02 листопада 2020 року м. Житомир справа № 240/13040/20
категорія 109020100
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Лавренчук О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області в якому просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 10.07.2020 №А-6381/0-640/0/22-20 у задоволенні клопотання;
- зобов"язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повторно розглянути клопотання ЗВ-9300121662020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Коростишівського району Житомирської області (за межами населених пунктів Квітневої сільської ради), орієнтовною площею до 1,0 га та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки спірних правовідносин, наданої судом.
В обгрунтування позову вказує, що на веб ресурсі електронних послуг Держгеокадастру, позивачем подано клопотання №38-9300121662020 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Коростишівського району Житомирської області (за межами населених пунктів Квітневої сільської ради), орієнтовною площею до 1,0га. Вказує, що Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області листом від 10.07.2020 №А-6381/0-640/0/22-20 повідомило про те, що відповідачем розглянуто клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 1,0 га на території Квітневої сільської ради Коростишівського району та відмовляє у задоволені клопотання. Також, в вищезазначеному листі зазначена інформація, що відповідно до довідки Відділу у Коростишівському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, вказана Позивачем земельна ділянка відноситься до земель промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення та знаходиться у третьої особи згідно Державного акту на право постійного користування землею серії 09-08 ЖТ№000039 від 04.04.1998. Інформації, згідно вичерпного переліку підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, що наведений у ч.7 ст,118 Земельного кодексу України, не зазначено. Вказує, що рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою або мотивованого рішення про відмову в наданні такого дозволу, відповідачем прийнято не було.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зауважує, що відповідно до положень нормативно-правових актів, за результатами розгляду будь-яких основних питань діяльності територіального органу Держгеокадастру, останнім має видаватися відповідний наказ. При цьому листи складаються у разі надання відповіді на звернення громадян. Тобто рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову в його наданні повинно оформлятися розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі наказу Головного управління Держгеокадастру в області. У даному випадку позивач звернувся до Відповідача не зі зверненням, а з відповідною заявою (Клопотанням), за наслідками розгляду якої суб'єкт владних повноважень мав прийняти відповідне управлінське рішення, в той час як останній протиправно направив їй відповідь у формі листа. Відсутність належним чином оформленого рішення відповідача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність чи відмову у його наданні у формі наказу свідчить про те, що уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом. Отже, наданий лист, яким відповідач повідомив позивача про відмову в задоволені клопотання, не може бути оцінений як належна відмова у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність. Просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою судді Житомисрького окружного адміністративного суду від 17.08.2020 позовну заяву залишено без руху.
На виконання вимог ухвали від 17.08.2020, до суду 31.08.2020 надійшло клопотання з додатками.
Ухвалою суду від 14.09.2020 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи. Відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження. Клопотання позивача про витребування доказів задоволено. Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області надати до суду у термін, протягом п'ятнадцяти днів, з дня отримання даної ухвали, належним чином завірені копії матеріалів, що були взяті до уваги відповідачем при розгляді клопотання ОСОБА_1 ЗВ-9300121662020.
Відділом документального забезпечення суду 30.09.2020 зареєстровано відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач вказує, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. При розгляді заяви ОСОБА_1 . Головним управлінням для отримання детальної інформації стосовно земельної ділянки, яку бажає отримати Позивач, було зроблено вілповілний запит до відділу у Коростишівському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області. З наданої довідки, від 18.06.2020 №117/404-20-0,25 чітко вбачається, що земельна ділянка яку бажає отримати позивач відноситься до категорії земель за рахунок яких надається земельна ділянка та Форма власності: землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, форма власності державна, а дана довідка також додається та враховується при розробленні відповідної документації із землеустрою, а тому є належним та допустимим доказом для підтвердження відповідної категорії земель, та відповідно спростовує доводи позивача щодо протиправності відмови у наданні дозволу. Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області уповноважене розпоряджатися землями сільськогосподарського призначення державної форми власності на території Житомирської області які розташовані за межами населених пунктів. В даному випадку земельна ділянка відноситься до державної форми власності, категорія земель; землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, а тому Головне управління Держгеокадастру не є розпорядником даних земельних ділянок, про що безпосередньо і зазначалося у відмові. З вищенаведеного чітко вбачається, що Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області правомірно, враховуючи всі фактичні обставини, надало відмову у наданні дозволу позивачу.
До відзиву надано витребувані ухвалою суду від 4.09.2020 документи, а саме: копію довідки про надання дозволу на складання документації із землеустрою щодо перерачі земельної ділянки у власність від 18.06.2020; копію державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЖТ №000039; копію листа відповідача від 10.07.2020 №А-6381/0-640/0/22-20.
До суду 19.10.2020 надійшла відповідь на відзив у якому позивач вказує, що відповідач у відзиві заперечує щодо вимоги в надані дозволу на виготовлення проекту землеустрою, посилаючись на судову практики, відповідного до якої належним способом захисту та відновлення прав позивача буде зобов'язання органу Держгеокадастру повторно розглянути відповідну заяву позивача про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою. Вказане доводить, що відповідач достатнім чином не проаналізував зміст мого позову, так як і попередньо зміст мого клопотання, та зробив лише формальну відписку. Відповідачем, як територіальним органом Держгеокадастру (суб'єктом владних повноважень у сфері земельних відносин), якому належить розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення на території Житомирській області, в супереч вимог Земельного кодексу України та покладених на нього обов'язків, в моєму випадку безпосередньо не досліджено фактичні обставини, необхідні для повного та всебічного з'ясування наявності чи відсутності встановлених законом підстав для відмови в задоволенні клопотання. Вважає, що довідка відділу у Коростишівському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 18.08.2020 №117/404-20-0.25 не може бути достатнім та належним підтвердженням, що вказана позивачем земельна ділянка відноситься до земель промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення та знаходиться у користуванні третьої особи згідно Державного акту на право постійного користування землею серії 09-08 ЖТ№000039 від 04.04.1998. Отже, лише копія Державного акту па право постійного користування землею серії 09-08 ЖТМя000039 від 04.04.1998 не може вказувати на відповідність місцезнаходження фактично розглянутої земельної ділянки відповідачем до бажаної земельної ділянки, зазначеної в клопотанні позивача та викладеної інформації у довідці відділу у Коростишівському районі Головним управлінням Дероюгеокадастру у Житомирській області в цілому. Просить задовольнити позов.
Заперечення Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області зареєстроване відділом документального забезпечення суду 21.10.2020. Відповідач вказує, що дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є рішенням, без якого не може бути реалізоване право на отримання земельної ділянки у власність. Відтак, відмова відповідного органу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, навіть якщо вона, на думку особи, є протиправною, не має наслідком порушення прав та інтересів особи, яка має намір отримати земельну ділянку. Звертаючись до суду з позовом про зобов'язання відповідача надати дозвіл на виготовлення документації із землеустрою, позивач намагався усунути перешкоду у реалізації його прав, якої у дійсності немає. Просить відовити у задоволенні позову.
До суду 21.10.2020 надійшло клопотання відповідача про закриття провадження у справі.
Ухвалою суду від 28 жовтня 2020 року постановлено: відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про закриття провадження у справі.
Суд, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), позовну заяву, з'ясувавши обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з таких підстав.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Встановлено, що 15 червня 2020 року ОСОБА_1 у електронному сервісі Держгеокадастру, скориставшись електронною послугою, доступною після авторизації в особистому електронному кабінеті "Подання заяви з надання дозволу на розроблення документації із землеустрою", подав клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для одержання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею до 1,0га, яка розташована на території Коростишівського району Житомирської області (за межами населених пунктів Квітневої сільської ради). До клопотання додано бажане місце розташування земельної длянки. Клопотанню присвоєно №ЗВ-9300121662020.
Листом №А-6381/0-640/00-20 від 10.07.2020, Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області відмовило у задоволенні клопотання. Вказало, що відповідно до довідки Відділу у Коростишівському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській оьбласті, вказана заявником земельна ділянка відноситься до земель промисловості, транспрту, звязку, оборони та нішого призначення та знаходиться у постійному користуванні третьої особи згідно Державного акту на право постійного користування землею серії 09-08ЖТ№000039 від 04.04.1998. Відповідно до чинних норм законодавства та Положення про Головне управління Держгеокадастру в Житомирській області, Головне управління Держгеокадастру в Житомирській області є розпорядником земель виключно сільськогосподарського призначення державної власності (а.с. 20).
Вважаючи таку відмову необґрунтованою та протиправною, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.
Спірні відносини регулюються нормами Земельного кодексу України (далі - ЗК України).
У статті 118 ЗК України визначено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами України.
Відповідно до положень частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для … ведення особистого селянського господарства … у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.(ч. 7 ст. 118 ЗК України
Отже, статтею 118 ЗК України наведено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу, у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою: а) надати дозвіл; б) надати мотивовану відмову у наданні дозволу.
Отже, у разі вчинення інших дій, ніж визначені ст. 118 ЗК України, вони є незаконним способом поведінки органу, є проміжними відповідями на звернення, не містять чіткого та однозначного рішення про відмову, а отже не можуть вважатися "відмовою у наданні дозволу" у розумінні частини сьомої статті 118 ЗК України.
Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 червня 2020 року у справі №806/316/17.
Суд відмічає, що дозвіл або відмова у його наданні є змістом відповідного індивідуального правового акту.
Правовий статус ГУ Держгеокадастру в області визначено Положенням про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженим Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 29.09.2016 №333 (далі - Положення №333).
У пункті 8 Положення №333 передбачено, що Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру. Відповідно до пункту 10 начальник Головного управління підписує накази Головного управління.
Порядком подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 12.04.2005 №34/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 15.05.2013 № 883/5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.04.2005 за № 381/10661, встановлено, що наказ, розпорядження, постанова, рішення (далі - розпорядчий документ) - акт організаційно-розпорядчого характеру чи нормативно-правового змісту, що видається суб'єктом нормотворення у процесі здійснення ним виконавчо-розпорядчої діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданої компетенції з основної діяльності, адміністративно-господарських або кадрових питань, прийнятий (виданий) на основі Конституції та інших актів законодавства України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та спрямований на їх реалізацію, спрямування регулювання суспільних відносин у сферах державного управління, віднесених до його відання.
Отже, рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки оформляється розпорядчим індивідуальним правовим актом - наказом Головного управління Держгеокадастру в області. Відповідно, такі рішення не можуть оформлятися листами у відповідь на клопотання заявника.
Разом з тим, матеріалами адміністративної справи підтверджується, що за результатом розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для одержання безоплатно у власність земельної ділянки, відповідачем жодного розпорядчого правового акту прийнято не було. Відповідь надано у формі листа №А-6381/0-640/0/22-20 від 10.07.2020.
Однак, позивач помилково вважає лист №А-6381/0-640/0/22-20 від 10.07.2020 рішенням відповідача, оскільки лист не є рішенням суб'єкта владних повноважень (індивідуальним актом) у розумінні пункту 19 частини першої статті 4, частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому не може бути предметом судового розгляду.
Суд не вбачає підстав для надання правової оцінки викладеним у листі №А-6381/0-640/0/22-20 від 10.07.2020 обставинам та перевіряти їх на відповідість вимогам ЗК України, оскільки відповідач не прийняв жодного передбаченого законом рішення за наслідками розгляду клопотання ОСОБА_1 , а лише надіслав позивачу лист, у якому повідомив про відсутність підстав для надання дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.
Окрім того, Верховний Суд у постанові від 18 червня 2020 року у справі №806/316/17 дійшов висновку про те, що відсутність належним чином оформленого наказу Головного управління Держгеокадастру в області про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки після спливу встановленого законом місячного строку розгляду клопотання особи, не зважаючи на надсилання заявнику листів про розгляд клопотання, свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом. Отже, має місце протиправна бездіяльність.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.
Отже, відповідач, допустив протиправну бездіяльність, не прийнявши жодного з передбачених статтею 118 ЗК України рішень.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачений судовий збір у розмірі 840,80 грн, що підтверджується квитанцією №0.0.1793798344.1 від 07.08.2020.
У зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог та сплатою судового збору за одну позовну вимогу немайнового характеру, суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у повному розмірі.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позовну заяву задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо нерозгляду у передбачений законодавством спосіб заяви ОСОБА_1 від 15.06.2020 №ЗВ-9300121662020 про надання дозволу на розроблення документації землеустрою для одержання безоплатно у власність земельної ділянки для "01.03 Для ведення особистого селянського господарства" орієнтовною площею до 1,0га яка розташована на території Коростишівського району Житомирської області (за межами населених пунктів Квітневої сільської ради).
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області(вул. Довженка, 45, Житомир,10002, код ЄДРПОУ 39765513) у передбачений Земельним кодексом України строк розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 15.06.2020 №ЗВ-9300121662020 "про надання дозволу на розроблення документації землеустрою для одержання безоплатно у власність земельної ділянки, для ведення особистого селянського господарства" орієнтовною площею до 1,0 га яка розташована на території Коростишівського району Житомирської області (за межами населених пунктів Квітневої сільської ради) та видати за наслідками його розгляду наказ по суті порушеного у клопотанні питання у відповідності з вимогами статті 118 Земельного кодексу України.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (вул. Довженка, 45, Житомир,10002, код ЄДРПОУ 39765513) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) документально підтверджені судові витрати у сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Лавренчук