Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"30" жовтня 2020 р.м. ХарківСправа № 927/777/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Добрелі Н.С.
при секретарі судового засідання Сланова М.Ю.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Заступника керівника Ніжинської місцевої прокуратури в інтересах держави, в особі Лосинівської селищної ради, смт. Лосинівка
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп"
про визнання недійсними угод та стягнення коштів
за участю :
прокурора - Хольченков А.О., посвідчення № 056120 від 14.04.2020 року;
представника позивача - не з'явився;
представника відповідача - Макаров С.О., на підставі ордеру від 07.06.2019 року.
Заступник керівника Ніжинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Лосинівської селищної ради Ніжинського району Чернігівської області звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП" про:
визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 22.01.2019 до договору постачання природного газу (для споживачів, які не є побутовими) № 19-111 від 04.01.2019, укладену між Лосинівською селищною радою Ніжинського району Чернігівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНССЕРВІС -ГРУП",
визнання недійсною додаткової угоди № 2 від 25.01.2019 до договору постачання природного газу (для споживачів, які не є побутовими) № 19-111 від 04.01.2019, укладену між Лосинівською селищною радою Ніжинського району Чернігівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНССЕРВІС -ГРУП",
визнання недійсною додаткової угоди № 3 від 30.01.2019 до договору постачання природного газу (для споживачів, які не є побутовими) № 19-111 від 04.01.2019, укладену між Лосинівською селищною радою Ніжинського району Чернігівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНССЕРВІС -ГРУП".
стягнення коштів у сумі 253 439,72 грн.
Свої вимоги прокурор обґрунтовує тим, що спірні додаткові угоди укладено сторонами з порушенням вимог ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", отже наявні правові підстави для визнання спірних угод недійсним; вимоги по стягненню 253 439,72 грн прокурор обґрунтовує тим, що внаслідок укладення сторонами з порушенням вимог закону додаткових угод, якими збільшено ціну, з місцевого бюджету безпідставно та у надмірній сумі сплачено відповідачу кошти у сумі 253 439,72 грн.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 16.09.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження.
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 06.11.2019 року справу № 927/777/19 за позовом Заступника керівника Ніжинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Лосинівської селищної ради Ніжинського району Чернігівської області (код 04412461) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-груп" (код 39869593) про визнання додаткових угод недійсними та стягнення коштів передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Харківської області.
Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 29.11.2019 року справу № 927/777/19 призначено до розгляду судді Добрелі Н.С.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.12.2019 року прийнято справу № 927/777/19 до свого провадження. Розгляд справи визначено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено справу № 927/777/19 до розгляду у підготовчому засіданні на "18" грудня 2019 р.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.12.2019 року провадження у справі 927/777/19 зупинено до вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах у справі №912/2385/18 та оприлюднення повного тексту постанови.
20.07.2020 року у Єдиному державному реєстрі судових рішень було опубліковано повний текст постанови Великої Палати Верховного суду від 26.05.2020 року по справі № 912/2385/18.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.07.2020 року провадження у справ було поновлено, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, призначено підготовче засідання на 26.08.2020 року.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.08.2020 року підготовче засідання було відкладено на 09.09.2020 року.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.09.2020 року відмовлено в задоволенні заяви відповідача про залишення позову без розгляду.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.09.2020 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до розгляду по суті на 30.09.2020 року.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.09.2020 року, яка занесена до протоколу судового засідання, в судовому засіданні оголошено перерву до 19.10.2020 року.
Ухвалою-повідомленням від 28.10.2020 року повідомлено учасників справи про те, що 19.10.2020 року судове засідання не відбулось, у зв'язку з перебуванням на лікарняному судді Добрелі Н.С. та призначено судове засідання на 30.10.2020 року.
Прокурор в судовому засіданні 30.10.2020 року підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити, посилаючись на не відповідність додаткових угод вимогам діючого законодавства, у зв'язку з чим просить суд визнати їх недійсними та стягнути з відповідача надмірно сплачені позивачем кошти.
Представник відповідача в судовому засіданні 30.10.2020 року проти позову заперечує, посилаючись на те, що додаткові угоди до договору постачання природного газу (для споживачів, які не є побутовими) № 19-111 від 04.01.2019 укладені у відповідності до вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим просить суд відмовити в задоволенні позову прокурора.
Представник позивача в судове засідання 30.10.2020 року не з'явився, ухвали суду направлялись на адресу позивача, вказану у позові та яка співпадає з адресою у витягу з ЄДРПОУ.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Як свідчать матеріали справи, позивач був обізнаний про розгляд даної справи, про що свідчать поштові повідомлення про вручення поштових відправлень із відмітками про вручення.
Проте позивач правом на участь в судових засіданнях не скористався.
Враховуючи те, що судом було здійснено всі заходи, щодо належного повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи, та приймаючи до уваги те, що судом не було визнано явку позивача в судове засідання обов'язковою, суд дійшов висновку про те, що його неявка в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши вступне слово прокурора та представника відповідача, з'ясувавши обставини справи та дослідивши подані суду докази, перевіривши відповідність доводів сторін фактичним обставинам справи, судом встановлено наступне.
Лосинівською селищною радою Ніжинського району Чернігівської області (позивач) проведено відкриті торги щодо закупівлі 172041 метрів кубічних газового палива ДК 021:2015:09120000-6 (природний газ) з очікуваною вартістю 2 629 564,00 грн.
Оголошення про проведення відкритих торгів відділом оприлюднено 26.11.2018 року (а.с. 76, том 1) на веб-порталі Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель «Рrоzоrrо» (UA-2018-11-26-002588-с). Кінцевий строк подання тендерних пропозицій замовником (позивач) визначено 12.12.2018 року.
Учасниками вказаних відкритих торгів зареєструвалися: ТОВ УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП», ТОВ «ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ», ТОВ «АС», ТОВ «УКРГАЗРЕСУРС» та ТОВ «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ» (а.с. 77, том 1).
Згідно реєстру отриманих пропозицій ТОВ «УКРТРАНССЕРВІС- ГРУП» подав пропозиції 11.12.2018.
За результатом аукціону та розгляду тендерної пропозиції тендерним комітетом Лосинівської селищної ради відповідно до протоколу № 3 від 18.12.2018 року (а.с. 80-81, том 1) визнано учасником-переможцем тендерну пропозицію ТОВ «УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП», яке запропонувало найнижчу цінову пропозицію серед учасників відкритих торгів, а саме - 1 589 658,84 грн. за 172041 тис. м. куб газу, тобто за ціною 9 240 грн. (з ПДВ) за 1000 метрів кубічних газового палива.
За результатами вищезазначених торгів 04.01.2019 між Лосинівською селищною радою (Споживач) та ТОВ «УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП» (Постачальник) укладено договір № 19-111 постачання природного газу (для споживачів, які не є побутовими) (а.с. 57-62, том 1).
Умовами договору було передбачено постачання Споживачу Газового палива (природного газу) код за ДК 021:2015-09120000-6 за ціною за 1000 куб.м. - 9240,00 грн. (разом з ПДВ) (п.п. 1.1, 1.2, 4.1, 4.2).
Загальна сума договору становить 1 589 658,84 грн. (з ПДВ).
Згідно п. 10.1 договору він набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2019, а в частині проведення розрахунків до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за договором.
Відповідно до п. 10.10 Договору його невід'ємною частиною є Додатки - Договірні обсяги постачання природного газу, яким передбачено, що Постачальник здійснює протягом 2019 року постачання природного газу Споживачеві для власного споживання в обсязі 172,041 тис. куб.м., у тому числі у січні 2019 - 39,213 тис. куб.м., у лютому - 39,000 тис. куб.м ; у березні - 21,822 тис. куб.м; у квітні - 9,735 тис. куб.м тощо.
У подальшому упродовж січня 2019 року між Споживачем та Постачальником укладено 3 додаткові угоди про збільшення ціни за одиницю товару без зміни загальної суми зазначеного договору, а саме додатковими угодами:
- № 1 від 22.01.2019 збільшено ціну за 1000 куб.м. - з 9240,00 грн. до 10160,00 грн., з ПДВ (ціна зросла на 9,95%), та зменшено загальний обсяг постачання газу до 156,462 тис. м.куб (а.с. 63, том 1);
- № 2 від 25.01.2019 збільшено ціну за 1000 куб.м. - до 11 175,00 грн., з ПДВ (ціна зросла на 9,99%), та зменшено обсяг постачання газу до 142,251 тис. м. куб. (а.с. 64, том 1);
- № 3 від 30.01.2019 збільшено ціну за 1000 куб.м. - до 12 290,00 грн., з ПДВ (ціна зросла на 9,97%), та зменшено обсяг постачання газу до 129,345 тис. м. куб. (а.с. 65, том 1).
Таким чином, у остаточній тендерній пропозиції ТОВ «УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП», яка оприлюднена 11.12.2018 о 12 год. 19 хв. на інтернет-ресурсі «PROZORRO» брало на себе зобов'язання постачати Газове паливо (природний газ) за ДК 021:2015 - 09120000-6 в обсязі - 172,041 тис. куб.м. за ціною за 1 куб. м. 9,24 тис. гри. (з ПДВ), при цьому прокурор вказує, що відповідач зазначив та підписав зобов'язання про те, що вивчивши тендерну документацію та технічні вимоги, він має можливість та погоджується виконати вимоги замовника та Договору на загальну суму 1 589 658,84 грн. (з ПДВ) , тобто по ціні за 1000 куб.м. - 9240 грн. (з ПДВ).
У тендерній документації на проведення Лосинівською селищною радою закупівлі природного газу передбачено, що постачання газу за договором має відбуватися до 31.12.2019.
Таким чином, відповідач взяв на себе зобов'язання упродовж 2019 року постачати природний газ за ціною 9240 грн. (з ПДВ) за 1 тис. куб. м.
Крім того, учасник погодився дотримуватися умов даної тендерної пропозиції протягом 90 календарних днів з дня розкриття тендерних пропозицій та зазначив, що тендерна пропозиція буде обов'язковою для нього.
Однак, через 10 днів після укладення договору № 19-111 на постачання природного газу (для споживачів, які не є побутовими) від 04.01.2019 ТОВ «УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП» листами від 14.01.2019, 15.01.2019 та 16.01.2019 пропонує укладення 3 додаткових угод щодо підвищення ціни на газ до 10 % у кожній угоді (а.с. 66, 68, 70, том 1).
Вказане на думку прокурора свідчить, що під час проведення процедури закупівлі, при поданні остаточної пропозиції (аукціону) ТОВ «УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП» свідомо занизило ціну з метою отримання перемоги.
Враховуючи вищенаведене прокурор звернувся до суду з позовом про визнання недійсними додаткових угод № 1 від 22.01.2019 року, № 2 від 25.01.2019 року та № 3 від 30.01.2019 року.
Відповідач у своєму відзиві, заперечуючи проти позову вказує на те, що спірні додаткові угоди були укладені у відповідності до вимог чинного законодавства, підставою для їх укладення слугувало коливання цін на природний газ після укладення договору на поставку газу, у зв'язку з чим вимоги прокурора є безпідставними. Крім того, відповідач посилається на постанови Верховного Суду, в яких зокрема викладено позицію щодо неможливості визнання недійсним нікчемного правочину, які на думку відповідача підлягають застосуванню у даному випадку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.
У відповідності до ст. 180 Господарського кодексу України (істотні умови господарського договору) зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
У частині першій ст. 175 Господарського кодексу України визначено, що майново- господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 185 Господарського кодексу України до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.
Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частинами 4, 5 ст. 656 Цивільного кодексу України, до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.
У абзаці 2 частини 3 ст. 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Відповідно до приписів частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Предметом спору у даній справі є відповідність укладених Додаткових угод № 1 від 22.01.2019 року, № 2 від 25.01.2019 року та № 3 від 30.01.2019 року до Договору від 04.01.2019 №19-111 про постачання природного газу, приписам чинного законодавства, а також обґрунтованість розміру стягуваної суми.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року №922-VIII, метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Частиною першою статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
За приписами частини четвертої статті 36 вказаного Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.
Таким чином, Законом встановлено імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватись виключно у випадках, визначених статтею 36 Закону України "Про публічні закупівлі".
Відповідно до постанови Верховного Суду від 12.09.2019 зі справи № 915/1868/18 та викладеної у ній позиції про таке.
Відповідно до листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 «Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю» роз'яснено, що згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. При цьому, норма пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону поширюється на договори про закупівлю, у разі якщо предметом закупівлі є товар. Разом з тим, виходячи зі змісту частини першої статті 653 ЦК України, у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов. Таким чином, у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов'язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін. Ураховуючи викладене, при кожному внесенні змін до договору про закупівлю у вищезазначеному випадку шляхом укладання додаткової угоди до договору, сторони договору зобов'язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу. Водночас внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на момент підписання Договору сторонами були погоджені всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов'язань за Договором відповідно до вимог частини третьої статті 180 Господарського кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі».
Умовами договору було передбачено постачання Споживачу Газового палива (природного газу) код за ДК 021:2015-09120000-6 за ціною за 1000 куб.м. - 9240,00 грн. (разом з ПДВ) (п.п. 1.1, 1.2, 4.1, 4.2).
Загальна сума договору становить 1 589 658,84 грн. (з ПДВ).
В свою чергу, згідно з додатковими угодами від 22.01.2019 №1, від 25.01.2019 № 2, від 30.01.2019 №3, відповідачем тричі змінено істотні умови Договору, а саме, збільшено ціну за одиницю товару з 9240,00 грн. до 12290,00 грн. та зменшено кількість товару до 129,345 тис. куб.м. Фактично ціна за 1000 куб.м (одиницю товару) збільшилася більше ніж на 30% менше ніж за місяць, а об'єм газу, який підлягав поставці було зменшено, порівняно з погодженим під час закупівлі.
Необхідність укладення оспорюваних додаткових угод до Договору обґрунтовано Відповідачем коливанням ціни газу на ринку, на підтвердження такого коливання було надано наступні документи.
Для укладення додаткової угоди № 1 від 22.01.2019 ТОВ «УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП» на підтвердження зростання ціни на товар надало разом з листом від 14.01.2019 № 167/1119 експертний висновок Черкаської Торгово-промислової палати №0-10 від 04.01.2019 (а.с. 67, том 1).
На вирішення експертизи поставлено наступне завдання згідно заявки замовника: «надання інформації про вартість природного газу (як товару) на підставі прейскуранту НАК «Нафтогаз України». Тобто експерту не ставилися питання щодо визначення динаміки ціни на природний газ або проведення аналізу вартості ціни на газ на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами чи проведення інших досліджень, які б підтверджували коливання ціни природного газу на ринку.
Згідно висновку експерта на підставі прейскуранта НАК «Нафтогаз України» ціна природного газу як товару для промислових споживачів та інших суб'єктів господарської діяльності для потреб, що не підпадають під дію Положення про покладання спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу за умови попередньої оплати до періоду (календарний місяць) поставки газу та за умови оплати протягом або після періоду (календарний місяць) поставки газу з 1 січня 2019 року складає 10822,80 грн. за 1000 м куб.»
Наданий Постачальником висновок Черкаської ТПП України не містить жодних відомостей про коливання ціни (не доводять факти коливання ціни) товару на ринку у період після укладення договору від 04.01.2019, а саме з 04 по 22.01.2019.
Крім того, вказані в експертному висновку Черкаської Торгово- промислової палати від 04.01.2019 ціни (з 1 січня 2019 року) вже діяли на момент укладення договору від 04.01.2019.
Разом з тим, прейскуранти НАК «Нафтогаз України», на які посилається Черкаська Торгово-промислова палата, засвідчують, що коливання ціни природного газу на ринку відбувалося у бік зменшення.
Так, згідно прейскурантів НАК «Нафтогаз України» (який є найбільшим підприємством паливно - енергетичного комплексу в Україні), що знаходяться у вільному доступі на офіційному сайті (http.//www.naftogaz.com) (а.с. 103-111, том 1):
з 1 грудня 2018 року ціна для постачальників (споживачів III категорії) для подальшої реалізації газу установам та організаціям, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, промисловим споживачам становила 12180 грн. (з ПДВ) за 1000 м куб.;
з 1 січня 2019 року для споживачів, які не підпадають під дію Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу становила 10822 грн. (з ПДВ) за 1000 м куб.;
з 1 лютого 2019 року - 10460,40 грн. (з ПДВ) за 1000 м куб.
У подальшому зниження ціни на газ згідно прейскурантів НАК «Нафтогаз України» відбувалося кожного місяця та з 1 серпня 2019 року становила - 5568,00 грн. (з ПДВ) за 1000 м куб. для споживачів, які не підпадають під дію Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку за умови попередньої оплати до періоду (календарний місяць) поставки газу, що вдвічі нижче ціни, яка визначена сторонами у договорі №19-111 від 04.01.2019, з урахуванням укладених додаткових угод.
Згідно листа Головного Управління статистики у Чернігівській області №04-09/441-19 від 25.02.2019 (а.с. 98, том 1) Держстат веде спостереження за змінами роздрібних цін на газ природний лише для побутових споживачів. За даними спостереження коливання цін на газ природний для побутових споживачів у період з грудня 2018 по січень 2019 року не відбувалося.
Для укладення додаткової угоди № 2 від 25.01.2019 ТОВ «УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП» направило на адресу Лосинівської селищної ради лист від 15.01.2019 № 262/1119, у якому пропонувало підвищити ціну до 10% надавши на підтвердження росту цін довідку Асоціації «Газові трейдери України» від 08.01.2019 (а.с. 69, том 1).
Згідно вказаної довідки середня ринкова ціна на природний газ станом на 08.01.2019 становила 11200,00 грн. за тис. куб.м, у тому числі витрати на транспортування за умови оплати до кінця місяця, наступного за місяцем постачання. Видобувні компанії пропонують ресурс в січні 2019 року на оптовому ринку за ціною 9900-10000 грн. за тис. куб.м.
Таким чином, наведена довідка констатує наявність різних цін на природний газ: 1) на умовах післяплати з витратами на транспортування; 2) на умовах оптової закупівлі. Одночасно, вона не містить жодних відомостей про коливання ціни товару на ринку, зокрема, у бік зростання за період після укладення попередньої угоди № 1 від 22.01.2019, а саме з 22 по 25.01.2019. З огляду на це, довідка Асоціації «Газові трейдери України» від 08.01.2019 не може слугувати підставою для зміни істотних умов договору на підставі п.2 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі».
Для укладення додаткової угоди № 3 від 30.01.2019, яку направило ТОВ «УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП» до Лосинівської селищної ради листом від 16.01.2019 №322/19, у якому пропонувало підвищити ціну до 10 %, надано експертний висновок Житомирської Торгово-промислової палати від 11.01.2019 №В-22 (а.с. 71, том 1).
Згідно експертного висновку Житомирської ТПП від 11.01.2019 коливання ціни на природний газ для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевого бюджетів на території України станом на січень 2019 року становило 12819 - 12950 грн. за 1 тис. куб.м. Вказана ціна на природний газ, яка склалася на січень 2019 року, є дійсною на дату експертизи (11.01.2019) та може змінюватися в більшу чи меншу сторону.
Таким чином, станом на дату укладення додаткової угоди №3 від 30.01.2019 ціна визначена експертом не була дійсною, а різниця у ціні становила лише 131 грн. Крім того, експертний висновок не містить жодних відомостей щодо аналізу вартості ціни на газ на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами чи проведення інших досліджень, які б підтверджували коливання ціни природного газу на ринку. Відсутні будь-які дані про зростання або зниження ціни на природний газ за період після укладення попередньої угоди № 2 від 25.01.2019, а саме з 25 по 30.01.2019. З огляду на вказане, експертний висновок Житомирської Торгово-промислової палати від 11.01.2019 №В-22 не може слугувати підставою для зміни істотних умов договору на підставі п.2 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі».
Крім того, експертні висновки Черкаської ТПП від 04.01.2019, Житомирської ТПП від 11.01.2019 та лист Асоціації «Газові трейдери України» від 08.01.2019, на підставі яких укладалися додаткові угоди, видані ще до укладення додаткової угоди № 1 від 22.01.2019. У зв'язку із цим, вказані документи не підтверджували коливання ціни після її укладення та не могли бути підставою для укладення додаткових угод №1 та №2.
Таким чином, вищезазначені обставини спростовують посилання відповідача на те, що додаткову угоду № 1 від 22.01.2019 було укладено саме на підставі вищезазначеного експертного висновку.
На підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання).
Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору.
Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.
Так, період між датою укладення договору №19-11 від 04.01.19 та зміною ціни товару згідно додаткової угоди № 1 від 22.01.2019 склав - 18 днів (з 04 по 22.01.2019); зміни ціни після додаткової угоди № 1 від 22.01.2019 до додаткової угоди № 2 від 25.01.2019-3 дні (з 22 по 25.01.2019); збільшення ціни після додаткової угоди № 2 від 25.01.2019 до додаткової угоди № 3 від 30.01.2019 - 5 днів (з 25 по 30.01.2019).
Однак, надані ТОВ «УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП» документи на підтвердження коливання ціни на товар інформації та даних щодо коливання ціни на товар в межах зазначених періодів не містять.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що вищезазначені експертні висновки не підтверджують коливання ціни на природний газ, а лише констатують рівень цін згідно з прейскурантом НАК Нафтогаз України та рівень загальних ринкових цін на газове паливо тільки на час укладення спірних угод та мають виключно інформаційний характер.
При цьому, матеріали справи не містять доказів на підтвердження ринкової вартості газу на момент укладення Договору, що дало б можливість порівняти рівень цін та дійти висновку про зменшення або збільшення ціни впродовж 18 днів (з 04.01.2019 - дата укладення Договору до 22.01.2019 - дата набрання чинності додатковою угодою № 1 до Договору).
Таким чином, необхідність внесення зазначених змін не можна вважати обґрунтованою та такою, що підтверджено документально, оскільки у експертних висновках, на які посилався відповідач, як на підставу підвищення цін, відсутня інформація щодо коливання ціни на ринку газу у січні 2019 року в сторону збільшення. З них також не можливо відслідкувати динаміку цін, а отже і встановити її рух.
Описана вище можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісної конкуренції, зловживань та корупційних дій робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є очевидним порушенням принципів процедури закупівлі, встановленим преамбулою та ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі ."
При цьому, суд зауважує, що укладення додаткових угод до Договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, тим самим спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання Договору.
Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 3 Закону України «Про публічні закупівлі» (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.09.2019 зі справи № 915/1868/18).
Разом з цим, суд зазначає, що на підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.
Аналогічну правову позицію щодо підстав зміни ціни за одиницю товару у договорі про закупівлю підтримав суд касаційної інстанції (постанова Верховного Суду від 15.03.2018 у справі № 910/4474/17, постанова Вищого господарського суду України від 15.05.2014 у справі № 904/3255/13).
Так, суди переглядаючи справи за касаційними скаргами відповідачів погодились із висновками судів апеляційної інстанції, що сторони у випадку коливання цін на ринку (як в бік зменшення, так і в бік збільшення ціни) наділені правом вносити зміни до ціни товару декілька разів, але не більше, ніж на 10 % від ціни за одиницю товару, і такі зміни сторони вносять з урахуванням вже внесених попередніх змін. Для внесення змін до умов договору щодо ціни товару визначальним є не просто коливання ціни, а й те, що таке коливання сторонами не було враховано попередніми змінами. Суд звернув увагу, що існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинно бути доведеним, документально підтвердженим. Тобто відповідні документи, що підтверджують коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.
Щодо посилань відповідача на постанови Верховного Суду у справах № 910/17258/17, № 916/3156/17 про наслідки нікчемності правочину, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 37 ЗУ «Про публічні закупівлі» (в редакції яка діяла на момент укладення договору та угоди) визначено конкретні випадки нікчемності та порушення при укладенні договору закупівлі, які безумовно тягнуть визнання договору нікчемним:
Зокрема, договір про закупівлю є нікчемним у разі: його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону;
його укладення в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону;
його укладення з порушенням строків, передбачених частиною другою, статті 32 та абзацом восьмим частини третьої статті 35 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв'язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.»
При цьому ч. 4 ст. 36 цього Закону, а саме абз.1, встановлює таку вимогу до договору закупівлі, зокрема: «Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, та визначено випадки, за яких допускається зміна істотних умов договору про закупівлю (зміну ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, тощо)».
Отже ст. 37 стосується лише порушень допущених при (на стадії) укладенні договору закупівлі, та не стосується порушень допущених внесенні змін до договору, здійснених після його укладення.
Крім того, законодавцем при внесені змін до вказаного вище Закону, які діють з 19.04.2020 (закон викладено у новій редакції), у ст. 41 виокремлено випадки за наявності яких допускається зміна істотних умов договору в окрему частину (5), при цьому підставу щодо нікчемності договору про закупівлю: укладення договору з порушенням вимог частини четвертої ст. 41 Закону залишено без змін (у попередній редакції ст. 36).
Також суд вважає за необхідне зауважити, що предметом спору у справі № 910/17258/17 є визнання недійсним договору оренди та предметом спору у справі № 916/3156/17, на які посилається відповідач, є застосування наслідків недійсності договору про розірвання договору застави майнових прав, в той час, як предметом даного спору є визнання недійсними додаткових договорів до договору про поставку газу.
Тобто предмети спору у постановах Верховного Суду та у даній справі є різними.
Приймаючи до уваги вищенаведене, слід дійти висновку, що відповідачем без будь-яких належних на те підстав, без жодного належно обґрунтованого документального підтвердження щодо коливання ціни на природний газ та щодо підвищення ціни на природний газ, в порушення норм Закону України «Про публічні закупівлі» та положень укладеного договору, укладено додаткові угоди згідно яких зменшено обсяги поставки природного газу, при цьому збільшено ціну за одиницю товару, що в свою чергу не відповідає вимогам тендерної документації.
Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Крім того суд вважає за необхідне зазначити, що після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.
З прийняттям у 2006 році Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.
Як зазначено у рішенні по справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 року, заява № 4909/04, що суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.
Отже, підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що додаткові угоди № 1 від 22.01.2019 року, № 2 від 25.01.2019 року, № 3 від 30.01.2019 року до договору постачання природного газу (для споживачів, які не є побутовими) № 19-111 від 04.01.2019 року, укладено всупереч вимогам Закону України "Про публічні закупівлі", у зв'язку з чим вимога прокурора про визнання недійсними вказаних додаткових угод підлягає задоволенню.
Частиною 4 ст. 236 ГПК України встановлено, що при виборі норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.
Суд звертає увагу, що вищенаведені судом висновки повністю відповідають подібним правовим позиціям, викладеним в постановах Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 913/166/19, від 16.04.2019 у справі № 915/346/18 та від 23.01.2020 у справі № 907/788/18 стосовно того ж товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансервіс-Груп", а також у постановах від 21.03.2019 у справі № 912/898/18, від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18, від 25.06.2019 у справі № 913/308/18.
Що стосується вимоги прокуратури щодо стягнення з відповідача надмірно сплачених позивачем грошових коштів, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.
Статтею 1212 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Згідно п.п. 2.10, 4.6 Договору №19-111 від 04.01.2019 акти приймання передачі природного газу є підставою для остаточних розрахунків Споживача з Постачальником. Оплата вартості послуг з постачання газу за договором здійснюється Споживачем грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок Постачальника, зазначений в договорі.
На виконання умов Договору між позивачем та відповідачем підписано наступні акти прийому-передачі природного газу:
- № 482 від 08.02.2019 про прийняття Лосинівською селищною радою за січень 2019 року газ в обсязі 29,767 тис.куб.м, по ціні 10 241,66 грн. (без ПДВ) на суму 365 836,19 грн. (з ПДВ). Згідно платіжних доручень №№ 2851, 2852, 2853, №2854, 2855, 2856 від 12.02.2019 Лосинівська селищна рада перерахувала кошти у сумі 365 836,19 грн. на рахунок ТОВ «УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП».
- № 958 від 06.03.2019 про прийняття Лосинівською селищною радою за лютий 2019 року газ в обсязі 29,387 тис.куб.м, по ціні 10 241,67 грн. (без ПДВ) на суму 361 166,35 грн. (з ПДВ). Згідно платіжних доручень №№ 2942, 2943, 2944, 2945, 2947 від 18.03.2019 кошти у сумі 361 166,35 грн. перераховано на рахунок ТОВ «УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП».
- № 1465 від 05.04.2019 про прийняття Лосинівською селищною радою за березень 2019 року газ в обсязі 18,282 тис.куб.м, по ціні 10 241,67 грн. (без ПДВ) на суму 224 685,85 грн. (з ПДВ). Згідно платіжних доручень №№ 2990, 2991, 2992, 2993, 2994, 2995, 2996 від 09.04.2019 та №3016 від 22.04.2019 кошти у сумі 224 685,85 грн. перераховано на рахунок ТОВ «УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП».
- № 1975 від 16.05.2019 про прийняття Лосинівською селищною радою за квітень 2019 року газ в обсязі 5,659 тис. куб. м, по ціні 10 241,67 грн. (без ПДВ) на суму 69 549,13 грн. (з ПДВ). Згідно платіжного доручення № 3018 від
16.05.2019 вказана сума перерахована на рахунок відповідача.
Таким чином, за фактично поставлений з 04.01.2019 по 01.05.2019 Лосинівській селищній раді природній газ в об'ємі 83,095 тис. куб.м. (29,767+29,387+18,282+5,659), по ціні 12 290 грн. грн.(з ПДВ) за 1 тис. куб.м.
У зв'язку із цим відповідачу сплачено загалом суму коштів - 1021237,52 грн. (365 836,19грн.+361166,35грн. +224 685,85грн. +69 549,13грн.).
Оскільки, додаткові угоди від 22.01.2019 року № 1, від 25.01.2019 № 2, від 30.01.2019 року № 3 до договору № 19-111 від 04.01.2019 на постачання природного газу за державні кошти підлягають визнанню недійсними, суд дійшов висновку, що позивач має право на повернення йому коштів від відповідача у порядку двосторонньої реституції на підставі ст. 216 ЦК України.
Щодо посилань відповідача на постанову Верховного суду по справі № 629/4628/16-ц, суд зазначає, що предметом спору у вказаній справі є стягнення збитків у вигляді неодержаного доходу внаслідок користування відповідачем земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.
Тобто, як і в попередніх постановах, предмет розгляду справи № 629/4628/16-ц є відмінним від даної справи.
Стосовно посилань відповідача на постанову Верховного Суду у справі № 912/894/18, суд зазначає, що у вказаній постанові Верховним судом не було здійснено правового висновку та лише зауважено про те, що попередніми судами не було досліджено можливість стягнення коштів на підставі ст. 1212 ЦК України.
Вказану вище справу Верховним Судом було направлено на новий розгляд.
Перевіривши наданий прокурором розрахунок розміру надмірно сплачених бюджетних коштів, який становить різницю між фактично сплаченою сумою та сумою, яка повинна була б бути сплачена без зміни ціни, суд вважає його обґрунтованим та таким, що відповідає приписам чинного законодавства.
Отже, в даному випадку вимога прокурора про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" на користь Лосинівської селищної ради Ніжинського району Чернігівської області надмірно сплачені бюджетні кошти в сумі 253439,72 грн. є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами та такою, що підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв'язку із задоволенням позову в повному обсязі, судовий збір покладається на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити в повному обсязі.
Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 22.01.2019 до договору постачання природного газу (для споживачів, які не є побутовими) № 19-111 від 04.01.2019, укладену між Лосинівською селищною радою Ніжинського району Чернігівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНССЕРВІС -ГРУП".
Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 25.01.2019 до договору постачання природного газу (для споживачів, які не є побутовими) № 19-111 від 04.01.2019, укладену між Лосинівською селищною радою Ніжинського району Чернігівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНССЕРВІС -ГРУП".
Визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 30.01.2019 до договору постачання природного газу (для споживачів, які не є побутовими) № 19-111 від 04.01.2019, укладену між Лосинівською селищною радою Ніжинського району Чернігівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНССЕРВІС -ГРУП".
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртранссервіс-Груп» (03148, м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, буд. 3, код ЄДРПОУ 39869593, р/р НОМЕР_1 в АТ «Банк Кредит Дніпро», МФО 305749) на користь Лосинівської селищної ради Ніжинського району Чернігівської області (вул. Шевченка, 2, смт Лосинівка Ніжинського району, Чернігівська область, 16663, код ЄДРПОУ 04412461, р/р 35414002030543 у ГУДКСУ в Чернігівській області, МФО 853592) кошти в сумі 253439,72 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртранссервіс-Груп» (03148, м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, буд. 3, код ЄДРПОУ 39869593, р/р НОМЕР_1 в АТ «Банк Кредит Дніпро», МФО 305749) на користь загального фонду прокуратури Чернігівської області (одержувач: прокуратура Чернігівської області, р/р 35215093006008, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02910114, банк ДКСУ м. Київ, адреса: вулиця Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000) 9564,60 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Прокурор - Заступник керівника Ніжинської місцевої прокуратури в інтересах держави, в особі Лосинівської селищної ради, смт. Лосинівка (вул.. Овдіївська, 2 м. Ніжин, Чернігівська область);
Позивач - Лосинівська селищна рада Ніжинського району Чернігівської області (вул. Шевченка, 2, смт Лосинівка Ніжинського району, Чернігівська область, 16663, код ЄДРПОУ 04412461);
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртранссервіс-Груп» (03148, м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, буд. 3, код ЄДРПОУ 39869593);
Інформація по справі може бути одержана зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Повне рішення складено "03" листопада 2020 р.
Суддя Н.С. Добреля