Провадження № 88-ц/803/31/20 Справа № 201/10291/19 Суддя у 1-й інстанції - Демидова С.О. Доповідач - Макаров М. О.
Категорія 34
23 жовтня 2020 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді Макарова М.О.
суддів - Каратаєвої Л.О., Куценко Т.Р.
розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні у м. Дніпрі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд постанови Дніпровського апеляційного суду від 11 березня 2020 року за нововиявленими обставинами по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири,-
У вересні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири.
Позовні вимоги ОСОБА_2 мотивовані тим, що їй на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 . 08 травня 2019 року відбулось залиття зазначеної квартири, причиною залиття, відповідно до акту комісії є недбале користування мешканцями квартири АДРЕСА_2 , якою є ОСОБА_1 водонагрівальним баком. Розмір шкоди, заподіяної залиттям належної їй квартири, визначена експертним дослідженням в розмірі 12610,58 грн.
Оскільки відповідачка добровільно не бажає відшкодувати заподіяну шкоду, ОСОБА_2 звернулась до суду з цим позовом і просила стягнути на її користь з відповідачки спричинену матеріальну шкоду в розмірі 12610,58 грн., витрати за проведення оцінки завданої шкоди в розмірі 3000 грн., моральну шкоду в розмірі 3000 грн. та понесені судові витрати.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 грудня 2019 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 .
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 11 березня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задоволено; рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 жовтня 2019 року - скасовано та ухвалено позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири - задовольнити частково; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 16 515,00 грн, моральної шкоди - 1000,00 грн. та витрат за виготовлення Звіту про проведення технічного огляду квартири - 3000,00 грн.
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про перегляд постанови Дніпровського апеляційного суду від 11 березня 2020 року за нововиявленими обставинами. В обґрунтування заяви зазначила, що в результаті обстеження квартири АДРЕСА_3 виявлено знос прокладки стояка каналізації, розташованого в цій квартирі, що стало причиною залиття. Дана обставина, встановлена в акті має істотне значення для ухвалення законного рішення та вона не була відома під час розгляду справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, колегія суддів вважає, що у задоволенні заяви слід відмовити, з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Згідно з ч. 13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Так, згідно ст. 423 ЦПК України, рішення суду, якими закінчено розгляд справи, що набрало законної сили, може бути переглянуте за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
При цьому при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Відповідно до ч.3 ст. 429 ЦПК України, за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами суд може: відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
У пунктах 3, 4, 5 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» роз'яснено, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої ст. 361 ЦПК (на даний час ст.423 ЦПК України), є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Для визначених пунктами 3, 4 частини другої ст. 361 ЦПК нововиявлених обставин необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини.
Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, що існують на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред'явлення нової вимоги (зокрема, погіршення майнового стану відповідача після ухвалення рішення про стягнення з нього аліментів).
Судам необхідно розрізняти також нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи, незадоволення певних клопотань про витребування доказів, призначення експертизи тощо) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
Не є нововиявленими обставинами також ті обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній або касаційній скарзі, або які могли бути встановлені при всебічному і повному з'ясуванні судом обставин справи.
Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Обґрунтовуючи подану заяву ОСОБА_1 стверджує, що результаті обстеження квартири АДРЕСА_3 виявлено знос прокладки стояка каналізації, розташованого в цій квартирі, що стало причиною залиття. Дана обставина, встановлена в акті має істотне значення для ухвалення законного рішення та вона не була відома під час розгляду справи.
Колегія суддів вважає, що нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, оскільки нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, не є нововиявленими.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що дана обставина нововиявленою обставиною, а тому не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.
Приймаючи остаточне рішення у справі, колегія суддів враховує також те, що Європейський суд з прав людини зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03 квітня 2008 року).
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).
Колегія суддів вважає, що обставини, які вказані ОСОБА_1 , не є нововиявленими, у розумінні ст. 423 ЦПК України, тому, на підставі наведеного вище, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Дніпровського апеляційного суду від 11 березня 2020 року за нововиявленими обставинами.
Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375, 429 ЦПК України, колегія суддів, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Дніпровського апеляційного суду від 11 березня 2020 року за нововиявленими обставинами - відмовити.
Постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 березня 2020 року - залишити в силі.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий суддя М.О. Макаров
Судді Л.О. Каратаєва
Т.Р. Куценко