Провадження № 22-ц/803/7583/20 Справа № 178/1928/19 Суддя у 1-й інстанції - Цаберябий Б. М. Доповідач - Макаров М. О.
Категорія 30
23 жовтня 2020 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді Макарова М.О.
суддів - Каратаєвої Л.О., Куценко Т.Р.
розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України на заочне рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 26 травня 2020 року по справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою, -
У грудні 2019 року Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 04 жовтня 2017 року водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем Volksvagen Transporter, д/н НОМЕР_1 , на перехресті вул. С. Стрільців та вул.Бородинська у м. Дніпрі не виконав вимогу дорожнього знаку 2.1 та рухаючись по другорядній дорозі не надав перевагу в русі автомобілю KIA, д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди зазначені автомобілі отримали механічні пошкодження. Постановою Бабушкінського районного суду Дніпропетровської області від 06 грудня 2017 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні вищезазначеного ДТП та накладено адміністративне стягнення. На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована не була, про що свідчить відсутність інформації щодо страхування його автомобіля При зверненні до МТСБУ з відповідною заявою про відшкодування заподіяної шкоди, ОСОБА_2 , було виплачено 82046 грн., відшкодування, як постраждалій стороні, що підтверджується платіжним дорученням № 903804 від 17 квітня 2018 року. Представник позивача зазначає, що розмір витрат на збір документів та визначення розміру шкоди щодо зазначеного страхового випадку складав 750 грн., яке МТСБУ було сплачено особам, які надавали послуги по врегулюванню по справі, здійснювали збір документів та визначення розміру завданої шкоди, що підтверджується платіжним дорученням № 1262924 від 20 грудня 2017 року, рахунком № СФ-0257 та актом виконаних робіт по справі № 45135. З метою досудового врегулювання спору, 30 жовтня 2018 року позивачем було направлено на адресу відповідача претензію з проханням у добровільному порядку компенсувати зазначені витрати та сплатити на рахунок МТСБУ суму боргу у розмірі 82796 грн., однак відповідачем до цього часу вказану претензію проігноровано.
Враховуючи викладене, позивач просив стягнути з відповідача 82796 грн., витрат, пов'язаних з регламентною виплатою.
Рішенням Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 26 травня 2020 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Рішення суду мотивоване тим, що особа, яка особа, яка визнана винною в скоєнні ДТП, і яка має відшкодувати позивачу понесені збитки, і відповідач не є однією і тією ж особою, так як ОСОБА_1 проживає по АДРЕСА_1 , тоді як постановою Бабушкінського районного суду визнано винним у скоєнні ДТП, особу, яка проживає по АДРЕСА_1 , на території Криничанського району Дніпропетровської області смт.Андріївка не має.
В апеляційній скарзі Моторне (транспортне) страхове бюро України посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивач в позовній заяві вказав останню відому адресу проживання відповідача. Апелянт вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою.
Для цілей цього кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України).
Згідно з ч. 13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Отже, враховуючи викладене апеляційна скарга Моторного (транспортного) страхового бюро України на заочне рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 26 травня 2020 року підлягає розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику як малозначна.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Моторного (транспортного) страхового бюро України, суд першої інстанції виходив з того, що особа, яка визнана винною в скоєнні ДТП, та яка має відшкодувати позивачу понесені збитки, і відповідач не є однією і тією ж особою, так як ОСОБА_1 проживає по АДРЕСА_1 , тоді як постановою Бабушкінського районного суду визнано винним у скоєнні ДТП, особу, яка проживає по АДРЕСА_1 , на території Криничанського району Дніпропетровської області смт.Андріївка не має.
Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, так як він суперечить нормам матеріального та процесуального права.
Задовольняючи позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України, колегія суддів виходить з наступного.
Так, матеріалами справи встановлено, що 04 жовтня 2017 року ОСОБА_1 керуючи автомобілем Volksvagen Transporter, д/н НОМЕР_1 на перехресті вул. С.Стрільців та вул. Бородинська у м.Дніпро не виконав вимогу дорожнього знаку 2.1 та рухаючись по другорядній дорозі не надав перевагу в русі автомобілю KIA, д/н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди зазначені автомобілі отримали механічні пошкодження.
Постановою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 06 грудня 2017 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні вищезазначеного ДТП та накладено адміністративне стягнення.
В результаті ДТП власнику автомобіля KIA ОСОБА_2 було завдано матеріальну шкоду, яка відповідно до звіту № 23-10-17В про оцінку транспортного засобу, складає 190278,18 грн..
На момент скоєння ДТП, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована не була, про що свідчить відсутність інформації щодо страхування автомобіля Volksvagen Transporter, д/н НОМЕР_1 в Єдиній центральній базі МТСБУ.
При зверненні до МТСБУ з відповідною заявою про відшкодування заподіяної шкоди, ОСОБА_2 , було виплачено 82046 грн., відшкодування, як постраждалій стороні, що підтверджується платіжним дорученням № 903804 від 17 квітня 2018 року.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
З огляду на презумпцію вини заподіювана шкоди, особа звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду якщо доведе, що шкоди було завдано не з її вини.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України).
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди.
Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Відповідно до підпункту а пункту 41.1. статті 41 ЗУ
«Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ, за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Частиною 1 ст. 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно з підпунктом 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 ЗУ
«Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив ДТП, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
Керуючись вказаними нормами закону, а також враховуючи доведеною вину ОСОБА_1 у настанні ДТП та завданні шкоди автомобілю ОСОБА_2 , колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог Моторного (транспортного) страхового бюро України та стягненню на користь останнього витрат, пов'язаних з регламентною виплатою в сумі 82 796,00 грн..
На викладене суд першої інстанції уваги не звернув, у повному обсязі не встановив фактичні обставини, в зв'язку із чим дійшов передчасного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Моторного (транспортного) страхового бюро України.
Оскаржуване рішення як таке, що суперечить нормам матеріального та процесуального права підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог Моторного (транспортного) страхового бюро України.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України підлягає стягненню судовий збір в розмірі 4802,50 грн..
Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України - задовольнити.
Заочне рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 26 травня 2020 року - скасувати.
Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України витрати, пов'язані з регламентною виплатою в розмірі 82 796,00 грн..
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України судовий збір в розмірі 4802,50 грн..
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий суддя М.О. Макаров
Судді Л.О. Каратаєва
Т.Р. Куценко