Справа № 755/8397/19 Головуючий 1 інстанція -Савлук Т.В.
Провадження № 22-ц/824/7023/2020 Доповідач 2 інстанція - Суханова Є.М.
іменем України
07 жовтня 2020 року м.Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого судді: Суханової Є.М.,
суддів: Гуля В.В., Сержанюка А.С.
за участю секретаря: Мариненко Я.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 09 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шумського 5» про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном шляхом звільнення приміщення,-
У травні 2019 року ОСОБА_1 , звертаювся до Дніпровського районного суду міста Києва із позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шумського 5» про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном шляхом звільнення приміщення.
Свої вимоги обґрунтовував, тим, що є власником групи нежитлових приміщень АДРЕСА_1 , загальною площею 60,9 м. кв. в будинку АДРЕСА_1 створено ОСББ «Шумського 5».
Вказав що придбавши нежитлові приміщення, починаючи з 08 грудня 2015 року до лютого 2019 року не користувався цими приміщенням та не проводив ремонтних робіт.
Зазначив, що маючи намір використовувати власні приміщення за призначенням, оглянувши їх, побачив, що потрапити до приміщення № 3 , площею 11,5 м. кв., не видається за можливе, оскільки вхід до нього закладений (фактично замість входу стіна).
04 березня 2019 року позивач звернувся з письмовою вимогою до ОСББ «Шумського 5» надати доступ до підсобного приміщення №3 з метою проведення ремонтних робіт, у відповідь на його звернення отримав відмову у наданні дозволу на проведення будівельних робіт у підсобному приміщенні №3 площею 11,5 м. кв. та відповідно і доступу до нього, при цьому ОСББ «Шумського 5» посилалось на наявні технічні документи на будинок, безпосередньо первинну інвентаризацію секції «В» багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 проведену спеціалізованою організацією ТОВ «Проекттехсервісбуд» на замовлення ТОВ «Трансбуд» за результатами якої виготовлено технічний паспорт 08 вересня 2014 року.
Просив «зобов'язати Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шумського 5» усунути перешкоди у користуванні нерухомим майном, що належить позивачу на праві приватної власності, а саме: підсобним приміщенням площею 11,5 м. кв., яке розташоване в групі желитлових приміщень АДРЕСА_1 , загальною площею 60,9 м. кв., шляхом звільнення даного приміщення, надання до нього доступу та не перешкоджанні під час проведення ремонтних дій».
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 09 грудня 2019 року у задоволені позову ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шумського 5» про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном шляхом звільнення приміщення відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції апелянт ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, посилаючись на те, що воно винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним та всебічним дослідженням всіх обставин справи та невідповідності висновків суду обставинам справи.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, посилався на те, що суд першої інстанціїне надав належної оцінки доказам наявних в матеріалах справи, а саме те, що при проведенні експертизи, експерту не було надано технічного паспорту на багатоквартирний будинок, який вже був побудований та введений в експлуатацію, а лише надано проект будівництва будинку АДРЕСА_1 .
Окрім того, зазначає, що в рахунках на оплату внеску та інших платежів ОСББ «Шумського 5» розраховує розмір внеску виходичі із площі належного йому нежитлового приміщення у 60,9 м.кв. і водночас не дозволяє та всіляко чинить йому перешколи у користувані приміщенням площею 11,5 кв. м, стверджуючи, що воно є допоміжним.
Тому просить рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 09 грудня 2019 року скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги
ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шумського 5» про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном шляхом звільнення приміщення задовольнити в повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За правилами ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Судом першої та апеляційної інстанції було встановлено, що ОСОБА_1 є власником нежитлових приміщень з АДРЕСА_1 , загальною площею 60,9 кв.м., факт набуття права власності підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 14 грудня 2015 року, видане Управлінням державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м.Києві (індексний номер - 49637021).
Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 14 грудня 2015 року зареєстровано право власності за ОСОБА_1 , щодо об'єкта нерухомого майна за № 804975780000, нежитлові приміщення АДРЕСА_1 , загальною площею 60,9 кв.м.
За даними технічного паспорту на приміщення громадського призначення, вбудовані в житловий будинок АДРЕСА_1 , секції «В», виготовлений 23 жовтня 2015 року на замовлення ТОВ «ТРАНСБУД», убачається поверх І літ «А», номер групи приміщення: 373, номер приміщення 1- основна 33,3 кв.м., приміщення 2- основна 16,1 кв.м., приміщення 3 - підсобна 11,5 кв.м.
Відповідно до Акту готовності об'єкта до експлуатації №1 від 09 червня 2012 року об'єкт містобудування: житловий будинок з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом на перетині вулиці Юрія Шумського та Березняківська м. Києва , перший пусковий комплекс (секція А, секція Б) нове будівництво, категорія складності IV, АДРЕСА_4 , вважати закінченим будівництво, об'єкт готовий до експлуатації.
Сертифікатом № КВ № 16412102551 від 22 червня 2012 року інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в місті Києві засвідчила відповідальність закінченого будівництвом Об'єкту -проектної документації та підтвердила його готовність до експлуатації.
Відповідно до Розпорядження Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 30 листопада 2012 року № 537 новозбудованому об'єкту присвоєна поштова адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідно до Акту готовності об'єкта до експлуатації № б/н від 12 травня 2014 року, Об'єкт містобудування житловий будинок з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом на перетині вулиці Юрія Шумського та Березняківська м. Києва , перший пусковий комплекс (секція В, 3-ійй пусковий комплекс (вбудовані нежилі приміщення та паркінг), категорія складності ІV, АДРЕСА_1 - вважати закінченим будівництвом, об'єкта готовим до експлуатації.
Сертифікатом №ІУ № 164141480203 від 27 травня 2014 року Державно архітектурно-будівельна інспекція України засвідчила відповідність закінченого будівництва Об'єкту - проектній документації та підтвердила його готовність до експлуатації.
25 січня 2016 року проведено державну реєстрацію Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шумського 5»
Усі зазначені об'єкти становлять єдине ціле з квартирами і житловим будинком, призначені вони для постійного обслуговування і забезпечення відповідної експлуатації всього будинку.
Відповідно до Висновокуексперта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 14 серпня 2019 року № 35/19 встановлено, що приміщення Х площею 11,5 кв.м. секції «В» житлового будинку по АДРЕСА_1 відповідно до проектної документації діючих норм правил в галузі будівництва належить до допоміжних приміщень, що призначене для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців.
Фактично приміщення Х площею 11,5 кв.м. першого поверху секції «В» житлового будинку по АДРЕСА_1 не входить до групи нежитлових приміщень АДРЕСА_1 , оскільки не має сполучення із приміщення групи нежитлових приміщень НОМЕР_1 і відділене від групи нежилавих приміщень НОМЕР_1 залізобетонною стіною каркасу будинку, як передбачено проектом.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволені позову ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шумського 5» про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном шляхом звільнення приміщення,суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено обставин, які свідчили про чинення з боку відповідача перешкод у користуванні нерухомим майном, а саме підсобним приміщенням площею 11,5 кв.м. яке розташоване в групі нежитлових приміщень НОМЕР_1 .
Окрім того, не надано безпосередньо договір укладений із Забудовником про інвестування (купівлю-продаж тощо) спірного об'єкту нерухомого майна та відповідно технічний паспорт (іншу документацію) на нежитлові приміщення з технічними характеристиками цих об'єктів на момент їх відчуження (отримання свідоцтва про право власності на нерухоме майно - дата видачі 14 грудня 2015 року), що унеможливлює здійснити порівняльний аналіз та виявити невідповідність тих чи інших технічних характеристик об'єктів на момент їх будівництва та виділення в натурі як новостворене майно новому власнику.
З висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи, а також узгоджуються з вимогами чинного законодавства з огляду на наступне.
Виходячи з положень ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до статті 317 ЦК України, права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майно.
Згідно з ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є, зокрема, приміщення загального користування (у тому числі допоміжні).
Так, нормативно-методологічне забезпечення діяльності суб'єктів господарювання, які здійснюють технічну інвентаризацію об'єктів нерухомого майна , порядок та методику проведення технічної інвентаризації збудованих (реконструйованих) будинків, допоміжних будівель та споруд регулюються Інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженою наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року № 127 (із наступними змінами та доповненнями).
Відповідно до п. 1.2. Інструкції, вона визначає порядок та методику проведення технічної інвентаризації збудованих (реконструйованих) будинків, допоміжних будівель та споруд з метою: визначення їх фактичної площі та об'єму (щодо проектних); обстеження та оцінки технічного стану наявних об'єктів; установлення вартості об'єктів.
До об'єктів, що підлягають технічній інвентаризації, належать: багатоквартирні житлові будинки, гуртожитки; одноквартирні (садибні) житлові будинки; багатофункціональні будинки і комплекси; будинки і споруди громадського та виробничого призначення, інженерні мережі, елементи благоустрою тощо; господарські будівлі (сараї (хліви), гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції, сміттєзбірники тощо); господарські споруди (колодязі, вигрібні ями, огорожі, ворота, хвіртки, замощення тощо); садові та дачні будинки, гаражі (що не відносяться до господарських: багатоповерхові, підземні, одноповерхові-блокові); захисні споруди цивільного захисту (цивільної оборони)
Технічній інвентаризації підлягають як квартири, житлові будинки та гуртожитки загалом, так і їх основні елементи: секції; поверхи (надземні, цокольні, підвальні, технічні, мансардні); сходово-ліфтові вузли; квартири (групи квартир); квартири в одноквартирних (садибних) житлових будинках; кімнати, житлові осередки, секції у гуртожитках.
Статтею 386 Цивільного кодексу України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Як вбачається з матеріалів справи, що згідно до Акту готовності об'єкта до експлуатації №1 від 09 червня 2012 року об'єкт містобудування: житловий будинок з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом на перетині вулиці Юрія Шумського та Березняківська м. Києва, перший пусковий комплекс (секція А, секція Б) нове будівництво, категорія складності IV , АДРЕСА_4 , вважати закінченим будівництво, об'єкт готовий до експлуатації.
Сертифікатом № КВ № 16412102551 від 22 червня 2012 року інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в місті Києві засвідчила відповідальність закінченого будівництвом Об'єкту -проектної документації та підтвердила його готовність до експлуатації.
Відповідно до Розпорядження Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 30 листопада 2012 року № 537 новозбудованому об'єкту присвоєна поштова адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідно до Акту готовності об'єкта до експлуатації № б/н від 12 травня 2014 року, Об'єкт містобудування житловий будинок з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом на перетині вулиці Юрія Шумського та Березняківська м. Києва, перший пусковий комплекс (секція В, 3-ійй пусковий комплекс (вбудовані нежилі приміщення та паркінг), категорія складності ІV, АДРЕСА_1 - вважати закінченим будівництвом, об'єкта готовим до експлуатації.
Сертифікатом №ІУ № 164141480203 від 27 травня 2014 року Державно архітектурно-будівельна інспекція України засвідчила відповідність закінченого будівництва Об'єкту - проектній документації та підтвердила його готовність до експлуатації.
25 січня 2016 року проведено державну реєстрацію Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шумського 5»
Судом першої інстанції встановлено, що на час виникнення спору віднесення приміщень до допоміжних регулювалося Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", згідно зі ст. 1 якого допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення); нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об'єктом нерухомого майна.
При цьому допоміжними приміщеннями є всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, комунікацій, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов'язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень.
Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом. (ч. 1, 2 ст. 369 Цивільного кодексу України).
Допоміжні приміщення, відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону, стають об'єктами права спільної власності співвласників багатоквартирного будинку, тобто їх спільним майном, одночасно з приватизацією громадянами квартир. Для підтвердження набутого в такий спосіб права не потребується вчинення будь-яких інших додаткових юридичних дій. Власникам квартир немає необхідності створювати з цією метою об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.07.2018 року у справі № 916/2069/17, від 22.11.2018 року у справі № 904/1040/18, від 15.05.2019 року у справі № 906/1169/17, від 04.12.2019 року у справі № 903/127/19.
Окрім того, для розмежування допоміжних приміщень багатоквартирного жилого будинку, які призначені для забезпечення його експлуатації та побутового обслуговування мешканців будинку і входять до житлового фонду, та нежилих приміщень, які призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин, до житлового фонду не входять, слід виходити як з місця їхнього розташування, так і із загальної характеристики сукупності властивостей таких приміщень, зокрема способу і порядку їх використання.
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 598/175/15-ц (провадження № 14-363цс19).
Колегія суддів, бере до уваги Висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 14 серпня 2019 року № 35/19, згідно якого, встановлено, що приміщення Х площею 11,5 кв.м. секції «В» житлового будинку по АДРЕСА_1 відповідно до проектної документації діючих норм правил в галузі будівництва належить до допоміжних приміщень, що призначене для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців.
Фактично приміщення Х площею 11,5 кв.м. першого поверху секції «В» житлового будинку по АДРЕСА_1 не входить до групи нежитлових приміщень АДРЕСА_1 , оскільки не має сполучення із приміщення групи нежитлових приміщень НОМЕР_1 і відділене від групи нежилавих приміщень НОМЕР_1 залізобетонною стіною каркасу будинку, як передбачено проектом, а втручання в каркас будівлі шляхом влаштування дверного отвору не відповідатиме проекту на будівництво будинку і без проведення відповідних розрахунків може призвести до утворення тріщін в каркасі будівлі з подальшим її руйнуванням. Вхід до приміщення Х площею 11,5 кв.м. першого поверху секції В житлового будинку по АДРЕСА_1 здійснюється лише через вестибюль житлової частини будинку, а нежитлові приміщення згідно вимог нормативних документів повинні мати входи та евакуаційні входи, ізольовані від житлової частини будинку.
Також, при проведенні експертом обстеження встановлено, що через приміщення Ч площею 11,5 першого поверху секції В житлового будинку по АДРЕСА_1 проходять стояки протипожежного водопроводу, а в самому приміщенні відповідно до проекту має бути змонтований пожежний кран, який використовується у випадку пожежі для її гасіння використовуючи воду із мережі протипожежного водопроводу і доступ до якого має бути безперешкодним.
Колегія суддів апеляційної інстанції враховуючи вище викладене погоджується з висновком суду першої інстанції, який відповідає обставинам справи, які судом установлені відповідно до вимог процесуального закону, а саме те, що позивачем не доведено обставин, які свідчили про чинення з боку відповідача перешкод у користуванні нерухомим майном,
Відповідно до положень ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржуване судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення, а докази та обставини, на які посилається відповідач в апеляційній скарзі були предметом дослідження судом першої інстанції.
За таких обставин, суд першої інстанції правильно встановив правову природу заявленого позову, в достатньому обсязі визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку в силу вимог статтей 12, 13, 81, 89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам статей 263, 264 ЦПК України, підстави для його скасування відсутні.
Тому, викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, то розподіл судових витрат не проводиться.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 09 грудня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Є.М. Суханова
Судді: В.В. Гуль
А.С. Сержанюк