Провадження № 22-ц/803/7786/20 Справа № 188/1800/19 Суддя у 1-й інстанції - Бурда П. О. Доповідач - Макаров М. О.
Категорія 50
23 жовтня 2020 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді Макарова М.О.
суддів - Каратаєвої Л.О., Куценко Т.Р.
розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні у м. Дніпрі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 26 червня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, що продовжує навчання,-
У грудні 2019 року ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, що продовжує навчання.
Позов мотивовано тим, що у позивача та відповідача є спільна повнолітня донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З відповідачем позивач давно не проживає разом і не спілкується. На утримання спільної доньки відповідач сплачував аліменти за рішенням суду до досягнення донькою повноліття, стягнення яких припинено у зв'язку з її повноліттям. На цей час донька навчається у КВНЗ «Кам'янський музичний коледж» Дніпропетровської обласної ради І рівня акредитації за спеціальністю «Музичне мистецтво». Термін закінчення навчання 01 липня 2021 року. Позивач повністю утримує доньку, але коштів недостатньо. Донька проживає у гуртожитку, харчується за власний рахунок. Відповідач добровільно не бажає надавати доньці допомогу, хоча і має можливість сплачувати аліменти, бо працює на ВСП «Шахтоуправління Дніпровське» ПРАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», має стабільний заробіток. Позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, до закінчення нею навчання, тобто до 01 липня 2021, починаючи з дня пред'явлення позову до суду.
Рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 26 червня 2020 року позов ОСОБА_2 задоволено частково та ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з 10 січня 2020 року до закінчення навчання, але не більше, ніж до досягнення донькою двадцяти трьох років; допущено негайне виконання рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць; вирішено питання стосовно судових витрат; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що відповідач, як батько повнолітньої доньки, повинен піклуватися про неї та утримувати її під час навчання до досягнення нею віку двадцяти трьох років і має таку можливість, але матеріальної допомоги на утримання доньки не надає, позов підлягає частковому задоволенню та аліменти слід стягнути з дати продовження навчання, а не з дати подання позову, тобто з 10 січня 2020, в іншій частині позовних вимог відмовити.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційний скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не повно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому її розгляду, а тому рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необґрунтованим.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Згідно з ч. 13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Отже, враховуючи викладене апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 26 червня 2020 року підлягає розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику як малозначна.
Так, судом встановлено, що позивач звернулася з позовом про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки на час навчання в інтересах повнолітньої ОСОБА_3 , батьком якої є відповідач, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .
На час подання позову ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є повнолітньою. Вона 01 вересня 2017 року вступила на навчання до Комунального вищого навчального закладу «Кам'янський музичний коледж» Дніпропетровської обласної ради» і навчається на ІІІ курсі на денній формі навчання за рахунок державного замовлення. Термін закінчення навчання в коледжі 30 червня 2021 року, що підтверджується довідкою № 17/03-71, виданою 27 березня 2020 року директором коледжу.
Згідно з довідкою № 26/11-79 від 26 листопада 2019 року КВНЗ «Кам'янський музичний коледж» ОСОБА_3 з 19 січня 2019 року до 19 січня 2020 року мала знаходитися в академічній відпустці за станом здоров'я, однак приступила до занять з 10 січня 2020 року, що підтверджується наказом директора КВНЗ «Кам'янський музичний коледж» №02-студ від 03 січня 2020 року.
Задовольняючи частково повні вимоги, районний суд обґрунтовано виходив з того, що відповідач, як батько повнолітньої доньки, повинен піклуватися про неї та утримувати її під час навчання до досягнення нею віку двадцяти трьох років і має таку можливість, але матеріальної допомоги на утримання доньки не надає, позов підлягає частковому задоволенню та аліменти слід стягнути з дати продовження навчання, а не з дати подання позову, тобто з 10 січня 2020, в іншій частині позовних вимог відмовити.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
За правилами ч.1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги та спосіб сплати аліментів (ст.199, 200, 201 СК України). При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.
Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
Сімейний кодекс України виходить із принципу рівності прав та обов'язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.
Відповідно до ст. 181, 182 СК України за відсутності домовленості між батьками про спосіб виконання ними обов'язку утримувати дитину розмір аліментів визначається судом з урахуванням стану здоров'я та матеріального становища дитини, стану здоров'я та матеріального становища платника аліментів, наявності у платника аліментів інших дітей, непрацездатного чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інших обставин, що мають істотне значення. За змістом зазначених норм права будь-які витрати на утримання дітей мають визначатись за домовленістю між батьками або за рішенням суду.
За змістом ст. 191, 200 СК України аліменти присуджуються рішенням суду від дня пред'явлення позову. Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів. Частина заробітку (доходу) матері, батька, яка стягуватиметься як аліменти на повнолітніх дочку, сина, визначається судом з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 цього Кодексу.
Встановивши, що донька сторін досягла повноліття, продовжує навчання, перебуває на повному матеріальному забезпеченні матері та задовольняючи частково позовні вимоги і стягуючи з відповідача аліменти на користь позивача у розмірі 1/4 частина від його доходів та заробітку суд першої інстанції дійшов правильних висновків, що відповідач зобов'язаний та спроможний надавати матеріальну допомогу донці саме у такому розмірі.
Доводи апеляційної скарги про те, що на йому не було надано копії доказів, які підтверджують факт продовження навчання доньки, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки вони не впливають на правильність оскаржуваного рішення.
Посилання апелянта в апеляційній скарзі про те, що його не було повідомлено про слухання даної справи, колегія суддів відхиляє, оскільки в матеріалах справи наявна заява відповідача про слухання справи без його участі (а.с. 37).
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не врахував його матеріального стану, оскільки він не працює та крім того на його утриманні знаходиться дружина, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки відповідача було звільнено з посади за власним бажанням 01 липня 2020 року, тобто вже після ухвалення судового рішення. Що стосується посилання, що на його утриманні перебуває дружина, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки матеріали справи не містять доказів необхідності матеріального утримання останньої.
Судом першої інстанції правильно вирішена справа, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, є правильним і обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження у суді першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.
Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 26 червня 2020 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий суддя М.О. Макаров
Судді Л.О. Каратаєва
Т.Р. Куценко