22 жовтня 2020 року Справа № 160/10324/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
28.08.2020 ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплати грошової допомоги, яка не оподатковується, у розмірі десяти місячних пенсій, станом на день призначення пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не оподатковується, у розмірі десяти місячних пенсій, станом на день призначення пенсії.
В обгрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що позивач звернувся до Чечелівського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) за призначенням пенсії за віком. Позивач вказав, що його лікарський стаж за період з 22.10.1984 по 30.04.2020 становить 35 років та 1 місяць , загальний трудовий стаж - 41 рік та 9 місяців. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначено пенсію за віком з урахуванням всіх законодавчих норм: обчислено стаж та заробітну плату як особі, яка звернулась вперше за призначенням пенсії з 18.06.2020.
25.06.2020 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою, в якій просив призначити грошову допомогу передбачену п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-IV. Однак, відділом з питань перерахунків пенсій №2 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надано відповідь №14034-13993/Ф-03/8-0400/20 від 27.07.2020, в якій зазначено, що оскільки позивач отримував пенсію по інвалідності у період з 20.07.2011, право на отримання грошової допомоги у ОСОБА_1 відсутнє.
Позивач вважає, висновки викладені у відповіді відповідача №14034-13993/Ф-03/8-0400/20 від 27.07.2020 протиправними, а тому звернувся до суду для захисту своїх порушених прав гарантованих Конституцією України.
Ухвалою суду від 31.08.2020 було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
22.09.2020 до суду від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив, в якому позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні.
В обгрунтування своєї позиції вказав, що у період з 20.07.2011 по 17.06.2020 позивач отримував пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивач звернувся до відповідача із заявою стосовно невиплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій при призначенні пенсії за віком, згідно пункту 1 розділу XV Прикінцевих положень «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Листом від 27.07.2020 №14034-13993/Ф-03/8-0400/20 відповідач повідомив, що оскільки ОСОБА_1 було призначено пенсію по інвалідності з 20.07.2011, то право на виплату грошової допомоги позивачу відсутнє. При цьому, відповідач вказав, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії.
Таким чином, відповідач при відмові ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті грошової допомоги, яка не оподатковується, у розмірі десяти місячних пенсію діяв в межах повноважень, на підставі та у спосіб передбачений чинним законодавством України.
Ухвалою суду від 23.09.2020 було відмовлено у задоволенні клопотання представника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі №160/10324/20, продовжено розгляд даної адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи та призначено до розгляду у судовому засіданні на 08.10.2020.
08.10.2020 розгляд справи було відкладено у зв'язку з неявкою відповідача.
13.10.2020 розгляд справи відкладено на 22.10.2020.
22.10.20 представники сторін у судове засідання не з'явились, надали до суду заяви про розгляд справи без участі представників.
Відповідно до ч.3 ст.194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
З огляду на викладене, суд вирішив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 з 20.07.2011 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком з 18.06.2020.
25.06.2020 позивач звернувся із заявою до Начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просив додатково розглянути документи позивача, з метою призначення грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, прийняти рішення про призначення грошової допомоги та виплатити її.
Листом від 27.07.2020 за №14034-13993/Ф-03/8-0400/20 відділ з питань перерахунків пенсій №2 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомив позивача про те, що з 20.07.2011 позивач отримував пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а з 18.06.2020 позивача переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, оскільки він отримував пенсію по інвалідності права на отримання грошової допомоги не має.
Не погоджуючись із такою відмовою відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд керувався наступним.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-ІІ відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих. Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до пункту 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Крім того, відповідно до пункту 5 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1191, грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
З аналізу наведених норм законодавства, суд приходить до висновку, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з 1) наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу (від 25 до 30 років) роботи на певних визначених законодавством посадах й 2) вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також 3) неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії.
Отже, підставою для відмови у виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій за віком є, зокрема, отримання до моменту призначення пенсії за віком будь-якої пенсії.
Аналогічна правова позиці була висловлена Верховним Судом у постановах від 22 лютого 2018 року у справі № 310/3774/17 та від 27 листопада 2018 року у справі № 328/1619/17(2-а/328/80/17).
Оскільки на час звернення до відповідача з заявою про виплату спірної допомоги позивач досяг пенсійного віку та працював на посаді, робота на якій дає право на призначення пенсії за вислугу років, проте отримував пенсію по інвалідності, суд вважає, що позивач не має право на отримання грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі десяти місячних пенсій.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 11.07.2019 по справі №350/294/16-а.
При цьому, позивач не заперечував факт отримання пенсії по інвалідності.
Крім того, суд звертає увагу позивача, на те, що надана позивачем 12.10.2020 засобами електронного зв'язку постанова Верховного суду від 19.02.2019 по справі №0640/4185/18 не приймається судом, оскільки висновки даної постанови не є предметом розгляду адміністративної справи №160/10324/20.
За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню судом.
Відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат у даній справі судом не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 139, 245, 255, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко