Справа №1-29/10
іменем України
28 квітня 2010 року Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі: головуючого - судді Гончарука О.Н.,
за участю секретаря - Раковець Р.М.,
прокурора - Кучера А.А.,
захисника - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Камені-Каширському справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, цигана, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, перебуваючого в цивільному шлюбі, маючого на утриманні двоє малолітніх дітей, не працюючого, не судимого;
у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.187, ч.2 ст.307 КК України,
встановив:
25 грудня 2007 року біля 02 години підсудний ОСОБА_2 за попередньою змовою з невстановленими досудовим слідством особами з метою заволодінням чужим майном разом з ними проник в жилий будинок одинокої потерпілої ОСОБА_3, 1925 року народження, що в АДРЕСА_4, де вчинив розбійний напад на неї, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для її життя чи здоров'я, яке виразилась у висловлюванні наміру її вбити в разі невиконання його вимоги у передачі йому своїх грошових заощаджень з приставлянням до її шиї, грудей ножа, заволодів належними їй грішми в сумі 10 000 грн.
Після вчиненого розбою на ОСОБА_3, 05 лютого 2008 року біля 02 год. ОСОБА_2 за попередньою змовою з невстановленими досудовим слідством особами з метою заволодіння чужим майном разом з ними проник в жилий будинок одиноких сестер - потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5, відповідно 1931 та 1924 років народжень, що в с.Стобихва Камінь-Каширського району, де вчинив розбійний напад на них, поєднаний із насильством, небезпечним для їхнього життя чи здоров'я та з погрозою застосування такого насильства, які виразились у завданні по одному удару рукою в обличчя та ногою в тулуб ОСОБА_4 в присутності ОСОБА_5, здавлюванні руками шиї останньої, підпалюванні на її нозі шкарпетки, приставлянні до тіла ножа, висловлюваннях про застосування до потерпілих фізичного насильства в разі не передачі грошей, заволодів належними їм грішми в сумі 6 180 грн.
Підсудний ОСОБА_2 винність свою у вчинених злочинах визнав частково і показав суду, що в 2007 році він познайомився з свідками ОСОБА_6 та її сестрою ОСОБА_7 Дізнавшись від них, що в АДРЕСА_4 проживають одинокі пенсіонери і їхня бабуся він вирішив їх обікрасти. Про свій намір розповів двом своїм знайомим, прізвища яких з метою своєї безпеки назвати не може. Разом з ними та свідком ОСОБА_6, яку він для цього змусив під погрозою застосування до неї фізичного насильства, в кінці грудня того ж року у нічний час керованим ним автомобілем свого батька марки «ВАЗ-2107», державний номерний знак НОМЕР_1 прибув до кладовища згаданого села, де його залишив.
Після того як ОСОБА_6, під погрозою її побиття вказала на будинок, в якому проживає одинока пенсіонерка, вони відвели її до автомобіля, а самі повернулись до вказаного нею будинку та проникли до нього, де він лише шукав гроші. При цьому до потерпілої фізичного насильства не застосовував, погроз у його застосуванні не висловлював. Скотчу, ножа, шапки з прорізами для очей не мав, номерні знаки автомобіля не приховував.
Після вчинення крадіжки доставивши свідка до місця її проживання в с.Колодяжне Ковельського району, він та його двоє знайомих в м.Ковелі викрадені у потерпілої 10 000 грн. розділили між собою порівну.
Взимку 2008 року за його ініціативою у нічний час ним та його двома знайомими в тому ж селі за таких же обставин було обікрадено ще один будинок одиноких потерпілих, на який під погрозою застосування фізичного насильства вказала ОСОБА_6 Під час крадіжки він фізичного насильства до потерпілих теж не застосовував, погроз у його застосуванні не висловлював, скотчу, ножа, шапки з прорізами для очей не мав, номерні знаки автомобіля не приховував.
Викрадені гроші в м.Ковелі між ним та його знайомими були розділені порівну, із яких йому дісталось 2 000 грн.
На час вчинення цих злочинів він спиртних напоїв не вживав, домовленості у застосуванні до потерпілих фізичного насильства, чи його погроз ні з ким не мав.
На вчинення нападу на потерпілих в ніч на 05 лютого 2008 року підсудний вказав в протоколі явки з повинною від 26 листопада 2009 року (т.1 а.с.261).
Під час відтворення обстановки і обставин події 02 грудня 2009 року (т.1 а.с.265-270), він вказав і на будинок потерпілої ОСОБА_3, з будинку якої викрадались гроші, а також на місце поблизу місцевого кладовища біля якого перед крадіжкою він залишав свій автомобіль.
Крім частково достовірних показань підсудного його винність у вчинених злочинах доведена іншими доказами.
Зокрема, потерпіла ОСОБА_3, 1925 року народження, під час досудового слідства показала, що 24 грудня 2007 року близько 02 год. в її жилий будинок, що в АДРЕСА_4, проникли двоє невідомих їй осіб, на головах яких були шапки з прорізами для очей і рота. Один із нападників погрожуючи їй вбивством приставляв до шиї та грудей ножа і вимагав віддати йому свої гроші, а інший в цей час освітлюючи будинок ліхтарем і перекидаючи її речі, сам їх шукав.
Побоюючись за своє життя вона віддала їм 3 000 грн., а ще 7 000 грн. ті самі знайшли і забрали в неї.
Перед тим як залишити будинок нападники зв'язали їй скотчем руки та ноги. Крім цього, вони з двору підперли вхідні двері її жилого будинку дерев'яною колодою.
Такі ж показання потерпіла дала 12 квітня 2010 року під час її додаткового допиту слідчим із застосуванням відеозапису в порядку судового доручення.
Те саме вона повідомляла і під час відтворення обстановки і обставин події (т.2 а.с.154-156).
Потерпіла ОСОБА_4 під час досудового слідства показала (т.1 а.с.19-20, т.2 а.с.142), що 05 лютого 2008 року близько 02 години до жилого будинку її та її рідної сестри ОСОБА_5, з якою вона проживала, проникли троє невідомих їм осіб на головах яких були шапки, які закривали їхні обличчя. Один із них висловлюючи погрозу фізичною розправою вдарив її рукою в обличчя, штовхнув її, від чого вона впала на підлогу де ногою завдав удару по тілу, вимагав віддати йому гроші. Два інші в цей час самі їх шукали розкидаючи її та сестри речі. При цьому один із них душив сестру руками за горло, приставляв до її тіла ножа, підпалював запальничкою шкарпетку на нозі. Не витерпівши знущань і боячись за своє життя вона з сестрою віддали нападникам 6 180 грн., які ті отримавши зв'язали її скотчем залишили їхній будинок, підперши його вхідні двері дерев'яним кілком.
Такі ж показання потерпіла дала 12 квітня 2010 року під час додаткового її допиту слідчим із застосуванням відеозапису в порядку судового доручення.
Те саме вона повідомила і під час відтворення обстановки і обставин події, яка мала місце 26 січня 2010 року (т.2 а.с.151-153).
Аналогічні показання під час досудового слідства дала і потерпіла ОСОБА_5, 1924 року народження, яка ІНФОРМАЦІЯ_2 померла (т.1 а.с.16-17, 187).
Свідок ОСОБА_6 суду ствердила, що підсудний дізнавшись від неї про те, що в АДРЕСА_4 проживає її баба, інші одинокі пенсіонери, в кінці грудня 2007 року під погрозою побиття змусив її їхати разом з ним та ще трьома особами керованим ОСОБА_2 автомобілем ВАЗ-2107 в це село. При виїзді з м.Камінь-Каширський в лісосмузі останній за допомогою іншої особи закрив номерні знаки автомобіля листками паперу.
По приїзду в нічний час до с.Стобихва він зупинив неподалік нього автомобіль та під погрозою застосування насильства змусив її вказати на будинки, в яких проживають одинокі жителі згаданого села. Після того як вона вказала на них він примусив її разом з іншою особою повернутись до його автомобіля, а сам з двома іншими незнайомими пішов в напрямку вказаних нею будинків взявши при цьому у особи, яка залишилась з нею, запальничку.
Повернулись вони будучи одягнуті в темні куртки та спортивні шапки з прорізами для очей.
По дорозі до с.Колодяжне Ковельського району, в якому вона проживає, один із присутніх в автомобілі демонструючи ніж, якого тримав в руках, наказував їй нікому не розповідати про поїздку в згадане село.
Таким же чином підсудний змусив її здійснити з ним та ще двома особами таку поїздку в нічну пору в село Стобихва взимку на початку 2008 року.
Замаскувавши в тому ж місці при виїзді з м.Камінь-Каширський номерні знаки автомобіля, підсудний біля 02 год. зупинив його на околиці згаданого села. Після того, як вона під погрозою застосування до неї фізичного насильства вказала на будинки одиноких пенсіонерів, була повернута до згаданого автомобіля та зв'язана скотчем. Підсудний з двома особами взявши з собою скотч, шнурок, пішов в напрямку вказаних нею будинків, звідки повернувшись він, як і вказані нею особи, був одягнутий в ту ж темну куртку та спортивну шапку з прорізами для очей. По дорозі додому один із названих осіб за допомогою ножа погрожуючи їй фізичною розправою наказував їй нікому не розповідати про побачене, що вона тривалий час і робила. Пізніше про це розповіла своїй сестрі ОСОБА_7
Аналогічні показання свідок давала і впродовж всього досудового слідства (т.1 а.с.198-200, 282-285, т.2 а.с.167-168).
Підтвердила вона їх і під час відтворення обстановки і обставин події 26 листопада 2009 року (т.1 а.с.201) та 26 січня 2010 року (т.2 а.с.148-150), а також під час очної ставки з підсудним (т.1 а.с.245-247).
Ці показання свідка повністю узгоджуються з показаннями потерпілих, іншими доказами, а також частково і з показаннями самого підсудного і їх суд кладе в основу вироку.
Так, її показання щодо обставин вчинення останнім та іншими особами розбійного нападу на потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_4 підтвердила в суді її сестра, свідок ОСОБА_7, про які, згідно її показань та їй розповіла.
Як вбачається з протоколу огляду місця події від 25 грудня 2007 року (т.1 а.с.139-142), цього дня в жилому будинку потерпілої ОСОБА_3 було виявлено розкидані речі, скотч, яким вона була зв'язана, зірвану клему з вхідних дверей, а також поблизу місцевого кладовища слід від автомобіля.
З протоколу огляду місця події від 05 лютого 2008 року (т.1 а.с.3-10) вбачається, що в жилому будинку потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було виявлено та вилучено скотч, яким після вчинення розбійного нападу була зв'язана остання, садна в ділянці її носа, а також вирвані скоби защіпок до вхідних дверей, розкидані речі в будинку, обгорілу шкарпетку ОСОБА_5
Як вбачається з протоколу обшуку від 25 листопада 2009 року (т.1 а.с.208), протоколу огляду вилученого від 15 січня 2010 року, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, нотаріально посвідченої довіреності (т.2 а.с.77-79), у підсудного за місцем його проживання було виявлено і вилучено належний ОСОБА_8 автомобіль марки ВАЗ-2107, реєстраційний номер НОМЕР_1, яким він керував по довіреності.
Цими доказами спростовані твердження підсудного в тій частині, що він до потерпілих під час вчинення на них розбійних нападів насильства, небезпечного для їхнього життя та здоров'я не застосовував, погроз у застосуванні такого насильства не висловлював, домовленості на це ні з ким не було, номерні знаки автомобіля перед вчиненням нападів не приховував, ножа, скотчу, шапок з прорізами для очей ні він ні інші учасники злочинів не мав.
Судом встановлено, що ініціатором розбійних нападів був підсудний. Він же автомобілем перевозив до місця проживання потерпілих інших учасників цього нападу, свідка ОСОБА_6, під погрозами у застосуванні фізичного насильства примушував останню вказати на жилі будинки одиноких пенсіонерів, на яких після цього було вчинено розбійні напади.
Зазначені обставини вказують на те, що його та інших не вказаних ним осіб дії були охоплені єдиним умислом і направлені на вчинення розбійних нападів на потерпілих поєднаних із застосуванням насильства, небезпечних для їх життя та здоров'я, погроз у застосуванні такого насильства.
Аналізуючи досліджені докази в їх сукупності суд вважає доведеним вчинення підсудним за обома епізодами розбійних нападів на потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_5 і ОСОБА_4, з метою заволодіння чужим майном, поєднаних із насильством, небезпечним для їх життя і здоров'я, реальними і наявними погрозами його застосування та проникненням у житло особою, яка раніше вчинила розбій і кваліфікує ці його дії за ч.3 ст.187 КК України.
Обвинувачення підсудного досудовим слідством у вчиненні злочину в стані алкогольного сп'яніння, яке обґрунтовувалось показаннями свідка ОСОБА_6, суд з обвинувачення виключає, оскільки воно свого підтвердження під час судового слідства не знайшло.
Зокрема, підсудний під час досудового і судового слідства стверджував, що як на час вчинення злочинів так і до них він спиртних напоїв не вживав.
Не вказувала на вживання саме підсудним таких напоїв під час досудового слідства і свідок ОСОБА_6
Те, що підсудний вживав такі напої, вона суду не ствердила.
Не знайшло свого підтвердження під час судового слідства і обвинувачення підсудного у вчиненні ним злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, а саме у незаконному придбанні, виготовленні, зберіганні з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу - макової соломи, у великих розмірах.
Як вбачається з протоколів обшуку та огляду місця події від 25 листопада 2009 року (т.1 а.с.212, 214-221), на горищі жилого будинку, що по АДРЕСА_1, м.Ковель знайдено та вилучено макову солому, маса якої відповідно до висновку судово-хімічної експертизи в перерахунку на висушену речовину складає 2 678, 48 г. і яка являє собою особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено.
Як в ході досудового так і судового слідства підсудний винність свою у вчиненні цього злочину не визнав та показав, що хоча він і прописаний за вказаною адресою, однак фактично з дружиною та двома малолітніми дітьми проживає по АДРЕСА_2.
До наркотичних засобів, знайдених на горищі будинку, що по АДРЕСА_1, який складається з двох квартир і в одній із яких проживають його батьки, ніякого відношення не має. Вхід до нього є вільним, а тому ним може користуватись будь-яка стороння особа.
Ці показання підсудного, підтверджені його батьком, свідком ОСОБА_9, ні досудовим, ні судовим слідством не спростовані.
Те, що підсудний проживає по АДРЕСА_2, слідчим зазначено в обвинувальному висновку.
Показання свідка ОСОБА_10 (т.2 а.с.181), яка проживає по АДРЕСА_3 про те, що вона горищем цього будинку не користується, як і висновок судової дактилоскопічної експертизи (т.2 а.с.105-110) про те, що слід пальця руки, виявлений під час огляду місця події на одному «з поліетиленових мішків» з макової соломи залишений великим пальцем правої руки підсудного, на переконання суду не є достатніми для обвинувачення останнього у незаконному придбанні, виготовленні, зберіганні з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу - макової соломи, у великих розмірах, виявленого на згаданому горищі.
Інших доказів для такого обвинувачення немає.
Зважаючи на встановлені обставини суд виправдовує підсудного у вчиненні цього злочину за недоведеністю.
Призначаючи покарання суд, враховуючи вчинення підсудним особливо тяжких злочинів, наявність обставини, яка його обтяжує - вчинення злочинів щодо осіб похилого віку, доходить висновку, що його виправлення можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.
Враховуючи наявність обставин, які пом'якшують покарання, а саме: з'явленням із зізнанням, добровільне відшкодування заподіяних збитків, дані про особу підсудного, який по місцю проживання характеризується позитивно, на утриманні має двоє малолітніх дітей, беручи до уваги клопотання Волинської обласної громадської організації циган «ТЕРНЕ РОМА», членом якої є підсудний, заяви потерпілих, які просять його суворо не карати, суд призначає йому строк покарання, передбачений санкцією ч.3 ст.187 КК України, в межах ближчого до мінімального з конфіскацією всього належного йому майна.
Під час досудового слідства потерпілими ОСОБА_4 та ОСОБА_3 були заявлені цивільні позови про стягнення з підсудного в їхню користь відповідно 6180 грн. та 10000 грн. завданої матеріальної шкоди від злочину.
Оскільки завдана шкода потерпілим відшкодована і ті подали суду заяви про відмову від заявлених цивільних позовів, суд їхні позови не вирішує.
Вирішуючи в порядку ст.81 КПК України питання про долю речових доказів, якими є скотч, кухонний ніж, відеокасета з допитом свідка ОСОБА_6; автомобіль марки «ВАЗ 2107», номерний знак НОМЕР_1, мобільний телефон «НОКІА 1100 ІМЕІ НОМЕР_2; макова солома суд доходить до такого:
- скотч, кухонний ніж передати досудовому слідству для долучення їх до матеріалів кримінальної справи щодо невстановлених осіб, причетних до нападу на потерпілих, яка виділена в окреме провадження;
- відеокасету з допитом свідка ОСОБА_6 - залишити при справі;
- автомобіль марки «ВАЗ 2107», номерний знак НОМЕР_1, мобільний телефон «НОКІА 1100» ІМЕІ НОМЕР_2 залишити у користуванні відповідно ОСОБА_9 та ОСОБА_11;
- макову солому залишити на зберіганні в камері схову УМВС України у Волинській області.
Відповідно до ст.93 КПК України суд стягує з підсудного в дохід держави 1735 грн. 24 копійки судових витрат пов'язаних із проведенням судових криміналістичних та дактилоскопічних експертиз по злочинах, за які він засуджується.
Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Строк відбуття призначеного покарання засудженому рахувати з 25 листопада 2009 року.
До набрання вироком законної сили міру запобіжного заходу засудженому залишити у виді утримання під вартою.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави 1735 (одну тисячу сімсот тридцять п'ять) гривень 24 копійки судових витрат.
Речові докази:
- скотч, кухонний ніж - передати СВ «ОВС - ОЗ» слідчого управління УМВС України у Волинській області для долучення їх до матеріалів кримінальної справи щодо невстановлених осіб, причетних до нападу на потерпілих, яка виділена в окреме провадження;
- відеокасету з допитом свідка ОСОБА_6 - залишити при матеріалах справи;
- автомобіль марки «ВАЗ 2107», номерний знак НОМЕР_1 та мобільний телефон «НОКІА 1100 ІМЕІ НОМЕР_2 - залишити у користуванні відповідно ОСОБА_9 та ОСОБА_11;
- макову солому вилучену по АДРЕСА_1 м.Ковеля - залишити на зберіганні в камері схову УМВС України у Волинській області.
ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, виправдати за недоведеністю.
Вирок може бути оскаржено до судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, засудженим в той же строк з моменту вручення йому його копій шляхом подачі апеляцій через Камінь-Каширський районний суд.
Головуючий - підпис
Оригіналу відповідає
Суддя Камінь-Каширського
районного суду О.Н. Гончарук