"27" жовтня 2009 р. Справа № 08/2289
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Кучеренко О.І., при секретарі судового засідання Кенкеч О.С., за участю представників сторін:
від позивача -представник не з'явився,
від відповідача -представник не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовною заявою
позивачакомпанії «Пі Джі Трейд»дочірнього підприємства компанії «Палма Груп С.А.»
до відповідачафізичної особи-підприємця Пугач Надії Миколаївни
простягнення 23 488,33 грн.,
Компанія «Пі Джі Трейд»дочірнього підприємства компанії «Палма Груп С.А.»звернулася до суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця Пугач Надії Миколаївни згідно договору купівлі-продажу 23 488,33 грн. заборгованості та відшкодування у зв'язку з цим державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Представник позивача у судове засідання втретє не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.
Відповідач в судовому засіданні, що відбулося 29.09.2009, позов визнала частково та зазначила, що позивачем при досягненні домовленості про оплату поставленого товару була обіцяна знижка, яка останнім при пред'явленні позову не зроблена, а тому вона не може підтвердити факт отримання нею товару згідно договору.
Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судове засідання не направив, хоча був двічі належним чином повідомлений про дату та час судового засідання.
Неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та нез'явлення представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.
23.01.2009 року між компанією «Пі Джі Трейд»дочірнього підприємства компанії «Палма Груп С.А.»(Продавцем -Позивач по справі) та фізичною особою-підприємцем Пугач Надією Миколаївною (Покупцем -Відповідач по справі) було укладено договір купівлі-продажу № 222 (Далі -Договір) за умовами якого Продавець зобов'язується продати і доставити власними силами (в межах України) Покупцю продукцію компанії «Procter&Camble»в асортименті і кількості, вказаній в додатках до Договору, а Покупець зобов'язаний прийняти вказаний товар, і оплатити його вартість.
Кількість, асортимент і найменування товару, що поставляється вказується в додатках (або Специфікаціях), виходячи з наявності товару на складі у Продавця, і відображаються в накладних, оформлених при передачі товару.
Згідно п.5.1. Договору розрахунки за товари, що поставляються, здійснюються Покупцем наступним чином:
по групі продукції 4СВ -на 10 банківських днів з моменту отримання товару;
по групі продукціїBeauty-на 20 банківських днів з моменту отримання товару;
по групі продукції Жиллєт -на 20 банківських днів з моменту отримання товару.
Відповідно до п. 5.2 Договору у випадку несплати/несвоєчасної оплати товару, Продавець залишає за собою право призупинити подальшу поставку товару до повного відшкодування вартості поставленого товару і виплати санкцій, передбачених п.6.1 Договору.
25.06.2009 Покупець передав Продавцю кошти в сум 20 000,00 грн. як передоплату за отриманий товар у відповідності до товарних накладних № SO-CA27692-91 від 26.06.2009 на суму 14 186,36 грн., № SO-CA27692-92 від 26.06.2009 на суму 8 368,42 грн. Покупцем отримано товар на загальну суму 22 554,78 грн. Покупець після отримання товару доплатив невистачаючу суму в розмірі 2 554,78 грн., що підтверджується копією касового листа № 40 від 26.06.2009.
10.07.2009 Продавцю було передано товар у відповідності до товарних накладних № SO-CA41260-91 від 10.07.2009 на суму 20 032,13 грн. та № SO-CA41260-92 від 10.07.2009 на суму 3 456,20 грн.
Невиконання Покупцем взятих на себе зобов'язань за договором стало правовою підставою для звернення до суду.
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги до задоволення не підлягають, з огляду на наступне.
Згідно частини 1 статті 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.
Згідно з частиною 1 статті 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Договір укладений сторонами, на який посилається позивач, як на правову підставу виникнення у нього права на стягнення заявленої суми, за правовою природою є договором купівлі-продажу.
Статтею 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відносини купівлі-продажу урегульовані Главою 54 ЦК України, відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 689 ЦК покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства. Частиною першою статті 692 ЦК передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Як зазначає Позивач у позовній заяві, на виконання Договору купівлі-продажу, згідно товарних накладних № SO-CA41260-91 від 10.07.2009 на суму 20 032,13 грн. та № SO-CA41260-92 від 10.07.2009 на суму 3 456,20 грн., визначений Договором товар було передано Покупцю, проте в установлений строк останній за нього не розрахувався, тому Позивач просить стягнути заборгованість у судовому порядку. В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на товарні накладні №№ SO-CA41260-91, SO-CA41260-92 від 10.07.2009.
З оглянутих у судовому засіданні оригіналів товарних накладних № SO-CA41260-91 від 10.07.2009 на суму 20 032,13 грн. та № SO-CA41260-92 від 10.07.2009 на суму 3 456,20 грн. вбачається, що на них є підпис від імені покупця із зазначенням прізвища особи, що підписалася -Горощенко.
Довіреність від приватного підприємця Пугач Н.М. на особу, яка від її імені отримувала товар за товарними накладними № SO-CA41260-91 від 10.07.2009 на суму 20 032,13 грн. та № SO-CA41260-92 від 10.07.2009 на суму 3 456,20 грн. відсутня. Інших доказів, які б підтверджували факт передачі відповідачу товарів за цими двома товарними накладними, позивач не назвав і суду не надав.
Факт отримання товару Відповідач у судовому засіданні не підтвердив.
За наявності заперечень Відповідача про отримання ним продукції за товарними накладними № SO-CA41260-91 від 10.07.2009 на суму 20 032,13 грн. та № SO-CA41260-92 від 10.07.2009 на суму 3 456,20 грн., самі ці товарні накладні без довіреності Відповідача на особу, яка одержувала продукцію не є достатніми доказами для підтвердження факту передачі продукції саме покупцю, оскільки немає підстав вважати, що особа, яка отримала товар мала на це повноваження від покупця.
Докази, що підтверджують виконання своїх зобов'язань в частині поставки товару Відповідачеві, згідно Договору на вимогу суду - Позивачем надані не були.
Частина 1 ст. 32 ГПК України встановлює, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відтак Позивач не надав суду доказів та не довів факт передачі Відповідачу товару за товарними накладними № SO-CA41260-91 від 10.07.2009 на суму 20 032,13 грн. та № SO-CA41260-92 від 10.07.2009 на суму 3 456,20 грн., а тому з підстав викладених в позовній заяві позов до задоволення не підлягає.
Керуючись ст. ст. 49, 82, 84 ГПК України, суд -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.
Суддя О.І. Кучеренко