне і справедливе рішення з урахуванням норм чинного законодавства.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 отримує пенсію у разі втрати годувальника та доплату до пенсії як член сім*ї, зазначеної у п.1 ст. 10 Закону України «Про Статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а також дружинам померлих учасника війни, які не одружилися в друге.
Підвищення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, деяких інших осіб від. 09.04.1992 року № 2262 здійснюється відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року № 35 51-ХІІ, частиною 4 статті 15 якого передбачена виплата підвищеної пенсії членам сім*ї, зазначених у п. 1 ст. Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а також дружинам померлих інвалідів ВВВ, які не одружились вдруге на 150% пенсії за віком відповідно до Закону України « Про винесення змін і доповнень до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 23.11.1995р. № 458\95-ВР з 01.01.1996.
Пунктом 2 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 5 жовтня 2005 року № 2939-ІУ, який набрав чинності, згідно п.1 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з 1 липня 2006 року, частина 3 ст. 15 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» була викладена в новій редакції наступного змісту: «дружинам (чоловіка) померлих учасників війни і бойових дій, партизанів і підпільників, визначних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружився вдруге, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання, чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 10 відсотків прожиткового мінімум для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ч. 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ пенсії призначаються органом Пенсійного фонду України. Зазначена запроваджена з 01.01.2007 року «Про Державний бюджет України на 2007р. від 19.12.2006р. № 489-У.
Таким чином, підвищення до пенсії позивачці, 3 01.11.2000 року до 30.06.2006р. становить 150 % мінімальної пенсії за віком, а з 01.11.2007р 10% прожиткового мінімум для осіб, які втратили працездатність.
Крім того позивачка силається на те, що вона починаючи з 2000 по данний час року, постійно перебуває на лікуванні та проходить профілактичний огляд у медичних закладах, у зв*язку з чим багато часу приділяє своєму здоров*ю та лікуванні про що позивачка надала до суду медичні картки.
Позивачка вважає, що їй була призначена та виплачувалася пенсія у відповідності до норм діючого законодавства.
Крім того позивачка отримувала доплату до пенсію як член сім*ї, зазначеної у п.1 ст.10 Закону України»Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а також дружинам померлих учасників,які не одружились в друге у у значно меншому розмірі, ніж визначено вищезазначеними нормами.
У період з 1996 р. до 31.12.2006р. забезпечення вищезазначених норм повинен був здійснювати Луганський обласний військовий комісаріат. На виконання постанови КМУ»Про передачу органам Пенсійного фонду України функції з призначення справ була з 01.01.2007 передана до головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області.
Оскільки названими законодавствами актами передбачено перерахунку пенсії за минулий час, суд вважає вимоги позивача обгрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 6,16,19,88,90,102,104,105 КАС України, ст. 8,22,23,24 Конституції України, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993р № 3551-ХІІ, Закону України «Про пенсійне забезпечення, осіб, звільнених з івійськової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992р. № 2262-ХІІ суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання неправомірними дій, зобов*язання здійснити перерахунок доплати до пенсії - задовольнити в повному обсязі.
Поновити строк звернення до суду ОСОБА_1.
Визнати неправомірними дії Головног управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо відмови у перерахунку доплати як членам сім*ї, зазначеної у п.1ст. Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а також дружинам померлих учасників війни, які не одружились вдруге щомісячно у розмірі 150% мінімальних пенсій за віком.
Зобов*язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зробити перерахунок доплати як членам сім*ї зазначеної п1.ст.10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а також дружинам померлих учасників війни, які не одружились вдруге щомісячно у розмірі 150% мінімальних пенсій за віком, порівняних до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 01.11.200 р. по 30.06.2006 року та виплатити утворену заборгованість.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне провадження.
Суддя: О.П. Таранова