ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № < Внутрішній Номер справи >
м. Київ
18 січня 2010 року 10:24 № 2а-13514/09/2670
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Каракашьяна С.К при секретарі судового засідання Попові В.С. розглянувши адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до відповідача Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва
про скасування податкових повідомлень рішень
За участю представників сторін
позивача: ОСОБА_2 (довіреність від 02.11.2009р.), ОСОБА_3 (довіреність від 02.11.2009р.)
відповідач: Ключнікова Л.В. (довіреність від 15.01.2010р. №103/9/10-008), Пономаренко І.В. (довіреність від 23.12.2009р. №7753/9/10-008)
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 18.01.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ОСОБА_1 звернулвся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва про скасування податкових повідомлень рішень.
Позивач просить скасувати оскаржені податкові повідомлення - рішення, вважаючи донарахування сум податків і застосування штрафної санкції необгрунтованим та безпідставним.
Відповідач проти задоволення позову заперечує та в обґрунтування зазначає, що позивачем при здійсненні господарської діяльності застосував спрощену систему оподаткування та перевищив суму виручки понад 500тис.грн. впродовж ІІ кварталу 2008р., тому донарахування сум податків і застосування штрафної санкції були правомірними, з посиланням на підпункт 17.1.3 пункту 17.1. статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
З 24.11.2008р. по 13.04.2009р. на підставі заяви від 08.09.2008 року про припинення підприємницької діяльності суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 працівниками Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва проведено виїзну позапланову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів суб'єктом господарської діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 за період з 01.04.2006р. - по 13.04.2009р.
В ході перевірки було з'ясовано що, у періоді, що перевірявся, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 був платником Єдиного податку та у 2 кварталі 2008 року обсяг виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) перевищив суму в 500000 гривень з початку року. Перевищення склало 162915,66 гривень.
Відповідно до п.9.4, ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97 від 03.04.1997р. із змінами та доповненнями, з 1 липня 2008 року суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 не зареєструвався платником ПДВ у зв'язку з перевищенням загальної суми оподаткованих операцій за останні дванадцять календарних місяців понад 300000 гривень.
Загальна сума виручки за 3 квартал 2008 року склала 446872,27 грн., з них оподаткуванню ПДВ підлягає 298499,07 грн.
На підставі акту перевірки №224-17-4-2518103830 від 16.04.2009р. згідно з абз. «б»пп. 4.2.2. п.4.2. ст..4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21.12.2000р., Оболонською ДПІ у місті Києві прийнято податкове повідомлення-рішення №0001401704/0 від 14 травня 2009 року про нарахування податку з доходів фізичних осіб у сумі 61884,89 гривень, в тому числі за З квартал 2008 року сумі 43556,88 грн. та за 2 квартал 2008р. у сумі 18418,0 грн., та податкове повідомленя-рішення № 0001411704/0 від 14 травня 2009р. про нарахування подану на додану вартість у сумі 59700 грн. та штрафні санкції на цю суму 29850грн.
Позивач вважає що, зазначені податкові повідомлення-рішення не відповідають вимогам чинного законодавства України в частині нарахування податку з доходів фізичних осіб за ІІ квартал 2008р. у сумі 18418,о грн. по податковому повідомленню-рішенню №0001401704/0,та в частині нарахування податку на додану вартість на нараховану до сплати суму податку на додану вартість (59700,0*20%) у сумі 11940грн. по податковому повідомленню-рішенню № 0001411704/0.
Не погоджуючись з винесеними рішеннями, позивач оскаржив їх до Державної податкової адміністрації у м. Києві, де розглянувши скаргу від 30.07.2009р. вона була залишена без задоволення (Рішення про результати розгляду скарги № 846/Х/25-114 від 25.09.2009р.).
Також в порядку адміністративного оскарження позивач звернувся зі скаргою від 01.10.2009р., до Державної податкової адміністрації України. Рішенням про результати скарги СПД-ФО ОСОБА_1 було залишено без задоволення (Рішення про результати розгляду повторних скарг № 4938/Х/25-0315 від 19.10.2009р.) та прийнято податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва №0001401704/3 від 28 жовтня 2009 року на загальну суму 61884,89 грн, та податкове повідомлення - рішення №0001411704/3 від 28 жовтня 2009 року на суму 59700 гривень та штрафні санкції на цю суму 29850 грн.
Проаналізувавши обставини справи, пояснення представників сторін, ознайомившись з доказами, які наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку, про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.
Як свідчать обставини справи (акт перевірки від 16 квітня 2009 року №224-17-4-2518103830), документальною перевіркою встановлено, що СПД - фізична особа ОСОБА_1 при здійсненні господарської діяльності застосовував спрощену систему оподаткування та перевищив суму виручки понад 500 тис. грн. впродовж II кварталу 2008 року.
За результатами перевірки виручка від реалізації товарів (робіт, послуг) визначена у сумі 662915 грн. 66 коп., що перевищує граничні обсяги виручки (500 тис. грн.) на 162915 грн. 66 коп. До перевірки СПД - фізичною особою ОСОБА_1 не надані документи, які підтверджують валові витрати, пов'язані з отриманням доходу, тому перевіркою валові витрати були враховані за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву. Сума витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходу у 2008 році - 40728 грн. 92 коп. (162915 грн. 66 коп. х 25%). Перевіркою донараховано 18328 грн. 01 коп. податку з доходів фізичних осіб (122186 грн. 74 коп. х 15%).
Крім того, перевіркою правильності визначення сум податкових зобов'язань по податку на додану вартість встановлено, що СПД - фізична особа ОСОБА_1 на виконання вимог ст. 1 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб"єкта малого підприємництва повинен з 1 липня 2008 року перейти на загальну систему оподаткування. СПД - фізична особа ОСОБА_1, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, в порушення вимог ст. 1 Указу №727 у 2 кварталі 2008 року перевищив обсяг виручки 500000 грн., тому СПД - фізична особа ОСОБА_1 повинен був з 1 липня 2008 року зареєструватися як платник податку на додану вартість, але СПД - фізична особа ОСОБА_1 заяву про реєстрацію платника податку на додану вартість до ДПІ в Оболонському районі м. Києва не надавав. Документальною перевіркою встановлено, що у перевіряємому періоді на розрахунковий рахунок СПД - фізичної особи ОСОБА_1 надходили кошти за надані послуги оренди з найменуванням платежів „за послуги аренди, без «ПДВ»: Перевіркою встановлено, що сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість за 3 квартал 2008 року занижена на 298499 грн. 07 коп. (у тому числі у липні 2008 року на суму - 53048 грн., в серпні 2008 року на суму - 171919 грн.75 коп. та у вересні 2008 року на суму - 73531 грн. 32 коп. Перевіркою донараховано 59700 грн. податку на додану вартість ( у т. ч. за липень 2008 року - 10610 грн. (53048 грн. х 20 %), серпень 2008 року - 34384 грн. (171919 грн. 75 коп. х 20%) та вересень 2008 року - 14706 грн. (73531 грн. 32 коп. х 20 %).
За результатами розгляду зазначеного акта перевірки ДПІ в Оболонському районі м. Києва прийняті податкові повідомлення - рішення від 14 травня 2009 року № 0001401704/0 про сплату 61974 грн. 88 коп. податку з доходів фізичних осіб та № 0001411704/0 про сплату 59700 грн. податку на додану вартість і 29850 грн. застосованих штрафних санкцій, з посиланням на підпункт 17.1.3 пункту 17.1. статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Рішенням ДПІ в Оболонському районі м. Києва від 21 липня 2009 року №4147/Х/25-009, прийнятим за розглядом первинної скарги скасовано податкове повідомлення - рішення від 14 травня 2009 року № 0001401704/0 в частині донарахованого податку з доходів фізичних осіб за 2 квартал 2008 року в розмірі 90 грн.
У відповідності зі статтею 42 Господарського Кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Статтею 1 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" передбачено, що для суб'єктів малого підприємництва запроваджено спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, зокрема для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень. Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).
Відповідно до статті 5 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" у разі порушення вимог, встановлених статтею 1 цього Указу, зокрема при перевищенні обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік (500 тисяч гривень) платник єдиного податку, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу), повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, порядок якої регулюється IV розділом Декрету Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян", починаючи з наступного звітного періоду (кварталу), шляхом подання до податкового органу за місцем проживання податкової декларації за наслідками звітного кварталу, наступного за тим, в якому виникло перевищення обсягу виручки, та сплатити відповідну суму податку в порядку, встановленому Декретом Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян", який діє в частині оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю. Відповідні роз'яснення з цього питання викладено листом Міністерства юстиції України від 15 серпня 2007 року № 20-9-7599.
З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України „Про податок з доходів фізичних осіб", яким у пункті 22.10 статті 22 визначено, що Декрет Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян" втратив чинність крім розділу IV у частині оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, який застосовується з урахуванням положень пункту 9.12 статті 9 цього Закону та діє до набрання чинності спеціальним закон з питань оподаткування фізичних осіб - суб'єктів господарської діяльності.
Згідно із підпунктами 9.12.1 і 9.12.2 пункту 9.12 статті 9 зазначеного Закону оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту. Якщо фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності отримує інші доходи, ніж визначені у підпункті 9.12.1 цього пункту, то такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Законом для платників податку, що не є такими суб'єктами підприємницької діяльності.
Підпунктом 4.2.8 пункту 4.2 статті 4 вищезазначеного Закону визначено, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається оподатковуваний дохід (прибуток), не включений до розрахунку загальних оподатковуваних доходів попередніх податкових періодів та самостійно виявлений у звітному періоді платником податку або нарахований податковим органом згідно із законом.
Відповідно до статті 13 зазначеного Декрету оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.
Пунктом 7.1 статті 7 „Про податок з доходів фізичних осіб" визначено, що ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування.
Згідно з пунктом 22.3 статті 22 вищезазначеного Закону починаючи з 1 січня 2004 року та до 31 грудня 2006 року ставка оподаткування, визначена пунктом 7.1 статті 7 цього Закону, встановлюється на рівні 13 відсотків від об'єкта оподаткування.
Відповідно до підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України „Про податок на додану вартість", особа, підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі, коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).
Згідно із статтею 9 зазначеного Закону, особи, які підпадають під визначення пункту 2.3 статті 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платник податку у податковому органі за їх місцезнаходженням (місцем проживання). Форма заяви про реєстрацію визначається у порядку, визначеному центральним податковим органом. Якщо обсяг оподатковуваних операцій особи протягом звітного податкового періоду перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, не більше ніж у два рази, така особа зобов'язана надіслати податковому органу заяву про реєстрацію протягом двадцяти календарних днів, наступних за таким звітним податковим періодом. Особа, що не надсилає таку заяву у таких випадках та у такі строки, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування. Заява про реєстрацію направляється на адресу податкового органу з повідомленням про вручення або вручається особисто представником такої особи службовій особі податкового органу. Податковий орган зобов'язаний видати заявнику (відправити поштою) свідоцтво про податкову реєстрацію такої особи протягом десяти днів від дня отримання реєстраційної заяви. З урахуванням положень пункту 9.5 цієї статті заява про реєстрацію має бути подана (надіслана) податковому органу особами, що підлягають реєстрації згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, не пізніше двадцятого календарного дня з моменту досягнення суми оподатковуваних операцій, визначеної зазначеним пунктом. Форми заяви про реєстрацію та свідоцтва про реєстрацію визначаються центральним податковим органом.
Відповідно до підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість" датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Пунктом 10.1 статті 10 Закону України „Про податок на додану вартість" визначено, що платники податку несуть відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення податку до бюджету відповідно до законодавства України.
Згідно з п.п.17.1.3. п.17.1. ст.17 Закону №2181 у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2. пункту 4.2. статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що правомірно прийняті відповідачем податкові повідомленя-рішеня № 0001411704/2 та №0001401704/2 від 02.10.2009р.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень довів правомірність прийняті ним рішення. Позивач не надав суду належних доказів, які б свідчили про правомірність заявлених позовних вимог
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1.В задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зави про апеляційне оскарження.
Суддя С.К. Каракашьян