Справа № 2-а-127/2010р.
23 квітня 2010 року Ківерцівський районний суд Волинської області
В с к л а д і: головуючого судді - Пономарьової О.М.
при секретарі - Оніщук Н.Є.
з участю позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ківерці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ВДАІ УМВС України у Волинській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до ВДАІ та у Волинській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 20.10.2009 року.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що постановою про адміністративне правопорушення від 20.10.2009 року серії АС № 035871 його було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 450 гривень. Не погоджуючись з постановою та посилаючись на те, що вказаного правопорушення не вчиняв, а саме обгону легкового автомобіля не здійснював, оскільки 20.10.2009 року о 16 год. 01 хв. перебував на робочому місці в м. Луцьк по вул.. Ранковій, де працював на посаді завідувача складом. З робочого місця у вказаний в постанові час не відлучався.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просить суд позов задовольнити, поновити процесуальні строки для звернення до суду та скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КпАП України від 20.10.2009 року.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлявся належним чином. Причини неявки суду не відомі.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 20.10.2009 року серії АС № 017654 та постанови серії АС № 035871 від 20.10.2009 року ОСОБА_1. визнано винним в тому, що він 20.10.2009 року о 16 год. 01 хв., керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався по вул. Карпенка-Карого та здійснив обгін легкового автомобіля на залізничному переїзді, чим порушив п. 14.6. ПДР.
Згідно ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як вбачається із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З пояснень позивача ОСОБА_1, даних в судовому засіданні, встановлено, що він, 20.10.2009 року жодних порушень ПДР не вчиняв, оскільки не керував автомобілем і в зазначений в постанові час не рухався по вул.. К.-Карого в м. Луцьк, а перебував на робочому місці, за адресою м. Луцьк вул. Ранкова, 26, де працював на посаді завідувача складу. З робочого місця не відлучався, оскільки виконував певні операції, пов'язані з обігом коштів фірми та не мав необхідності виїзджати в місто. Крім того позивач згідно паспорта громадянина України(серія НОМЕР_2) є ОСОБА_1, а не ОСОБА_1., як вказано в протоколі та постанові про адмінправопорушення.
Факт перебування позивача 20.10.2009 року о 16 год на робочому місці підтверджується показами свідка ОСОБА_3, даними в судовому засіданні.
З врахуванням викладених обставин, позивач заперечив як вчинення ним правопорушення так і складання відносно нього протоколу та свої підписи та пояснення зазначені в протоколі.
Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення від 20.10.2009 року серія АС № 017654 свідком зазначено ОСОБА_4, місцем проживання якого вказано АДРЕСА_1, що є службовою адресою відповідача у справі, тому суд приходить до висновку, що дана особа є працівником ДАІ і тому не може бути неупередженим свідком по даній справі.
Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що по адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Обставини, що встановлені в судовому засіданні, не були спростовані відповідачем, оскільки суду не було надано жодних доказів в підтвердження обставин, викладених у постанові про адміністративне правопорушення.
Таким чином, враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку, що постанова від 20.10. 2009 року серії АС № 035871 про притягнення ОСОБА_1. до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КпАП України підлягає до скасування.
Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи те, що позивачу про рішення відповідного органу стало відомо лише при надходженні постанови про відкриття виконавчого провадження, через тривалий час з моменту його прийняття, тому слід поновити позивачу пропущений строк для звернення до суду.
Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, на підставі ст.ст. 280, 283, 285 КпАП України, суд,-
Позов задовольнити .
Постанову інспектора ДПС взводу № 5 Ляшука С.М серії АС № 035871 від 20.10.2009 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КпАП України та накладення адмінстягнення у виді штрафу в сумі 450 гривень на ОСОБА_1 - скасувати.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Ківерцівський районний суд Волинської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі та подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О.М.Пономарьова