Справа № 215/5934/20
3/215/2236/20
02 листопада 2020 року м. Кривий Ріг
Суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Демиденко Ю.Ю., розглянувши матеріали які надійшли від Жовтоводського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 КпАП України,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №327490 від 22.09.2020, ОСОБА_1 22.09.2020 о 19-10 год. біля будинку №40 по вул. І. Франка в м. Жовті Води Дніпропетровської області керував автомобілем ВАЗ2109 н/з НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на визначення стану сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків, чим своїми діями порушив вимоги п.2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Правопорушник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав письмові в яких просить закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення через те, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів його вини у вчиненні адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП настає, зокрема, у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідного до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів.
На долученому до матеріалів справи відеозапису не можливо встановити факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки на відеозаписі лише видно як автомобіль ВАЗ2109 н/з НОМЕР_1 був зупинений працівниками поліції, проте не видно хто саме сидів за кермом цього транспортного засобу (а.с.12).
Крім того, відповідно до п.п.6, 7 Розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», /далі - Інструкція/ огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Таким чином, вказаною Інструкцію чітко визначений алгоритм дій, при виявлені в особи ознак алкогольного сп'яніння та зазначено місце вчинення таких дій.
Як видно з долученого до матеріалів справи відеозапису, працівник поліції пропонував пройти огляд на встановлення стану алкогольного спяніння не на місці зупинки транспортного засобу, а біля відділу поліції, куди був доставлений правопорушник ОСОБА_1 (а.с.12), на що останній звертає увагу в своїх письмових поясненнях, тобто суддя погоджується з доводами правопорушника, що в даному випадку працівником поліції мало місце порушення Інструкції.
Також, суб'єктами адміністративного правопорушення передбаченого ст.130 КУпАП є як водії так і особи які не є водіями.
Відповідно до п.1.10 ПДР України, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Таким чином, для накладення на правопорушника адміністративного стягнення за ст.130 КУпАП, необхідно визначити яким з двох суб'єктів є правопорушник, оскільки санкція статті передбачає позбавлення правопорушника спеціального права, але, матеріали адміністративної справи не містять жодних відомостей щодо отримання ОСОБА_1 водійського посвідчення.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Із аналізу даної норми закону слідує, що суддя не наділений правом на збирання доказів у справах про адміністративне правопорушення, а лише розглядає адміністративну справу за наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідно до ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом.
Приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, за відсутності належних доказів вини ОСОБА_1 , суддя приходить до висновку щодо недоведеності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Керуючись ст.ст.245, 247, п.1, 280 КУпАП України, суддя,-
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником протягом десяти днів з дня ухвалення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який ухвалив постанову.