Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
(додаткове)
"28" жовтня 2020 р.Справа № 922/2556/20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Пономаренко Т.О.
при секретарі судового засідання Стеріоні В.С.
розглянувши заяву (вх.№24884 від 26.10.2020) представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС-Логістік" щодо вирішення питання про розподіл судових витрат по справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС-Логістік" (01024, м. Київ, вул. Велика Васильківська/Басейна, 1-3/2, літера "А"; код ЄДРПОУ:35945555)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Агродар" (61058, м. Харків, вул. Данилевського, б. 38, офіс 16; код ЄДРПОУ: 36036864)
про стягнення заборгованості
за участю представників:
позивача - не з'явився;
відповідача - не з'явився.
Господарським судом Харківської області розглянуто справу №922/2556/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС-Логістік" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Агродар" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Агродар" заборгованості у розмірі 906 311,87 грн., з яких: основна заборгованості у розмірі 796 000,00 грн., пеня у розмірі 81 707,24 грн., інфляційні втрати у розмірі 13 594,72 грн., 3% річних у розмірі 15 009,91 грн..
Рішенням господарського суду Харківської області від 21.10.2020 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС-Логістік" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Агродар" про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Агродар" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС-Логістік" основну суму заборгованості у розмірі 796 000,00 грн., пеню у розмірі 79 188,93 грн., інфляційні витрати у розмірі 10 143,85 грн., 3% річних у розмірі 13 557,57 грн. та суму судового збору у розмірі 13 483,67 грн. В іншій частині відмовлено.
Призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 28 жовтня 2020 року об 10:30. Встановлено сторонам строк протягом 5 днів для надання суду доказів понесених судових витрат.
26.10.2020 через канцелярію господарського суду Харківської області від представника позивача надійшла заява (вх.№24884 від 26.10.2020) про відшкодування судових витрат, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Агродар" понесені судові витрати в розмірі 35 912,12 грн., що складаються з: 13 595,00 грн. - сплачений судовий збір, 22 317,12 грн. - витрати на правничу допомогу.
Разом із заявою представник позивача надав платіжні доручення №1886 від 07.07.2020, №2116 від 07.09.2020, №2144 від 14.09.2020, №2274 від 22.10.2020, документ на повернення посадочного документа, копії актів приймання-передачі наданих послуг від 09.09.2020 та 23.10.2020.
В судове засідання 28.10.2020 представник позивача не з'явився, проте в наданій 26.10.2020 заяві (вх.№24884 від 26.10.2020) про відшкодування судових витрат просив суд розглядати справу за відсутності представника позивача.
Відповідач в судове засідання 28.10.2020 не з'явився, явку свого представника не забезпечив, про причини своєї неявки не повідомив. Про дату, час та місце розгляду був повідомлений належним чином.
У відповідності до частини четвертої статті 244 Господарського процесуального кодексу України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи.
Розглянувши заяву (вх.№24884 від 26.10.2020) про відшкодування судових витрат, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви з наступних підстав.
Так, представник позивача в заяві (вх.№24884 від 26.10.2020) про відшкодування судових витрат просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Агродар"сплачений судовий збір у розмірі 13 595,00 грн., витрати на правничу допомогу у розмірі 22 317,12 грн..
Відповідно до ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суд звертає увагу представника позивача на те, що рішенням господарського суду Харківської області від 21.10.2020 уже було розглянуто вимогу про розподіл витрат на оплату судового збору, понесені позивачем.
Враховуючи вищевикладене, оскільки судом вимогу про розподіл витрат на оплату судового збору у розмірі 13 595,00 грн. було розглянуто в рішенні господарського суду Харківської області від 21.10.2020, суд відмовляє в задоволенні заяви (вх.№24884 від 26.10.2020) про відшкодування судових витрат в частині стягнення суми сплаченого судового збору у розмірі 13 595,00 грн..
Щодо розподілу витрат на правничу допомогу у розмірі 22 317,12 грн., суд зазначає наступне.
Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до пункту 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Метою запровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективного захисту своїх прав в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина 1 статті 16 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, як зазначено у частині 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частинами 2, 3 статті 126 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Частиною 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Також, суд зазначає, що при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Згідно з частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, а також розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відносно обґрунтованості розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу та його (розміру) пропорційності предмету спору, суд приймає до уваги, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема, п.95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015р., п.п.34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009р., п.80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006р., п.88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004р. та п.268 рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 02.06.2014р., заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Суд також враховує, що в постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 зазначено, що за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунок таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Враховуючи вищевикладене, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.
Аналогічна правова позиція також викладена у додаткових постановах Верховного Суду від 22.03.2018 у справі №910/9111/17 та від 11.12.2018 у справі №910/2170/18.
Пунктом 3 частини 4 статті 129 ГПК України встановлено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач в позовній заяві (вх.№2556/20 від 12.08.2020) просив суд у разі задоволення позову стягнути з відповідача понесені витрати на правову допомогу та надав попередній розрахунок судових витрат (а.с.7-8 т.1).
Судом встановлено, що правовідносини між позивачем та адвокатом Паніотовим Олегом Костянтиновичем на момент розгляду справи господарським судом Харківської області підтверджуються Договором про надання професійної правничої допомоги №26/05-20 від 26.05.2020 та довіреністю б/н від 05.08.2020 (а.с.58-61 т.1).
На підтвердження понесення витрат на правову допомогу адвоката представник позивача надав суду: платіжні доручення №1886 від 03.07.2020 на суму 8 000,00 грн., №1886 від 07.07.2020 на суму 8 000,00 грн., №2116 від 07.09.2020 на суму 4 000,00 грн., №2144 від 14.09.2020 на суму 5 000,00 грн., №2274 від 22.10.2020 на суму 5 317,12 грн., документ на повернення посадочного документа, копії актів приймання-передачі наданих послуг від 09.09.2020 та 23.10.2020 на загальну суму 22 317,12 грн.
Суд зазначає, що надані представником позивача документи на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу в їх сукупності є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.
З огляду на вищевикладене, враховуючи характер спору, складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг, час, витрачений адвокатом на виконання робіт, враховуючи те, що рішенням господарського суду Харківської області від 21.10.2020 у справі №922/2556/20 позов задоволено частково, суд вважає за доцільне заяву (вх.№24884 від 26.10.2020) представника позивача про відшкодування судових витрат задовольнити частково, а саме у розмірі 22 134,37 грн.
Керуючись статтями 123,126,129, 237, 238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Заяву (вх.№24884 від 26.10.2020) представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС-Логістік" - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Агродар" (61058, м. Харків, вул. Данилевського, б. 38, офіс 16; код ЄДРПОУ: 36036864) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС-Логістік" (01024, м. Київ, вул. Велика Васильківська/Басейна, 1-3/2, літера "А"; код ЄДРПОУ:35945555) суму витрат на правову допомогу у розмірі 22 134 (двадцять дві тисячі сто тридцять чотири) грн. 37 коп.
В іншій частині - відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням п.п.17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.
Повний текст додаткового рішення складено 03 листопада 2020 року.
Суддя Т.О. Пономаренко