ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
16 жовтня 2020 року м. Київ № 640/16723/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку письмового про адміністративну справу
за позовомГоловного управління Пенсійного фонду України у Київській області
до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
проскасування постанови про накладення штрафу
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - позивач, ГУ ПФУ у Київській області) з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - відповідач, Відділ примусового виконання рішень), в якому просило суд: скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сютко Я.І. від 19.06.2020 про накладення штрафу у виконавчому провадженні №59431860 у розмірі 5 100 грн.
В обґрунтування поданого позову позивач посилався на те, що 1 липня 2019 року на адресу ГУ ПФУ у Київській області надійшла постанова державного виконавця Відділу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сютко Я.І. від 19.06.2020 про накладення штрафу у виконавчому провадженні №59431860 за невиконання рішення суду у справі №375/999/17, стягувач ОСОБА_1 . Позивач вважає цю постану державного виконавця протиправною з мотиву, що рішення суду було виконано органом Пенсійного фонду України у відповідній частині ще до моменту відкриття виконавчого провадження, про що ГУ ПФУ у Київській області повідомило відповідача у своїх листах від 22.07.2019 вих. №33/108-03/5 і №34/108-03/5. З огляду на наведене позивач вважає, що у державного виконавця були відсутні правові підстави для накладення штрафу на Головне управління.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.08.2020 відкрито провадження в адміністративній справі №640/16723/20 за вказаним позовом та дану справу призначено до розгляду в судовому засіданні в порядку, визначеному ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Від відповідача через канцелярію суду надійшли відзив на позовну заяву та додаткові матеріали (копія матеріалів виконавчого провадження №59431860). Свої заперечення проти позову відповідач мотивував тим, що оскільки рішення суду не було виконано боржником (позивачем) у повному обсязі, то 19.06.2020 державний виконавець керуючись вимогами ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» виніс спірну оспорюваному постанову про накладення штрафу у розмірі 5 100 грн. Такі дії та рішення державного виконавця відповідач вважає правомірними, вчиненими у порядку та у спосіб визначений чинним законодавством.
У призначені судові засідання з?явився представник позивача та підтримав заявлену позовну вимогу повністю, з підстав і мотивів, що наведені у тексті позовної заяви.
Відповідач явку свого уповноваженого представника у судові засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дати, час і місце судових засідань.
У судовому засіданні суд, керуючись ч. 3 ст. 194 та ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з наданих сторонами документів і матеріалів, на виконання до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області надійшла заява ОСОБА_1 про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №375/999/17, виданого Рокитнянським районним судом Київської області 09.04.2019 на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2018 у справі №375/999/17.
Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Подольським А.А. від 03.07.2019 відкрито виконавче провадження №59431860 на виконання виконавчого листа №375/999/17, виданого 09.04.2019 Рокитнянським районним судом Київської області щодо зобов'язання Білоцерківського об?єднаного управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити ОСОБА_1 , нарахування та виплату доплати до пенсії за понад нормований стаж відповідно до п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від стажу, який перевищує 20 років, із збільшення пенсії на 1 процент заробітку за кожен рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 85% заробітку, з урахуванням проведених виплат, 1 червня 2017 року.
26.07.2019 до канцелярії Відділу примусового виконання рішень від ГУ ПФУ у Київській області надійшли письмові повідомлення про виконання рішення суду в добровільному порядку до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (вих. №33/108-03/5 від 22.07.2019) і клопотання про закінчення виконавчого провадження (вих. №34/108-03/5 від 22.07.2019). У текстах цих повідомлення та клопотання Головне управління повідомило орган державної виконавчої служби, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №628 «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України» Білоцерківське об?єднане управління Пенсійного фонду України в Київській області було реорганізоване шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, та відповідно, - що ГУ ПФУ у Київській області є правонаступником прав та обов?язків Білоцерківське об?єднане управління Пенсійного фонду України в Київській області.
Крім того, ГУ ПФУ у Київській області повідомило, що постанова державного виконавця від 03.07.2019 про відкриття виконавчого провадження ВП №59431860 надійшла до Головного управління лише 18.07.2019. При цьому, на той час рішення суду у справі №375/999/17 було виконано Білоцерківським об?єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області в добровільному порядку, до отримання копії постанови про відкриття виконавчого провадження. А саме була нарахована сума коштів у розмірі 1 103,90 грн. та виплачена ОСОБА_1 у вересні 2018 року.
В якості документального підтвердження обставини виконання рішення суду ГУ ПФУ у Київській області додало до своїх письмових звернень від 22.07.2019 копії наступних документів: службової записки керівника структурного підрозділу ГУ ПФУ у Київській області від 18.07.2019, письмових пояснень заступника начальника Білоцерківського об?єднаного управління Пенсійного фонду України в Київській області про нарахування доплати до пенсії по пенсійній справі ОСОБА_1 , розпорядження Білоцерківського об?єднаного управління Пенсійного фонду України в Київській області №120050 від 31.07.2018, індивідуального перерахунку пенсії.
В подальшому ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 13.03.2020 у справі №375/999/17 за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження було вирішено замінити сторону (боржника) виконавчого провадження по примусовому виконанню постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2018 у адміністративній справі №375/999/17 із Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Київській області на Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області.
У зв?язку з цим, як стверджує відповідач у своєму відзиві та не заперечив позивач, 15.05.2020 державний виконавець надіслав на поштову адресу ГУ ПФУ у Київській області вимогу виконавця вих. №4733-4 від 15.05.2020, за змістом якої просив у боржника терміново надати підтверджуючі дані стосовно виконання рішення суду.
Обставину отримання такої письмової вимоги державного виконавця позивач в письмовому порядку не заперечував.
19.06.2020 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сютко Я.І. було прийнято постанову про накладення штрафу ВП №59431860, за змістом якої на Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області за невиконання рішення суду вирішено накласти штраф у розмірі 5 100 грн.
Згодом державним виконавцем в рамках цього виконавчого провадження були вчинені наступні виконавчі дії та прийняті постанови:
- постанова від 19.06.2020 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження;
- постанова від 19.06.2020 про стягнення виконавчого збору;
- оформлена письмова вимога виконавця вих. №7458/4 від 02.07.2020;
- постанова від 20.07.2020 про накладення штрафу в розмірі 10 200 грн. за невиконання рішення суду;
- постанова від 20.07.2020 про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» (тобто, у випадку надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону);
- оформив на адресу Головного управління Національної поліції в м. Києві письмове повідомлення про вчинення кримінального правопорушення службовими особами ГУ ПФУ у Київській області за умисне невиконання рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 09.04.2019 у справі №375/999/17.
За даними Автоматизованої системи виконавчого провадження (вільний доступ до якої надано на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України за посиланням: https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors) суд також встановив, що наразі стан виконавчого провадження №59431860 значиться таким, що «завершене».
Вважаючи вказану постанову про накладення штрафу протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ч. 1 ст. 13 Закону №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
За правилами ч. 1 ст. 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Статтею 75 Закону №1404-VIII встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Системний аналіз норм Закону України «Про виконавче провадження» надає підстави стверджувати, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.
Умовами для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є: невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) та відсутність поважних причин невиконання виконавчого документа (судового рішення).
Тобто, державному виконавцю для реалізації виконання належних повноважень при примусовому виконанні відповідного рішення суду, надано право за невиконання його ж постанов про примусове виконання рішень суду накладати відповідні штрафи на боржника, у порядку та розмірі визначеному Законом №1404-VІІІ.
Дослідивши та проаналізувавши наявні у справі матеріали суд встановив, що своїми листами (повідомлення, клопотання) від 22.07.2019 ГУ ПФУ у Київській області повідомило відповідача, що пенсія гр. ОСОБА_1 була перерахована в добровільному порядку та, що нарахована сума коштів (1 103,90 грн.) виплачена стягувачу у вересні 2018 року.
При цьому, документальних доказів щодо фактичного здійснення пенсіонеру вказаної суми коштів ГУ ПФУ у Київській області до своїх листів не додало.
Крім того, у контексті з наведеним суд враховує положення діючого на час виникнення спірних правовідносин Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.
Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 був затверджений Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - Порядок №649), який передбачає вчинення пенсійним органом (боржником) певних дій, які спрямовані на погашення заборгованості.
Відповідно до п. 1 Порядку №649, цей Порядок визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.
Пунктом 2 Преамбули вказаної постанови Кабінету Міністрів України, установлено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов'язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою.
Згідно з п. 3 Порядку №649 боржник веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - реєстр), відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України.
Пунктом 6 Порядку №649 передбачено, що перевірку обґрунтованості розрахованої суми, що підлягає виплаті органом Пенсійного фонду України при виконанні судового рішення, проводить у Пенсійному фонді України комісія з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - «комісія»).
У силу вимог п. 8 Порядку №649 комісія приймає одне з таких рішень: про наявність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку; про відсутність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку.
При цьому, у разі потреби комісія може прийняти рішення про повернення матеріалів боржнику на доопрацювання.
Пунктом 10 Порядку №649 передбачено, що виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику.
Таким чином, Порядком №649 у період з 28.08.2018 (дата набрання чинності Постановою Уряду) по 22.07.2020 (дата прийняття Шостим апеляційним адміністративним судом постанови у справі №640/5248/19, якою визнано нечинними п. 1 і 2 Постанови №649) було визначено спеціальну процедуру проведення погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, зокрема відповідні дії, які повинен вчинити боржник щодо виконання рішень судів певної категорії.
Відповідно на положень Порядку №649 орган Пенсійного фонду України - боржник за виконавчим листом №375/999/17 або його правонаступник (ГУ ПФУ у Київській області) мав після проведення перерахунку пенсії та нарахування сум виплат відповідно до рішення суду направити відповідний пакет документів до Пенсійного фонду України, де уповноважена комісія, після перевірки обґрунтованості розрахованої суми, прийняла б одне і визначених Порядком рішень.
Однак ГУ ПФУ у Київській області не надано жодних документальних доказів, зі змісту яких можливо б було встановити факт подання Білоцерківським об?єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області або самим Головним управлінням до комісії з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду Пенсійного фонду України відповідних документів, а також доказів прийняття комісією рішення про наявність підстав для виплати пенсіонеру коштів.
Також в тексті своєї позовної заяви ГУ ПФУ у Київській області не повідомило суд про вчинення описаних дій органом Пенсійного фонду України відповідно до Порядку №649.
Вказане свідчить про безпідставність посилання позивача на надання ним до органу державної виконавчої служби та до суду під час розгляду цієї судової справи належних документальних доказів про добровільне виконання рішення суду.
З огляду на викладене, суд вважає дії державного виконавця щодо винесення 19.06.2020 постанови про накладення штрафу такими, що були вчинені у відповідності та у спосіб, визначений чинним законодавством України, а саму постанову від 19.06.2020 ВП №59431860 - правомірною.
Відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241 - 246, 250, 271, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови про накладення штрафу відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 272 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням особливостей визначених ст. 272 цього Кодексу.
Суддя Т.О. Скочок