Іменем України
30.03.10 Справа №15/219-33-09
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Федоров І.О. судді Федоров І.О. , Зубкова Т.П. , Коробка Н.Д.
при секретарі: Акімовій Т.М.
за участю представників:
від позивача: Кузовова Н.М. (довіреність без номеру від 17.06.2009 р.);
від відповідача: Білецький О.В. довіреність без номеру від 04.01.2010 р., адвокат);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «ВІП-АВТОС», м. Херсон,
на ухвалу господарського суду Херсонської області від 11.12.2009 р. у справі № 15/219-33-09
за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Проторус», м. Херсон,
до відповідача: Приватного підприємства «ВІП-АВТОС», м. Херсон,
про витребування майна,
Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду від 30.03.2010 р. № 792 справу № 15/219-33-09 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий - Федоров І.О. (доповідач), судді: Зубкова Т.П., Коробка Н.Д.
Колегія суддів прийняла справу до провадження.
За заявою представників сторін фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалась, за їх згодою колегією суддів оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 11.12.2009 р. у справі № 15/219-33-09 (суддя Клепай З.В.) на підставі ст. 43-4 ГПК України задоволено частково заяву про вжиття запобіжних заходів. Накладено арешт на автомобіль «Mitsubishi Lanser X» (індивідуальна ознака - VIN-код 84708933), який знаходиться у ПП "ВІП-АВТОС", м. Херсон, вул.Залізнична, 13, код ЄДРПОУ 35667033, або у інших осіб. Відмовлено в задоволенні вжиття запобіжних заходів шляхом заборони відчуження або розпорядження іншим чином спірним автомобілем та заборони органами Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України здійснювати будь-які дії з реєстрації, перереєстрації, постановлення на облік автомобіля «Mitsubishi Lanser X» (індивідуальна ознака - VIN-код 84708933); та накладення арешту в межах ціни позову на розрахункові рахунки приватного підприємства "ВІП-АВТОС".
Ухвалу мотивовано тим, що матеріалами заяви доведено існування реальної загрози неотримання заявником автомобіля, тому заява підлягає задоволенню в частині накладення арешту на спірне майно. Інші заходи, які просить застосувати заявник, статтею 43-4 ГПК України не передбачені, тому в задоволенні цих вимог судом відмовлено.
Відповідач з ухвалою суду не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу в частині задоволення заяви про вжиття запобіжних заходів.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права. Вказує, що вжиття запобіжних заходів в даній справі є необґрунтованим та приймаючи оскаржувану ухвалу суд фактично вирішив спір по суті. Крім того, зауважив, що суд не зазначив в ухвалі ідентифікаційних ознак автомобіля, на який накладено арешт, окрім VIN-коду.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти доводів відповідача, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду - без змін. Зазначив, що спірні правовідносини між сторонами свідчать про недобросовісність відповідача у ділових стосунках, оскільки на момент укладення угоди купівлі-продажу спірний автомобіль фактично знаходився в автосалоні, а після звернення позивача з вимогою передати автомобіль відповідач повідомив, що вказаного автомобіля взагалі не існувало. Повідомив, що аналогічні спори з відповідачем перебувають у провадженні Суворовського районного суду м. Херсона. Зазначив, що застосування VIN-коду є достатньою ідентифікуючою ознакою транспортного засобу, оскільки даний код відповідно до міжнародних стандартів, які також закріплені у Державному стандарті України 35258-97, є обов'язковим елементом маркування та є індивідуальним для кожного транспортного засобу.
В судовому засіданні представники сторін підтримали свої доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї.
Згідно ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ст. 99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи та апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ВАТ «Проторус» звернулося до господарського суду з заявою про вжиття запобіжних заходів, а саме:
- накласти арешт та заборону відчуження або розпорядження іншим чином на спірне майно: автомобіль «Mitsubishi Lanser X» (індивідуальна ознака - VIN-код 84708933), який знаходиться у відповідача або інших осіб;
- заборонити органам Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України здійснювати будь-які дії з реєстрації, перереєстрації, постановлення на облік вказаного автомобіля;
- накласти арешт в межах ціни позову на розрахункові рахунки ПП «ВІП-АВТОС» (згідно з переліком).
В заяві про вжиття запобіжних заходів заявник вказав, що 25.11.2009 р. між ВАТ «Проторус» та ПП «ВІП-АВТОС» укладено договір купівлі-продажу автомобіля «Mitsubishi Lanser X» (індивідуальна ознака - VIN-код 84708933) шляхом оплати позивачем наданого ПП «ВІП-АВТОС» рахунка № СФ-000043 від 25.11.2009 р. на суму 83000,00 грн. платіжним дорученням від 25.11.2009 р. № 779. На вимогу ВАТ «Проторус» від 26.11.2009 р. передати автомобіль ПП «ВІП-АВТОС» повідомило, що рахунок на оплату виписано помилково і автомобіль з відповідним VIN-кодом не існує. Оскільки на момент укладення договору автомобіль фактично заходився в автосалоні, у ВАТ «Проторус» виникли сумніви щодо цілісності та схоронності майна, а також припущення щодо неможливості виконання рішення суду у разі задоволення позову про витребування майна.
Відповідно до ст. 43-1 ГПК України особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття, передбачених статтею 43-2 цього Кодексу, запобіжних заходів до подання позову.
Згідно ст. 43-2 ГПК України запобіжні заходи включають:
1) витребування доказів;
2) огляд приміщень, в яких відбуваються дії, пов'язані з порушенням прав;
3) накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, і знаходиться в неї або в інших осіб.
Колегія суддів зазначає, що перелік запобіжних заходів, визначений статтею 43-1 ГПК України, є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.
Оскільки даним переліком не передбачено таких запобіжних заходів, як заборона будь-яким особам вчиняти певні дії, а також накладення арешту на грошові кошти, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив позивачу задоволенні вимог про заборону відчуження або розпорядження іншим чином спірним майном, заборону органам ДАІ здійснювати будь-які дії з реєстрації, перереєстрації, постановлення на облік спірного автомобіля, а також накладення арешту на розрахункові рахунки відповідача.
Колегія суддів погоджується з накладенням арешту на автомобіль «Mitsubishi Lanser X» (індивідуальна ознака - VIN-код 84708933) з наступних підстав.
Автомобіль «Mitsubishi Lanser X» (індивідуальна ознака - VIN-код 84708933) є предметом спору в даній справі і про його витребування заявлена позовна вимога.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами дійсно існує спір щодо передачі даного автомобіля. При цьому позивач вказує на наявність автомобіля із вказаними ознаками в натурі на момент укладення угоди купівлі-продажу, а відповідач відмовляється передати автомобіль позивачу з посиланням на відсутність автомобіля за кодом та ціною, що вказані в рахунку. Дані обставини підтверджуються листуванням сторін, яке наявне в матеріалах справи (а.с. 28-31).
Встановлення обставин справи та надання оцінки доводам сторін, у тому числі щодо фактичної наявності спірного автомобіля на момент його продажу, відповідності ціни, вказаної в рахунку, дійсній вартості автомобіля згідно бухгалтерських документів, є компетенцією господарського суду першої інстанції під час розгляду справи по суті.
Оскільки на момент розгляду справи по суті спірний автомобіль може бути відчужений відповідачем іншим особам, що унеможливить виконання рішення суду про вилучення даного автомобіля у відповідача та передачу його позивачеві, колегія суддів вважає обґрунтованим накладення арешту на автомобіль «Mitsubishi Lanser X» (індивідуальна ознака - VIN-код 84708933), який є предметом спору.
Щодо заперечень відповідача про незазначення судом інших ідентифікаційних ознак автомобіля, окрім VIN-коду, колегія суддів зазначає, що в рахунку на оплату № СФ-000043 від 25.11.2009 р., на підставі якого, як вказує позивач, була здійснена оплата спірного автомобіля, зазначені наступні ідентифікаційні ознаки автомобіля: «Lanser X» (84708933).
Відповідно до абз. 1-3, 5 п. 6.1 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Мін'юсту України та Фонду державного майна від 24.11.2003 р. № 142/5/2092, що зареєстрований у Мін'юсті України, 24.11.2003 р. за № 1074/8395 визначення типу, моделі, версії колісного транспортного засобу (КТЗ), року його виготовлення, комплектності, укомплектованості, повної маси, робочого об'єму двигуна тощо проводиться на основі даних виробника КТЗ. Визначальним при цьому є ідентифікаційний номер VIN.
Ідентифікаційний номер являє собою літерно-цифрове позначення, що складається із 17 знаків, умовно поділених на 3 частини.
Структура і зміст VIN-коду визначаються ДСТУ 3525-97 "Засоби транспортні дорожні. Маркування", які складаються з міжнародного коду виробника КТЗ (перші три символи), описової частини (подальші шість символів) і розпізнавальної частини (останні вісім символів).
VIN-код розміщується на нероз'ємних складових частинах кузова або шасі і на спеціально виготовлених номерних табличках (шильдиках).
Відповідно до п. 3.7 ДСТУ 3525-97 розпізнавальна частина ідентифікаційного номеру дорожнього транспортного засобу (vehicle indicator section - VIS) - остання частина VIN, яка встановлюється заводом виробником або адміністративним органом по сертифікації дорожнього транспортного засобу (якщо випуск складає менше 500 виробів на рік) з метою ідентифікації одного дорожнього транспортного засобу від іншого.
Відповідно до п. 4.2.3 ДСТУ 3525-97 розпізнавальна частина ідентифікаційного номеру має складатися з восьми цифр та (або) літер, причому у якості першого символу рекомендується зазначати рік випуску, застосовуючи символи згідно з додатком А.
Згідно з додатком А позначення року випуску цифрою 8 означає 2008 рік випуску.
В даному випадку відома розпізнавальної частина VIN-коду (останні вісім цифр) - 84708933, де перша літера 8 - рік випуску (2008).
Таким чином, зазначення в ухвалі про вжиття запобіжних заходів марки, моделі та розпізнавальної частини VIN-коду автомобіля, на який слід накласти арешт, є достатнім для ідентифікації даного автомобіля.
Застосований судом запобіжний засіб у вигляді арешту відповідає п. 3 ст. 43-2 ГПК України та є обґрунтованим.
Враховуючи зазначене, оскаржувана ухвала суду підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 99, 101, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «ВІП-АВТОС», м. Херсон, залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Херсонської області від 11.12.2009 р. у справі № 15/219-33-09 залишити без змін.
Головуючий суддя Федоров І.О.
судді Федоров І.О.
Зубкова Т.П. Коробка Н.Д.