Справа № 320/2884/19 Суддя (судді) першої інстанції: Панченко Н.Д.
21 жовтня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б.,
суддів Собків Я.М., Черпіцької Л.Т.,
секретаря Суркової Д.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року, -
У червні 2019 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся у суд з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - ГУ ДФС у Київській області)про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 25 лютого 2019 року, яким накладено штраф за зберігання алкогольного напою з метою реалізації без марки акцизного податка встановленого зразка.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що положення чинного законодавства не вимагають збереження марки акцизного податку на відкритій пляшці алкогольного напою, який перебуває на розливі.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31 квітня 2020 року позов задоволено.
Не погоджуючись із рішенням суду, Головне управління Державної податкової служби у Київській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що під час здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями на розлив для споживачів на місці, під час відкупорювання (відкриття) товару марка акцизного податку повинна розірватися та залишитися. На алкогольних напоях, виявлених під час перевірки, марки акцизного податку були взагалі відсутні, що підтверджується фотофіксацією. До того ж, в акті перевірки позивачем зроблено відмітку про відсутність зауважень до нього . Наведеним обставинам місцевим судом не надано правової оцінки.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2020 року відкрито апеляційне провадження та замінено неналежного відповідача - Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області на належного - Головне управління Державної податкової служби у Київській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Київській області).
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження згідно пункта 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів уважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, з таких підстав.
Судом установлено, що 05 грудня 2018 року позивач зареєстрований як фізична особа - підприємець.
Згідно ліцензії ГУ ДФС у Київській області позивач має право на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, термін дії ліцензії з 30 грудня 2018 року до 30 грудня 2019 року.
Як убачається з витяга до наказа ГУ ДФС у Київській області від 31 січня 2019 року № 201 «Про проведення фактичних перевірок» та направлень на перевірку від 01 лютого 2019 року № 173 та № 174, на підставі підпункта 80.2.5 пункта 80.2 статті 80 Податкового кодексу України контролюючим органом проведена фактична перевірка кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », суб'єкт господарювання фізична особа - підприємець ОСОБА_1 .
За результатами перевірки 05 лютого 2019 року складений акт про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України у сфері виробництва і обігу підакцизної продукції, в якому зафіксовано факт зберігання з метою реалізації пляшки лікеру «Воларе Тріпл Сек» без марки акцизного податку встановленого зразка.
В поясненнях від 05 лютого 2019 року, продавець кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» ОСОБА_2 зазначила, що відсутність акцизної марки на пляшці лікер «Воларе Тріпл Сек» 0,7 л., 38% по ціні 325,0 грн., обумовлено тим, що у процесі відкривання пробки акцизна марка відпала та загубилась.
На підставі акта 25 лютого 2019 року контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001854001, відповідно до якого до позивача застосовані фінансові санкції у розмірі 17000 грн.
За результатами оскарження зазначеного рішення в адміністративному порядку, рішенням Державної фіскальної служби України від 07 травня 2019 року його залишено без змін.
Не погоджуючись із законністю вказаного рішення, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
Постановляючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що зберігання та реалізація алкогольних напоїв за наявності марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі згідно із законодавством розповсюджується на не відкорковані напої, а на продаж повної (цілої) пляшки або іншої тари з алкогольним напоєм. Натомість у разі реалізації у закладах ресторанного господарства алкогольних напоїв на розлив збереження марки акцизного податку на такій пляшці або іншій тарі не вимагається.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів приходить до наступного.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР з наступними змінами та доповненнями у редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №481/95-ВР).
Відповідно до частини 4 статті 11 цього Закону алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Згідно з частиною 1 статті 17 Закону України №481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Положеннями абзаца 16 частини 2 цієї правової норми встановлено, що у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, або з використанням тари, що не відповідає вимогам, визначеним частиною 1 статті 11 цього Закону, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у розмірі 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.
За визначеннями, наведеними у підпунктах 14.1.107, 14.1.109 пункта 14.1 статті 14 Податкового кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - ПК України), марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів; маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.
Статтею 226 ПК України передбачені загальні правила маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів.
Відповідно до пункта 226.3 статті 226 ПК України виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінета Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1251 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Положення), маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції. Для алкогольних напоїв використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари. Вважаються такими, що немарковані, алкогольні напої з марками, що мають такі пошкодження: пошкодження, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених абзацом сьомим пункту 5 цього Положення; наявність відкритого надриву з краю марки, розмір якого (ширина, довжина) перевищує такі значення: вертикальний надрив - 4 х 10 міліметрів; горизонтальний - 4 х 20 міліметрів; діагональний - 4 х 18 міліметрів (довжина діагонального розриву визначається як прямокутна проекція); пошкодження, внаслідок яких зменшилася довжина марки на 10 чи більше міліметрів або ширина марки - на 5 чи більше міліметрів; відсутність кута марки площею більше ніж 150 кв. міліметрів, довжина меншої сторони якого становить більше ніж 10 міліметрів.
Аналогічні положення закріплені у пункті 226.9 статті 226 ПК України.
Відповідно до пунктів 21, 22 Положення для прикріплення марок використовується клей (дисперсійний, дескрин тощо), який не дає змоги зняти їх з виробів без пошкодження і змивається у разі потреби в митті пляшок для повторного їх використання. Марки наклеюються на пляшку П- чи Г-подібним способом через горловину. У разі реалізації напоїв в упаковках (типу «Tetra Pak») марки наклеюються по осі упаковки на верхній площині.
Згідно з пунктом 226.1 статті 226 ПК України у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.
Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що зберігання та реалізація алкогольних напоїв за наявності марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі розповсюджується на невідкорковані пляшки/упаковки, а технологія маркування алкогольних напоїв марками акцизного податку передбачає розривання марки акцизного податку під час відкупорювання (розкривання) товару. Застереження щодо обов'язку у суб'єкта господарювання зберігати непошкодженими марки алкогольних виробів, що реалізується на розлив, чинне законодавство не містить.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується актом перевірки, висновки податкового органу про допущене підприємцем правопорушення стосується пляшки лікера «Воларе Тріпл Сек», яка була відкупорена (розкрита) і була на реалізації на розлив у кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ФОП ОСОБА_1 , який має відповідну ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та первинні документи на придбання партії аналогічного товару та його продажу на розлив, акцизна марка на вказаній пляшці була пошкоджена під час відкриття пляшки з об'єктивних причин, а також відсутність з боку контролюючого органу доказів на підтвердження факта зберігання позивачем алкогольних напоїв без марок акцизного податку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для скасування оспорюваного податкового повідомлення-рішення.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, наведеного не спростовують.
Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до пункта 1 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено з дотриманням норм чинного матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 33, 34, 243, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Я.Б. Глущенко
Судді Я.М. Собків
Л.Т. Черпіцька